Рішення
від 23.12.2024 по справі 146/1417/24
ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1417/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Мороза І.С.

за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

4 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, в якому просить визначити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Русава, Тульчинського району Вінницької області.

Позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

Позивачка зазначає, що вона є спадкоємицею п`ятої черги після смерті тітки ОСОБА_2 . При зверненні до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивачка не змогла у зв`язку з бойовими діями у серпні 2023 року та тим, що вона проживає в іншій області.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 4 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18 жовтня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 жовтня 2024 року підготовчий розгляд справи відкладено на 12 листопада 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 листопада 2024 року підготовчий розгляд справи відкладено на 6 грудня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 6 грудня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 23 грудня 2024 року.

Доводи учасників процесу.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак представник позивачки, адвокат Семко В.М. подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, на підставі наявних доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини,встановлені судом,норми права,які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до п.11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст. ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Русава, Тульчинського району Вінницької області померла ОСОБА_2 .

Згідно довідки Великорусавського старостинського округу Томашпільської селищної ради № 14-18/02/271 від 8 серпня 2024 року, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка, посвідчена державним актом серії ВН № 101584 виданим 12 березня 2003 року на підставі розпорядження Томашпільської РДА від 12 лютого 2003 року за № 60, земельна ділянка, посвідчена державним актом серії ВН № 101585 виданим 12 березня 2003 року на підставі розпорядження Томашпільської РДА від 12 лютого 2003 року за № 60 та земельна ділянка, посвідчена державним актом ЯИ № 245825 виданим 9 березня 2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2929 від 15 жовтня 2008 року. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями за законом залишилися племінниця ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 .

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 101584, виданого на підставі розпорядження Томашпільської районної державної адміністрації від 12 лютого 2003 року № 60 ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,6150 га, що розташована на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, кадастровий номер 0523980900020000218.

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 149381, виданого на підставі рішення Великорусавської сільської ради 12 сесії 6 скликання від 4 серпня 2011 року ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 0523980900:03:001:0079.

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 101584, виданого на підставі розпорядження Томашпільської районної державної адміністрації від 12 лютого 2003 року № 60 ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,0820 га, що розташована на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, кадастровий номер 0523980900020000219.

Позивачка ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, копіює свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб, копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 одружилися, архівною довідкою № 08-1799/7 від 10 липня 2024 року та архівними копіями записів актів про народження.

Отже, позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до п.24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судомперевіряєтьсянаявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається із відповіді Немирівської державної нотаріальної контори , на ухвалу суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно відповіді на заяву від 13 серпня 2024 року № 59/02-14, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом указаної норми позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки, у зв`язку із бойовими діями та проживанням в іншій області.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оцінюючи доводи позивача та надані нею докази в обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що у своїй сукупності вони свідчать про те, що позивачка мала об`єктивні труднощі у своєчасному поданні заяви про прийняття спадщини, а тому причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку є поважними.

З врахування наданих позивачем доказів, з врахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини в межах передбаченого законодавством строку, суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому, суд вважає, що право позивача на отримання спадщини підлягає захисту, а позов слід задовольнити.

Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки вимогипозивача єзаконними тадостатньо вмотивованимиі ґрунтуютьсяна наявниху справідоказах,відповідачем незаперечено протипозовних вимог ОСОБА_1 , аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, обставини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає поновити ОСОБА_1 такий строк на прийняття спадщини, відтак позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 200, 206, 263, 265, 280, 293, 315, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

ОСОБА_1 визначити на два місяці з дня набрання рішенням законної сили строк для подання заяви про прийняття спадщини на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 6 грудня 2000 року Роздільнянським РВ УМВС України у Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, Код ЄДРПОУ: 043262128, адреса: 24200, Вінницька область, Тульчинський район, смт Томашпіль, пл.Т.Шевченка, 1.

Суддя: І. С. Мороз

СудТомашпільський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення23.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124011603
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —146/1417/24

Рішення від 23.12.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

Ухвала від 12.11.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

Ухвала від 18.10.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

Ухвала від 04.10.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Томашпільський районний суд Вінницької області

Мороз І. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні