Ухвала

від 02.12.2024 по справі 757/56796/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56796/24-к

пр. 1-кс-48245/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_6 , яке було вилучено 10.10.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 12021000000001166 від 27.09.2021.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування № 12021000000001166 від 27.09.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України діючи з метою одержання неправомірної вигоди, налагодили злочинну схему пов`язану із підготовкою та дипломуванням моряків, яка в період дії військового стану на території України, використовується організаторами схеми для продажу кваліфікаційних документів моряка, що надають можливість уникнути призову військовозобов`язаних, а також являється підставою для отримання відповідних документів/дозволів щодо перетину кордону України на час дії відповідних обмежень.

Так, моряки не маючи бажання повернутися до України, через побоювання бути мобілізованими до лав ЗСУ, через уповноважену особу моряка подають до навчально-тренажерних закладів відповідні документи, для проходження відповідного курсу навчання.

Для подачі документів, моряки звертаються до відповідного навчально-тренажерного закладу, серед яких ТОВ «Навчальний центр фахівців морського транспорту» (ЄДРПОУ 20945234), ТОВ «Центр підготовки моряків «АВАНТ» (ЄДРПОУ 32334224), ТОВ Учбово-тренажерний комплекс «Адмірал» (ЄДРПОУ 37913949), ТОВ "Міжнародний морський тренажерний центр» (ЄДРПОУ 41370043), ТОВ "УТЦ "Альфа-трейнінг" з філіалами (ЄДРПОУ 37596294), ПП "Ізмаїльський морський тренажерний центр" Марін про сервіс" (ЄДРПОУ: 36687155), ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» (ЄДРПОУ: 33367539), ТОВ «Київський центр підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту» (ЄДРПОУ: 30373431), ТОВ «Марін Сервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 44201672), та під час спілкування з представником центру, моряку надаються контакти уповноваженої особи, що буде закріплена за ним та буде вирішувати нагальні питання які виникнуть в останнього під час проходження курсу навчання, а також вирішувати інших проблем, що можуть виникнути під час робочих документів моряка.

За результатами проходження курсу навчання, службові особи НТЗ достовірно знаючи про відсутність тренажерного обладнання, а також наявності факту внесення недостовірних даних викладачем НТЗ до звітних документів щодо присутності особи/моряка під час проходження практичного курсу навчання, за грошову винагороду надає уповноваженій особі моряка кваліфікаційні свідоцтва щодо проходження курсу навчання/підвищення кваліфікації.

В подальшому, моряк через уповноважену особу подає до Адміністрації Судноплавства пакет документів для отримання протоколу ДКК, що являється підставою капітану порту видати робочі документи моряку. Разом з цим, капітан порту/уповноважена особа діючи в порушення відомчих інструкції, за грошову винагороду надає уповноваженій особі робочі документи моряка, при цьому, видача дипломів моряка передбачає особисту присутність моряка під час передачі вказаних документів, що видається капітаном порту/уповноваженої особою Адміністрації Судноплавства.

10.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема:

- мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 ;

- 9 талонів на прийняття та видачу документів в Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України;

- ноутбук «Asus»;

В ході досудового розслідування слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відмовлено у накладенні арешту на вищевказане майно.

01.11.2024 мобільний телефон оглянутий та встановлено, що на ньому міститься інформація, про обставини вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування та вони можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Встановлено, що мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 та 9 талонів на прийняття та видачу документів в Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судно плавства України, які належать ОСОБА_6 , та які мають доказове значення для подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Вказані речі, предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки у сторони обвинувачення в сукупності з іншими доказами є обґрунтовані підстави вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою слідчого від 25.11.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з підстав у ньому зазначених.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, просив відмовити.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, адвокатом не було спростовано доводи слідчого та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення слідчого та заперечення прокурора враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368-4 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , яке було вилучено 10.10.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 12021000000001166 від 27.09.2021, а саме:

- мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 ;

- 9 талонів на прийняття та видачу документів в Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1