Рішення

від 06.12.2024 по справі 190/2515/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/2515/24

Провадження №2/190/662/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області в порядкуспрощеного позовногопровадження безвиклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до Публічного Акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Жовтоводсько-П`ятихатський відділ Державної виконавчої служби у Кам`янському районі Жніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Жовтоводсько-П`ятихатський відділ Державної виконавчої служби у Кам`янському районі Жніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. був вчинений виконавчий напис №7172 про стягнення з нього заборгованості на користь відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк". Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідач не повідомив його про свій намір звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, вказана заборгованість не була безспірною. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7172 від 11.07.2017 року вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., щодо стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 08.11.2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також запропоновано третім особам надати пояснення щодо позову до початку розгляду справи.

04.12.2024 року від представника відповідача АТ КБ "Приватбанк" - Колодочки П.О. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач не визнає в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує на те, що Рогоза не заперечує факт укладання кредитного договору з АТ КБ "ПриватБанк" та наявність у нього заборгованості за кредитним договором; жодного доказу на підтвердження відсутності боргу, позивач не надав. Також вказує на те, що в даній справі Банк не є належним відповідачем, оскільки не має права видавати виконавчі написи і взагалі розгляд зазначеної справи не підвідомчий загальному суду. Крім того зазначає, що позивачем не надано жодних розрахунків, які б підтверджували спірність оспорюваного виконавчого напису, не надано суду належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову. Водночас, для вчинення виконавчого напису Банком були надані всі необхідні документи, і Банк вважає заборгованість ОСОБА_1 безспірною. Таким чином, відповідач вважає, що оспорюваний позивачем виконавчий напис є цілком правомірним, а доводи позивача є нічемними, нотаріус діяв в рамках чинного законодавства, отже виконавчий напис вчинено з дотриманням всіх вимог законодавства.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем П`ятихатського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Солодухою А.О., ВП №54872920 від 10.10.2017, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №7172, виданого 11.07.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 174262, 05 грн. (а.с.18)

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право на оскарження дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Спори між боржниками і стягувачами, а також спори інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання вчинення нотаріальних написів нотаріусами визначено статтями 87-91 глави 14 Закону України «Про нотаріат», правилами глави 16 розділу 2 Порядку вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», розділом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» законодавчо визначено дві умови вчинення виконавчого напису, а саме нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3 глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року визначено умови вчинення виконавчого напису. А саме, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно п.1.1 та 1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (зі змінами і доповненнями), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, що також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 квітня 2020 року по справі № 158/2157/17.

Звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, позивач заперечив правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису, вказавши на відсутність належного підтвердження безспірності заборгованості. Даний факт відповідачем хоча й заперечується, але доказів зазначеного, відповідач суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем П`ятихатської районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Солодухою А.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №7172 від 11.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 174 262,05 коп..

Жодним іншим чином, окрім зазначених вище виконавчого напису приватного нотаріуса Завалієва А.А. та постанови державного виконавця Солодухи А.О., заборгованість не підтверджена.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо спростування доводів позивача.

Відповідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23 січня 2018 року, по справі № 310/9293/15ц, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 листопада 2021 року по справі №758/14854/20.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що нотаріус перед вчиненням виконавчого напису з`ясовував у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем (боржником) вимоги про усунення порушень за кредитним договором, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ПАТ КБ "ПриватБанк", зазначений у написі, є безспірним. На відсутність безспірної заборгованості вказує також те, що позивач звернувся до суду після початку вчинення державним виконавцем Солодухою А.О. дій, спрямованих на стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив як розмір боргу так і сам факт його наявності, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Тому суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліненко Олександр Анатолійович до Публічного Акціонерного товариства комерційний Банк "ПриватБанк", третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Жовтоводсько-П`ятихатський відділ Державної виконавчої служби у Кам`янському районі Жніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7172, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 11 липня 2017 року, щодо стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційий облік картки платника податків НОМЕР_1 )

Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 21 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ:14360570;

Третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру,55;

Третя особа - Жовтоводсько-П`ятихатський відділ Державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: вул.Шевченка,116,м.П`ятихатки Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В.Кудрявцева