Рішення

від 18.12.2024 по справі 189/1781/24

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1781/24

2/189/613/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18.12.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ЛісневськогоД.О.через систему«Електронний суд»звернувся досуду зпозовом доТОВ «Відродження» простягнення орендноїплати тарозірвання договоруоренди землі,в якомупросить:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:01:001:2519 за договором оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року, зареєстрованого 21.02.2019 року за № 30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., за 2023 рік у сумі 8230.00 грн.;

-розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» 23.11.2017 року та зареєстрований 21.02.2019 року за № 30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., строк дії договору до 31.12.2027 року;

-припинити речове право (право оренди), що зареєстроване за ТОВ «Відродження» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( номер запису про інше речове право 30447432 від 21.02.2019 року) на земельну ділянку площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року;

-стягнути з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу майнового характеру, 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та 6 000 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23.11.2017 року між позивачем та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, 2.2592 га, який зареєстрований 21.02.2019 року за №30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., строк дії договору до 31.12.2027 року, розмір орендної плати 6 858,50 грн.

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору оренди земельної ділянки за кожен рік використання землі Орендар сплачує на руки орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 6 858.50 гривень.

Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин, строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов`язку сплати орендної плати за даний період.

Відповідно до п. 9.4 Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, відповідач порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати.

За умовами договору орендна плата за 2022 рік повинна бути виплачена до 30 листопада 2022 року, тоді як відповідач в порушення умов договору та закону виплатив орендну плату позивачу лише 04.04.2023 року.

В подальшому відповідач продовжив порушувати умови вищевказаного договору оренди землі, оскільки не виконав покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати за 2023 рік.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач користується земельною ділянкою за наявності належних правових підстав договору оренди, та систематично не виконує умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, чим порушує його права.

У зв`язку з систематичним порученням умов договору щодо виплати орендної плати відповідачем, позивач бажає розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

05.09.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судові засідання 19.08.2024 року, 05.09.2024 року, 25.10.2024 року, 18.12.2024 року учасники провадження не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримує, просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» жодних заяв, клопотань та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, в зв`язку з чим, ухвалою суду від 18.12.2024 року суд постановив розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ №063793 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15 копія).

23.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.18-19 копія).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.04.2019 року, вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований 21.02.2019 року за № 30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., строк дії договору до 31.12.2027 року, розмір орендної плати 6 858,50 грн. (а.с.16 - копія).

Крім того, 14.01.2019 року між сторонами було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 2,2592 га, кадастровий номер: 1224255100:01:001:2519 (а.с.20 копія).

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Так, відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору оренди земельної ділянки за кожен рік використання землі Орендар сплачує на руки орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 6 858.50 гривень.

Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин, строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов`язку сплати орендної плати за даний період.

Згідно п.4.3 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 9.4 Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, судом встановлено, що Орендар (відповідач) порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати.

Відповідно до Виписки по картковому рахунку позивача за період з 01.07.2022 по 01.05.2024 року, ОСОБА_1 04.04.2023 року було зараховано кошти від ТОВ «Відродження» у сумі 8230.00 грн., призначення платежу: орендна плата за 2022 рік згідно договору оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року.

Як вбачається з Довідки про доходи, виданої ТОВ «Відродження» 13.06.2024 року, відповідач має заборгованість перед позивачем з виплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за 2023 рік у сумі 8230.00 грн. Даною довідкою також підтверджується сплата оренди за 2022 рік у квітні 2023 року (а.с.26 - копія).

Крім того, згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.11.2024 року, ОСОБА_1 було нараховано ТОВ «Відродження» у грудні 2023 року орендну плату в розмірі 10223,60 грн., що за мінусом податку (1840,25 грн.) та військового збору (153,35 грн.) становить 8230,00 грн.

Так, судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік сплачено з порушенням строків встановлених договором оренди, а за 2023 рік не сплачено взагалі.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2023 рік в сумі 8230,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Оскільки ТОВ «Відродження» було сплачено позивачу орендну плату за 2022 рік з порушенням строків, встановлених договором, доказів щодо причин затримки виплати орендної плати (неврожай з природних причин) відповідачем надано не було, враховуючи наявність заборгованості за 2023 рік, суд визнає наявність систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона».

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.04.2019 року договір оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року був зареєстрований 21.02.2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., номер запису про інше речове право 30447432, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.11.2017 року, то з урахуванням вищенаведеної норми права слід припинити інше речове право - право оренди цієї земельної ділянки.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пункт 1 ч.3 ст.133 ЦПК передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 15.06.2024 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2024 року, акт виконаних робіт та розрахунків до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2024 року, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Лісневським Д.О. 12.07.2024 року, в яких зазначена загальна вартість послуг, які були надані за договором та становить 6000,00 грн., з яких: 1500,00 грн. зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин з предмету надання правової допомоги, отримання письмових доказів по справі та пояснень по суті справи. Узгодження з клієнтом правової позиції та стратегії захисту; 4500,00 грн. - підготування, аналіз судової практики та подача до суду позову з предмету надання правової допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України та суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, суд враховує фактичний обсяг виконаної роботи та її складність, предмет та ціну позову, та вважає розумно обґрунтованими витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, а також підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ

30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224255100:01:001:2519 за договором оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року, зареєстрованого 21.02.2019 року за № 30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., за 2023 рік у сумі 8230.00 (вісім тисяч двісті тридцять гривень).

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (ЄДРПОУ 30699186) 23.11.2017 року та зареєстрований 21.02.2019 року за № 30447432 державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровського району Дубовик А.О., строк дії договору до 31.12.2027 року.

Припинити речове право (право оренди), що зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (ЄДРПОУ 30699186) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( номер запису про інше речове право 30447432 від 21.02.2019 року) на земельну ділянку площею 2.2592 га, яка розташована на території Покровської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224255100:01:001:2519, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 23.11.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу майнового характеру, 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та 6000 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 17-А, сел. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2024 року.

Суддя: О.В. Чорна

18.12.2024