Рішення

від 05.12.2024 по справі 355/2149/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/2149/24

Провадження № 2/355/1056/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради про визнання права на завершення приватизації та одержання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Баришівської селищної ради про визнання права на завершення приватизації та одержання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат, ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить право на завершення приватизації земельної ділянки площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства розташована на території Бзівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, на яку за життя спадкодавець ОСОБА_2 розпочав приватизацію земельної ділянки та отримав рішення видане Баришівською селищною радою № 1474-32-07 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства по Баришівській селищній раді та відповідних старостинських округах громадянам учасникам АТО.

Після смерті, брата ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 звернувся до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (спадкова справа №179/2024). Крім позивача спадкоємців першої або другої черги після смерті ОСОБА_2 немає.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства розташовану на території Бзівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, на яку за життя спадкодавець ОСОБА_2 розпочав приватизацію - нотаріусом позивачу було відмовлено.

Відмова мотивована тим, що позивачем не наданий документ, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку виданий на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 ..

В зв`язку з такими обставинами нотаріусом для захисту спадкових прав позивачу було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12..11.2024 р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 05.12.2024р.

05.12.2024.2024 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Баришівської селищної ради - щодо визнання позову та розгляду справи у відсутність представника відповідача.

05.12.2024 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 - щодо розгляду справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просила задовільнити.

Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4ст. 206 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.03.2024 р. (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.05.1987р., батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.09.1986р., батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_4 від 14.05.1987р., вбачається що ОСОБА_6 змінив прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.12).

Згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_5 від 14.09.1996р., вбачається що ОСОБА_8 змінив прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 13).

Зі змісту рішення Баришівської селищної ради №1474-32-07 від 21.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства по Баришівській селищній раді та відповідних старостинських округах громадянам учасникам АТО вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства розташовану на території Бзівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області ( а.с. 18).

Листом державного нотаріуса Малиновською Н.В. Баришівської державної нотаріальної контори №1235/02-14 від 07.11.2024р., було повідомлено позивачу про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав (а.с.20).

Положеннями статей15,16 ЦК,статтею 4ЦПКпередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другоїстатті 16 ЦКспособом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Так згідно ч.1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п 10.Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУвід 26грудня 1992року "Проприватизацію земельнихділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власністьз емельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Відповідно до ч.1 т. 1217ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідност. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв`язку з відсутністю право встановлюваних документів.

Відповідно до п 10.Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв`язку з невідповідністю право встановлюваних документів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст. ст.4,19,76,81,258-259,263-265,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради, про визнання права на завершення приватизації та одержання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,картка платникаподатків НОМЕР_6 право назавершення приватизаціїземельної ділянкиплощею 2,0га. дляведення особистогоселянського господарстварозташовану натериторії Бзівськогостаростинського округуБаришівської селищноїради Броварськогорайону Київськоїобласті (впорядку спадкуванняза законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева