Ухвала

від 25.10.2024 по справі 760/26448/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/26448/24 2-н/760/703/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Політех» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Політех» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали заяви та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частин першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як вбачається з поданої заяви про видачу судового наказу заявником заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 9 470,15 грн, яка складається з: 8 507,75 грн - основного боргу, 684,80 грн - інфляційних нарахувань, 277,60 грн - 3% річних

Разом з тим, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на дату постановлення ухвали.

У зв`язку з викладеним, Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року, «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в такій редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Таким чином, в період з 24 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року на всій території України діяла заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Не зважаючи на пряму заборону щодо нарахування штрафних санкцій, як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить стягнути з боржника інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у тому числі за період з 31 травня 2022 року до 30 грудня 2023 року.

Інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від суми основного боргу, а їх окремий розгляд неможливий, що також свідчить про наявність спору щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

Згідно з частиною третьою статті 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 165, 166, 168, 260, 352-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Політех» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна