Ухвала

від 24.12.2024 по справі 233/3827/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №233/3827/24

Провадження №2-з/932/104/24

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

24.12.2024 місто Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав.

Підготовче засідання у справі призначене на 11-30 20.01.2024.

Від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією, призовом та відправкою ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі №233/3827/24 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що після проходження медичної комісії він отримав від 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 повістку на відправку 16.12.2024. Згідно з положеннями ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) позбавлений батьківських прав. Особа, яка має право на відстрочку/бронювання, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації, і якщо його буде призвано нa військову службу, він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку з причини позбавлення матері дитини батьківських прав, якщо рішення суду буде на його користь, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Вважає, що в разі задоволення позову про позбавлення матері батьківських прав неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву. Дитина ОСОБА_3 є неповнолітньою, не має близьких рідних, окрім батька, які б замінили батька на період його служби та виховували б його. На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що без вжиття заходів забезпечення позову його мобілізація може спричинити негативні наслідки, оскільки він реально має право на відстрочку, однак це право треба підтвердити відповідним рішенням суду.

Розгляд заяви здійснюється без повідомлення сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України.

Оцінивши доводи заявника, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Частина друга ст.149 ЦПК Українипередбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Положеннями ч.3 ст.150 ЦПК Українирегламентовано, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Так, заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказане, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки якщо мобілізаційні заходи щодо нього будуть завершені, то неповнолітня дитина може залишитися без догляду, що може спричинити негативні наслідки.

На підтвердження обґрунтованості та необхідності забезпечення позову до заяви додано копію повістки про необхідність з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 8-00 у грудні 2024 року, дата на копії, наданій ОСОБА_1 , не відображена.

Предметом позову, заявленого у даній справі, є позбавлення батьківських прав матері дитини (відповідачки). Неправомірність дій чи бездіяльності РТЦК щодо ненадання відстрочки від призову за мобілізацією не є предметом заявлених позивачем позовних вимог.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають застосовуватися виключно у межах заявлених у відповідній справі позовних вимог.

Захід забезпечення позову, про який просить заявник, щодо заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з його мобілізацією, призовом та відправкою на військову службу по мобілізації, виходить за межі заявлених позовних вимог (позбавити матір дитини батьківських прав), такий спосіб забезпечення позову неспівмірний із предметом позову; зв`язок між таких заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги відсутній, адже такий захід забезпечення позову не може забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення, не доведена.

Окремо слід зазначити, що заявник не вказує у прохальній частині заяви, кому саме він просить заборонити вчиняти вказані ним дії.

Наведені у заяві аргументи не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На момент розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вирішення даного питання повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.

Обставини правомірності/протиправності відмови в задоволенні заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі в порядку адміністративного судочинства. Проте, до позовної заяви та заяви про забезпечення позову не додано відомостей про звернення ОСОБА_1 до ТЦК із заявою про надання відстрочки та відмови у її задоволенні; відомостей про оскарження дій чи рішень ТЦК.

Тобто, суд не вправі вирішувати поставлене в заяві про забезпечення позову питання, оскільки це є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на стадії судового процесу в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи специфіку військової служби та умови воєнного стану, введеного на всій території України, мотиви, наведені заявником у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання внаслідок невжиття таких заходів обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у заявлений ОСОБА_1 спосіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149,150,153,258-261,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею 24.12.2024 та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.С. Салькова