Ухвала

від 18.12.2024 по справі 356/946/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 356/946/23

номер провадження 2/695/615/24

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РУХУ

18 грудня 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніськимй міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

представника позивача за первісним позовом адвоката Городок Я.В.,

представника відповідача за первісним позовом адвоката Вак О.В.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Березанський міський суд Київської області ухвалою від 11.12.2023р. передав матеріали даної справи на підставі ст.ст. 30, 31 ЦПК України до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду по суті.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.01.2024р. відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У лютому 2024р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання права власності.

Представником позивача, адвокатом Городок Я.В. надано до суду заяву про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 без руху через неправомірне посилання позивачем за зустрічним позовом на п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як підставу для звільнення від сплати судового збору. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 в обґрунтування звільнення від сплати судового збору посилалася на наявність у неї посвідчення постраждалої в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Однак, із змісту вказаного посвідчення вбачається, що воно видано ОСОБА_2 як дружині померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. Таким особам передбачені пільги, які визначені ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Про те така категорія пільговиків не є тотожною з громадянами, які мають статус 1 та 2 категорії постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи, а тому не звільнена від сплати судового збору. Крім того, вказаний спір є майновим, а тому розмір судового збору, що підлягає сплаті має обраховуватись виходячи із вартості такого майна, яка повинна бути обрахована у порядку, визначеному чинним законодавством. Однак позивач за зустрічним позовом, на підтвердження вартості спірного майна надає довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, які застосовуються лише для цілей оподаткування доходів майна фізичних осіб від продажу власного майна чи отриманого за іншими правочинами. За таких обставин вказані довідки про оціночну вартість суб`єкта нерухомості не є належними доказами, що підтверджують дійсну вартість спірного майна.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Вак О.В. направила до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позивач не виконав вимоги ст. 177 ЦПК України, а саме не надав суду документів, що підтверджують сплату судового збору чи підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилався на п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Однак поданий позивачем позов стосується визнання права власності на спадщину та не стосується соціального правового захисту учасників бойових дій, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору у спорах даної категорії.

У підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом, адвокат Городок Я.В. та представник відповідача за первісним позовом, адвокат Вак О.В. наполягали на задоволенні їх заяв про залишення первісного та зустрічного позову без руху.

Вирішуючи заявлені клопотання про залишення позовів без руху суд приходить до наступного висновку.

Щодо позовної заяви ОСОБА_1 .

У грудні 2023р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , у якому просив визнати за ним право власності на:

- 1/3 частки земельної ділянки розміром 0.1696 га, кадастровий номер 7121586200:14:004:0514;

- 1/6 частки транспортного засобу ПГМФ 8902, 2012 року випуску, VIN НОМЕР_1 ;

- 1/6 частки транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, 2001 року випуску, VIN НОМЕР_2 ;

- 1/6 частки земельної ділянки розміром 0,894 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0075;

- 1/6 частки земельної ділянки розміром 0,58 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0076;

- 1/6 частки земельної ділянки розміром 0,314 га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0077;

- 1/6 частку земельної ділянки розміром 0,1539га, кадастровий номер 3225581400:04:002:0078.

Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року становить 1211.20 грн.

У свою чергу, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено ставку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року становить 1211.20 грн., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 15140 грн..

При цьому суд звертає увагу на те, що позовна заява позивачем була подана у грудні 2023р., однак позивач у березні 2024р. збільшив розмір позовних вимог у якому збільшив розмір своєї частки на вказане спадкова майно, а саме: просив визнати за ним право власності на 1/2 частки земельної ділянки розміром 0.1696 га, кадастровий номер 7121586200:14:004:0514, а на інше, вказане вище спадкове майно, просив визнати право власності на 1/4 частки спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 .

Подаючи у грудні 2023р. позовну заяву позивач вказував, що ціна позову становить 165848.58 грн., однак зазначав, що він від сплати судового збору звільнений на підставі п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

На підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію посвідчення УБД, серії НОМЕР_3 .

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 року у справі №567/79/23 не встановила об`єктивних причин відступу від такого правового висновку.

Як установлено судом, предметом спору у даній справі є визнання права власності на спадщину, тобто справа не пов`язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій.

А тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Таким чином позивач ОСОБА_1 має сплатити судовий збір, а з урахуванням предмету позову та збільшення позовних вимог, які є суттєвими та заява про які була подана в 2024р., то судовий збір має бути сплачено як за позовну заяву майнового характеру за ставкою 2024 року.

Також суд звертає увагу позивача на визначену ним ціну позову, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Із змісту позовної заяви вбачається, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 7121586200:14:004:0514, автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, 2001 року випуску, VIN НОМЕР_2 , транспортного засобу ПГМФ 8902, 2012 року випуску, VIN НОМЕР_1 визначені на підставі звіту про експертну грошову оцінку, що відповідає нормам чинного законодавства.

Однак, вартість земельних ділянок з кадастровими номерами 3225581400:04:002:0075, 3225581400:04:002:0076; 3225581400:04:002:0077 та 3225581400:04:002:0078 визначена на підставі відомостей, що вказані у витягу з Державного земельного кадастру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

За приписами статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об?єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що надані представником заявника інформаційні витяги з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є належними доказами на підтвердження вартості спірного нерухомого майна.

Натомість належними доказами на підтвердження вартості земельних ділянок, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Зазначене узгоджуєтьсяіз правовоюпозицією ВерховногоСуду,яки викладенав ухвалівід 15.05.2023р.по справі№ 693/1120/21.

З огляду на відсутність належних доказів вартості майна, що є предметом даного спору, суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, встановити розмір судового збору за подання даної позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна, надати належні докази на підтвердження такої вартості, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору в частині оскарження вимог майнового характеру та сплатити розмір судового збору, визначений відповідно до вимог закону, надавши суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Як встановлено ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Щодо зустрічної позовної заяв ОСОБА_2 .

У лютому 2024 р. представником ОСОБА_2 адвокатом Вак О.В. подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності, у якому просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудам, що розташований по АДРЕСА_1 , а також 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,1696 га, кадастровий номер 7121586200:14:004:0514, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Тобто вказаний спір також є майновим та до нього застосовуються ті ж норми щодо сплати судового збору в тому розмірі і на таких же підставах, що і до позовних вимог ОСОБА_1 ..

При поданні даного зустрічного позову представник позивача ОСОБА_2 посилалась на п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», зазначаючи, що позивач має посвідчення ЧАЕС 1 категорії , а тому вона звільнена від сплати судового збору.

Із доданого до матеріалів справи посвідчення ОСОБА_2 №010148 від 14.06.2023р. вбачається, що посвідчення видано ОСОБА_2 як дружині померлого громадянина з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Однак, вказана пільга не поширюється на дружину померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1.

Згідно із наданого посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, вбачається, що пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, передбачені частиною другою статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас зазначена стаття не передбачає пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, відсутні підстави звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Вказане вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 20.05.2020р. у справі №160/4401/19 та у справі №460/713/21 від 17.12.2021р..

Отже позивач за зустрічною позовною заявою має сплати судовий збір за позовну заяву майнового характеру, який має бути визначений у порядку та на підставі п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Разом із тим суд зауважує на зазначену ціну позову, яка вказана ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна міститизазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому вказала ціну позову 828570.10 гривень, на підтвердження дійсної вартості майна надавши довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17.02.2024 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у якій вказано: оціночна вартість об`єкта оцінки: 1242855.15 гривень; оціночна вартість поліпшень: 1086226.04 гривень; оціночна вартість земельної ділянки: 156629.11 гривень.

Також позивачем за зустрічним позовом надано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17.02.2024 року на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , у якій вказано: оціночна вартість об`єкта оцінки: 156629.12 гривень; оціночна вартість земельної ділянки: 156629.11 гривень.

Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.

Згідно зп. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюютьсяКабінетом Міністрів України(ч. 4 ст. 12 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як визначено в п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна Українивід 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.

Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24)цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку,формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України.Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначенихстаттею 121Земельного кодексу України), об`єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно достатті 181Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно доПодаткового кодексу України(крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об`єкт оцінки).

Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначенихПодатковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.

З метою електронного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися, авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об`єкт нерухомості. Доступ, внесення даних про об`єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно.На підставі даних про об`єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об`єкта нерухомості.За результатом визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості відповідно дододатка 2цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (п. 2. 4-5 розділуІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).

Долучена до позовної заявидовідка прооціночнувартість об`єкта нерухомості не є належним документом, що підтверджуєдійснувартість спірного майна на момент пред`явлення позову до суду та, відповідно, дійсної ціни позову.

Верховний Суд в ухвалі від 22.09.2023р. по справі №635/2761/15-ц зазначив, що аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що надана заявником довідка про оціночну вартість об?єкта нерухомості не є належним доказом на підтвердження вартості спірної земельної ділянки. Натомість належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Позивач не надав будь-яких інших доказів, які б підтверджували ціну позову у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

Відтак, позивач має зазначити дійсну вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна).

Як встановлено приписами частини 4статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак, ОСОБА_2 не надане належне підтвердження сплати нею судового збору у порядку і розмірах, встановлених законом

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову станом на день подання позовної заяви до суду, та сплатити судовий збір в належному розмірі або на виконання вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України,якщо позивач є особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у позовній заяві зазначити підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином доводи представників сторін по справі знайшли своє підтвердження, а тому позовні заяви мають бути залишені без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПКУкраїниякщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також суд звертає увагу учасників по справі на те, що позовна заява ОСОБА_1 залишається без руху та до неї застосовуються правила ч. 11 ст. 187 ЦПК України, а саме строк для усунення недоліків, не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу повного тексту ухвали суду.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 подана останньою до суду, однак на даній стадії процесу остання не прийнята до спільного розгляду, а тому до неї застосовуються правила ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України відповідно до яких строк для усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу повного тексту ухвали суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 4,12, 175-177, 184-185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину залишити без руху.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків, які зазначені в мотивувальній частині ухвали суду десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повідомити сторони, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2024 року.

Суддя : Л.В.Середа