Постанова

від 24.12.2024 по справі 175/15496/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11010/24 Справа № 175/15496/24 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.,

суддів Макарова М.О., Єлізаренко І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалусудді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року про повернення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання скасувати арешт,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дзіжко Р.Ю. у вигляді письмової відмови, датованої 25 вересня 2024 року; зняти арешт з майна ОСОБА_2 та зобов`язати Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт майна боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було накладено на підставі постанови АА № 959463 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 грудня 2003 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Дніпропетровського району Дніпропетровської області під час примусового виконання виконавчого листа № 1-210, виданого 15 серпня 2000 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про конфіскацію всього майна, що належить ОСОБА_2 , обтяження нерухомого майна № 3919905, що зареєстровано 19 жовтня 2006 року реєстратором: Дніпровська державна районна нотаріальна контора Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що правові підстави для повернення скарги відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу, Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить ухвалу місцевого суду залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Разом з тим, поштове відправлення, адресоване скаржнику повернулось не врученим з відміткою на конверті про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи скаргу, суддя першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, питання щодо визнання за ним права власності на майно повинно вирішуватися в порядку позовного провадження, тобто фактично з поданої скарги вбачається спір про право, а тому справа не може розглядатися у порядку судового контролю за виконанням судового рішення, у якій заявник не є стороною.

Однак, колегія суддів з такими висновками судді місцевого суду погодитися не може, зважаючи на наступне.

Згідно статті 447? ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин першої та другої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Вимоги щодо форми та змісту скарги встановлені у частині третій статті 448 ЦПК України.

Суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду (частина п`ята статті 448 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи з наведених норм процесуального права, слід дійти висновку, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця повертається, якщо скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої статті 448 ЦПК України, або залишається без розгляду, якщо її подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення.

В інших випадках суд повинен розглянути скаргу по суті та ухвалити судове рішення у відповідності до вимог статті 451 ЦПК України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено повернення скарги з підстав того, що з її змісту вбачається спір про право.

Таким чином,суддя місцевогосуду дійшовпомилкового висновкупро наявністьправових підставдля поверненняскарги та постановив ухвалу, яка суперечить вимогам ЦПК України.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року про повернення скарги скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року про повернення скарги скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2024 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.О. Макаров

І.А. Єлізаренко