Рішення

від 24.12.2024 по справі 711/7869/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7869/24

Номер провадження2/711/2787/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

за участю представника позивача Бутар В.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,-

встановив:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшла позовна заява за підписом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури у якій зазначається, що Черкаською обласною прокуратурою за результатами опрацювання листа Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та з урахуванням звернення ОСОБА_2 встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді виходячи з наступного.

Наказом директора Черкаського політехнічного фахового коледжу від 11.11.2021 № 73 відсторонено ОСОБА_2 від роботи.

У подальшому 24.11.2024 наказом директора Черкаського політехнічного фахового коледжу № 31 звільнено ОСОБА_2 у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09.05.2024, у справі № 712/486/23 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Черкаського політехнічного фахового коледжу, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 24.11.2021 № 31 про звільнення з посади заступника директора з виховної роботи, поновлено на посаді, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 401 976,86 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 11.11.2021 № 73 про відсторонення від роботи, стягнуто середній заробіток за час відсторонення від роботи у розмірі 7255,90 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Судові рішення у вказаній справі мотивовані тим, що порушено порядок відсторонення ОСОБА_2 від роботи, що суперечить вимогам трудового законодавства. За таких обставин, вимоги про визнання незаконним і скасування наказу №73 від 11.11.2021 підлягали до задоволенню.

Основними підставами для звільнення ОСОБА_2 були накази № 30 від 30.08.2021 та № 56 від 08.10.2021 про оголошення догани, що скасовані рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2023 у справі №712/12887/21, відповідно відсутня ознака систематичності невиконання працівником трудових обов`язків та, відповідно, і підстави для звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Водночас, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2023, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26.07.2023, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 30.08.2021 № 30 про оголошення догани заступнику директора з виховної роботи ОСОБА_2 , визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 08.10.2021 № 56 про оголошення догани заступнику директора з виховної роботи ОСОБА_2 , так як встановлено, що оскаржувані накази не мають посилань на фактичні обставини, на дату вчинення проступку, не містять нормативного посилання на нормативно-правовий акт, чи акт локальної дії, на підставі яких позивача було притягнено до відповідальності. Крім того, при винесенні оспорюваних наказів не дотримано порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_2 на надано можливості надати будь-які пояснення, а також не з`ясовано наявність вини в діях позивача.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024 у справі № 712/486/23 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області проведено безспірне списання коштів з рахунку, який відкритий для обліку коштів спеціального фонду місцевого бюджету, Черкаського політехнічного фахового коледжу.

Після виконання виконавчих документів в повному обсязі, відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 845 виконавчі листи Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.07.2024 по справі № 712/486/23 направлені листами від 13.08.2024 № 04-11-10/160 і 04-11-10/1602 та від 23.08.2024 № 04-11-10/1660 до Соснівського районного суду м. Черкаси з відміткою про їх виконання.

Факт сплати Черкаським політехнічним фаховим коледжем середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 в розмірі 401 976,86 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, та середнього заробітку за час відсторонення від роботи у розмірі 7255,90 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, даними оприлюдненими на веб порталі Е-data. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» Єдиний веб-портал використання публічних коштів є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація згідно з цим Законом. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним та безоплатним.

Таким чином, порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, виплату йому коштів за час вимушеного прогулу, допущено з вини директора Черкаського політехнічного фахового коледжу ОСОБА_1 , яким винесено протиправні накази про відсторонення від роботи та звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 8 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У силу вимог ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст.134КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 визначено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки. Вказана норма кореспондує п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про фахову передвищу освіту».

Частиною 5 ст. 36 Закону України «Про фахову передвищу освіту» передбачено, що керівник закладу фахової передвищої освіти відповідає за провадження та результати освітньої, економічної та інших видів діяльності у закладі фахової передвищої освіти, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

Аналогічні повноваження та обов`язки директора Коледжу викладені у пунктах 5.1-5.3 Статуту Черкаського політехнічного коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 773 від 21.06.2023.

Згідно з підпунктами 3,4 пункту 5 Контракту від 18.11.2019, укладеного Міністерством освіти і науки України з ОСОБА_1 , останньому надано право укладати від імені Технікуму договори відповідно до законодавства; приймати на роботу та звільніти з роботи працівників Технікуму, визначати їх функціональні обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 при прийнятті рішення про відсторонення від роботи ОСОБА_2 порушив порядок такого відсторонення, а звільняючи вказану особу з посади не надав оцінку відсутності ознак систематичності невиконання працівником трудових обов`язків та, відповідно, і підстави для звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Оскільки ОСОБА_1 прийнято вказане рішення на підставі виданих ним же незаконних наказів про оголошення догани ОСОБА_2 , які не мають посилань на фактичні обставини, на дату вчинення проступку, не містять нормативного посилання на нормативно-правовий акт, чи акт локальної дії, на підставі яких було притягнено особу до відповідальності. Крім того, при винесенні оспорюваних наказів не дотримано порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям ОСОБА_1 протиправного наказу про звільнення та стягненням із закладу освіти коштів.

Відповідно у винної в цьому особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у справі № 760/1270/20 (постанова від 07.06.2023), № 332/832/18 (постанова від 22.01.2021), у справі № 474/658/16-ц (постанова від 06.12.2018)сформовано правовий висновок, що предметом спору в такій категорії справ є відшкодування шкоди в порядку регресу, а неправомірність дій відповідача встановлена рішенням суду про незаконність звільнення особи та додаткового правового аналізу не потребує. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Внаслідок скасування незаконних наказів про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та звільнення ОСОБА_2 , на користь останнього з державного закладу, що фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час такого відсторонення в сумі 409232,76 грн.

Тобто у винної в цьому особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст.1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог ч. 4 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Згідно з ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Тобто даною нормою законодавець визначив право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу, яким є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, як вищестоящий в порядку підлеглості орган.

Таким чином, шкода завдана незаконним звільненням працівника у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача.

За п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 №14 вказаної постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Наявність судового рішення, за яким із потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 21.12.2016 № 675/28/15-ц.

За даними Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області безспірне списання коштів здійснено 30.06.2022 із спеціального ранку місцевого бюджету.

Також, пп. б1 п. 2 ч. 1 ст. 90 Бюджетного кодексу України видатки на фахову передвищу освіту з бюджетів міст обласного значення (на оплату послуг з фахівців на умовах регіонального замовлення у закладах фахової передвищої освіти державної та/або комунальної власності) здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Відповідно до абзацу 8 статті 24 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» обласні ради, Київська міська рада, обласні та Київська міська державні адміністрації при формуванні, затвердженні та виконанні відповідних бюджетів мають забезпечити пріоритетне спрямування кошів на плату послуг з підготовки фахівців у вищих начальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, визначених у додатку № 10 до цього Закону, в тому числі і Черкаського політехнічного коледжу, що 24.03.2020 перейменовано у Черкаський політехнічний фаховий коледж.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1412-р «Питання управління окремими категоріями закладів освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки», дія якого поширюється в тому числі на заклади фахової передвищої освіти (пункт 1 розпорядження), обласним, Київській міській державним адміністраціям передаються для тимчасового виконання окремі повноваження, а саме:

- здійснення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти;

- формування та затвердження обсягів фінансування з відповідного місцевого бюджету для надання здобувачам освіти фахової передвищої .

Відповідно до п. 8.7 Статуту Черкаського політехнічного фахового коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2023 № 773, фінансування Фахового коледжу здійснюється з урахуванням положень ст. 66 Закону України «Про фахову передвищу освіту» за рахунок коштів державного бюджету у встановленому законодавством порядку, в тому числі шляхом надання відповідних освітніх субвенцій, а також коштів місцевих бюджетів.

На виконання вказаних норм Черкаський політехнічний фаховий коледж фінансується за рахунок коштів Черкаського обласного бюджету, головним розпорядником коштів є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Згідно розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації №807 від 22.12.2023 «Про обласний бюджет на 2024 рік» установлено, що видатки на фінансове забезпечення фахових закладів передвищої освіти в 2024 році закладаються в міському бюджеті. Головний розпорядник коштів Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Крім того, згідно з Положенням про Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 15.09.2023 № 532, основним завданням Управління є координація діяльності закладів освіти, що належать до сфери управління облдержадміністрації, організація роботи з їх матеріально-технічного забезпечення (пп. 7 п. 3 Положення). Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів фахової передвищої освіти державної форми власності та закладів освіти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, аналіз та контроль за провадженням їх фінансово-господарської діяльності (ппа5 п. 4 Положення).

Статтею 57 Бюджетного кодексу України право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року.

Згідно з п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Відповідно до ст. 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права (п.6.36. Постанови Великої Палати Верховного Суду № Справа № 903/129/18, провадження № 12-72гс19 від 15.10.2019).

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Аналогічна норма кореспондує ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначеним рішенням визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

У постанові Верховного суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Статтею 63 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державною, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Недодержання законодавства про працю органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної власності, а також їх службовими особами безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування шкоди сплачуються з державного чи місцевого бюджетів.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети (бюджети місцевого самоврядування), що являють собою план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування згідно з Бюджетним кодексом України.

Недодержання законодавства про оплату праці органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної власності, а також їх службовими особами безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування шкоди сплачуються з державного чи місцевого бюджетів.

Пунктом 7 частини 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а неповернення бюджетних коштів такому суспільному інтересу не відповідає.

Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адмінінстрації здійснює фінансування закладу освіти, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням та матеріалами. Обслуговує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування студентів.

Як вбачається з положень п. 6 ст. 79 Закону України «Про освіту», бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.

Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на виконання основних завдань і напрямів діяльності навчального закладу.

Витрачання коштів бюджету, спрямованих на фінансування діяльності закладу освіти на інші, аніж визначені чинним законодавством, цілі призводить до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності навчального закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності, що і стало підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а неповернення бюджетних коштів виплачених в якості відшкодування за незаконне звільнення працівника такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

У п. 5.4. та 5.6. Постанови Верховного суду України від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 викладена позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень. Разом із тим, із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Отже, з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері Черкаська обласна прокуратура звертається з відповідною позовною заявою на їх захист у порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас 11.09.2024 Управління совіти і науки Черкаської ОДА звернулось із листом до обласної прокуратури про представництво інтересів держави в особі вказаного органу в суді. Оскільки на даний час в Управлінні відсутні кошти на сплату судового збору.

З метою дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Черкаською обласною прокуратурою скеровано листи до Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації щодо пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу за незаконне звільнення та відсторонення від роботи працівника без збереження заробітної плати. Разом з тим, Управлінням 23.09.2024 повідомлено прокуратуру заходи представницького характеру не вживались.

Незважаючи на обмежені строки для стягнення коштів, Управління до суду, з вказаним позовом не зверталося, що підтверджується відповідними листами. Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Відповідно продовжувало мати місце порушення економічних інтересів держави, що полягають в заподіянні шкоди державі в особі Управління внаслідок надмірних виплат коштів бюджетною установою у зв`язку з незаконним відсторонення від роботи та звільненням ОСОБА_2 .

За таких обставин у прокурора виникає обов`язок виконати субсидіарну роль по захисту інтересів держави та є підставою для здійснення Черкаською обласною прокуратурою захисту в суді інтересів держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної ради.

Відповідно до Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст. 22 ЦК України).

В той час, як майновою шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України є шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи.

Таким чином, збитки є одним із способів відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, а «шкода» є родовим поняттям поняття «збитків» та враховуючи те, що право регресу у позивача виникло саме із трудового спору та його реалізація регулюється нормами спеціального законодавства, а саме ч. 4 ст. 136 КЗпП України, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються доданими письмовими доказами.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляю, що прокурором скеровано 19.09.2024 запит до Соснівського районного суду м. Черкаси про надання документів, що стосуються преюдиційних рішень для вказаного спору. На даний час відповідь на вказаний запит не надійшла, у разі надходження відповідних документів у подальшому, вони будуть подані до суду у порядку передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.

На виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляю, що у провадженні судів немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Крім того, керуючись ст. 274 ЦПК України, прошу суд вказану справу розглядати в спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову майнового характеру справляється у відповідному розмірі 1,5відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ціна позову становить 409 232,76 грн, відповідно 1,5% від вказаної суми дорівнює 6138,49 грн.

Таким чином, до сплати в якості судового збору за подання даного позову підлягають кошти в сумі 6138,49 грн.

У позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 409282,76 грн (чотириста дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві гривні 76 копійок) та стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 6138,49 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2024 з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Представники Черкаської обласної прокуратури, Управління освіти і науки Черкаської обласної адміністрації звернулись до суду почергово з заявами про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Від представника відповідача адвоката Гнатюк А.І. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Повідомила, що відповідачем позов визнається у повному обсязі. Просить розділити судові витрати у відповідності до положень ч.1 ст. 142 ЦПК України

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволення.

Так, судом встановлено, що наказом директора Черкаського політехнічного фахового коледжу від 11.11.2021 № 73 відсторонено ОСОБА_2 від роботи.

Наказом 24.11.2024 директора Черкаського політехнічного фахового коледжу № 31 звільнено ОСОБА_2 у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024 (надана суду копія вступної та резолютивної частини рішення та рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень), залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09.05.2024, у справі № 712/486/23 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Черкаського політехнічного фахового коледжу, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 24.11.2021 № 31 про звільнення з посади заступника директора з виховної роботи, поновлено на посаді, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 401 976,86 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 11.11.2021 № 73 про відсторонення від роботи, стягнуто середній заробіток за час відсторонення від роботи у розмірі 7255,90 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2023, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26.07.2023, визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 30.08.2021 № 30 про оголошення догани заступнику директора з виховної роботи ОСОБА_2 , визнано протиправним та скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 08.10.2021 № 56 про оголошення догани заступнику директора з виховної роботи ОСОБА_2 , так як встановлено, що оскаржувані накази не мають посилань на фактичні обставини, на дату вчинення проступку, не містять нормативного посилання на нормативно-правовий акт, чи акт локальної дії, на підставі яких позивача було притягнуто до відповідальності. Крім того, при винесенні оспорюваних наказів не дотримано порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_2 на надано можливості надати будь-які пояснення, а також не з`ясовано наявність вини в діях позивача.

Судові рішення мотивовані тим, що порушено порядок відсторонення ОСОБА_2 від роботи, що суперечить вимогам трудового законодавства. За таких обставин, вимоги про визнання незаконним і скасування наказу №73 від 11.11.2021 підлягали до задоволенню.

Основними підставами для звільнення ОСОБА_2 були накази № 30 від 30.08.2021 та № 56 від 08.10.2021 про оголошення догани, що скасовані рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2023 у справі №712/12887/21, відповідно відсутня ознака систематичності невиконання працівником трудових обов`язків та, відповідно, і підстави для звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як зазначається у позовній заяві, порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, виплату йому коштів за час вимушеного прогулу, допущено з вини директора Черкаського політехнічного фахового коледжу ОСОБА_1 , яким винесено протиправні накази про відсторонення від роботи та звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 8 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У силу вимог ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи.

Відповідно до копії наказу від 16.01.2024 № 15 на виконання указаного рішення суду скасовано наказ № 73 від 11.11.2021 про відсторонення ОСОБА_2 від роботи.

Внаслідок скасування судом незаконних наказів про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та звільнення ОСОБА_2 , на користь останнього з державного закладу, що фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час такого відсторонення в сумі 409232,76 грн.

Згідно відповіді від 30.09.2024 № 02-07-06/1934 Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2024 у справі № 712/486/23 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області проведено безспірне списання коштів з рахунку, який відкритий для обліку коштів спеціального фонду місцевого бюджету, Черкаського політехнічного фахового коледжу. Після виконання виконавчих документів в повному обсязі, відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 845 виконавчі листи Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.07.2024 по справі № 712/486/23 направлені листами від 13.08.2024 № 04-11-10/160 і 04-11-10/1602 та від 23.08.2024 № 04-11-10/1660 до Соснівського районного суду м. Черкаси з відміткою про їх виконання.

Повноваження та обов`язки директора Коледжу викладені у пунктах 5.1-5.3 Статуту Черкаського політехнічного коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 773 від 21.06.2023, копія якого надано до позовної заяви.

Згідно з підпунктами 3,4 пункту 5 Контракту від 18.11.2019, укладеного Міністерством освіти і науки України з ОСОБА_1 , останньому надано право укладати від імені Технікуму договори відповідно до законодавства; приймати на роботу та звільніти з роботи працівників Технікуму, визначати їх функціональні обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст.1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог ч. 4 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Згідно з ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу, яким є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, як вищестоящий в порядку підлеглості орган.

Згідно розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації №807 від 22.12.2023 «Про обласний бюджет на 2024 рік» установлено, що видатки на фінансове забезпечення фахових закладів передвищої освіти в 2024 році закладаються в міському бюджеті. Головний розпорядник коштів Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Крім того, згідно з Положенням про Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 15.09.2023 № 532, основним завданням Управління є координація діяльності закладів освіти, що належать до сфери управління облдержадміністрації, організація роботи з їх матеріально-технічного забезпечення (пп. 7 п. 3 Положення). Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів фахової передвищої освіти державної форми власності та закладів освіти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, аналіз та контроль за провадженням їх фінансово-господарської діяльності (ппа5 п. 4 Положення).

Вищевказані обставини визнані відповідачем у справі та у силу ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4ст.206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідност.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України викладених у п. 24постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов.

За змістом ч.1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до вимог ч. 1ст. 142 ЦПК Українита ч.3ст.7 Закону України «Про судовий збір, а з відповідача в користь позивача слід стягнути 50 відсотків судових витрат, понесених ним на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.13,18,81,82,83,142,200,206,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 409282,76 грн (чотириста дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві гривні 76 копійок)

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 3069 (три тисячі шістдесят дев`ять) грн. 25 коп., сплаченого при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції № 2060 (внутрішній номер 372203365) від 02.10.2024, де зазначено платником Черкаська обласна прокуратура, отримувач платіжних послуг платника Державна казначейська служба України, отримувач ГУК у Черк. обл/Придніпр.р-н/22030101, код отримувача 37930566 рахунок отримувача UA 968999980313141206000023765.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .) в користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) 50 відсотків судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору в сумі 3069 (три тисячі шістдесят дев`ять) грн. 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька