Рішення

від 24.12.2024 по справі 398/3960/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3960/24

провадження №: 2-о/398/257/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" грудня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника-адвокатаІсмайлової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи:Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про встановлення факту батьківства. В обґрунтування заяви зазначено, що з 2018 року заявник проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька у свідоцтві про народження та актовому записі про народження дитини внесено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівною матері. Заявник зазначає, що ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби у районі ведення бойових дій зник безвісті. Оскільки ОСОБА_2 вважав себе батьком дитини, але вчасно не встиг оформити батьківство, звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті.

25 вересня 2024 року за клопотанням представника заявника судом залучено до участі у справі заінтересовану особу - Міністерство оборони України.

Представник Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» подав до суду письмові пояснення по справі, просив суд залучити для участі у справі заінтересовану особу - Військову частину НОМЕР_1 та врахувати, що на час розгляду справи ОСОБА_2 не має статусу померлої/загиблої особи, актовий запис про народження ОСОБА_3 здійснено не відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а також з посиланням на практику ЄСПЛ зауважив, що сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства. Крім того пердстаник заінтересованої особи заявив клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без руху.

Вказане клопотання протокольною ухвалою суду у судовому засідання залишено без розгляду з підстав невідповідності вимогам процесуального закону.

20 листопада 2024 року судом залучено до участі у справі заінтересовану особу - Військову частину НОМЕР_1 .

Заявник та її представник у судовому засіданні, з підстав викладених у письмовій заяві, просили суд встановити факт батьківства зниклого безвісті ОСОБА_2 відносно дитини - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 суду пояснила, що встановлення вказаного факту для неї необхідне з метою отримання її сином соціальних пільг визначених законом, а також соціальної допомоги у зв`яку із загибеллю ОСОБА_2 , оскільки вважає що ОСОБА_2 загинув, інші родичі, крім неї і сина, відсутні.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення заявника та її представника, свідків по справі, дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, письмові пояснення представника заінтересованої особи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Олександрія Кіровоградської області народився ОСОБА_3 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 01 серпня 2019 року серії НОМЕР_2 .

Відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 11 липня 2014 року.

Згідно з рішенням Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від12серпня 2020року виключено запис про ОСОБА_4 , як батька з актового запису від 01 серпня 2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відомостей наданих Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення суду 12 серпня 2020 року не внесено.

Відповідно до Сповіщення сім`ї № 367 від 25 січня 2024 року солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , снайпер 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову службу 30 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 18 січня 2024 року зник безвісті за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічи і стримування збройної агресії з боку рф поблизу м. Бахмут Донецької області.

За вказанимфактом 25січня 2024року внесеновідомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань,кримінальне провадження№ 12024120000000075.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суду пояснили, що перебувають із заявником у добросусідських відносинах, ОСОБА_1 , будучи у стані вагітності, розом з ОСОБА_2 переїхали до с. Королівкау 2018 році, орендували житло за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , проживали як чоловік і дружита, у 2019 році в них народився син ОСОБА_7 . ОСОБА_2 вважав себе батьком ОСОБА_7 , в сім`ї склалися гарні відносини, жили дружно, ОСОБА_2 працював, утримував сім`ю, у 2023 року був мобілізований до складу ЗСУ, вже більше року про нього немає відомостей, зник безвісті під час проходження служби. Родичів, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у ОСОБА_2 немає.

Судом також оглянуто у судовому засіданні фото на яких зображені заявник з чоловіком та діти.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства, відповідно до частини першої статті 130 СК України, є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Пленуму ВСУ у п.15 Постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Стаття 130 СК України регламентує, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Встановлення батьківства у позовному провадженні можливо лише за життя припустимого батька дитини. У випадку, якщо він помер, та дитина народилась від незареєстрованого шлюбу, то встановлення факту визнання або факту батьківства має відбуватись в порядку окремого провадження.

Якщо встановлення факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, то такі факти можуть бути встановлені у позовному провадженні.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про нароження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставіяких встановлені відповідні обставини.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першійстатті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт смерті особи може бути підтверджений свідоцтвом про смерть або рішенням суду про визнання особи померлою.

При зверненні до суду із заявою про встановлення факту батьківства, обґрунтованою положеннями ст.130 СК України, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або оголошення його померлим.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Однак, заявником при зверненні до суду із заявою про встановлення факту батьківства, обґрунтованою положеннями ст.130 СК України, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або оголошення його померлим. Більш цього, заявник не заперечував проти відсутності таких доказів, маючи лише сповіщення про зникнення безвісті ОСОБА_2 під час несення військової служби.

Виходячи з того, що встановлення факту батьківства відповідно до ст. 130 СК України можливо виключно у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви через те, що відсутні докази смерті ОСОБА_2 або оголошення його померлим.

Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають захистудо моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства. Справи щодо встановлення батьківства за життя припустимого батька дитини розглядаються судом в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-78, 81, 89, 263-265, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, ст. 130 СК України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ), в інтересах та від імені якої діє представник адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, 24/38), про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи:Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)(адреса місцезнаходження: 28008, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138, код ЄДРПОУ 37015274), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2024 року.

Суддя І.П. Шинкаренко