Рішення

від 20.12.2024 по справі 202/9411/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9411/24

Провадження № 2/202/4393/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 грудня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Жупій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Лиманської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову зазначила, що вони із відповідачем перебували у шлюбі від якого мають дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.08.2015 роки сторони розірвали шлюб. Дитина залишилася проживати з матір`ю. В той же час батько дитини ОСОБА_2 не приймав та не приймає участі у вихованні та утриманні спільної дитини, не цікавиться нею, не спілкується, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не виявляє інтересу до дитини. Він самоусунувся від виховання та утримання дитини. Зважаючи на викладене, просить позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала заяву про проведення судового розгляду без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлений. Причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень проти позову не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надавши заяву про проведення судового розгляду без участі органу опіки, прийнявши рішення на підставі раніше поданого висновку про доцільність позбавлення батька батьківських прав ОСОБА_2 .

Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області сторонами було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 95.

ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 .

06 серпня 2015 року Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області, шлюб між сторонами розірвано.

07 квітня 2015 року Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2015 року, до досягнення дитини повноліття.

04 червня 2020 року позивачкою було повторно укладено шлюб з ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 41 Лиманським міським відділом державної реєстрації Міністерства юстиції (м. Харків) та змінено прізвище.

Як зазначає позивачка, що не спростовано відповідачем, після розірвання шлюбу, відповідач не приймав та не приймає участі у вихованні дитини.

На теперішній час дитина проживає у новій родині матері, спільно з її чоловіком та дитиною від другого шлюбу в м. Київ та фактично перебуває на утриманні чоловіка матері - ОСОБА_4 .

Крім того, згідно довідки Лиманського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області ОСОБА_2 систематично ухиляється від обов`язку сплачувати аліменти на утримання дитини, при цьому з червня 2022 року жодного платежу по аліментам не здійснював.

Відповідно довідки в.о. директора закладу середньої освіти Н.Римар ОСОБА_2 контакту із закладом освіти не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

Орган опіки та піклування надав суду висновок № 02-6-0796 від 12.09.2024 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і проживає разом з сім?єю, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно акту обстеження умов проживання від 04.06.2024 року № 75 мати створила належні умови для проживання дитини. У Софії окрема кімната, є окреме місце для відпочинку та приготування уроків. Є дитячі речі. Софія учениця 9-А Лиманського ліцею № 4 Лиманської міської ради Донецької області.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

В акті обстеження умов проживання від 04.09.2024 за адресою:

АДРЕСА_3 , вказано, що обстежити житло за вказаною адресою не має можливості, в зв?язку з пошкодженням будинку в результаті бойових дій. Зі слів сусідів, ОСОБА_2 , виїхав весною 2022 року, у вказаній квартирі ніхто не проживає, місце перебування його невідоме.

Таким чином орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно дост. 12 Закону України "Про охорону дитинства"батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Проаналізувавши всі докази по справі, суд дійшов до висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, її фізичне здоров`я, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, належного утримання, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з донькою, не відвідує її та не цікавиться умовами проживання, тощо.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як самоусунення ОСОБА_2 від своїх батьківських обов`язків по відношенню до доньки, що відповідно до п.п.2 ч.1 ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення його батьківських прав, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на позивача необхідно стягнути понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 150, 164,166, 180-182 СК України, ст.ст.ст.ст.141, 258, 263-265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ІПН НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,(ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІПН НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Маринін