Рішення

від 19.12.2024 по справі 367/12157/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/12157/24

Провадження №2-о/367/518/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Собіної М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Макарівська селищнарада Бучанськогорайону Київськоїобласті провстановлення факту,що маєюридичне значення.В своїй заяві зазначає, що відповідно до паспорта громадянина України заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Мотижин, Макарівського району Київської області, його місце реєстрації: квартира АДРЕСА_1 з грудня 1983 року. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого 18 жовтня 1955 року селищною радою с. Мотижин Макарівського району серія ГД № 508867, батьками заявника є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , про що Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області 01 лютого 1997 року зроблено актовий запис за № 6. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до майна померлої. Випискою із погосподарської книги від 20 серпня 2018 року за № 383, виданою Копилівською селищною радою Макарівського району Київської області, підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була власником будинку 1960 року забудови, загальною площею 60,0 м.кв, житловою 28,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 . За життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядилась своїм майном на випадок смерті та 10 липня 1984 року склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось заповіла йому ОСОБА_1 . Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78634170 від 07.10.2024 року підтверджується, що заповіт за № 28 в реєстрі нотаріальних дій від 10 липня 1984 року за номером у спадковому реєстрі - 374 700 93 є чинним. Спадкова справа після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. Як спадкоємець за заповітом, він прийняв спадщину до майна померлої матері, оскільки вступив у фактичне управління та володіння спадковим майном. На час смерті матері він проживав разом із спадкодавцем в належному їй житловому будинку АДРЕСА_2 . Актом депутата Макарівської селищної ради від 18 жовтня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 після смерті матері вступив в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців до майна померлої немає. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері. ОСОБА_1 фактично вступив в управління і володіння спадковим майном: проживає в житловому будинку, користується предметами домашнього вжитку, меблями, з дня смерті матері і дотепер здійснює поточні ремонтні роботи в житловому будинку, доглядає за прибудинковою земельною ділянкою, обробляє город, сплачує земельний податок та комунальні платежі. Його вступ в управління, володіння спадковим майном підтверджується також наявністю у нього документів, виданих відповідними органами на його ім`я.

Так, відповідно до Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 29 жовтня 2007 року, договору № 09-09 від 15 вересня 2005 року на виконання робіт по підведенню газопроводу. Робочого проекту газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 .

Він забезпечиввиконання робітпо газопостачаннюжитлового будинкута провівоплату виконанихробіт, такожзгідно рішенняКопилівської сільськоїради Макарівськогорайону Київськоїобласті від12жовтня 2018року №603-35-VIIйому було наданодозвіл напроведення робітз розробкипроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність,орієнтовною площею0,25га длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських споруд(присадибнаділянка по АДРЕСА_2 натериторії Копилівськоїсільської радиМакарівського районуКиївської області.При оформленніспадкових правдо майнапомерлої матері ОСОБА_3 у заявника ОСОБА_1 виникла необхідністьвстановити факт,що маєюридичне значення.Листом за№ 310/02-31від 07жовтня 2024року приватнимнотаріусом Бучанськогорайонного нотаріальногоокругу ЗапісочноюО.А.,йому булорекомендовано звернутисядо судудля вирішенняпитання встановленняюридичного факту. Встановлення факту прийняття ним спадщини в порядку окремого провадження безпосередньо породжує юридичні наслідки і його підтвердження необхідне для оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Встановлення даного факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право. Спадкоємці, які б оспорювали його право на спадщину до майна померлої ОСОБА_3 відсутні. Просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_2 .

Заявник в судове засідання не з`явився. Він та його представник адвокат Свириденко В.М. через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи у їхню відсутність, просила ухвалити рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі.

Зацікавлена особа: Макарівська селищна рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання. Через канцелярію суду подано клопотання в.о. селищного голови Сірцова Ю. про розгляд справи у відсутності представника Макарівської селищної ради, рішення у справі прийняти за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши заяву про встановлення факту прийняття спадщини, додані письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Копилів, Макарівського р-ну, Київської області, про що Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області 01 лютого 1997 року зроблено актовий запис за №6, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області 01лютого 1997року.

Зі змісту заповіту від 10 липня 1984 року вбачається, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядилась своїм майном на випадок смерті а саме: все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось заповіла ОСОБА_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78634170 від 07.10.2024 року підтверджується, що заповіт за № 28 в реєстрі нотаріальних дій від 10 липня 1984 року за номером у спадковому реєстрі - 374 700 93 є чинним.

Відповідно до інформації Київського обласного державного нотаріального архіву від 26 серпня 2024 року за № 535/01/-17/Ф-1, спадкова справа після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.

Витягом із Спадкового реєстру за № 78633995 від 07 жовтня 2024 року підтверджено, що інформація щодо спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у спадковому реєстрі відсутня.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 18 жовтня 1955 року селищною радою с. Мотижин Макарівського району, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Ірпінським МВ ГУ МВС України у Київській області 06 січня 2000 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з грудня 1983 року.

Згідно акту депутата Макарівської селищної ради від 18 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 після смерті матері вступив в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців до майна померлої немає. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері. ОСОБА_1 фактично вступив в управління і володіння спадковим майном: проживає в житловому будинку, користується предметами домашнього вжитку, меблями, з дня смерті матері і дотепер здійснює поточні ремонтні роботи в житловому будинку, доглядає за прибудинковою земельною ділянкою, обробляє город, сплачує земельний податок та комунальні платежі.

Вступ в управління, володіння спадковим майном ОСОБА_1 підтверджується також доданими ним до заяви квитанції щодо сплати земельного податку, електроспоживання та газопостачання, довідки про звірку розрахунків за електропостачання, акту звірки фактичного використання об`ємів природного газу по АДРЕСА_2 , довідки про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за користування природним газом по АДРЕСА_2 , також доданими документами, що видані відповідними органами на ім`я ОСОБА_1 , а саме: типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 29 жовтня 2007 року, договору № 09-09 від 15 вересня 2005 року на виконання робіт по підведенню газопроводу, робочий проект газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 , також рішення Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області від 12 жовтня 2018 року № 603-35-VII, яким ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Згідно листа за №310/02-31 від 07 жовтня 2024 року приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Запісочної О.А., вбачається, що оскільки заявником ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують право власності на спадкове майно та факт вступу ним в управління чи володіння цим майном після смерті його матері, ОСОБА_3 , подана ним заява не може бути прийнята нотаріусом для її виконання та відкриття спадкової справи, заявнику рекомендовано звернутися до Ірпінського міського суду для вирішення питання встановлення юридичного факту.

Випискою із погосподарської книги від 20 серпня 2018 року за № 383, виданою Копилівською селищною радою Макарівського району Київської області, підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була власником будинку 1960 року забудови, загальною площею 60,0 м.кв, житловою 28,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснень викладених у п. п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга стаття 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак спірні правовідносини, що пов`язані з питаннями відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР у редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом статті 548 ЦК УРСР у редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР у редакції 1963 року визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56) записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Крім того, як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1540-06 (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до п. 125 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української УРСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української УРСР від 31жовтня 1975року за №45/5, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом органів загсу про смерть спадкодавця; місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом органів загсу про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання його і місце смерті збігаються, довідкою житлово-експлуатаційної контори (управління будинками), правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих або з місця роботи померлого про постійне місце його проживання, постійною пропискою спадкодавця в будинковій книзі, а якщо місце проживання померлого невідоме-документом (довідкою управління будинками, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих та ін.)про місцезнаходження спадкового майна або його частини. У випадку відсутності у спадкоємців зазначених документів державний нотаріус вимагає копію рішення суду, що вступило в законну силу, про встановлення місця відкриття спадщини.

Відповідно до постанови від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц Касаційний цивільний суду у складі Верховного Суду зазначив, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (в редакції, чинній станом на час виникнення правовідносин) доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно частин першої, п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали по справі, суд дійшов висновку, що заявником надано належні та допустимі докази на підтвердження факту прийняття ним спадщини, що відкрилася після смерті його матері, оскільки на час смерті матері він проживав разом із спадкодавицею в належному їй житловому будинку АДРЕСА_2 , а після її смерті продовжив управляти та володіти спадковим майном.

Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин, існують підстави для встановлення факту прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що встановлення факту, що має юридичне значення має для заявника важливе юридичне значення, а також те, що цей факт ніким не оспорюється, суд вважає можливим задовольнити заявлені вимоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. 524, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 4, 12, 19, 76, 78, 81, 293, 315, 316 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 4, 12, 13, 19, 77-80, 81, 247, 259, 263 - 265, 273, 293 - 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза