Рішення

від 17.12.2024 по справі 757/25378/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25378/24-ц

р. № 2-6642/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

04 червня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 05 червня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

14 червня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про відсутність інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи /а. с. 40/.

17 червня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження у загальному позовному провадженні /а. с. 41-42/.

09 вересня 2024 року ухвалою суду у справі закрито підготовче провадження і витребувано письмові докази /а. с. 46-47/.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 100 361, 10 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який обслуговує цей будинок, є ТОВ «Рада 6». Відповідач не виконує покладений на нього обов`язок сплати за надані послуги утримання будинку і прибудинкової території, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2024 року.

17 грудня 2024 року представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, враховуючи завчасно подану заяву від 17 грудня 2024 року.

Відповідач, який повідомлявся про час, дату і місце слухання справи належним чином за адресою останнього відомого місця проживання, у судове засідання не з`явився, судова кореспонденція повернулася до відправника без вручення адресату.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи доводи відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі заочного рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Управителем, який обслуговує будинок АДРЕСА_1 , є ТОВ «Рада 6».

Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

За положеннями частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є управителем, який обслуговує будинок АДРЕСА_2 , у період часу, який досліджується судом - з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2024 року, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, зокрема відповідачу, проте за які оплату ним не було внесено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 100 361, 10 грн за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2024 року, з яких 76 305, 87 грн основного боргу, 19 219, 74 грн - інфляційні втрати, 4 835, 49 грн - три відсотки річних.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 3 028, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

Наведені доводи сторони відповідача не спростовують обставин, на які посилається представник позивача як на підставу позову.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-22, 322, 525, 526, 610-612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (ЄДРПОУ 32590026, вул. Анни Ахматової, буд. 3, м. Київ, 02068) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 100 361, 10 грн та суму судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова