Рішення

від 24.12.2024 по справі 201/6620/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/6620/24

провадження 2-др/201/100/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» до Бранопольської Дніпровське555» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» 05.06.2024 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, яка не доповнювалися і не уточнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024 року у позовні вимоги задоволено.

Дана справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_3 ..

Розпорядженням № 17 від 06 грудня 2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, а саме на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року про звільнення у відставку судді ОСОБА_3 , необхідно здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають в провадженні у судді, судову справу № 201/46640/24 передано на повторний авторозподіл.

Протоколом автоматизованого розподілу справу розподілено для розгляду судді Антонюку О.А. та передано канцелярією суду 09 грудня 2024 року.

Представник позивача 21 листопада 2024 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Згідно ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» 05.06.2024 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, позовні вимоги змінювалися, доповнювалися і уточнювалися.

Також буловстановлено,що позивачемпо справіпід часрозгляду справисудом булипонесені ідокументально підтвердженівитрати,пов`язані зрозглядом справи,а саме:витрати направову допомогуу розмірі 4000 гривень.

Крім того було встановлено, що інших понесених і документально підтверджених судових витрат не має.

Судом встановлено, що враховуючи матеріали справи надані та добуті докази, а також встановленими судом під час розгляду обставинами та з урахуванням мотивів, з яких суд вважав вставленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення по справі 18 листопада 2024 року ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким задоволенні позовні вимоги.

Вказаним судовимрішенням дійсноне буловирішено питання стосовно розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Згідно ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що позивачу ОСББ «Дніпровське555» правнича допомога надавалася Адвокатським бюро «НОВУМ», правову допомогу від імені якого позивачу надали адвокати вказаного адвокатського бюро.

Судом також установлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строк було надано документи на підтвердження понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в особі Адвокатського бюро «НОВУМ», правову допомогу від імені якого відповідачу надали адвокати вказаного Адвокатського бюро, а саме: договір про надання правової допомоги від 18.03.2024 року, копію додаткової угоди № 3 від 18.03.2024 року, копії акту приймання наданих послуг згідно договору від 18.03.2024 року та додаткової угоди № 3 від 18.03.2024 року, копія платіжної інструкції № 501 від 26.03.2024 року та від 23.05.2024 року.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 27 вищевказаного Закону - договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди).

Тобто, вказаний Закон не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З урахуванням вище переліченого та зазначеного, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволено та надані позивачем докази оплати правової допомоги, тому судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу слід присудити на користь позивача, таким чином, необхідно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровський555» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень, оскільки дані понесені витрати підтверджені належними і допустимими доказами, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону, а тому ці витрати підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 133-134, 137, 141, 258-259, 261, 263-265, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське555» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя - О.А. Антонюк