Рішення

від 10.12.2024 по справі 696/1016/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 696/1016/24

2/703/1626/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Биченка І.Я.,

за участю

секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Кам`янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, що стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2011 року.

В 2016 році позивач підписав контракт та був призваний на військову службу.

24 листопада 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 померла. Після смерті дружини у позивача на утриманні залишилося двоє малолітніх дітей та дочка дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

27 липня 2021 року позивач був звільнений з лав ЗСУ у зв`язку із закінченням контракту та у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за дітьми.

У зв`язку з тяжкими життєвими обставинами, смертю дружини, неможливістю довгий час офіційно працевлаштуватися, необхідністю здійснювати догляд за неповнолітніми дітьми та обов`язку самостійно їх утримувати у позивача утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , яка становить 58486 грн 79 коп.

На даний час позивач працює, однак наявність трьох дітей на утриманні не дають йому змогу здійснити повне погашення заборгованості по аліментах, відтак, відповідно до вимог ст.197 Сімейного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 29 серпня 2024 року справу направлено за підсудністю до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01жовтня 2024 року провадження по справі відкрито, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року підготовче провадження по справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи - Кам`янського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 18 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №51980712 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2011 року і до повноліття дитини.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження №51980712, постановами державного виконавця, позивача було обмежено у праві виїзду за межі України, у праві користування зброєю, у праві керування транспортними засобами та накладено арешт на його майно.

Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_1 за період з 13 вересня 2011 року по 31 липня 2024 року становить 58486 грн 79 коп.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 24 листопада 2016 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 27 липня 2021 року, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до витягу №2325, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно довідки про доходи від 25 червня 2024 року ОСОБА_1 працює у ТОВ «Олімп» на посаді слюсаря з ремонту автомобілів.

Як вбачається з довідки про доходи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію по втраті годувальника на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч.2 ст.188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

При розгляді даної категорії справ необхідно також врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №343/860/17, у постанові від 01 серпня 2018 року у справі №344/12158/16-ц та у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №№ 592/2683/17.

Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року по справі №706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі №753/23672/16-ц та від 27 лютого 2019 року у справі №307/1186/17 дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Законодавцем передбачено право, а не обов`язок суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно також виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що заборгованість по аліментах у нього виникла у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, його друга дружина померла, він був змушений залишити військову службу та здійснювати догляд за дітьми, а після цього тривалий час не міг працевлаштуватися.

Однак, докази надані позивачем та досліджені судом вказують на те, що заборгованість позивача по сплаті аліментів виникла у нього з 2011 року, тобто ще задовго до звільнення його з військової служби та погіршенням, в зв`язку з цим матеріального становища.

Вказана обставина підтверджується наданими суду розрахунками заборгованості по сплаті аліментів з яких вбачається, що розмір такої у ОСОБА_14 виник з 13 вересня 2011 року.

Станом на червень 2020 року заборгованість позивача по сплаті аліментів уже була в розмірі 8513 грн 18 коп., тобто задовго до звільнення позивача та погіршення у зв`язку з цим його матеріального становища, що свідчить про те, що виникнення у позивача заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини не перебуває в залежності від його життєвих обставин.

Одруження позивача та народження у нього дітей, які перебувають на його утриманні, стосуються матеріального та сімейного стану позивача, що прямо передбачено частиною першою статті 197 СК України, та може бути підставою відстрочки або розстрочки сплати ним заборгованості, однак не для звільнення від її сплати.

Суд зазначає, що звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах на утримання дитини, яка проживає окремо, у зв`язку з доглядом та утриманням інших дітей, призведе насамперед до порушення прав такої дитини. Таким чином, не може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментах лише сам по собі факт народження у платника аліментів інших дітей та необхідність її утримання, оскільки збільшення обсягу прав та інтересів одних дітей за рахунок прав та інтересів інших є недопустимим.

Суд враховує, що смерть дружини позивача змусила його змінити своє життя, перелаштувати побут та займатися вихованням дітей, однак зазначена обставина не може бути підставою для зміни життя його неповнолітньої дитини від першого шлюбу, утримання якої є обов`язком позивача.

Діючи у спірних правовідносинах та здійснюючи право на захист своїх цивільних, в тому числі, сімейних прав, на власний ризик і розсуд, позивач не обґрунтував і не довів належним чином наявності підстав для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.

Позивач повністю залишає поза увагою законні права та інтереси своєї дитини, утримання якої є його обов`язком і з огляду на фактичні обставини справи таке утримання не здійснювалося належним чином.

Сума присуджених аліментів, яка стягується з позивача, за жодних обставин на даний час не може вважатися надмірною.

Само по собі посилання на те, що боржник не мав можливості працевлаштуватися та не мав стабільного доходу, не може бути підставою для його звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним із головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що зазначені у позовній заяві обставини в обґрунтування позовних вимог в частині звільнення позивача від заборгованості по сплаті аліментів, позивачем не доведені, відтак заявлені позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Кам`янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

третя особа - Кам`янський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Кам`янка, вул.Генерала Безручка, буд.10, код ЄДРПОУ 34978804.

Суддя: І.Я. Биченко