Рішення

від 10.12.2024 по справі 461/7732/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7732/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,

представника позивача Ільківа М.М.,

представника відповідача Кудрань М.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЛьвові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Ільків Микола Миколайович (адресадлялистування:79000,м.Львів,а/с1250) до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Сахарова, 2; ЄДРПОУ 03328406),заучастю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ільків Микола Миколайович звернулась до суду з позовом до до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу у розмірі 349503 гривні 46 копійок, понесені витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень та на сплату судового збору у розмірі 3495,03 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28 квітня 2024 року о 16 год. 10 хв., за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 28 ОСОБА_2 , керуючи трамваєм з бортовим номером 1201, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який знаходився попереду. Внаслідок зіткнення та інерції руху транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz Citaro» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який стояв попереду в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків. 29 травня 2024 року Постановою Галицького районного суду міста Львова у справі №461/3916/24 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу. На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс», що здійснює свою діяльність за адресою: 79013, м. Львів, вул. Сахарова, 2. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником автомобіля марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , відтак саме остання є особою, майну якої заподіяно шкоду. При цьому, станом на дату подання позовної заяви шкоду, завдану транспортному засобу ОСОБА_1 , не відшкодовано в повному обсязі, відтак порушено права Позивача на належну компенсацію, завданих їй під час ДТП збитків. Зазначає, що 02 травня 2024 року ОСОБА_1 замовлено у СОД ОСОБА_5 оцінку з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті пошкодження з метою відшкодування шкоди у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Звіту №10824 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, так як, вартість відновлювального ремонту КТЗ перевищує його ринкову вартість, то розмір матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження та становить 535 723,46 грн. 31 липня 2024 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 186 220,00 грн. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2 000,00 грн, що передбачений п. 5 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, сума невідшкодованого матеріального збитку становить: 535 723,46 грн - 186 220,00 грн = 349 503,46 грн. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

16 жовтня 2024 року представник відповідача Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» - адвокат Кудрань М.М. подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовується тим, що позивач у позовній заяві посилається на Звіт №10824 від 04.08.2024р. про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, яким розмір матеріального збитку дорівнює ринковій вартості КТЗ до ДТП та становить 535 723,46 грн. Однак, даний звіт не містить відомостей про вартість КТЗ (залишків) після ДТП. Зазначає, що задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу не можна визнати обґрунтованим та справедливим. Тож, на думку представник відповідача, вказаний Звіт №10824 від 04.08.2024р. про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ не можна брати до уваги як допустимий та достовірний доказ. Таким чином, вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

08 листопада 2024 року від представника позивача Ільківа М.М. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимоги та повернення судового збору. Відповідно до даної заяви, представник позивача просить:

-стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу у розмірі 110 645 (сто десять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 19 копійок;

-стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у зв 'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок;

-стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;

- зобов`язати ГУК у Галицькому районі м. Львова повернути сплачений судовий збір у розмірі 2 283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 83 копійки, що був внесений згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1315110016 від 18 вересня 2024 року на номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA898999980313171206000013952, отримувач - ГУК у Галицькому районі м. Львова, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38008294.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві. Просив стягнути зЛьвівського комунальногопідприємства «Львівелектротранс»на користь ОСОБА_1 відшкодуваннямайнової шкоди,завданої транспортномузасобу урозмірі 110645гривень 19копійок та судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила з підстав, наведених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

ОСОБА_1 є власникомт/з «AUDI A6», н.з. НОМЕР_2 ,що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , 28.04.2024 року о 16 год. 10 хв., за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 28, керуючи трамваєм з бортовим номером 1201, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який знаходився попереду. Внаслідок зіткнення та інерції руху транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz Citaro» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який стояв попереду в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2024 у справі №461/3916/24 ОСОБА_2 було визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 10.06.2024.

Цивільно правова відповідальність трамваєм з бортовим номером 1201 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», що підтверджується Договором комплексного страхування відповідальності перевізника, відповідальності перед третіми особами під час проведення господарської діяльності юридичними або фізичними особами-підприємцями, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та добровільного страхування майна № 711006-2201-1001219 від 23.02.2023.

З матеріалів справи вбачається, що водій трамвая з бортовим номером 1201 ОСОБА_2 на момент ДТП перебувала у трудових відносинах з Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс». Вказане не оспорюється стороною відповідача у справі.

Відповідно до Звіту № 10824 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТ складеного 04.08.2024 СПД «ФОП ОСОБА_5 », так як, вартість відновлюваного ремонту автомобіля перевищує його ринкову вартість, то розмір матеріального збитку дорівнює ринковій вартості даного автомобіля на момент пошкодження яка становить 535723,46 грн.

Відповідно до Звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля №376/10/2024 складеного ФОП СОД ОСОБА_6 , ринкова вартість пошкодженого автомобіля «AUDI A6» н.з. НОМЕР_2 у післяаварійному стані становить 238858,27 грн.

Таким чином, різниця між вартістю транспортного засобу «AUDI A6» н.з. НОМЕР_2 до та після дорожньо-транспортної пригоди становить: 535 723,46 грн - 238 858,27 грн = 296 865,19 грн.

Як вбачається із листа ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» від 31.07.2024 вих. № 188576/1, за страховим випадком, що стався 28.04.2024 року, згідно договору №711006-2201-1001219 та страхового акту № 188576/1/2024, ПрАТ «СК Євроінс Україна» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 186220 грн.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 4ст. 82ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IVшкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За положеннями ст. 29 Закону№ 1961-IVу зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані, серед іншого, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 30 Закону№ 1961-IVтранспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 28.04.2024 року, відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 . Між її неправомірними діями та шкодою завданою позивачці є безпосередній причинний зв`язок. Також, матеріалами справи доведено, що водій ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем, тому шкодазавдана внаслідок ДТП із вини водія підлягає відшкодуванню саме ЛКП «Львівелектротранс».На переконання суду, позивачкою доведено розмір завданих їй збитків у сумі 296865,19 грн., частина яких була сплачена страховою компанією в межах страхового ліміту на суму 186220,00 грн., тому відповідно різницю завданих збитків у розмірі 110645,19 грн. зобов`язаний відшкодувати відповідач.

Посилання відповідача на те, що долучені до матеріалів справи експертів є неналежними доказами, не приймається судом до уваги з огляду на те, що відповідач, заперечуючи проти висновку експертів, не скористався правом на подання клопотання про призначення судом відповідної експертизи у цій справі, не ставив перед судом питання про виклик у судове засідання експертів (оцінювачів), які проводили оцінку належного позивачці транспортного засобу.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що слід з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу у розмірі 110 645 (сто десять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 19 копійок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду позивачка понесла судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3495 гривень 03 копійки.

Таким чином, враховуючи подання позивачкою заяви про зменшення позовних вимог, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України частину сплаченої суми судового збору у розмірі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 83 копійки, який був сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1315110016 від 18 вересня 2024 року на номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA898999980313171206000013952, отримувач - ГУК у Галицькому районі м. Львова, код отримувача -38008294.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу у розмірі 110 645 (сто десять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України частину сплаченої суми судового збору у розмірі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 83 копійки, який був сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1315110016 від 18 вересня 2024 року на номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA898999980313171206000013952, отримувач - ГУК у Галицькому районі м. Львова, код отримувача -38008294.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

представник позивача - ОСОБА_7 (адреса для листування: АДРЕСА_3 );

відповідач Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» (адреса: 79013, м. Львів, вул. Сахарова, 2; ЄДРПОУ 03328406);

представник відповідача Кудрань Мар`яна Миколаївна (адреса: 80600, Львівська обл., м. Броди, вул. Хроновича, 2/17);

третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено та підписано 19 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Олександр КІТОВ