Рішення

від 24.12.2024 по справі 212/11016/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/11016/24

2/212/4704/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Толстих О.Ю., звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі Відповідач, ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в сумі 355 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ОСОБА_1 з 14 липня 1994 року по 16 серпня 2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, і працював у шкідливих умовах на різних посадах та у різних структурних підрозділах. Вказав, що рішенням МСЕК від 20 серпня 2024 року позивачу при первинному огляді було встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, а також встановлено третю групу інвалідності, безстроково. Зазначає, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивач не має змоги вести звичайний спосіб життя, змушений постійно проходити лікування. Вказав, що внаслідок професійного захворювання позивач має скарги на наявність постійної задишки при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, іноді з виділенням харкотиння слизового характеру, переважно вранці. Внаслідок професійного захворювання у позивача систематично виникає необхідність в отриманні медичної допомоги. Позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження в господарстві, це доводиться робити його близьким, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. Зазначив, що життя позивача, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням змінилося назавжди, і перспектива в майбутньому переносити ще сильніший біль, постійно лікуватися спричиняє йому моральні страждання.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чорного І.Я. від 11 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2024 року вказану цивільну справу перерозподілено на суддю Колочко О.В.

Ухвалою судді Колочко О.В. від 29 листопада 2024 року зазначену цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відкладено.

16 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що при укладенні з відповідачем трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, права та пільги позивача, і компенсації за роботу в таких умовах. При цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Вказав, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Крім того зазначив, що ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту. Також вказав, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, а надані докази свідчать лише про наявність у нього професійного захворювання. Вказав, що загальний стаж роботи позивача на підприємстві відповідача становить 18 років 01 місяць, і окрім підприємства відповідача позивач працював на інших підприємствах у шкідливих умовах праці. Також вказав, що позивач частково втратив працездатність, а тому має здібність до самообслуговування, та не потребує стороннього догляду чи допомоги. Зазначив, що заявлена позивачем сума моральної шкоди не є аргументованою, є необґрунтованою та завищеною, не відповідає принципам розумності та справедливості.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 липня 1994 року по 16 серпня 2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, і працював на різних посадах та у різних структурних підрозділах, і був звільнений з підприємства 16 серпня 2012 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, п.3 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 20-23).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09 травня 2024 року, складеного на підприємстві АТ «Криворізький залізорудний комбінат», встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня, із зазначенням причин його виникнення (а.с.8-10).

Згідно до п. 17 вказаного Акту зазначено, що, окрім іншого, згідно медичного висновку ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 11.04.2024 за №590 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також є професійний маршрут: з 05.11.2001 по 16.08.2012 заступник начальника дільниці, начальник дільниці, майстер гірничий шахти «Ювілейна» відкритого акціонерного товариства «Суха Балка». Працючи заступником начальника дільниці, начальником дільниці, майстром гірничим шахти «Ювілейна» відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» у період з 05.11.2001 по 16.08.2012 ОСОБА_1 також підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала нормативні показники.

Відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є: особисто ОСОБА_1 , на посаді начальника дільниці №1 шахти «Козацька» АТ «Кривбасзалізрудком».

Внаслідок зазначеного вище професійного захворювання, ОСОБА_1 20 серпня 2024 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності по ХОЗЛ, з 22.07.2024 безстроково, та встановлено третю групу інвалідності. Також визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування. Протипоказана важка праця в умовах виробничого шуму, рекомендоване спостереження сімейного лікаря, що підтверджується копіями довідок про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №130186 від 20.08.2024, серії 12ААГ №573835 від 20.08.2024 (а.с.11-12).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності вперше у розмірі 50%, встановлення третьої групи інвалідності, безстроково, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити лікування. Крім того, відчуває фізичний біль.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача на підприємстві відповідача, саме у шкідливих умовах на підприємстві відповідача 10 років 11 місяців, роботу позивача на іншому підприємстві у шкідливих умовах праці, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, щопозивачу первинно та безстроково встановлено 50% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, встановлено третю групу інвалідності, незворотність негативних наслідків профзахворювання на житті позивача, вік позивача, і виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 120 000 гривень.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.

Керуючись ст. 153, 237-1 КЗпП України,Законом України«Про охорону праці», ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,141,258-259, 263, 265 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна,5.

Повне судове рішення складено та підписано 24 грудня 2024 року.

Суддя: О. В. Колочко