Ухвала

від 24.12.2024 по справі 158/3879/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3879/24

Провадження № 2-з/0158/15/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

24 грудня 2024 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Костюкевича О.К.

з участю секретаря Хмілевської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», треті особи: Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», виконавчий комітет Луцької міської ради, про визнання рішення державного реєстратора незаконним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , АТ «УКРСОЦБАНК», треті особи: АТ «АЛЬФА-БАНК», виконавчий комітет Луцької міської ради, про визнання рішення державного реєстратора незаконним та його скасування.

Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме, на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 191,2 кв.м, житловою площею 98,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту 1777244207218) за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019, адреса місця знаходження: 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 100) відчужувати третім особам вказане нерухоме майно.

Вказує, що існує ймовірність, що під час судового розгляду даної справи, можливе відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, що в подальшому може призвести до ускладнення, або взагалі унеможливлення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, які належать або підлягають передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами є правовідносини з приводу рішення державного реєстратора Петрочук О.Д. виконавчого комітету Луцької міської ради, Волинської області, індексний номер 75766863 від 28.10.2024 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження права власності АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019, адреса місця знаходження: 03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 100) на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 191,2 кв.м., житловою площею 98,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту 1777244207218) за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення про припинення права власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно, які позивач вважає незаконними та просить їх скасувати, з одночасним внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження про право власності ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно.

У поданій заяві про забезпечення позову вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Судом досліджено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтувала причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Вказані заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду у даній справі, оскільки спір стосується вищевказаного нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність вищевказаних заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме, на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 191,2 кв.м, житловою площею 98,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту 1777244207218) за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити Акціонерному товариству «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019, адреса місця знаходження: 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 100) відчужувати третім особам вказане нерухоме майно.

Ухвалу до негайного виконання направити до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що знаходиться за адресою: вул. Винниченка, 27а, м. Луцьк Волинської області.

Про результати виконання ухвали повідомити суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич