Рішення

від 17.12.2024 по справі 204/10176/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/10176/24

Провадження № 2/204/3929/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Карнаух В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, в якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 212,70 кв.м., житловою площею 69,20 кв.м. В обґрунтування позову зазначив, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 04 квітня 2022 року є внутрішньою переміщеною особою, та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно зі свідоцтвом про право власності на жилий будинок від 14 листопада 2002 року, виданим на підставі рішення виконкому Волноваської міської ради від 08 листопада 2002 року № 178, позивачу належить жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаному свідоцтві міститься реєстраційний напис, згідно якого право приватної власності ОСОБА_1 на вищезазначений житловий будинок було зареєстровано Волноваським бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу № 36 за реєстровим № 7866 від 14 листопада 2002 року. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер: 1421510100:01:006:0567, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю. 25 червня 2024 року позивач, маючи намір зареєструвати право власності на вищевказаний житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, звернувся із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Луцької міської ради Петрочук О.Д. Однак, 08 серпня 2024 року позивачу було відмовлено в проведені реєстраційних дій. В рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій від 08 серпня 2024 № 74486414 зазначено, що під час розгляду заяви встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведені реєстраційних дій, а саме: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було отримано документи із паперових носів інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року - подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а саме: відповідно до абзаца 1 пункту 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, заявником не було надано відомості про технічні характеристики заявленого житлового будинку з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Документи не були подані у визначений строк у зв`язку з тим, що ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», яке здійснювало реєстрацію права власності знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Волноваха, Донецька область), що позбавляє можливості підтвердити інформацію про реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок. У зв`язку з вищезазначеним позивач не може зареєструвати своє право власності на житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та позбавлений можливості вільно розпоряджатись своїм майном, що порушує його право власності. Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на житловий будинок, позивач вимушений звертатись з даним позовом у порядку, визначеному статтею 392 ЦК України. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача Міщук І.В. в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Шпак О.М. в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зп.1ч.2ст.16ЦК Україниспособом захистуцивільних правта інтересівможе бути,зокрема, визнання права.

Судом встановлено, що 14 листопада 2002 року Волноваською райрадою на підставі рішення Виконкому Волноваської міської ради № 178 від 08 листопада 2002 року на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на цілий жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

На вказаному правовстановлюючому документі міститься реєстраційний напис про те, що 14 листопада 2002 року право приватної власності ОСОБА_1 на зазначений житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано Волноваським бюро технічної інвентаризації та записано в книгу № 36 за реєстровим № 7866 (а.с. 13 (зворотній бік)).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно достатті 328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 04 жовтня 2002 року Волноваським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що житловий будинок складається з наступних приміщень: І поверх загальною площею 84,40 кв.м., житловою площею 32,10 кв.м.: 1 сіни, 2 передпокій, 3 топкова, 4 ванна, 5 туалет, 6 коридор, 7 кухня, 8 житлова, 9 житлова; мансарда загальною площею 54,80 кв.м., житловою площею 37,10 кв.м.: 10 коридор, 11 комора, 12- житлова, 13 житлова, 14 комора. Всього по будинку загальна площа становить 139,20 кв.м., житлова 69,20 кв.м. (а.с. 18-21).

Рішенням Виконкому Волноваської міської ради народних депутатів № 177 від 06 листопада 2002 року було затверджено Акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд індивідуального забудовника від 31 жовтня 2002 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок загальною площею 212,70 кв.м., житловою площею 69,20 кв.м. (а.с. 19 (зворотній бік) - 20).

Також, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1421510100:01:006:0567, площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 125762, виданого 05 грудня 2002 року на підставі рішення виконкому Волноваської міської ради народних депутатів від 12 січня 2000 року № 323 (а.с. 17), що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1407538972020 від 03 червня 2020 року (а.с. 14-16).

Місто Волноваха Донецької області відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (з відповідними змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), відноситься до територій активних бойових дій.

Позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та у 2022 році виїхав з м. Волноваха Донецької області у м. Луцьк Волинської області, згідно з довідкою від 04 квітня 2022 року № 764-5000672170 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

25 червня 2024 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Петрочук О.Д. з відповідною заявою (реєстраційний номер 61691272) з метою проведення державної реєстрації його права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який належить йому на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 14 листопада 2002 року.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

08 серпня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Луцької міської ради Петрочук О.Д. було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 744869414 у зв`язку з тим, що після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,не усунутіобставини,що булипідставою дляприйняття рішенняпро зупиненнярозгляду заявипро державнуреєстрацію прав,а саме:не булоотримано документиіз паперовихносіїв інформації,що містятьвідомості прозареєстровані речовіправа до01січня 2013року;подання документівдля державноїреєстрації правне вповному обсязі,передбаченому законодавством,не надановідомості протехнічні характеристикизаявленого житловогобудинку зЄдиної державноїелектронної системиу сферібудівництва (а.с.29).

У зв`язку з викладеним та враховуючи той факт, що на теперішній час право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 не визнається, з метою захисту своїх прав на нерухоме майно з посиланням на статтю 392 ЦК України, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на належний йому житловий будинок.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014№ 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першоїстатті 15 та статті 392ЦК власникмайна маєправо пред`явитипозов провизнання йогоправа власності,якщо цеправо оспорюєтьсяабо невизнається іншоюособою,а такожу разівтрати нимдокумента,який засвідчуєйого правовласності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

У частині 1 статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , однак на теперішній час його право власності на цей житловий будинок не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та позивач не може здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію його права власності на житловий будинок, що позбавляє позивача можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

З огляду на наведене, встановивши та проаналізувавши усі обставини справи, оскільки позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за ним права власності на нерухоме майно, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 212,70 кв.м., житловою площею 69,20 кв.м.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 212,70 кв.м., житловою площею 69,20 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез