Рішення
від 05.11.2024 по справі 752/19273/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/19273/24

Провадження №2-а/752/288/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Вітера Андрія Йосиповича, Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Вітера Андрія Йосиповича, Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 вересня 2024 року інспектором УПП у Львівській області капітаном поліції Вітер Андрієм Йосиповичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03 вересня 2024 року серії ЕНА № 2972492, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 гривень. Підставою цього стало те, що позивач керуючи автомобілем «TOYOTA AVALON», номерний знак: НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ВІРДЖИН СТАР», рухався зі швидкістю 82 км/год при максимально дозволеній 50 км/год. По дорозі АД КИЇВ-ЧОП 556км 900м с.Ковярі у зоні дії дорожнього знаку 5.49 та всупереч пункту 12.4 Правил дорожнього руху перевищив встановлене обмеження швидкості на 32 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Tru Cam LTI 20/20 ТС008368». Позивач зазначає, що прилад під час фіксування правопорушення знаходився в руках у поліцейського. З постановою не згоден, оскільки, вважає, що під час вимірювання швидкості транспортного засобу прилад TruCам має бути розміщений та зафіксований стаціонарно, при цьому, фіксація правопорушення не здійснювалася в зоні дії дорожнього знаку 5.70, сам автомобіль патрульної поліції знаходився за межами автомобільної дороги з вимкнутим проблисковим маячком синього кольору. З огляду на презумпцію невинуватості, що діє в адміністративному праві, усі сумніви у винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Відповідач-2 розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутності належних і допустимих доказів, чим порушив його права та законні інтереси. Інспектор ОСОБА_2 не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише власними домислами та припущеннями. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним, обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Позивач звертає увагу суду, що сплатив накладений за оскаржуваною постановою штраф, виключно задля уникнення негативних для себе наслідків та це не є визнанням вини у даному правопорушенні.

З урахуванням викладеного позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03 вересня 2024 року серії ЕНА № 2972492, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

20.09.2024 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ній недоліків.

01.10.2024 позивачем виконано вимоги ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 20.09.2024.

07.10.2024 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому до суду 21.10.2024 відзиві на позовну заяву представник Управління патрульної поліції у Львівській області Забродська Я.Р. проти позову заперечила, вказала на законність та обґрунтованість прийнятої постанови, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а також зазначила, що швидкість автомобіля позивача вимірювалась лазерним приладом TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС008368, який є спеціальним технічним засобом і має функції фото- і кінозйомки, відеозапису та відноситься саме до ручних вимірювачів та можливість його використання у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації та самою конструкцією приладу; в якості доказу перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу TruCam. Крім того, стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить обов`язку стаціонарного розміщення засобів вимірювальної техніки. Не містить вказаного обов`язку і Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МБС України від 08Л2.2018 № 1026. Відповідач стверджує, що жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Закон України «Про Національну поліцію» не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.

Відповідачем інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Вітер А.Й. відзиву на позовну заву не подано.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

Дослідивши письмові докази у справі, з`ясуваши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року інспектором УПП у Львівській області, капітаном поліції Вітер Андрієм Йосиповичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03 вересня 2024 року серії ЕНА № 2972492.

Згідно змісту постанови, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «TOYOTA AVALON», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ВІРДЖИН СТАР», рухався зі швидкістю 82 км/год при максимально дозволеній 50 км/год. по дорозі АД КИЇВ-ЧОП 556км 900м с.Ковярі у зоні дії дорожнього знаку 5.49 та всупереч пункту 12.4 Правил дорожнього руху перевищив встановлене обмеження швидкості на 32 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Tru Cam LTI 20/20 ТС008368». Вказаними діями водій чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст 122 КУпАП.

Так, порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, ст. 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 р. І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з п. 2 р. ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач рухався зі швидкістю 82 км/год, чим порушив п.12.4. ПДР.

При цьому, швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № 008368.

Згідно з п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Положення ст. 251 КУпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam LTI» 20/20, спроможний робити фото- та відео зйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі.

Суд зазначає, що прилад Trucam ІІ LTI 20/20 №TC008368 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.

Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний Trucam ІІ LTI 20/20 TC008368» отримав сертифікат відповідності.

Згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29281 прилад Trucam LTI 20/20 серійний № TC008368 є придатним до застосування, як у ручному так і в автоматичному режимі і відповідає необхідним вимогам. Дане свідоцтво чинне.

Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II має сертифікат відповідності від 09.01.2019 року № UA.TR.001 22 3-19.

Можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20» виробництва LaserTechnoIogylnc також підтверджується наявністю виданого ДП «Укрметртестстандарт» сертифіката перевірки типу № UA.TR. 001 241-18 Rev. 0 від 26 грудня 2018 року, сертифікатом відповідності UA.TR.001 22 3- 19 від 09 січня 2019 року, року

Суд наголошує, що водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

На виконання вимог ст. 283 КУпАП поліцейським вказано в постанові технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а саме LTI 20/20 TruCAM II № ТС008368.

Отже, беручи до уваги наведене, суд вважає, що вчинення позивачем порушення п.12.4 ПДР підтверджено належними і допустимими доказами.

Таким чином, суд, виходячи із встановлених у справі обставин, не вбачає протиправності у діях відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, натомість вбачає відсутність усвідомлення позивачем своєї відповідальності за керування ним транспортним засобом з перевищенням швидкості.

Оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанов відповідає вимогам ст. ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкцій вказаних статтей.

При цьому, суд зауважує, що при зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції.

Лазерний вимірювач TRUCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу. Зазначене підтверджується листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року №22-38/49 та інструкцією про порядок використання технічного приладе TRUCAM LTI 20/20.

Крім того, стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить обов`язку стаціонарного розміщення засобів вимірювальної техніки. Не містить вказаного обов`язку і Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МБС України від 08Л2.2018 № 1026.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Наведене також узгоджується з Методичними рекомендаціями щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки руху, відповідно до розпорядження від 08.10.2018 №11299/41/2/02-2018 Національної поліції України.

Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 750/7575/20 дійшов висновку про те, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму робота, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на відмову у позові судові витрати позивача у справі не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 90, 99, 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Вітера Андрія Йосиповича, Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Вітер Андрій Йосипович, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, буд. 19.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, буд. 19.

Рішення складене 05.11.2024.

Суддя О. Б. Кокошко

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення05.11.2024
Оприлюднено25.12.2024
Номер документу124003301
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху

Судовий реєстр по справі —752/19273/24

Рішення від 05.11.2024

Адміністративне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кокошко О. Б.

Ухвала від 18.10.2024

Адміністративне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кокошко О. Б.

Ухвала від 07.10.2024

Адміністративне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кокошко О. Б.

Ухвала від 20.09.2024

Адміністративне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кокошко О. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні