Рішення

від 17.12.2024 по справі 161/8606/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8606/24

Провадження № 2/161/2871/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Войціховського А.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Андрусік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Войціховського Антона Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся з позовом про встановлення факту батьківства.

Позовні вимогиобґрунтовує тим,що зпочатку2016рокупозивач - ОСОБА_1 перебуваву стосунках ОСОБА_4 .

В цейже часВідповідач 2( ОСОБА_2 )перебувала взареєстрованому шлюбі Відповідачем 1 ( ОСОБА_3 ) та шлюб було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду від 18.12.2018в справі №161/18032/18.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила доньку - ОСОБА_5 біологічним батьком якої є Позивач - ОСОБА_1 , проте оскільки на момент народження доньки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано не було, батьком ОСОБА_5 в свідоцтві про народження записано ОСОБА_3 (Відповідач-1).

В період до вересня2018року Відповідач 2 проживала частково з Відповідачем 1, частково з батьками. З вересня2018Позивач та Відповідач 2 почали проживати разом та виховувати доньку ОСОБА_6 , хоча Позивачу не було достеменно відомо про те, що він є біологічним батьком доньки.

17.05.2019між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у Позивача та Відповідача 2 народився син - ОСОБА_7 .

Згодом подружні відносини між Позивачем та Відповідачем 2 не склалися, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області 06.02.2024в справі №161/309/24 шлюб було розірвано.

Вказує, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 постійно обмежувала права Позивача на побачення з дітьми у зв?язку із чим було здійснено звернення до служби справах дітей Луцької міської ради із проханням встановлення способу побачення з дітьми.

10.04.2024Виконавчим комітетом Луцької міської ради було винесено рішення №245-2, яким було визначено спосіб участі у вихованні дитини відносно сина Позивача, проте спосіб участі у вихованні дитини (спосіб побачення) встановлено лише із сином, оскільки батьком доньки записаний колишній чоловік Відповідача 2 - ОСОБА_3 .

Вказує, що не має можливості ні бачитись ні спілкуватися із донькою, не взмозі звертатись у будь-які органи з приводу не надання йому можливості бачитися та спілкуватися із донькою допоки не встановить факт батьківства.

Позивач зазначає, що має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання, добре відноситься до дітей, фінансово забезпечує сина та має бажання брати участь у вихованні та забезпеченні доньки, що категорично заперечує ОСОБА_2 . Являючись біологічним батьком ОСОБА_5 , на даний час Позивач позбавлений можливості повноцінно реалізовувати права батька щодо своєї доньки.

На підставі вищевказаного, просив суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, народженої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , виключити з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, №1154від 16.05.2017р., складеного Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинської області, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як про батька ОСОБА_5 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 від 16.05.2017 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 №1154від 16.05.2017р., складеного Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинської області, змінивши відомості щодо ОСОБА_5 , а саме: - батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, вказати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України; - прізвище змінити із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »; - по батькові змінити із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

04.06.2024 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач ОСОБА_2 вказала, що біологічним батьком доньки - ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.06.2024 призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу.

29.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта з Товаристваз обмеженоювідповідальністю «МАМАПАПА» про залишення вищезазначеної ухвали без виконання, оскільки ОСОБА_13 разом з ОСОБА_5 не з`явилися.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 29.07.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 11.09.2024 підготовче провадження у справі завершено, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_14 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення. Суду пояснила, що після народження ОСОБА_6 з поголовного будинку їх забирав ОСОБА_15 з батьками. Вказала, що з серпня 2017 року проживала з дитиною в батьків, в с. Поступель, Ратнівського району. Після народження ОСОБА_16 провідував її. У відносинах з ОСОБА_12 перебувала з 2016 року, а у січні 2019 року вона переїхала проживати до ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Служби у справах дітей Луцької міської ради Андрусік О.А. покладалася на розсуд суду, але просила врахувати інтереси дитини.

Від відповідача-2 ОСОБА_3 на адресу суду 17.05.2024 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та визнання позову.

Представник Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Згідно п.6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.13).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_18 було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду від 18.12.2018в справі №161/18032/18 (а.с.8-9).

17.05.2019між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с.15).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.02.2024 у справі №161/309/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11-12).

Слід зазначити, що у позовній заяві у справі №161/309/24 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначає: «донька, ОСОБА_5 була народжена до шлюбу та згідно з ч. 1 ст. 135 СК України інформація про батька записана зі слів матері, хоча фактично є донькою відповідача» (а.с.19 зворот).

Рішенням №245-2 від 10.04.2024Виконавчого комітету Луцької міської ради визначено спосіб участі у вихованні дитини відносно сина ОСОБА_19 (а.с.18).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («KALACHEVA v. RUSSIA» (Калачева проти Російської Федерації), № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) зазначено, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні, відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України.

Судом встановлено, що у зв`язку з неявкою для забору біологічних зразків відповідачки ОСОБА_13 разом з донькою ОСОБА_5 ухвала суду про призначення молекулярно-генетичної експертизи залишена без виконання.

ОСОБА_2 у поданому відзиві зазначала, що відмовляється від проведення експертизи, оскільки вважає, що такі обставини вплинуть на емоційно-психологічний стан дитини.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про необхідність явки для здачі біологічних зразків не з`явилася в медико-генетичний центр «Мама-Папа» та через месенджер Viber з належного їй номеру відмовилася від явки, суд розцінює це як ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі, що свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-ц (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

ОСОБА_2 , заперечуючи проти визнання позивача батьком малолітньої дитини, не навела жодних переконливих доказів на спростування доводів позивача та доказів участі ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_6 . Надані до позову фотознімки, на якому зображені чоловік, жінка та дитина, суд не прийняв до уваги, оскільки такі особи не ідентифіковані, а фотознімок не підтверджує та не може бути підставою для встановлення батьківства ОСОБА_3 .

Крім того, слід зазначити, що згідно заяви відповідача-2 ОСОБА_3 , він позов визнає.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду пояснила, що внучці ОСОБА_6 було 8 місяців, тоді вона з нею познайомилася. Коли ОСОБА_6 було два роки вона познайомилася з батьками ОСОБА_21 . А внук ОСОБА_22 вже народився в ОСОБА_23 . В жовтні 2022 року ОСОБА_2 вийшла на роботу і її стосунки з ОСОБА_1 погіршилися.

Згідно довідки КЗ «Луцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №33 Луцької міської ради від 02.05.2024 №44, ОСОБА_1 спілкувався з педагогами, які навчали ОСОБА_5 , запитував поради по вихованню та розвитку дитини, дитину до садочка проводили і забирали як мама так і батько (а.с.27).

Зазначені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання батьківства, а також похідної від такої, вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Негативних наслідків для дитини у випадку визнання позивача її батьком, судом не встановлено.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18), від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21 (провадження № 61-564св23).

Щодо клопотання про застосування строків позовної давності.

17.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, обґрунтоване тим, що позивач знав, що ОСОБА_5 є його донькою ще з її народження, а тому початком перебігу строку позовної давності для звернення з позовом про визнання батьківства є травень 2017 року, а тому просила відмовити в позові на підставі пропуску строку позовної давності.

Однак, за обставинами цієї справи відсутній спір між позивачем та чоловіком, на той час, матері дитини про батьківство щодо дитини, відомості про батька якої записані за заявою матері відповідно до частини першоїстатті 135 СК України, то позов про визнання батьківства позивача, який вважає себе батьком дитини, має регулюватисястаттею 128 СК України, до якої позовна давність не застосовується.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21 (провадження № 61-564св23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18), зроблено висновок, «щодо предмету доказування у даній категорії справ, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства».

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт батьківства знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а позов про визнання батьківства підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, тавидає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись ст.ст.13, 77-80, 81, 247, 258, 259, 263, 265ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,батьком малолітньоїдитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,свідоцтво пронародження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, народженої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, №1154від 16.05.2017р., складеного Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинської області, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як про батька ОСОБА_5 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 від 16.05.2017 та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 №1154від 16.05.2017р., складеного Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинської області, змінивши відомості щодо ОСОБА_5 , а саме:

-батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 16.05.2017, вказати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України;

-прізвище змінити із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »;

-по батькові змінити із « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Волинській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м. Луцьк, пр. Соборності, 18, ЄДРПОУ 04011414.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Луцької міської ради, адреса: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 21.

Повне судове рішення складено 23.12.2024.

Суддя Луцького міськрайонного А.В. Олексюк