Рішення

від 22.11.2024 по справі 758/10109/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10109/23

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,

за участю

представника позивача Поліщука М.Д.,

представника відповідача Авдєєвої О.І.,

представника відповідача Герасменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поліщука Максима Дмитровича до Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» про відшкодування шкоди,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поліщука М.Д. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель по АДРЕСА_1 , в тому числі об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м., яку було протиправно знесено відповідачами і які станом на сьогоднішній день не відшкодували заподіяну шкоду.

Необхідність знесення будівлі виникла у зв`язку з аварійним станом першої нитки головного міського каналізаційного колектору, що могло стати причиною еколого-техногенної аварії, внаслідок якої було б відключено на тривалий час правобережну частину міста від водопостачання та каналізування, та можливий виток каналізаційних стоків на поверхню, який міг стати причиною епідемії у водному басейні столиці, а в разі потрапляння неочищених стоків в ріку Дніпро, і загрозою епідемічного стану у населених пунктах, розташованих нижче Києва за течією Дніпра, у міста виникла потреба побудови другої нитки головного міського колектору паралельно першій для переключення на неї скидання стоків, тим самим вивільнивши першу нитку для можливості її відновлення.

Будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, траса якої (ділянка від ствола № 11 до камери №12) проходило по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться нежитлова будівля складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м.

ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на день початку будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником значився колишній власник об`єкту - ПАТ "Експериментальний механічних завод". Державна реєстрація права власності на вищевказане майно за Позивачем була здійснена 19.12.2018 року на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 19.10.2009 року.

Внаслідок виконання протиаварійних заходів нежитлова будівля складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м., розташована за адресою АДРЕСА_1 - була знесена.

Відповідно до листа Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) від 19.03.2021 року №050/10-1585 станом на 19.03.2021 року рішення щодо затвердження викупної ціни об`єкту нерухомого майна не прийнято, проте всі витрати, пов`язані з будівництвом другої нитки ГМКК були освоєні і профінансовані в повному обсязі.

Враховуючи те, що Київською міською радою спільно із ПАТ «АК «Київводоканал» та АТ «Київметробуд» було вжито заходів на усунення аварії на київському міському каналізаційному колекторі, в результаті яких без дозволу власника була знищена належна Позивачу будівля - ОСОБА_1 звернуся до Київської міської ради та Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» із претензією від 01.06.2021 щодо добровільної сплати коштів за завдану ОСОБА_1 шкоду. Втім, станом на дату звернення до суду вимоги претензії не виконані.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04.09.2023 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Від представника відповідача - Київської міської ради на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обгрунтування своїх заперечень, представник відповідача зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі складу матеріалів цеху № 8 (літера «К»), загальною площею 1 074,3 кв. м. Однак, як вбачається із рішення Подільського районного суду м. Києва від 25.06.2009 у справі № 2-3141/09, договір купівлі-продажу нежилих будівель, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2322 19.10.2009 та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.03.2021 № 247924403, вбачається, що площа спірного майна становить 1 043 кв. м. Відтак, площа майна, за яке позивач просить відшкодування, різниця від площі того майна, яке, на думку позивача, належить йому на праві власності, що може свідчити про те, що позивач намагається ввести суд та сторін у справі в оману.

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою, а саме з 29.08.2023 дані про право власності позивача на спірне майно є неактуальними та сумнівними, а тому довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.03.2021 № 247924403 не може бути належним доказом права власності позивача на майно.

Також у Відзиві відповідач вказує, що позивачем не надано достовірних відомостей про знищення майна, акту про знищення майна, та те, що відомості про знищення майна не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окрім цього, відповідач вказує на те, що у позивача відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них зміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», а також те, що позивачем було пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду з вищевказаною позовною заявою.

Від представника позивача на адресу суду надійшли письмові заперечення на відзив Київської міської ради від 15.09.2023.

Представник позивача вважає необґрунтованими твердження Київської міської ради та такими що не мають відношення до суті спору, що позивачем не надано належних доказів права власності на знищене нерухоме майно (нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв, м.), адже інформаційна довідка 2021 року, являється застарілою, а також на момент подання даного позову між Позивачем та ПАТ «Експерементальний механічний завод» наявний спір про право власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1 , оскільки Інформаційна довідка про право власності, яку надав Позивач не має строку дійсності, тобто вона являється дійсною на момент подання позову. Позивач формуючи позовну заяву не зробив нову інформаційну довідку, адже нічого за період з 2021 року не змінилося.

Разом з тим, якщо Київська міська рада вважає, що Позивач не являється власником або сумнівається в цьому, має довести вказане, тобто на доказ (інформаційну довідку) наданий Позивачем, Відповідач мав би надати сформовано самостійно довідку, яка вказає про те що Позивач не володіє знищеним нерухомим майном. Однак, КМР жодного доказу не надав. Таким чином, вказані твердження Відповідачем 1 є необґрунтованими.

Натомість, представник позивача надав Суду новосформовану інформаційну довідку від 22.09.202 щодо власника об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Що стосується вказаного КМР щодо наявного спору між позивачем та ПАТ «Експерементальний механічний завод», слід зазначити, що позивач являється дійсним (чинним) власником об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Відкритті судові провадження не можуть вказувати на те, що Позивач на час розгляду справ не володіє вказаним нерухомим майном.

На момент відкриття провадження по справі та подання даної відповіді на відзив, відсутні будь які судові рішення, які набрали законної сили, що встановлюють відсутність права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 за Позивачем.

Слід також, зазначити що дійсно у 2018 році у зв`язку з неправомірними діями державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Ю.В. було скасовано право власності за Позивачем на об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , проте, позивачем було оскаржено рішення про скасування права власності та повернуто до свого володіння об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , що зокрема, підтверджується інформаційною довідкою від 22.09.2023.

Крім того, представник вказує, що позивач звертався із клопотанням про зупинення викупу нерухомого майна у зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, на які посилається КМР, для захисту свого права на володіння об`єктами нерухомості за адресою АДРЕСА_1 та права на отримання компенсації (відшкодування) за знесену нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв. м. внаслідок будівництва.

Позивач не має можливості надати Суду акт про знищення майна, адже Відповідачі відмовляються надати будь які документи, що були складені при знесенні об`єкту нерухомості, який належить Позивачу.

Відповідачем було прийнято рішення №23/1027 від 22.09.2016 року «Про викуп нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності, в зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві», яким було вирішено викупити нерухоме майно - нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв. м. у зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві згідно з додатком до цього рішення; письмово повідомити власнику нерухомого майна, провести переговори; забезпечити проведення оцінки нерухомого майна, та рецензування звіту про оцінку майна у встановленому законодавством порядку; надати в установленому порядку до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради інвестиційні пропозиції щодо викупу нерухомого майна; підготувати та надати в установленому законодавством порядку Київській міській раді проект рішення про затвердження викупної ціни об`єкта.

Проте, як вказує представник позивача, відповідачі, зокрема й Київська міська рада забезпечили проведення оцінки нерухомого майна, (оцінку було виконано суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СТОУН БРІДЖ», дата оцінки 01.05.2017 року, рецензовану Експертною радою Українського товариства оцінювачів (Рецензією від 22.05.2017), знесли об`єкт нерухомого майна та відмовляються надати документи, які були складені при знесенні, а також відмовляються відшкодовувати кошти з урахуванням здійсненої самостійно КМР цільової оцінки знесеного нерухомого майна.

Позивач не має можливості внести відомості про знищення (знесення) майна, адже останньому не надано відповідачами акт, який встановлює знищення об`єкту нерухомого майна. В даному випадку у зв`язку з тим що Відповідачі відмовляються надавати акт знесення об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , Позивач не має підстави для здійснення відповідної дії.

Від представника відповідача ПАТ «АТ «Київводоканал» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Зі змісту відзиву вбачається, що ПАТ «АТ «Київводоканал» не вважає себе належним відповідачем, адже, не є органом виконавчої влади, який приймає рішення про виплату компенсації за знесений об`єкт нерухомості позивача та не відповідає за виплату коштів.

Позивач не надав докази знесення нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв, м. внаслідок будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві. Також ПАТ «АТ «Київводоканал» вказує, що позивачем не доведено завдання шкоди останньому, адже, право власності оскаржувалося на момент будівництва колектору та оскаржується наразі. Окрім цього, відповідач вказує на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду з вищевказаною позовною заявою.

03.10.2023 від представника Київської міської ради надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними останнім у відповіді на відзив, оскільки позивач жодним чином не спростував доводи Київської міської ради, не надав належних доказів обставинам, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому даний позов, як уже зазначалось Київською міською радою у відзиві на позов, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

07.11.2023 у судовому засіданні представником відповідача Київської міської ради Авдєєвою О.І. було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.11.2023 клопотання представника відповідача Київської міської ради Авдєєвої О.І. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поліщука Максима Дмитровича до Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» про відшкодування шкоди залишено без задоволення.

09.10.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив ПАТ «АК «Київводоканал» від 25.09.2023.

Представник позивача зазначає, що ПАТ «АК «Київводоканал» фактично контролюється Київською міською радою та створено для забезпечення споживачів міста Києва послугами централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до отриманої ліцензії, проводить ремонти, експлуатацію та обслуговування як власних основних фондів так і майна комунальної власності м. Києва. Для ПАТ «АК «Київводоканал» було передано в управління комунальне майно територіальної громади міста Києва, саме Відповідач 2 обслуговує та відповідає за збудований колектор другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, в наслідок будівництва якого було знищено майно Позивача.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 06.09.2017 року та його пояснювальної записки «ПАТ «АК «Київводоканал» забезпечував виконання проектних та будівельно-монтажних робіт по другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві»

Разом з тим, відповідно до акту про знесення нежитлової будівлі від 19.11.2015 року (будівля яку теж було знесено в наслідок будівництва колектору) саме Відповідач 2 засвідчив знесення будівлі та відповідно до договору про врегулювання майнових питань щодо компенсації вартості нежитлової будівлі в наслідок її знесення та платіжного доручення - являвся замовником будівництва колектору та стороною яка кошти виплатила.

Отже, враховуючи, що ПАТ «АК «Київводоканал» є замовником збудованого колектору другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, в наслідок будівництва якого було знищено майно Позивача, ПАТ «АК «Київводоканал» разом з Київською міською радою (як ініціатора робіт), та АТ «Київметробуд» (як виконавця робіт), - є солідарними боржниками та мають солідарно відповідати перед Позивачем за заподіяну шкоду.

18.10.2023 від представника відповідача ПАТ «АК «Київводоканал» на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

07.11.2023 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.

На замовлення позивача було здійснено оцінку вартості знесеного майна станом на час розгляду справи (копія додається, а оригінал знаходиться у Позивача).

Відповідно до вказаної оцінки вартість знесеного майна (нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв. м.) становить - 14 223 446 гривень 00 коп.

Таким чином, представник позивача просив суд збільшити розмір позовних вимог по справі № 758/10109/23 стягнувши солідарно з Відповідачів на користь Позивача, кошти які були визначені в оцінці вартості втраченого майна на момент розгляду справи та становить 14 223 446 гривень 00 коп.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником комплексу будівель по АДРЕСА_1 , в тому числі об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. «К») площею 1074,3 кв. м, яку було знесено, і станом на час розгляду справи в суді - не відшкодовано заподіяну шкоду.

Необхідність знесення будівлі виникла у зв`язку з аварійним станом першої нитки головного міського каналізаційного колектору, що могло стати причиною еколого-техногенної аварії, внаслідок якої було б відключено на тривалий час правобережну частину міста від водопостачання та каналізування, та можливий виток каналізаційних стоків на поверхню, який міг стати причиною епідемії у водному басейні столиці, а в разі потрапляння неочищених стоків в ріку Дніпро, і загрозою епідемічного стану у населених пунктах, розташованих нижче Києва за течією Дніпра, у міста виникла потреба побудови другої нитки головного міського колектору паралельно першій для переключення на неї скидання стоків, тим самим вивільнивши першу нитку для можливості її відновлення.

Відповідно до протоколу №43 від 27.07.2015 року Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу КМР (КМДА) - головний міський самопливний каналізаційний колектор (ГМКК) був введений в експлуатацію у грудні 1969 року. Колектор починається з північно-західної частини схилу плато м. Києва (вул. Фрунзе, 73), проходить через центр міста і закінчується у місті підключення до камери решіток Правобережного колектора (вул. Саперно-Слобідська).

26.07.2015 року о 13-00 годині на під`їзній дорозі до будівельного майданчика другої нитки Головного міського каналізаційного колектора будівельниками було виявлено провал діаметром 5-7 метрів та глибиною 10 метрів. При поверхневому обстеженні було з`ясовано, що провал виник на діючому Головному міському каналізаційному колекторі (надалі - ГМКК) на відстані 20 метрів від камери гасіння напірних ниток КНС «Оболонь».

Силами Департаменту експлуатації каналізаційного господарства та Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» було проведено обстеження ГМКК в ніч на 27.07.2015 (з 1:00 по 3:00) з призупиненням водовідведення м. Вишгорода та басейну каналізування КНС «Оболонь» (Оболонський, частково Подільський адміністративні райони м. Києва).

Як вбачається з вищевказаного Протоколу, розвиток аварійної ситуації на Головному міському самопливному каналізаційному колекторі міг призвести до значних матеріальних збитків та унеможливлення нормальної життєдіяльності населення м. Києва. З метою недопущення розвитку ситуації до виникнення техногенно-екологічної катастрофи регіонального масштабу було вирішено терміново розробити проект та виконати роботи з ліквідації техногенної аварії на колекторі.

Відповідно до п. 9.1.2. Протоколу №43 замовником було визначено ПАТ «АК «Київводоканал» та спеціалізовані організації, які виступатимуть генеральним проектувальником і генеральним підрядником на виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, траса якої (ділянка від ствола № 11 до камери №12) проходило по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться нежитлова будівля складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м.

ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на день початку будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником значився колишній власник об`єкту - ПАТ «Експериментальний механічних завод»

Державна реєстрація права власності на вищевказане майно була здійснена 19.12.2018 на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 19.10.2009 року.

Унаслідок виконання протиаварійних заходів нежитлова будівля складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_1 - була знесена.

Як вбачається з відповіді ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» від 20.04.2021 №1997/30/36/02-21 та Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкту №163173251454 від 21.11.2017 року, виданого на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 09.11.2017 року - будівництво другої нитки головного міського каналізаційного колектора у м. Києві було завершено 09.11.2017 року і станом на 09.11.2017 була знесена нежитлова будівля складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Київської міської ради №23/1027 від 22.09.2016 року "Про викуп нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності, в зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві", враховуючи те, що будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві, траса якої (ділянка від ствола N 11 до камери N 12) проходить по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є суспільною потребою, Київська міська рада вирішила:

1. Викупити у публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" нерухоме майно - нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м. у зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві згідно з додатком до цього рішення.

2. Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

2.1. Письмово повідомити власнику нерухомого майна, визначеного у пункті 1 цього рішення, про його викуп у зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві та провести переговори.

2.2. Забезпечити проведення оцінки нерухомого майна, визначеного у пункті 1 цього рішення, та рецензування звіту про оцінку майна у встановленому законодавством порядку.

2.3. Надати в установленому порядку до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інвестиційні пропозиції щодо викупу нерухомого майна, визначеного у пункті 1 цього рішення.

2.4. Підготувати та надати в установленому законодавством порядку Київській міській раді проект рішення про затвердження викупної ціни об`єкта, зазначеного у пункті 1 цього рішення.

У той же час, відповідно до листа Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) від 19.03.2021 року №050/10-1585 станом на 19.03.2021 року рішення щодо затвердження викупної ціни об`єкту нерухомого майна не прийнято, проте всі витрати, пов`язані з будівництвом другої нитки ГМКК були освоєні і профінансовані в повному обсязі.

Згідно листа Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) від 09.04.2021 року №058/7/1-2251 відповідно до розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 07.12.2012 року №2187 «Про передачу функцій замовника будівництва Другої нитки головного міського каналізаційного колектора у м. Києві Публічному акціонерному товариству «Акціонера компанія «Київводоканал», комунальним підприємством «Інженерний центр» передано ПАТ «АК «Київводоканал» функції замовника будівництва Другої нитки ГМКК у м. Києві, а також обсяги незавершеного будівництва на час передачі об`єкта.

Фінансування будівництва Другої нитки ГМКК у м. Києві, траса якої (ділянка від ствола №11 до камери №12) проходить по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось за рахунок коштів бюджету міста Києва. Безпосередні розрахунки з підрядними організаціями-виконавцями будівельних робіт проводились замовником виконання робіт - ПрАТ «АК «Київводоканал».

Відповідно до листа ПАТ «АК «Київводоканал» від 20.04.2021 року №1997/30/36/02-21 генеральним підрядником виконання будівельних робіт з будівництва другої нитки ГМКК було АТ «Київметробуд».

Закінчення будівельних робіт щодо другої нитки ГМКК підтверджується копією Сертифікату відповідності серія ІУ №163173251454 від 21.11.2017 року про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Враховуючи те, що Київською міською радою спільно із ПАТ «АК «Київводоканал» та АТ «Київметробуд» було вжито заходів на усунення аварії на київському міському каналізаційному колекторі, в результаті яких без дозволу власника була знищена належна Позивачу будівля - ОСОБА_1 звернуся до Київської міської ради та Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» із претензією від 01.06.2021 щодо добровільної сплати коштів за завдану ОСОБА_1 шкоду. Втім, станом на дату звернення до суду вимоги претензії не виконані.

При цьому, під час проведення будівельних робіт також було знесено сусідню нежитлову будівлю складу готової продукції (літ. «Н») загальною площею 572,8 кв. м, яка знаходилась за адресою АДРЕСА_1 і за знесення якої місто повністю розрахувалось з власником.

Вказане підтверджується: договором про врегулювання майнових питань щодо компенсації вартості нежитлової будівлі у зв`язку з її знесенням від 05.11.2015 року; платіжним дорученням від 25.11.2015 року №77 про перерахування 4 210 200 грн. власникові будівлі та актом про знищення від 19.11.2015 року.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Положеннями абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

В даному випадку міською владою фактично без згоди власника і без укладення договору купівлі-продажу було знищено належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна і не відшкодовано його вартість.

При цьому, Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.04.2021 у справі № 850/3/19 щодо порядку сплати коштів за об`єкт, який підлягає обов`язковому відчуженню зазначає наступне:

«…24. Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану…».

Аналогічні за змістом положення щодо непорушності права власності закріплені у статті 321 Цивільного кодексу України, частиною другою якої передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону.

Відповідно до статті 350 Цивільного кодексу України викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності здійснюються в порядку, встановленому законом.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначає Закон № 1559-VІ.

Згідно зі статтею 1 цього Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Як вбачається із пояснювальної записки до проекту Закону України «Про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності», необхідність прийняття цього законопроекту виникла у зв`язку з тим, що питання визначення порядку викупу земельних ділянок для суспільних потреб та відчуження з мотивів суспільної необхідності на законодавчому рівні не було врегульовано. Вказаним проектом Закону № 1559-VІ передбачається забезпечення правового захисту інтересів власників земельних ділянок і держави, її економічної безпеки, визначення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які мають право викуповувати землі для суспільних потреб і відчужувати з мотивів суспільної необхідності. Законопроект спрямований на розв`язання проблем, які виникли, зокрема, в результаті суцільного паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, що провадилося у багатьох випадках без урахування перспективи розвитку територій, зокрема, об`єктів промисловості, енергетичної системи держави, забезпечення потреб видобування корисних копалин, створення екомережі тощо. Відсутність визначених на законодавчому рівні механізмів викупу державою та органами місцевого самоврядування цих земель унеможливлює забезпечення потреб суспільства в цілому. Проектом Закону визначаються сфера його дії, принципи відчуження земельних ділянок, порядок визначення викупної ціни, виокремлюються випадки викупу земельних ділянок для суспільних потреб та примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо відчуження земельних ділянок та його порядок, форми та порядок відшкодування вартості земельних ділянок, які відчужуються, тощо.

Частиною першою статті 3 Закону № 1559-VІ передбачено, що об`єктом відчуження є земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частинами другою, третьою цієї статті встановлено, що у разі якщо власник земельної ділянки (її частини), що відчужується, є також власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про відчуження земельної ділянки розглядається разом з вимогою про припинення права власності на зазначені об`єкти. У разі якщо земельна ділянка, що викуповується, та розміщені на ній житловий будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні насадження перебувають у власності кількох осіб, питання про викуп вирішується з кожним власником окремо.

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови відшкодування їх вартості відповідно до закону. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом (частина третя статті 4 Закону №1559-VI).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 у справі № 876/2/17.

Використання, знищення об`єктів нерухомого майна, які підлягають викупу з метою задоволення суспільних потреб з подальшою сплатою коштів є законною лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Оскільки у період аварії на каналізаційному колектору воєнний чи надзвичайний стан ведений не був, з огляду на те, що не було такої необхідності, то Відповідачі мали право знищувати належний Позивачу об`єкт нерухомого майна лише після укладання договору купівлі-продажу із власником будівлі за літ. "К", яка знаходилася у АДРЕСА_1 та після сплати коштів на виконання такого договору або за рішенням суду про примусове відчуження з метою задоволення суспільних потреб та після сплати відшкодування його вартості власнику, однак, в порушення права власності, самовільно, без відповідного дозволу та сплати коштів за таке майно, здійснили його знищення, чим завдали шкоду власнику майна - ОСОБА_1 .

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Київської міської ради №23/1027 від 22.09.2016 року "Про викуп нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності, в зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві", яким було вирішено: викупити у публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" нерухоме майно - нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1074,3 кв. м. у зв`язку з будівництвом другої нитки Головного міського каналізаційного колектора в м. Києві згідно з додатком до цього рішення; забезпечити проведення оцінки нерухомого майна, визначеного у пункті 1 цього рішення, та рецензування звіту про оцінку майна у встановленому законодавством порядку.

На виконання зазначеного рішення Київської міської ради було підготовано звіт про незалежну оцінку майна. Оцінку було виконано суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «СТОУН БРІДЖ», дата оцінки 01.05.2017 року, строк дії звіту становив 6 місяців (арк. 12 Звіту, третій абзац). На думку суб`єкта оціночної діяльності, ринкова вартість будівлі станом на 01.05.2017 року становила 8 581 850,00 грн. без ПДВ та 10 298 200,00 грн. з ПДВ.

Висновки вказаного Звіту були рецензовані Експертною радою Українського товариства оцінювачів, що підтверджується Рецензією від 22.05.2017 року вих. №59-ЕР, згідно яких, вищевказаний звіт класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Окрім цього, матеріали справи містять уточнену позовну заяву, оскільки на замовлення позивача було здійснено оцінку вартості знесеного майна на момент розгляду даної справи, що підтверджується Звітом про оцінку нерухомого майна: нежитлової будівлі складу матеріалів цеху № 8, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору № 230928/1 від 28.09.2023.

Відповідно до вказаної оцінки вартість знесеного майна (нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв. м.) становить - 14 223 446 гривень 00 коп.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, в результаті знищення належної ОСОБА_1 будівлі останній поніс реальні збитки на суму 14 223 446 грн, які підлягають стягненню із Відповідачів в примусовому порядку.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст.1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в силу своєї правової природи деліктні зобов`язання не мають чітко визначеного строку виконання, відповідно обов`язок з виконання такого зобов`язання виникає після пред`явлення вимоги.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в даному випадку вимога щодо виконання відповідного зобов`язання позивачем не пред`являлась відповідно й не розпочалося прострочення такого зобов`язання, а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 625 ЦК України.

В частині доводів відповідачів про звернення до суду із позовом із спливом строку позовної давності, суд виходить із наступного.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На думку Відповідача 1 перебіг позовної давності необхідно відраховувати з 27.07.2015 року, адже це дата з якої було обмежено право доступу до нерухомого майна, тобто, нежитлової будівлі складу матеріалів цеху номер 8 (літ. «К») площею 1043,0 кв. м унаслідок аварії яка сталася 26.07.2015 року.

Разом з тим, позивач звернувся з позовом не про усунення перешкод у користуванні майном, чи оскаржує рішення, прийняті відповідачами внаслідок аварії, яка сталася. Позивач не оскаржує факт знесення його нежитлової будівлі.

Так, предметом даного позову є відшкодування шкоди, тобто, стягнення компенсації за знесену нежитлову будівлю складу матеріалів цеху номер 8 (літ. "К") площею 1043,0 кв. м. Рішення про виплату коштів та будь який дій щодо відшкодування позивачу шкоди відповідачі не приймали, а отже порушення прав позивача відбулося внаслідок відмови (фактичного усунення) відповідачів від відшкодування коштів за знищену нежитлову будівлю.

Право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає (та відповідно перебіг позовної давності починається) з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто у даному випадку суд погоджується з доводами позивача про те, що перебіг строку позовної давності розпочався із моменту звернення з вимогою до відповідачів (претензією) від 01.06.2021 року та в наслідок відмови у виплаті коштів за знесену будівлю.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поліщука Максима Дмитровича до Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» про відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 7731-7700-8111-7200 від 29.08.2023 у сумі 13 420 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 9 930 грн 80 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Поліщука Максима Дмитровича до Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 14 223 446 (чотирнадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі чотириста сорок шість) грн.

Стягнути з Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 930 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять) грн 80 коп. в рівних долях по 3 310 (три тисяч триста десять грн) 27 коп. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664;

відповідач - Акціонерне товариство «Київметробуд», місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 01387432.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ