Ухвала

від 24.12.2024 по справі 635/9889/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/9889/24

Провадження № 1-в/635/652/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С,А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у зв`язку з набранням чинності Законом України №3886- ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою про звільненнявід покаранняі пом`якшенняпокарання узв`язку знабранням чинностіЗаконом України№3886-ІХ від18.07.2024року «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» (далі за текстом Закон №3886-ІХ).

Представник ДУ «Хролівський виправний центр (№140)», засуджений ОСОБА_1 , прокурор подали заяви про слухання справи у їх відсутність,.

Дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 10.03.2023 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст. 185,69 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі. У порядку ст.71 КК України частково приєднано до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Сумського апеляційного суду від 25.07.2023 року, остаточно призначивши покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.

Вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.03.2023 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення крадіжки 11.01.2023 на суму 415, 20 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684 грн.).

Крім того, вироком Сумського апеляційного суду від 25.07.2022 року ОСОБА_1 , яким скасовано вирок Ковпаківського районного суду м.Сум від 11.06.2020 року в частині призначеного покарання, засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 4 місяців обмеження волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Зарічанського районного суду м.Суми від 13.02.2020 року, остаточно призначено покарання у виді 2 років 5 місяців обмеження волі.

За вказаним вироком ОСОБА_1 11.03.2020 року вчинив крадіжку на суму 309,20 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2102 грн.).

Вироком Зарічанського районного суду м.Суми від 13.02.2020 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.186, 69 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 10.09.2019 року більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.

Вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.09.2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі.

За вказаним вироком ОСОБА_1 вчинив крадіжки майна за ч.1 ст.185 КК України на суму 455 грн., за ч.2 ст.185 КК України на суму 385 грн., 738 грн., 274,88 грн., за ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України на суму 578 грн., що станом на день вчинення крадіжки за кожним епізодом складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 1921 грн.).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Таким чином, за крадіжку за епізодом від 11.01.2023 року, за вчинення якої засуджено ОСОБА_1 вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 10.03.2023, за крадіжку, за епізодом від 11.03.2020 року, за вчинення якої засуджено ОСОБА_1 вироком Сумського апеляційного суду від 25.07.2022 року, за крадіжки, за які ОСОБА_1 засуджено вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.09.2019 року, наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

В цій частині заява засудженого ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом із цим, вироком Зарічанського районного суду м.Сум від 13.02.2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186,69 КК України до покарання у виді у виді обмеження волі строком на 2 роки, яке є кримінально-караним діянням.

За таких обставин, клопотання засудженого ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому, оскільки злочин за ч.2 ст.186 КК України, за вчинення якого ОСОБА_1 засуджено вироком Зарічанського районного суду м.Сум від 13.02.2020 року є кримінально-караним діянням, тому ОСОБА_1 вважається засудженим та продовжує відбувати покарання за цим вироком.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від відбування призначеного покарання за вироком суду, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024 задовольнити частково.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання за епізодом від 11.01.2023 року за вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.03.2023 року, у зв`язку з усуненням караності діяння.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання за епізодом від 11.03.2020 року за вироком Сумського апеляційного суду від 25.07.2022 року у зв`язку з усуненням караності діяння.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання за вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.09.2019 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15-ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_1 таким, що засуджений вироком Ковпаківського районного суду м.Сум від 10.03.2023 року з урахуванням вироку Зарічанського районного суду м.Сум від 13.02.2020 року за ч.2 ст.186, 69 КК України до 2 років обмеження волі.

У задоволенні інших вимог за заявою засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали суду.

Суддя С.А.Лук`яненко