Ухвала

від 23.12.2024 по справі 196/1164/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1164/24

№ провадження 2/196/370/2024

УХВАЛА

"23" грудня 2024 р. смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

представник позивачки: Яременка О.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Царичанької селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Царичанької селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

12.12.2024 від представника позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про зміну позову, відповідно до якої позовні вимоги позивачки, заявлені у первісному позові, доповнені позовними вимогами наступного змісту:

- Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.04.1995р., вчинене державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Любчич Г.Ф., на визнання 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 як частки в спільному майні подружжя, зареєстроване в реєстровій книзі №13 Царичанського бюро технічної інвентаризації за №2241 від 13.04.1995р.

- Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені якої діяла ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Любчич Г.Ф. від 12.05.1995р., зареєстрований в реєстрі за №981 та реєстровій книзі №13 Царичанського бюро технічної інвентаризації за №2241 від 12.05.1995р.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Яременко О.Є. в підготовчому засіданні прохав прийняти до розгляду уточнену позовну заяву, з підстав викладених у заяві про зміну позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник адвокат Скопіч А.В. в підготовче засідання не з`явилися.

Представник відповідача - Царичанької селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явився, до суду надійшла заґва про розгляд справи у відсутність їх представника.

Від третьої особи - державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. надійшла заява про проведення розгляду справи без участі нотаріуса.

Суд, заслухавши думку представника позивачки, дослідивши матеріали справи та уточнену позовну заяву, дійшов наступного висновку.

Із змісту частин 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому при поданні вищевказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, які передбачені ЦПК України, зокрема повернення позовної заяви на підставі ч.6 ст.185 ЦПК України.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

При цьому, відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду по справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені окремо новою позовною заявою у відповідності з вимогами ЦПК України.

З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну як предмета, так і підстави позову, суд повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається з поданої до суду представником позивачки заяви про зміну позову, останній доповнює первісні позовні вимоги новими вимогами немайнового характеру, при цьому обґрунтовує їх новими обставинами, які були відсутні у первісному позові.

Нові позовні вимоги фактично спрямовані на позбавлення права власності відповідачів на спірне нерухоме майно та обґрунтовуються незаконними, на думку представника позивача, діями нотаріуса з приводу засвідчення правочинів дарування даного майна та поділу спільного майна подружжя.

Поміж тим, предметом та підставою первісного позову є наявність права позивача на спадкування за законом.

Таким чином, первісні позовні вимоги та змінені позовні вимоги мають різну правову природу, різний характер правовідносин, потребують доведення не пов`язаних між собою фактів та встановлення обставин, які значно виходять за межі первісних позовних вимог.

Більш того, первісні позовні вимоги та змінені позовні вимоги врегульовані різними нормами права, зокрема первісні позовні вимоги Книгою 6 Цивільного Кодексу України, а змінені позовні вимоги стосуються питань спільної сумісної власності подружжя, договірних відносин дарування та підстав недійсності правочинів, які врегульовано Сімейним Кодексом України та Главами 16, 55 Цивільного Кодексу України.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 , викладені її представником у заяві про зміну позову, суперечать вимогам цивільного процесуального законодавства, адже подана її представником заява містить додаткові позовні вимоги, які ніяк не пов`язані з первісними позовними вимогами, а також нове правове обґрунтування підстав для їх задоволення, які не були заявлені позивачем під час первісного звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з новими позовними вимогами після порушення провадження у справі.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання зміненої позовної заяви до вже поданого позову чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що заявою про зміну позову позивачка додає нові матеріально - правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову, такою заявою позивачка одночасно змінює і предмет і підстави пред`явленого позову, що не допускається відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі №5015/118/11 заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про зміну позову, оскільки вбачає, що позивачкою змінено як предмет, так і підстави позову, доповнено позовні вимоги новими вимогами, що суперечить положенням цивільного процесуального законодавства та виходить за межі наданих ст.49 ЦПК України прав стороні позивача.

Наслідком відмови у прийнятті уточненої позовної заяви є повернення такої заяви позивачу.

При цьому слід роз`яснити позивачу його право звернутися до суду з відповідним позовом про захист цивільних прав та інтересів з дотриманням вимог процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 185, 258 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити представнику позивачки ОСОБА_1 - адвокату Яременко Олегу Євгеновичу у прийнятті заяви про зміну позову.

Повернути представнику позивачки ОСОБА_1 - адвокату Яременко Олегу Євгеновичу заяву про зміну позову.

Роз`яснити представнику позивачки право на звернення до суду з новим самостійним позовом.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 23.12.2024.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков