Постанова

від 18.11.2024 по справі 569/10307/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10307/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Крижова О.Г. з участю представника Рівненської митниці Ступака А., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Таргонія П.В., розглянувши матеріали про порушення митних правил, які надійшли з Рівненської митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ТОВ «Бізнес - Теп», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 22.02.2021 року декларантом ТОВ «АВТОВЕСТ-БРОК» (код ЄДРПОУ 43971893) ОСОБА_2 подано митну декларацію типу ІМ40ЕЕ №UA204020/2021/209109 з метою переміщення через митний кордон України та подальшого митного оформлення в Поліській митниці Держмитслужби легкового автомобіля марки «Peugeot 308», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . У зазначеній митній декларації заявлено, що вартість транспортного засобу становить 2450 євро.

23.02.2021 року громадянином України ОСОБА_3 на підставі доручення виданого компанією «GAUGTOUT s.r.o.» №В1613997309 від 23.02.2021 року через Галицьку митницю Держмитслужби на митну територію України ввезено товар «легковий автомобіль марки «Peugeot 308», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 ». 25.02.2021 року декларантом ТОВ «АВТОВЕСТ-БРОК» ОСОБА_2 у Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204020/2021/210024 для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «Peugeot 308», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

До митного оформлення автомобіля подано товаросупровідні документи: документ про реєстрацію автомобіля у Франції №2016FG84776 від 28.11.2016 року; документ купівлі-продажу (Invoice) №210223.31-CAU/BZTP від 23.02.2021 року, виписаний продавцем «Company "GAUGTOUT s.r.o.» (716/24 Rybna str., Stare Mesto, 11000 - Prague 1, Czech Republic) у якому зазначено, що вартість транспортного засобу становить 2450,00 євро.

Митне оформлення транспортного засобу проведено Поліською митницею Держмитслужби за рівнем митної вартості- 83125,81 грн.

Листом Держмитслужби України від 24.01.2023 року №15/15-02/7.12/359 «Про опрацювання відповіді митної адміністрації Республіки Франція» надіслано інформацію та копії документів митної адміністрації Республіки Франція стосовно експорту з території Європейського Союзу автомобіля марки «Peugeot 308», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

В результаті опрацювання надісланої інформації та копій документів встановлено невідповідність даних, що містяться в доданих до відповіді документах, даним заявленим при митному оформленні транспортного засобу на території України. Зокрема, з`ясовано, що автомобіль марки «Peugeot 308», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 був проданий компанією Arval Service Lease компанії Virage 08.02.2021 року. Потім компанія Virage для експорту в Україну продала транспортний засіб 09.02.2021 року громадянину ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) за 4460,00 євро (рахунок-фактура № 010120162293 від 09.02.2021).

Вартість транспортного засобу до моменту ввезення на митну територію України становила 4460,00 євро (або еквівалент 151322,89 грн. на дату здійснення митного оформлення товару), що не відповідає відомостям, заявленим митним органам України.

Службовою запискою управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 02.05.2023 року №7.13-15/вн-32/743 повідомлено, що різниця у cумі митних платежів за митною декларацією від 25.02.2021 №UA204020/2021/210024 становить 27309,37 грн.

Таким чином, за результатом опрацювання відповіді та документів, надісланих митними органами Республіки Франція, встановлено розбіжності щодо відправника та отримувача товару, реквізитів комерційного рахунку, умов поставки та ціни продажу, тощо.

Представник Рівненської митниці Ступак А. в судовому засіданні підтримав протокол про порушення митних правил № 0081/20400/2023 від 26 травня 2023 року, просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та застосувати стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.483 МК України.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Таргоній П.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України не визнав та просив суд закрити провадження в справі, в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у його письмових поясненнях.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст.483 МК України є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Митний кодекс України нормою ст.257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст.265 МК України наділений декларант.

Відповідно до ст.ст.49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл.9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 ст.54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Виходячи зі змісту положень ч.5 ст.54 МК України в ході виконання вказаних обов`язків, митний орган має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Тобто, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

Так, з матеріалів справи вбачається, що поставка вказаного у протоколі товару здійснювалася на підставі контракту від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ, укладений між компаніями «Caugtout s.r.o.» та ТОВ «Бізнес-Теп».

Згідно матеріалів провадження зазначений в контракті від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ та Інвойсі від 23.02.2021р. №210223.31-CAU/BZTP, транспортний засіб ввезено на митну територію України через Галицьку митницю Держмитслужби громадянином України ОСОБА_3 на підставі Довіреності №В1613997309 від 23.02.2021р., виданої компанією «Caugtout s.r.o.».

До Поліської митниці в якості підстави для переміщення товарів подано декларантом ТОВ Автовест-Брок ОСОБА_2 наступні документи: інвойс від 23.02.2021р. №210223.31-CAU/BZTP, вартість в якому зазначена 2450 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 28.11.2016 року, контракт від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ, а також інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, зазначені у графі 44 вказаної митної декларації.

25.02.2021 року декларантом ТОВ Автовест-Брок ОСОБА_2 в Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №204020/2021/210024 для здійснення митного оформлення товару легковий автомобіль марки Peugeot 308, ідентифікаційний номер кузова - № НОМЕР_2 з пакетом товаросупровідних документів: інвойс від 23.02.2021р. №210223.31-CAU/BZTP, вартість в якому зазначена 2450 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 28.11.2016 року, контракт від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ, а також інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, зазначені у графі 44 вказаної митної декларації.

24.01.2023 на адресу Рівненської митниці направлено відповідь митної адміністрації Республіки Франція стосовно експорту з території Європейського союзу автомобіля марки Peugeot 308, ідентифікаційний номер кузова - № НОМЕР_2 .

За результатами опрацювання вищевказаної відповіді митної адміністрації Республіки Франція та товаросупровідних документів до неї (Facture від 09.02.2021 №010120162293) було встановлено, що автомобіль марки Peugeot 308, ідентифікаційний номер кузова - № НОМЕР_2 був проданий для експорту на митну територію України громадянину України ОСОБА_4 за ціною 4460,00 Євро.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається та не спростовано митним органом, що митне оформлення товарів проведено у відповідності до вимог Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, на підставі документів, отриманих від продавця товарів - компанії «Caugtout s.r.o.», відповідно до умов укладеного контракту.

Наявні в матеріалах справи документи не спростовують те, що сторонами експортно-імпортної операції були компанії «Caugtout s.r.o.» як продавець, та ТОВ «Бізнес-Теп» як покупець.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зовнішньоекономічний договір від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ, укладений між компаніями «Caugtout s.r.o.» та ТОВ «Бізнес-Теп» є домовленістю двох, належним чином зареєстрованих суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів, які б спростовували чинність зовнішньоекономічного договору від 29.12.2020 № 21/20-СА/BZ, укладеного «Caugtout s.r.o.» та ТОВ «Бізнес-Теп», а відтак і інвойс від 23.02.2021р. №210223.31-CAU/BZTP на суму 2450 Євро, який видано на виконання його умов.

Таким чином, декларування товарів відбулося на підставі товаросупровідних документів відповідно до ст. 335 Митного кодексу України.

Відтак, слід констатувати відсутність підстав вважати, що митному органу як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів, а також відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 як директором ТОВ «Бізнес-Теп» дій з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, спрямовані на заявлення в митній декларації типу ІМ40ДЕ №204020/2021/210024 від 25.02.2021 неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, а тому є недоведеним наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 Митного кодексу України.

Вказаний висновок митного органу, який ґрунтується лише з отриманої інформації на підставі листа митних органів Республіки Франція, не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил, а тим паче розглядатися як доказ вини особи.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сама по собі наявність у особи повноважень керівника підприємства, яке є одержувачем товару, без вчинення дій, які зазначені у диспозиції ст.483 МК України не вказує на наявність у особи складу даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 Митного кодексу України.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012 принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998 Європейський суд з прав людини зазначає, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст. 487 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП, ст. 527 МК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Протягом десяти днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА