Ухвала

від 24.12.2024 по справі 279/5921/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 279/5921/24 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

24 грудня 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого: Павицької Т.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Коломієць О.С.,

вирішуючи відповідно до вимогст.359ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 наухвалу Коростенськогоміськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року по цивільній справі 279/5921/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Коростенськогоміськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року відмовлено представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі.

Не погоджуючисьіз вищезазначеноюухвалою, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити по справі судову земельно-технічну експертизу.

Апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихст. 353 цього Кодексу. Вказаний перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.

Статтею 353 ЦПК України передбачено ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Зі змісту даної статті вбачається, що ухвала суду першої інстанції від 18 грудня 2024 року про відмову у призначенні по справі судової земельно-технічної експертизи оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Пунктом 4 ч. 5ст. 357 ЦПК Українипередбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно достатті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Тому, тлумачення пункту 15 частини першоїстатті 353 ЦПК Українимає відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права, особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

За таких обставин, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалуКоростенського міськрайонногосуду Житомирської області від 18 грудня 2024 року повернути скаржнику.

Керуючись статтями352, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 наухвалу Коростенськогоміськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий

Судді