Ухвала

від 18.12.2024 по справі 761/43753/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43753/24

Провадження № 1-кс/761/28888/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 221 000 000 005 86 від 08.08.2022,

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 221 000 000 005 86 від 08.08.2022.

Обґрунтовуючи доводи клопотання адвокатом зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2024 (справа № 761/23763/24) в рамках кримінального провадження № 120 221 000 000 005 86 від 08.08.2022 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на молочно-товарну ферма, загальною площею 24908.20 кв.м., яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Садова, 2а, що складається з: Телятники, А1 Б-1 В-1 Л-1 М-1, 9368.00 кв.м.; Свинарники, Г-1 Д-1 Е-1, 2786.70 кв.м.; Корівники, Ж-1 З-1 К-1, 8118.80 кв.м.; Пункт штучного запліднення, І-1, 952.30 кв.м.; Доїльний зал, Н-1, 934.80 кв.м.; Скотарник, О-1 , 2043.60 кв.м.; Майстерня електриків, П-1, 309.60 кв.м.; Будинок тваринника, Р-1, 394.40 кв.м.; тракторний парк, загальною площею 7841.90 кв.м., який знаходиться за адресою Чернігівська область, Куликівський район, село Горбове, вулиця Шевченка, 13а, що складається з: Цех по ремонту комбайнів, А-1, 782.10 кв.м.; Приміщення для велосипедів, Б-1, 109,90 кв.м.; Майстерня, В-1, 262.00 кв.м.; ПТО, В1-1, 114,70 кв.м.; Склад, В2-1, 181.40 кв.м.; Будинок тракториста, Д-1, 176.70 кв.м.; ГСМ заправка, Г-1, 26.40 кв.м.; Веранда, д-1, 13.40 кв.м.; Стоянка для тракторів, Е-1, 1563.70 кв.м.; Автомайстерня, Ж-2 Ж-1 Ж1-1 Ж3-1, 1074.40 кв.м.; Склади, З-1 З1-1, 1198.00 кв.м.; Навіс, З2-1, 1499.10 кв.м.; Службове приміщення, К-1, 14.40 кв.м.; Навіс, К1-1, 825.70 кв.м.

Адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, власником арештованого майна є ТОВ «ЗГС «Аеро-зет», яке в законний спосіб набуло придбало таке майно, однак не може оформити право власності, при цьому органом досудового розслідування не доведено необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

За доводами представника власника майна, при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчим суддею не було надано оцінки відсутності доказів, які б вказували б на необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження у кримінальному провадженні.

В судове засідання адвокат та уповноважений прокурор, будучи належним чином повідомленими, не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань не надсилали.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання адвоката встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12022100000000586 від 08.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2024 (справа № 761/23763/24) в рамках кримінального провадження № 120 221 000 000 005 86 від 08.08.2022 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на ряд нерухомого майна, що за версією слідства стало предметом незаконної реалізації такого майна.

Як убачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на майно, є збереження доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки речових доказів, та відповідає критеріям, встановлених ст. 98 КПК України.

18.08.2022 слідчим винесено постанову про визнання речовими арештованого майна.

Таким чином, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, адвокатом не надано достатніх доказів того, що на час розгляду даного клопотання відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, або що арешт накладено необґрунтовано. Крім того, слід звернути увагу, що заявлені представником власника майна підстави є взаємовиключними, а оцінку законності рішення суду першої інстанції має право надавати суд апеляційної інстанції, проте в апеляційному порядку ухвала про арешт майна оскаржена не була, таких відомостей слідчому судді не надано.

При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

У той же час, оцінюючи наведені ініціатором клопотання доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту на майно.

З огляду на вказане, уважаю, що заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, а отже відсутні правові підстави для скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2024 (справа № 761/23763/24) в рамках кримінального провадження № 120 221 000 000 005 86 від 08.08.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя