Рішення

від 19.11.2024 по справі 133/3952/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/3952/23

19.11.24 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судових засідань Штепи В.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Козятині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участюзаінтересованих осіб: Тиврівської селищної ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факти: що вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер у

с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та факт, що Сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН № 0371892, виданий 19.08.1997 Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області на імя ОСОБА_5 належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області помер її батько ОСОБА_4 . У серпні 2023 року представник заявника звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, а саме на право на земельну частку (пай), право власності на яку посвідчувалося Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0371892 від 19.08.1997.

Приватним нотаріусом надано письмове роз`яснення про неможливість оформлення спадщини, так як відсутні документальні докази постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину, є те, що в Сертифікаті на право власності прізвище батька зазначено як " ОСОБА_6 ", а в свідоцтві про смерть як " ОСОБА_7 ".

Заявник вказує, що після смерті батька вступила у фактичне користування майном батька, робила поточний ремонт у будинку, обробляла присадибну ділянку тощо.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, з метою вступу у спадщину та оформлення свідоцтва про прийняття спадщини на земельну ділянку, вона вимушена звертатися до суду для встановлення вказаних фактів.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Тиврівської селищноїради в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява, в якій він просить справу слухати у відсутність представника, не заперечує щодо встановлення даних фактів.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечував.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов такого висновку.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.10.2013 року, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області помер ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.09.1969 (рос.) " ОСОБА_8 родилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ", в графі батько вказаний " ОСОБА_9 ", в графі мати значиться " ОСОБА_10 ".

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб містить відомості щодо підтвердження дошлюбного прізвища - 08.10.1988 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище на " ОСОБА_13 ".

Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0371892 від 19.08.1997, ОСОБА_5 на підставі рішення Тиврівської районного державної адміністрації від 15.07.1997 №206-р, має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Нове життя" розміром 3,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 21.08.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 344.

Довідка № 02-10/713 від 26.06.2023 видана виконавчим комітетом Тиврівської селищної ради містить відомості, про те, що після смерті ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області, фактично спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заволодівши належним померлому, правовстановлюючим документом - Сертифікатом на земельну частку (пай), та вступила у фактичне користування житловим будинком та присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , протягом 6 (шести) місяців з дня смерті спадкодавця, здійснюючи ремонт будинку та обробіток присадибної ділянки.

Актом обстеження № 185 від 10.08.2023 встановлено, що комісія зі слів сусідки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановила, що після смерті гр. ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців вступила у фактичне користування житловим будинком та присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , здійснюючи ремонт будинку та обробіток присадибної ділянки.

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л.С., ОСОБА_1 не пред`явила жодних документів, які б підтверджували належність прав на земельну частку (пай) померлому ОСОБА_4 , на день його смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сертифікат на право на земельну частку (пай) що був пред`явлений, видано після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також рішення про належність йому такого права прийняте 15.07.1997, тобто також після його смерті. Окрім цього сертифікат що був пред`явлений, виданий на ім`я ОСОБА_5 , а не померлому ОСОБА_4 .

Відповідно до копії паспорта СРСР серії НОМЕР_3 від 06.04.1983 року громадянка ОСОБА_15 , (рос.) « ОСОБА_16 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , одружена з (рос.) « ОСОБА_9 », 1938 р.н.

Словник-довідник « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Дзяківська, за редакцією ОСОБА_19 . Русанівського, видавництва «Наукова думка» 2005 року, українське ім`я « ОСОБА_20 » походить від грецького «Philippos» стор. 91, російське ім`я « ОСОБА_21 » перекладається на українську мову як « ОСОБА_20 ».

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України, визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності, чи відсутності неоспорюваних прав.

Заявниця звертається з вимогою встановити факт, що вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер у с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 524 ЦК УРСР (в редакції від 27.12.1996, чинної на момент виникнення вказаних правовідносин) встановлено, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі№ 305/235/17.

Заявником на підтвердження того, що вона у шестимісячний термін стала розпоряджатися майном померлого та фактично прийняла спадщину, надано довідку та акт обстеження виданих Тиврівською селищною радою у 2023 році.

Водночас в судовому засіданні ОСОБА_1 суду повідомила, що у її померлого батька ОСОБА_4 окрім неї на момент смерті, з рідних також були: дружина - ОСОБА_15 , та син - ОСОБА_3 . Дружина також мала ще одного сина - ОСОБА_22 . Сама заявниця на момент смерті батька проживала у сусідньому селі, в той час як з ним проживала його дружина (її мати). Після смерті батька вона забрала мати до себе, але згодом мати вирішила повернутися назад до будинку, в якому проживала разом з чоловіком. Протягом всього часу з її сторони здійснювався догляд за матір`ю, а також будинком з присадибною земельною ділянкою для підтримання його в належних умовах.

В судовому засіданні була допитана в якоості свідка сусідка - ОСОБА_14 , яка повідомила наступне. У подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_15 було двоє дітей - ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , також у жінки був ще один син не від цього шлюбу. Подружжя проживало у с. Уяринці, а діти жили окремо. Після смерті чоловіка, дочка, яка проживала у сусідньому селі забрала мати до себе та доглядала її. Час від часу мати жила то в дочки, то поверталась в с. Уяринці. За час їх відсутності, вона як сусідка, здійснювала догляд за будинком за проханням ОСОБА_1 .

Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 не була зареєстрована та не проживала разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Посилання на фактичне прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вона робила ремонт у будинку та обробляла земельну ділянку, спростовується її показами та показами свідка. На момент смерті спадкодавець проживав разом зі своєю дружино, а не з дочкою (заявницею), тому остання не може вважатись такою, що прийняла спадщину.

Враховуючи дослідженні докази, пояснення сторін та покази свідка, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення факту прийняття спадщини заявницею.

Звертаючись до суду із вимогою встановити факт, що Сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН № 0371892, виданий 19.08.1997 Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області на ім`я " ОСОБА_5 " належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_4 ", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№5від 31.03.1995передбачено,що впорядку окремогопровадження розглядаютьсясправи провстановлення фактів,якщо:згідно ззаконом такіфакти породжуютьюридичні наслідки,тобто відних залежитьвиникнення,зміна абоприпинення особистихчи майновихправ громадян;чинним законодавствомне передбаченоіншого порядкуїх встановлення;заявник немає іншоїможливості одержатиабо відновитизагублений чизнищений документ,який посвідчуєфакт,що маєюридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Як вбачається із наведеного, від встановлення юридичного факту має залежати виникнення, зміна чи припинення особистих майнових прав для заявника.

ОСОБА_1 у своїй заяві просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, вказуючи, що встановлення даного факту необхідне їй для оформлення спадкових прав після смерті батька.

Оскільки встановлення факту належності даного правовстановлюючого документа померлому, є залежним від вимоги про встановлення факту прийняття спадщини, який не знайшов своє підтвердження, також враховуючи що встановлення такого факту не породжуватиме юридичних наслідків для заявника, суд дійшов висновку про залишення такої вимоги без задоволення.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що аргументи заявника, якими він мотивув свої вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому таку заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст.4,12,13,76,77,81,247,259,263-265,293,294,315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Залишити без задоволення заяву з вимогами встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , що помер у с. Уяринці Тиврівського району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_8 ; встановити факт, що Сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН №0371892, виданий 19.08.1997 Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області на імя ОСОБА_5 належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 .

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. ПЄТУХОВА

19.11.24