Постанова

від 23.12.2024 по справі 344/20399/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/20399/23

Провадження № 22-ц/4808/1578/24

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Василишин Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Пнівчук О.В.,

секретаря Кузнєцова В.В.

за участю представника апелянта адвоката Романенка Є.О.,

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Романенка Євгена Олександровича на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Домбровської Г.В. у м. Івано-Франківську, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (орган опіки та піклування), про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заяви

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Якубовський О.О. звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (орган опіки та піклування).

Заява мотивована тим, що заявник є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В силу хвороби ОСОБА_2 не може у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, є особою з інвалідністю І групи безстроково та потребує стороннього догляду. Згідно із консультативним висновком лікаря-психіатра КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 25 вересня 2023 року у ОСОБА_2 наявний діагноз: деменція змішаного ґенезу помірного ступеню вираженості внаслідок перенесеного ішемічного інсульту.

Зазначав, що у заявника склалися хороші стосунки із бабусею, за станом здоров`я він може здійснювати догляд за нею, позитивно характеризується по місцю навчання та проживання, має постійне місце роботи та дохід, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи погашеної судимості не має та не перебуває в розшуку. Інші особи, які би могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 відсутні.

Враховуючи викладене, представник заявника просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити їй опікуна, ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2024 року призначено у справі повторну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

- чи страждає ОСОБА_2 хронічним стійким психічним розладом, та чи здатна вона внаслідок такого розладу усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?

-якщо так,то якимсаме захворюваннямстраждає ОСОБА_2 .?

Проведення експертизи ухвалено доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства Охорони Здоров`я України».

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову експертів без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Провадження в справі зупинено на час проведення повторної судово-психіатричної експертизи, до отримання висновку експерта.

Ухвала суду мотивована тим, що дані висновку судово-психіатричного експерта № 191/2024 від 28 травня 2024 року, за змістом якого ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом судинною деменцією з гострим початком, не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, не узгоджуються з безпосередніми поясненнями особи в судовому засіданні, щодо якої подано заяву про визнання її недієздатною, що в свою чергу може свідчити про існування сумнівів у правильності зазначеного висновку експерта.

А тому суд з метою захисту прав особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною та недопущення безпідставного позбавлення її цивільних прав та обов`язків, з метою усунення суперечностей між наявними у справі доказами та з метою усунення сумнівів у правильності такого висновку експерта, вважав за необхідне провести повторну судово-психіатричну експертизу в іншій експертній установі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ОСОБА_2 адвокатРоманенко Є.О. на ухвалу суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо суперечностей між поясненнями ОСОБА_2 та висновком експерта базуються виключно на домислах суду, будь-які докази на підтвердження зазначеного у матеріалах справи відсутні.

Крім того представник апелянтки вказує на те, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження адвоката Парипи Т.М., зазначивши, що метою призначення повторної судово-психіатричної експертизи є захист прав останньої та недопущення безпідставного позбавлення її цивільних прав та обов`язків. Вважає, що будь-які права ОСОБА_2 не порушені, не є оспорюваними або невизнаними, вона не позбавлена права звернутися за правовою допомогою до адвоката.

Представник апелянтки також звертає увагу на те, що повторна експертиза може бути призначена виключно за наявності певних обставин, а саме: висновок експерта визнано необґрунтованим; висновок експерта визнано таким, що суперечить іншим матеріалам справи; висновок експерта викликає сумніви в його правильності або за сукупності згадуваних обставин.

Наявний у матеріалах справи висновок судово-психіатричного експерта у встановленому законом порядку не був спростований чи визнаний необґрунтований, а тому дії суду щодо призначення повторної експертизи лише з підстав наявного сумніву суду у його правильності не є законними та обґрунтованими. Ухвала суду не містить посилань на визнання висновку таким, що суперечить іншим матеріалам справи або визнання його необґрунтованим. Ба більше, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції взагалі не надав оцінку доводам сторони заявника та представника особи, відносно якої розглядається справа, про те, що висновок експерта є повним, обґрунтованим і не потребує повторного дослідження. Крім того, зупинення провадження у справі, у зв`язку із призначенням потворної експертизи, призведе до порушення розумних строків розгляду справи, що суперечить засадам ефективності судового процесу.

Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Романенко Є.О. подану апеляційну скаргу підтримав, просив вимоги такої задоволити.

Заявник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задоволити, оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (орган опіки та піклування) у судове засідання не з`явився, був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянтки та заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13-15).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Івано-Франківської міської МСЕК від 06 жовтня 2015 року, ОСОБА_2 встановлено першу «а» групу інвалідності безстроково. Висновок про умови та характер праці: потребує стороннього догляду (а.с. 6).

Згідно із висновком лікарсько-консультативної комісії № 286 від 14 березня 2023 року ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду як невиліковно хвора особа, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (а.с. 7).

Консультаційним висновком спеціаліста № 12370 від 25 вересня 2023 року КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» ОСОБА_2 встановлено діагноз: деменція змішаного ґенезу помірного ступеню вираженості внаслідок перенесеного ішемічного інсульту (2014 рік) (а.с. 8).

Згідно із актом встановлення факту здійснення догляду № 499 від 07 вересня 2023 року, ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 (а.с. 9).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (пункт 1 частини другої статті 293 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність набувати своїми діями для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до положень частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Звертаючись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, представник заявника вказував на те, що ОСОБА_2 не може у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Отже, обставина, яка підлягає встановленню у цій справі, є наявність у ОСОБА_2 психічного розладу та неусвідомлення значення своїх дій і неможливість керування ними. Зазначена обставина встановлюється судом на підставі висновку судово-психіатричної експертизи.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Відповідно до частин другої та третьої статті 103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено кілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно зі статтею 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Суд першої інстанції призначаючи у справі повторну судово-психіатричну експертизу виходив із того, що у судовому засіданні ОСОБА_2 на всі запитання суду відповідала, нерозуміння чи неповного розуміння суті поставлених їй запитань не спостерігалося. У зв`язку з цим, в судовому засіданні поставлено на обговорення питання про призначення повторної експертизи, оскільки зазначені у висновку експерта дані не узгоджуються з безпосередніми поясненнями особи в судовому засіданні, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною та може свідчити про існування сумнівів у правильності висновку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Так, наявність сумнівів у правильності висновку експерта є достатньою підставою для призначення судом повторної експертизи згідно зі статтею 113 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали не заслуговують на увагу.

Суд навів обґрунтування такого процесуального рішення, а саме вказав, що під час розгляду справи ним встановлено, що дані експертного висновку від 28 травня 2024 року за № 191/2024 не узгоджуються з безпосередніми поясненнями опитаної судом підекспертної особи наданими в судовому засіданні. Тобто в силу наведених обставин, суд фактично виснував, що висновок викликає сумнів у його правильності та ухвалив рішення про повторну експертизу. Норма статті 113 ЦПК України не вимагає викладення висновку суду щодо доцільності призначення додаткової чи повторної експертизи у формі дослівного визначення підстави їх призначення, зміст оскаржуваної ухвали суду чіткий та зрозумілий. Підстави вважати порушеними судом приписи статей 259, 260 ЦПК України щодо форми процесуального документа відсутні.

Дії суду щодо призначення повторної експертизи у справі свідчать про виконання судом покладених на нього завдань цивільного судочинства, якими є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (частина перша статті 2 ЦПК України).

Колегія суддів зауважує, що справи про визнання особи недієздатною є справами окремого провадження, які мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов`язаний як з необхідністю захисту інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.

Згідно зістаттею 294ЦПК Українипід часрозгляду справокремого провадженнясуд зобов`язанийроз`яснити учасникамсправи їхніправа таобов`язки,сприяти уздійсненні таохороні гарантованихКонституцієюізаконами Україниправ,свобод чиінтересів фізичнихабо юридичнихосіб,вживати заходівщодо всебічного,повного іоб`єктивного з`ясуванняобставин справи. Зметою з`ясуванняобставин справисуд можеза власноюініціативою витребуватинеобхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Тобто такі справирозглядаються судомз додержаннямзагальних правил,встановлених цимКодексом,за виняткомположень щодозмагальності тамеж судовогорозгляду. Тому з метою виконання наведених вимог ЦПК України, суд зобов`язаний всебічно,повно іоб`єктивно з`ясуватиобставин утакій справі

Відповідно, за наявності сумніву, суд вправі вирішувати питання про призначення чи то додаткової, чи то повторної експертизи і такі дії суду не є «суб`єктивним сприйняттям відповідей особи в засіданні» чи «перебиранням судом функцій адвоката Парипи Т. М.», як стверджує в апеляційній скарзі представник апелянтки. Висновок суду першої інстанції щодо призначення повторної експертизи є обґрунтованим та доцільним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд під час постановлення оскаржуваної ухвали не врахував заперечення сторони заявника та представника Парипи Т.М. щодо призначення повторної експертизи колегія суддів відхиляє, оскільки такі не відповідають дійсності. Так, у змісті оскаржуваної ухвали відображені такі заперечення.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зупинення провадження порушує строки розгляду справи, оскільки відповідно до статті 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Романенка Євгена Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

О.В.Пнівчук