Рішення

від 23.12.2024 по справі 932/11543/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/11543/23

Провадження №2/932/3270/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23 грудня 2024року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи:Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міськоїради,Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про зняття із зареєстрованого місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із позовом у якому просить зняти із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою судді від 29.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою судді 06.09.2024 справу прийнято до розгляду головуючим суддею Цитульським В.І.

Ухвалою від 13.11.2024 закрито підготовче провадження.

Узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в сумі 60184 долари США, строком до 05.10.2026. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 надав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . 12.04.2019 приватним нотаріусом видано виконавчий напис про звернення стягнення на вказану квартиру. Рішенням суду 02.09.2019 із ОСОБА_2 стягнено заборгованість за кредитним договором в сумі 54196,91 грн. Договором іпотеки передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання письмової згоди від іпотекодержателя. Такий обов`язок відповідачем було порушено та зареєстровано у квартирі інших осіб. З огляду на наведене позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідачами відзиву на позовну заяву не надано.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили.

Обставини, встановлені судом.

Між позивачем та ОСОБА_2 укладено догові кредиту (із наданої позивачем копії не вбачається дати та номеру договору), згідно Особливих умов якого позивач зобов`язався надати позичальнику грошові кошти через касу банку на строк з 05.10.2007 по 05.10.2026 в сумі 60184 доларів США, 50 тис. доларів США на будівництво та 10184 доларів США на сплату страхових платежів.

Також між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 05.10.2007 №DNU0GA00000252, згідно якого ОСОБА_2 , у якості забезпечення своїх кредитних зобов`язань, передав в іпотеку позивачу належну йому квартиру АДРЕСА_1 .

Іпотека зареєстрована в Єдиному державному реєстрі заборон 05.10.2007.

Із договору іпотеки вбачається, що вказана квартира належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2002.

Пунктом 18.12 договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов`язується не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя

Із матеріалів справи вбачається, що у квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 25.01.2011.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_5 належить право власності на іншу квартиру, а саме квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2010.

12.04.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис, за яким звернено стягнення на квартиру ОСОБА_2 в користь позивача на підставі договору іпотеки №DNU0GA00000252.

30.04.2021 відкрито виконавче провадження із виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02.09.2019 у справі №200/17969/14-ц із ОСОБА_2 в користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту №DNU0GA00000252 в сумі 54196,91 доларів США.

На розгляді в судах перебувала справа №932/10763/20 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє також як законний представник ОСОБА_6 , третя особа Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про припинення дій, які порушують право сторони договору, позбавлення права на користування житлом.

Підстави позову у вказаній справі відрізняються від підстав позову у даній справі, зокрема на відміну від справи №932/10763/20 позивач покликається на факти невиконання кредитного договору, стягнення грошових коштів із позичальника за рішенням суду та на виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вирішуючи спір №932/10763/20 Верховний Суд зауважив про те, що ЦК України і Закон не містить норм, які зменшували б або обмежували б право членів сім`ї власника житла на користування житловим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

Відмовляючи у задоволенні позову Верховний Суд виходив із того, що АТ КБ «ПриватБанк» до відповідачів із вимогою про добровільне зняття їх з реєстрації чи виселення не зверталося, створення будь-яких перешкод банку у реалізації його прав іпотекодержателя фактом реєстрації у житлі відповідачів не довело.

При зверненні позивачем сплачено судовий збір в сумі 2247,20грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів п.6 ч.1ст.3 ЦК Україниоднією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ст. 316 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненнісвоїх правта виконанніобов`язківвласник зобов`язанийдодержуватися моральнихзасад суспільства. Власникне можевикористовувати правовласності нашкоду правам,свободам тагідності громадян,інтересам суспільства,погіршувати екологічнуситуацію таприродні якостіземлі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ст.9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

У відповідності до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно дост.40вказаного законузвернення стягненняна переданів іпотекужитловий будинокчи житловеприміщення єпідставою длявиселення всіхмешканців,за виняткомнаймачів тачленів їхсімей.Виселення проводитьсяу порядку,встановленому законом. Післяприйняття рішенняпро зверненнястягнення напередані віпотеку житловийбудинок чижитлове приміщенняшляхом позасудовоговрегулювання напідставі договорувсі мешканцізобов`язані написьмову вимогуіпотекодержателя абонового власникадобровільно звільнитижитловий будинокчи житловеприміщення протягомодного місяцяз дняотримання цієївимоги.Якщо мешканціне звільняютьжитловий будинокабо житловеприміщення увстановлений абоінший погодженийсторонами строкдобровільно,їх примусовевиселення здійснюєтьсяна підставірішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Відповідно дост.109ЖК Українивиселення іззайманого жилогоприміщення допускаєтьсяз підстав,установлених законом.Виселення проводитьсядобровільно абов судовомупорядку.Допускається виселенняв адміністративномупорядку зсанкції прокуроралише осіб,які самоправнозайняли жилеприміщення абопроживають убудинках,що загрожуютьобвалом. Громадянам,яких виселяютьз жилихприміщень,одночасно надаєтьсяінше постійнежиле приміщення,за виняткомвиселення громадянпри зверненністягнення нажилі приміщення,що булипридбані нимиза рахуноккредиту (позики)банку чиіншої особи,повернення якогозабезпечене іпотекоювідповідного жилогоприміщення.Постійне жилеприміщення,що надаєтьсяособі,яку виселяють,повинно бутизазначено врішенні суду. Зверненнястягнення напередане віпотеку жилеприміщення єпідставою длявиселення всіхгромадян,що мешкаютьу ньому,за винятками,встановленими законом.Після прийняттякредитором рішенняпро зверненнястягнення напередані віпотеку житловийбудинок чижитлове приміщенняшляхом позасудовоговрегулювання напідставі договорувсі мешканцізобов`язаніна письмовувимогу іпотекодержателяабо новоговласника добровільнозвільнити житловийбудинок чижитлове приміщенняпротягом одногомісяця здня отриманняцієї вимоги,якщо сторонамине погодженобільший строк.Якщо громадянине звільняютьжиле приміщенняу встановленийабо іншийпогоджений сторонамистрок добровільно,їх примусовевиселення здійснюєтьсяна підставірішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

За приписами п.5-2 Прикінцевих положень вказаного закону, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Висновки суду.

1. АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів звернення до відповідачів із вимогою про добровільне зняття їх з реєстрації чи виселення із квартири АДРЕСА_1 .

2. Власником квартири залишається відповідач, процедура звернення стягнення на предмет іпотеки незвершена.

Суд звертає увагу на те, що позивач не ставить вимоги про виселення із квартири її власника. Тобто задоволення позову не матиме наслідком звільнення квартири.

Відтак не вбачається факту створення будь-яких перешкод банку у реалізації його прав іпотекодержателя фактом реєстрації у житлі відповідачів.

3. Із договору іпотеки встановлено, що квартира АДРЕСА_1 куплена задовго до укладення договору кредиту, а відповідно не за кредитні кошти.

За вказаних обставин виселення відповідачів можливе за умови надання іншого постійного жилого приміщення.

Викладене стосується усіх відповідачів окрім ОСОБА_5 , у власності якої є інше житло.

4. У період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти) Закону України «Про іпотеку».

З огляду на наведене позов не може бути задоволено.

Оскільки у позові відмовлено, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню. Інших витрат сторонами не заявлено.

Керуючись ст.12,81,133,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства«Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про зняттяіз зареєстрованогомісця проживання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24.12.2024.

Суддя: В.І.Цитульський