Рішення

від 12.12.2024 по справі 355/861/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/861/24

Провадження № 2/355/619/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Старенької С.М.,

представників відповідачів - Нагорного А.Є., ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу 355/861/24 за позовною заявою першого заступника керівника Київської окружної прокуратури Київської області, що діє інтересах держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернути їх у комунальну власність, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2024 року Перший заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах Баришівської селищної ради з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про примусове припинення права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначили, що Київською обласною прокуратурою вивчено стан додержання вимог земельного законодавства щодо володіння та використання земель сільськогосподарського призначення на території Баришівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області.

Встановлено, що 16.11.2007р. затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо наступних земельних ділянок:

-3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 3, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0016 площею 1,6691 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0017 площею 1,6488 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому, на підставі цивільно-правових угод, право власності на вищевказані земельні ділянки набула ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 08.04.2023р., посвідчених приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М., ОСОБА_3 відчужила земельні ділянки з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0014, 3220287100:22:039:0015 на користь ОСОБА_4 .

Наразі, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами:

-3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_4 ;

-3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_4 ;

-3220287100:22:039:0016 площею 1.6691 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_3 ;

-3220287100:22:039:0017 площею 1.6488 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_3 .

Вищевказані земельні ділянки розташовані в одній місцевості та є суміжними, їх цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Київською обласною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12018110070000236 від 17.05.2018р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272, ч. 2 ст. 240 КК України.

В межах досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_5 , який діяв як директор ФОП « ОСОБА_5 » з однієї сторони і головою правління громадської організації Садівницьке товариство «Ільта» Сидоренком Олександром Васильовичем з іншої сторони, укладено договір про користування електроенергією. Згідно з умовами вказаного договору, ОСОБА_5 отримує право на користування електричною енергією для побутових потреб та забезпечує належний стан і безпеку, експлуатацію своїх електромереж, електроустановок та побутових приладів.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив прокладання електричного кабелю від трансформаторної підстанції Садівницького товариства «Ільта» до земельної ділянки, площею 6,69 га (поле 5, ділянки 1, 2, 3, 4 Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області), де встановив прожектори зовнішнього освітлення ділянки для виконання робіт. Роботи, які проводив ОСОБА_5 , у відповідності з переліком, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №-15, є роботами з підвищеною небезпекою.

ОСОБА_5 17.05.2018р., порушуючи свої обов`язки з охорони праці, як директор ФОП « ОСОБА_5 », РНОКПП НОМЕР_1 , допустив до виконання земельних робіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював роботи на підставі усного договору із ОСОБА_5 .

Виконуючи роботи на земельній ділянці, загальною площею 6,69 га, розташованій на полі 5 Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_6 доторкнувся до кабелю живлення електроустановок зовнішнього освітлення, прокладеного ОСОБА_5 , в результаті чого загинув від ураження струмом.

У причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку є невиконання ФОП « ОСОБА_5 » п.2.3.59 глави 2.3 та п.1.7.54 глави 1.7, п. 6.3.24 глави 6.3 «Правил улаштування електроустановок», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 «Про затвердження Правил улаштування електроустановок».

Отже, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, а також те, що вказані роботи є роботами з підвищеною небезпекою, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеної небезпекою, діючи зі злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконав дії, які міг і повинен був виконати, що спричинило смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, у порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 24 Кодексу України про надра, ст.ст. 3, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у не встановлений період часу, але не пізніше 18.07.2018р., перебуваючи в адміністративних межах Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок земель, використовуючи найманих працівників, за допомогою земснаряду та бульдозера без ідентифікуючих ознак, а також бульдозера L200T, під виглядом створення штучної водойми джерела зрошення, незаконно заволодів корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, шляхом видобутку піску з акумулюючої штучної водойми на сільськогосподарських угіддях у межах Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, в об`ємі 17 436 куб.м.

Встановлено, що в результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв небезпечні зміни довкіллю, які відбулися внаслідок видобутку піску, а саме: порушення рівноваги рельєфу із загрозою розвитку ерозійних процесів, порушення захисного шару над грантовим водоносним горизонтом, умов поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів, створення умов для втрати родючого шару грунту гумусного горизонту. Своїми неправомірними діями ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди державі на суму 10 904 964,84 гривень.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 05.01.2021р. скеровано для розгляду до Баришівського районного суду Київської області. Судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває.

3 протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 17.05.2018р. вбачається, що останній є чоловіком ОСОБА_3 - власниці земельних ділянок в с. Селичівка. Свої ділянки на підставі доручення передала в оренду ФОП « ОСОБА_8 », яким проводиться збір земснарядів, що здійснюють намивання піску з озер на даній території.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 01.11.2019р. у кримінальному провадженні № 12018110070000236, 05.04.2018р. між ФОП « ОСОБА_5 » в особі директора Якименко О.М. та Цибулевською С.О., як довіреною особою ОСОБА_3 (власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016,3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6.69 га на момент укладання договору) укладено договір №001 від 05.04.2018р. «Про проведення розробки грунтів для предпроектних робіт та створення джерела зрошування, штучної водойми». В подальшому на вказану земельну ділянку було привезено техніку, зокрема: земснаряд, бульдозер, екскаватор.

18.06.2018 між ДП «Укрводсервіс» та ФОП « ОСОБА_5 » укладено договір № 03/01-2018 на виконання природоохоронних заходів, згідно якого: враховуючи складну екологічну ситуацію, пов`язану з замуленням і засміченням водного об`єкту на приватній території ОСОБА_3 , кадастрові

номери земельних ділянок: 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 в межах Селичівської сільської ради Баришівського району внаслідок відсутності експлуатаційних заходів і своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів, що призвело до захаращення і замулення існуючої частини водойми довжиною 300 м, та до підтоплення прилеглих територій і с/г угідь, необхідність покращення технічного стану та благоустрою водойми з засипкою понижень частини підтоплених територій і відсутність достатніх бюджетних коштів на фінансування природоохоронних заходів на водних об`єктах у бюджеті обласної ради, ДП «Укрводсервіс» доручає ФОП « ОСОБА_5 » приймає на себе зобов`язання профінансувати виконання планово- попереджувальних ремонтів з розчистки частини водойми та облаштуванню прибережної-захисної смуги водойми, згідно проектно-кошторисної документації.

3 протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.10.2022 р. вбачається, що у 2017 році до нього звернувся ОСОБА_10 та запропонував роботу, а саме - розчистити водойму, що знаходилася у с. Селичівка Баришівського району Київської області. Приїхавши до водойми, ОСОБА_5 познайомився з власниками земельних ділянок, які показали документи на право власності, проектну документацію та документи, які підтверджують законність водойми. 3 Макієнко Тетяною у ОСОБА_5 був укладений договір про проведення робіт на земельних ділянках, ініціатором якого підозрюваний, з його слів, не виступав.

Вказане вище, поряд з іншим, підтверджує факт обізнаності відповідачів про використання належних їм земельних ділянок не за цільовим призначенням, а також проведення на них робіт, що заподіяли небезпечні зміни довкіллю.

Разом з тим, згідно висновку судово-ґрунтознавчої експертизи від 19.07.2019р. № 1843/19-34/20308-20311/19-34, яка проведена в рамках вищевказаного кримінального провадження, встановлено, що зразки суміші, вилучені на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 у межах села Селичівка Баришівського району (на даний час: Баришівської селищної об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області) та поміщенні до пакетів №№ 1, 2, 3, 4, 5, являють собою природний середньозернистий не карбонатний пісок.

Також, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110070000236 проведено інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 24.06.2020р. №14214/20-48, в результаті експертних досліджень наданих матеріалів, виявлено ознаки небезпечних змін довкілля, які відбулися внаслідок видобутку піску на земельних ділянках 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га, які розташовані в Київській області, Баришівському районі, Селичівська сільська рада, а саме:

-порушена рівновага рельєфу з загрозою ерозійних процесів;

-порушено захисний шар над грунтовим водоносним горизонтом;

-порушено умови поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів;

-створені умови для втрати родючого шару грунту гумусного горизонту.

Згідно листа №10-10-0.43-5952/2-20 від 07.05.2020р., наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, спеціальні дозволи на зняття та перенесення поверхневого шару грунту на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 на території Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області не видавалися.

Окрім того, у ФОП « ОСОБА_5 » та відповідачів відсутні будь-які дозвільні документи на проведення промислових робіт, пов`язаних з видобутком корисних копалин на даній території, що підтверджується інформацією Державної служби геології та надр України.

Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на земельній ділянці здійснюється діяльність, яка виходить за межі її цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Таким чином встановлено, що відповідачі використовують надані їм у приватну власність земельні ділянки не за цільовим призначення, не займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, натомість на земельних ділянках ведеться видобуток піску.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , будучи обізнаними про наявні обмеження у використанні переданих їм у приватну власність земельних ділянок, свідомо допустили видобуток піску на земельних ділянках 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га.

Враховуючи викладене, право власності ОСОБА_11 на земельні ділянки 3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га та 3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га; а також право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки 3220287100:22:039:0016 площею 1,6691 га та 3220287100:22:039:0017 площею 1, 6488 га, має бути припинене судом у примусовому порядку на підставі ст. 143 ЗК України, а саме використання їх власниками не за цільовим призначенням. Враховуючи те, що право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вищевказані земельні ділянки земельні ділянки підлягають примусовому припиненню, то земельні ділянки повинні бути повернуті у власність державі.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом, який просить задовільнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.06.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача прокурор Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області - Перетятько І.С. у судовому засіданні повністю підтримала доводи позовної заяви; надала пояснення, аналогічні викладеним у позові; просила задовільнити позов у повному обсязі.

Представник Баришівської селищної ради у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином; надали письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, просили задовільнити позов у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, за участі їх представників.

Представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_12 , ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову; надала пояснення, аналогічні викладеним у відзові на позов; просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, пояснення свідка ОСОБА_7 , дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що Київською обласною прокуратурою здійснювалось вивчення стану додержання вимог земельного законодавства щодо володіння та використання земель сільськогосподарського призначення на території Баришівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області.

Під час вивчення встановлено, що 16.11.2007р. затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо наступних земельних ділянок:

-3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 3, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0016 площею 1,6691 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

-3220287100:22:039:0017 площею 1,6488 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому, на підставі цивільно-правових угод, право власності на вищевказані земельні ділянки набула ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 08.04.2023р., посвідчених приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М., ОСОБА_3 відчужила земельні ділянки з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0014, 3220287100:22:039:0015 на користь ОСОБА_4 .

Наразі, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами:

-3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_4 ;

-3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_4 ;

-3220287100:22:039:0016 площею 1.6691 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5. ділянка 2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_3 ;

-3220287100:22:039:0017 площею 1.6488 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_3 ( т.1 а.с.24-51)

Вищевказані земельні ділянки розташовані в одній місцевості та є суміжними, їх цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок. Стаття 91 ЗК України зобов`язує власника земельних ділянок, зокрема:

-забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

- додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

- за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Крім того, стаття 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначає особисте селянське господарство як господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Статтею 7 вищевказаного Закону передбачені обов`язки членів особистого селянського господарства, зокрема, дотримуватись вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля; забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі; не порушувати права землекористувачів. власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачами вищевказані приписи законів не виконувались, земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувались з порушенням норм земельного законодавства з огляду на наступне.

Київською обласною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12018110070000236 від 17.05.2018р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272, ч. 2 ст. 240 КК України ( т.1 а.с .21-22,52-62).

В межах досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_5 , який діяв як директор ФОП « ОСОБА_5 » з однієї сторони і головою правління громадської організації Садівницьке товариство «Ільта» Сидоренком Олександром Васильовичем з іншої сторони, укладено договір про користування електроенергією. Згідно з умовами вказаного договору, ОСОБА_5 отримує право на користування електричною енергією для побутових потреб та забезпечує належний стан і безпеку, експлуатацію своїх електромереж, електроустановок та побутових приладів.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив прокладання електричного кабелю від трансформаторної підстанції Садівницького товариства «Ільта» до земельної ділянки, площею 6,69 га (поле 5, ділянки 1, 2, 3, 4 Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області), де встановив прожектори зовнішнього освітлення ділянки для виконання робіт. Роботи, які проводив ОСОБА_5 , у відповідності з переліком, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №-15, є роботами з підвищеною небезпекою.

ОСОБА_5 17.05.2018р., порушуючи свої обов`язки з охорони праці, як директор ФОП « ОСОБА_5 », РНОКПП НОМЕР_1 , допустив до виконання земельних робіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював роботи на підставі усного договору із ОСОБА_5 .

Виконуючи роботи на земельній ділянці, загальною площею 6,69 га, розташованій на полі 5 Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_6 доторкнувся до кабелю живлення електроустановок зовнішнього освітлення, прокладеного ОСОБА_5 , в результаті чого загинув від ураження струмом.

У причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку є невиконання ФОП « ОСОБА_5 » п.2.3.59 глави 2.3 та п.1.7.54 глави 1.7, п. 6.3.24 глави 6.3 «Правил улаштування електроустановок», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 «Про затвердження Правил улаштування електроустановок».

Отже, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, а також те, що вказані роботи є роботами з підвищеною небезпекою, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеної небезпекою, діючи зі злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконав дії, які міг і повинен був виконати, що спричинило смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, у порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 24 Кодексу України про надра, ст.ст. 3, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у не встановлений період часу, але не пізніше 18.07.2018р., перебуваючи в адміністративних межах Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок земель, використовуючи найманих працівників, за допомогою земснаряду та бульдозера без ідентифікуючих ознак, а також бульдозера L200T, під виглядом створення штучної водойми джерела зрошення, незаконно заволодів корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, шляхом видобутку піску з акумулюючої штучної водойми на сільськогосподарських угіддях у межах Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області, в об`ємі 17 436 куб.м.

Встановлено, що в результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв небезпечні зміни довкіллю, які відбулися внаслідок видобутку піску, а саме: порушення рівноваги рельєфу із загрозою розвитку ерозійних процесів, порушення захисного шару над грантовим водоносним горизонтом, умов поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів, створення умов для втрати родючого шару грунту гумусного горизонту. Своїми неправомірними діями ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди державі на суму 10 904 964,84 гривень ( т.1 а.с. 52-62).

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні 05.01.2021р. скеровано для розгляду до Баришівського районного суду Київської області. Судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває.

3 пояснень свідка ОСОБА_7 , які були надані у судовому засіданні та які цілком узгоджуються із наданими ним поясненнями під час допиту в якості свідка на досудовому слідстві від 17.05.2018р., вбачається, що ОСОБА_7 є чоловіком ОСОБА_3 , власниці земельних ділянок в с. Селичівка. ОСОБА_3 передала свої ділянки на підставі доручення в оренду ФОП « ОСОБА_8 », яким проводився збір земснарядів, що здійснюють намивання піску з озер на даній території. Про видобування піску на даних земельних ділянках вони не були обізнані. Наявність на вказаних земельних ділянках протягом тривалого часу техніки, зокрема - земснаряду, бульдозеру, екскаватору їх не бентежила, вони не цікавились у зв`язку з чим ця техніка знаходилась на вказаних земельних ділянках .

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 01.11.2019 р. у кримінальному провадженні №12018110070000236, 05.04.2018р. між ФОП « ОСОБА_5 » в особі директора Якименко О.М. та Цибулевською С.О., як довіреною особою ОСОБА_3 (власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016,3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га на момент укладання договору) укладено договір №001 від 05.04.2018р. «Про проведення розробки грунтів для предпроектних робіт та створення джерела зрошування, штучної водойми». В подальшому на вказану земельну ділянку було привезено техніку, зокрема: земснаряд, бульдозер, екскаватор (т. 1 а.с. 77-80).

18.06.2018р. між ДП «Укрводсервіс» та ФОП « ОСОБА_5 » укладено договір №03/01-2018 на виконання природоохоронних заходів, згідно якого: враховуючи складну екологічну ситуацію, пов`язану з замуленням і засміченням водного об`єкту на приватній території ОСОБА_3 , кадастрові номери земельних ділянок: 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 в межах Селичівської сільської ради Баришівського району внаслідок відсутності експлуатаційних заходів і своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів, що призвело до захаращення і замулення існуючої частини водойми довжиною 300 м, та до підтоплення прилеглих територій і с/г угідь, необхідність покращення технічного стану та благоустрою водойми з засипкою понижень частини підтоплених територій і відсутність достатніх бюджетних коштів на фінансування природоохоронних заходів на водних об`єктах у бюджеті обласної ради, ДП «Укрводсервіс» доручає ФОП « ОСОБА_5 » приймає на себе зобов`язання профінансувати виконання планово- попереджувальних ремонтів з розчистки частини водойми та облаштуванню прибережної-захисної смуги водойми, згідно проектно-кошторисної документації ( т.1 81-84).

3 протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.10.2022 р. вбачається, що у 2017 році до нього звернувся ОСОБА_10 та запропонував роботу, а саме - розчистити водойму, що знаходилася у с. Селичівка Баришівського району Київської області. Приїхавши до водойми, ОСОБА_5 познайомився з власниками земельних ділянок, які показали документи на право власності, проектну документацію та документи, які підтверджують законність водойми. 3 ОСОБА_13 у ОСОБА_5 був укладений договір про проведення робіт на земельних ділянках, ініціатором якого підозрюваний, з його слів, не виступав (т.1 а.с. 86-89).

Вказане вище, підтверджує факт обізнаності відповідачів про використання належних їм земельних ділянок не за цільовим призначенням, а також проведення на них робіт, що заподіяли небезпечні зміни довкіллю.

Згідно висновку судово-ґрунтознавчої експертизи з ілюстрованими фототаблицями від 19.07.2019р. № 1843/19-34/20308-20311/19-34, яка проведена в рамках вищевказаного кримінального провадження, « зразки суміші, вилучені на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 у межах села Селичівка Баришівського району (на даний час: Баришівської селищної об`єднаної територіальної громади Броварського району Київської області) та поміщенні до пакетів №№ 1, 2, 3, 4, 5, являють собою природний середньозернистий не карбонатний пісок» (т.1а.с. 63-70).

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 24.06.2020р. №14214/20-48, «в результаті експертних досліджень наданих матеріалів, виявлено ознаки небезпечних змін довкілля, які відбулися внаслідок видобутку піску на земельних ділянках 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га, які розташовані в Київській області, Баришівському районі, Селичівська сільська рада, а саме:

-порушена рівновага рельєфу з загрозою ерозійних процесів;

-порушено захисний шар над грунтовим водоносним горизонтом;

-порушено умови поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів;

-створені умови для втрати родючого шару грунту гумусного горизонту (т.1 а.с. 71-76).

Згідно листа №10-10-0.43-5952/2-20 від 07.05.2020р., наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, спеціальні дозволи на зняття та перенесення поверхневого шару грунту на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014 на території Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області не видавалися ( т.1 а.с. 85).

Окрім того, у ФОП « ОСОБА_5 » та відповідачів відсутні будь-які дозвільні документи на проведення промислових робіт, пов`язаних з видобутком корисних копалин на даній території, що підтверджується інформацією Державної служби геології та надр України.

Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на земельній ділянці здійснюється діяльність, яка виходить за межі її цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Таким чином встановлено, що відповідачі використовували надані їм у приватну власність земельні ділянки не за цільовим призначення, не займались вирощуванням сільськогосподарських культур, натомість на земельних ділянках вівся видобуток піску.

Статтею 378 ЦК України передбачено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Так, п. а) ч.1 ст. 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, в тому числі, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , будучи обізнаними про наявні обмеження у використанні переданих їм у приватну власність земельних ділянок, свідомо допустили видобуток піску на земельних ділянках 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, тобто скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку. При цьому припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливе у разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Метою встановлення категорій земель за цільовим призначенням є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Власник і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоб забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним, його порушення може тягнути відповідні негативні наслідки.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999р., поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999р. передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, проводилась діяльність з видобутку піску. Тобто, вказані земельні ділянки використовувались не за цільовим призначенням.

Враховуючи, що під час проведення інженерно-екологічної експертизи в рамках кримінального провадження №12018110070000236 встановлено ознаки небезпечних змін довкілля, внаслідок видобування піску на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га, безумовно порушуються права та інтереси держави, що полягає у гарантуванні безпечності довкілля, непогіршення екологічної ситуації, забезпечення правомірного, раціонального й ефективного користування надрами.

Володіння відповідачами земельними ділянками з порушенням норм земельного законодавства у зв`язку з використанням їх не за цільовим призначенням, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, що погіршує стан родючості грунтів та фактично призводить до знищення сільськогосподарських угідь, що суперечить державній політиці у сфері охорони земель.

Окрім того, вказана ситуація набула суспільного резонансу, враховуючи, що під час незаконного видобутку піску на вищевказаних земельних ділянках мала місце загибель людини.

Відповідачам було відомо про їх обов`язок використовувати земельні ділянки відповідно до вимог закону, що свідчить про недобросовісність останніх при використанні землі.

Згідно ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, орган, який має право розпоряджатися спірними земельними ділянками - Баришівська селищна рада.

Спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються відповідачами з порушенням вимог земельного законодавства не за цільовим призначенням, є суміжними, знаходиться в межах території Селичівської сільської ради Броварського району Київської області.

Указані земельні ділянки були надані з земель комунальної власності, отже підлягають поверненню у комунальну власність в особі органу місцевого самоврядування Баришівської селищної ради.

Київською обласною прокуратурою повідомлено Баришівську селищну раду про встановлені порушення вимог земельного законодавства та запропоновано вжити заходів щодо усунення вказаних порушень.

Однак, Баришівською селищною радою таких заходів не вжито, проти вжиття таких заходів прокуратурою рада не заперечує.

Так, згідно з інформацією Баришівської селищної ради, останньою не вживалися заходи цивільно-правового характеру та не зверталася до суду з позовною заявою про скасування права власності та повернення земель ( т.1 а.с. 93-97).

Отже, в даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави через порушення інтересів держави, а також через нездійснення повноважень Баришівською селищною радою.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, відповідно до яких факт не звернення до суду органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, с достатньою підставою для захисту інтересів держави прокурором, та свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх повноважень.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного суд у складі колегії Касаційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №920/121/19, бездіяльність Баришівської селищної ради обумовлює необхідність звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (Постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права користування на майно.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Серков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи с такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно- правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства с, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Встановлено, що власники земельних ділянок з кадастровими номерами 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6.69 га, свідомо допустили добуток піску і, як наслідок, використання вказаних земельних ділянок не за цільовим призначенням, чим безумовно порушили права та інтереси держави, що полягають у гарантуванні безпечності довкілля, непогіршення екологічної ситуації, забезпечення правомірного, раціонального й ефективного користування надрами.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання захисту суспільних інтересів загалом. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у користування, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у користування, поведінка особи.

За таких обставин, позов Київської обласної прокуратури по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015р. у справі № 6-2510415.

Разом з тим, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 16 ЦК України, ст.152 ЗК України зобов`язані повернути у комунальну власність земельні ділянки у відновленому стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі їх у власність у 2008 році.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

У позовній заяві не оспорюється законність набуття відповідачами права власності на земельні ділянки, а лише ставиться вимога про припинення права власності відповідачів через використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Заявлені вимоги про припинення права власності відповідачів на вищевказані земельні ділянки по суті є вимогою про припинення правовідношення, яка з огляду на підстави позову с ефективною у спірних правовідносинах. Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідачів обов`язку повернути спірні земельні ділянки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, в якій наголошено на неможливості пред`явлення у цьому випадку віндикаційного чи кондикційного позову, оскільки спірна ділянка перейшла у власність фізичної особи за законодавчо визначеною процедурою та підстави набуття права власності на землю не оспорюються.

Надаючи оцінку доводам про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 143 ЗК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що формулювання назви цієї статті вказує на поєднання у ній підстав припинення у судовому порядку як права користування земельною ділянкою, так і права власності за умови додержання критеріїв правомірного втручання у право мирного володіння майном.

З огляду на пріоритетність земель сільськогосподарського призначення, безоплатність отримання земельної ділянки у власність, ненадходження до бюджету коштів за видобування корисних копалин, законодавчу заборону на самовільне видобування надр, значний суспільний резонанс щодо цього факту, а також те, що норми законодавства стосовно наслідків самовільної зміни цільового призначення земель були чіткими та передбачуваними суд дійшов висновку про дотримання вищезазначених критеріїв.

Згідно зі ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 177, 181, 324 ЦК України, земля та земельні ділянки с об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, вказаний спір с приватноправовим та виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, які пов`язані зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст.1 ЦК України, ст.2, 5 ЗК України).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , будучи обізнаними про наявні обмеження у використанні переданих їм у приватну власність земельних ділянок, свідомо допустили видобуток піску на земельних ділянках 3220287100:22:039:0017, 3220287100:22:039:0016, 3220287100:22:039:0015, 3220287100:22:039:0014, загальною площею 6,69 га.

Враховуючи вищевикладене, право власності ОСОБА_11 на земельні ділянки 3220287100:22:039:0014 площею 1,6925 га та 3220287100:22:039:0015 площею 1,6882 га; а також право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки 3220287100:22:039:0016 площею 1,6691 га та 3220287100:22:039:0017 площею 1, 6488 га, має бути припинено у примусовому порядку на підставі ст. 143 ЗК України, а саме - використання їх власниками не за цільовим призначенням. Враховуючи те, що право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вищевказані земельні ділянки земельні ділянки підлягають примусовому припиненню, то земельні ділянки повинні бути повернуті у власність держави.

В силу ч. 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з вищевикладеним, з відповідачів солідарно підлягає стягненню на користь позивача в особі Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 48797,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13,14,131-1 Конституції України, ст. ст. 1,2,5, 15-1,33,91,122, 123, 125, 126,143 Земельного кодексу України, ст. 1,15-17,177,181,319,324,373,378 Цивільного кодексу України, ст. 19, 30, 56,188 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника Київської окружної прокуратури Київської області, що діє інтересах держави в особі Баришівської селищної гади Броварського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на земельні ділянки та зобов`язання повернути їх у комунальну власність - задовольнити.

1.Примусово припинити право власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0014 площею 1.6925 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського-господарства.

2.Зобов`язати ОСОБА_4 повернути у комунальну власність в особі Баришівської селищної ради 1.6925 га, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Селічивська сільська рада, поле 5, ділянка 4, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність.

3.Примусово припинити право власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0015 площею 1.6882 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

4.Зобов`язати ОСОБА_4 .повернути у комунальну власність в особі Баришівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0015 площею 1.6882 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність.

5.Примусово припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОПП НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0016 площею 1.6691 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

6.Зобов`язати ОСОБА_3 повернути у комунальну власність в особі Баришівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0016 площею 1.6691 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність.

7.Примусово припинити право власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0017 площею 1.6488 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

8.Зобов`язати ОСОБА_3 повернути у комунальну власність в особі Баришівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 3220287100:22:039:0017 площею 1.6488 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її у власність.

9.Стягнути з відповідачів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_3 , (РНОПП НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_6 ) солідарно на користь позивача в особі Київської обласної прокуратури на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2) сплачений судовий збір у сумі 48797,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ -02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО -820172; розрахунковий рахунок отримувача -UA028201720343190001000015641

Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.12.2024 р.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева