Постанова

від 23.12.2024 по справі 530/1811/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1811/24 Номер провадження 22-ц/814/3600/24Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

боржник ОСОБА_1

державний виконавець Фалько О.М.

представник особи, яка не брала участь у справі адвокат Заліський Ю.М.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство-15339»

на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2024 року, постановлену суддею Должко С.Р., повний текст ухвали складено дата не вказана

у справі за скаргою ОСОБА_1 ; суб`єкт оскарження: Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

20.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив суд визнати дії державного виконавця Фалько О.М. неправомірними та скасувати постанову державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько О.М. від 25.07.2024 ВП №75617533 про відкриття виконавчого провадження та зобов`язати Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 безпідставно сплачений виконавчий збір у розмірі 16 340,00 грн.

Скарга мотивована тим, що 20.03.2024 Зіньківським районним судом Полтавської області ухвалено рішення у справі №530/465/22, яким зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди по встановленню межових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради та належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339». 13.04.2024, тобто після ухвалення вищевказаного рішення суду, ПрАТ «Автотранспортне підприємство - 15339» приступило до обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015. Зазначав, що жодних перешкод з його сторони не було. 25.07.2024 державним виконавцем Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75617533 за виконавчим листом №530/465/22, який виданий 26.06.2024. Згідно цієї постанови з ОСОБА_1 також стягувався виконавчий збір у розмірі 16000 грн. 26.07.2024 ОСОБА_1 отримав від AT КБ «ПриватБанк» повідомлення про накладення арешту на його банківські картки, підстава - вищевказане виконавче провадження. Крім того, 27.07.2024 ОСОБА_1 отримав «Укрпоштою» листи, в яких містилася вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження, а також виклик державного виконавця на 02.08.2024. Зазначав, що 29.07.2024 він прибув за викликом, де йому державний виконавець Фалько О.М. надала для сплати виконавчого збору квитанцію на суму 16 340,00 грн та повідомила, що розблокує банківські картки ОСОБА_1 лише після того, як він сплатить усю суму. Будучи юридично необізнаним та перебуваючи у відчаї, він оплатив виконавчий збір у сумі 16340,00 грн, що підтверджується квитанцією від 29.07.2024. Вважає, що постанову від 25.07.2024 (ВП№75617533) державним виконавцем винесено з грубим порушенням, а тому вона підлягає скасуванню, а безпідставно сплачені кошти мають бути повернуті ОСОБА_1 .

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 ; суб`єкт оскарження: Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця - задоволено.

Визнано дії державного виконавця Фалько Оксани Миколаївни неправомірними та скасовано постанову державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько Оксани Миколаївни від 25.07.2024 ВП №75617533 про відкриття виконавчого провадження.

Зобов`язано Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 безпідставно сплачений виконавчий збір у розмірі 16 340 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постановою у виконавчому провадженню ВП №75617533 державним виконавцем Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16 000 грн, що є порушенням прав боржника. Умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення. Крім цього, судом прийнято до уваги доводи адвоката Костюк І.П. про те, що рішення Зіньківського районного суду Полтавської області у справі №530/465/22 було виконано добровільно, до відкриття виконавчого провадження, жодних перешкод по встановленню межових знаків земельної ділянки з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, яка з 13.04.2024 обробляється ПрАТ «Автотранспортне підприємство-15339», не було. При цьому, за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення. За результатами розгляду скарги, судом встановлено що примусове виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.03.2024 державним виконавцем фактично не здійснювалося, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, отже, вимоги скарги підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339», посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 , не залучив ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339» до участі у справі і ухвалив рішення, яке стосується прав та інтересів Товариства. На час звернення до суду з даною апеляційною скаргою рішення Зіньківського районного суду Полтавської області у справі №530/465/22, яким зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради та належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339», не виконано. Здійснення заходів по встановленню межових знаків ПрАТ «АТП-15339» планувало після повідомлення та ознайомлення ОСОБА_1 з виконавчим листом №530/465/22, який виданий 26.06.2024, та текстом судового рішення у справі №530/465/22. При цьому, обробіток земельної ділянки не був предметом позову у справі №530/465/22. Зазначає, що межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте, боржником у виконавчому провадженню після його відкриття не здійснено жодних дій які б свідчили про виконання у добровільному порядку судового рішення у справі №530/465/22, яким зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельними ділянками, оскільки межові знаки не встановлювалися. Також ані матеріали справи, а ні матеріали виконавчого провадження не містять будь яких заяв ОСОБА_1 щодо самостійного виконання рішення. У свою чергу, суд першої інстанції без будь яких підстав дійшов до висновку, що ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір у стані відчаю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 20.03.2024 Зіньківським районним судом Полтавської області ухвалено рішення у справі №530/465/22, яким зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради та належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339».

13.04.2024 (після ухвалення вищевказаного рішення) ПрАТ «Автотранспортне підприємство - 15339» приступило до обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015. Жодних перешкод зі сторони ОСОБА_1 не було.

25.07.2024 державним виконавцем Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №75617533) за виконавчим листом №530/465/22, який виданий 26.06.2024. Згідно даної постанови з позивача стягувався виконавчий збір у сумі 16000,00 грн (а.с .6).

Відповідно до виконавчого листа №530/465/22, виданого 26.06.2024 Зіньківським районним судом Полтавської області, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод по встановленню межових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Полтавського (Зіньківського) району Полтавської області та належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство 15339».

26.07.2024 ОСОБА_1 отримав від AT КБ «ПриватБанк» повідомлення про накладення арешту на його банківські картки, підстава - вищевказане виконавче провадження.

27.07.2024 ОСОБА_1 отримав «Укрпоштою» листи, в яких містилася вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження, а також виклик державного виконавця на 02.08.2024 (а.с. 5).

29.07.2024 ОСОБА_1 прибув за викликом, де йому державний виконавець Фалько О.М. надала для сплати виконавчого збору квитанцію на суму 16 340,00 грн. та повідомила, що розблокує банківські картки ОСОБА_1 лише після того, як він сплатить усю суму.

Будучи юридично необізнаним та перебуваючи у відчаї (так як на даний час донька позивача вступає на навчання до вищого навчального закладу, а банківську карту, на яку зараховується заробітна плата позивача, заблоковано), ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір у розмірі 16 340,00 грн, що підтверджується квитанцією від 29.07.2024 (а.с. 6, зворот).

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Відповідно до пункту 1 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

У відповідності до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як передбачено статтею 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За змістом пункту а) частини 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до п. 18 постанови №6 від 07.02.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», виходячи зі змісту ст. 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Так суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції визнав, що постановою у виконавчому провадженні ВП №75617533 державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16 000 грн, що є порушенням прав боржника.

Умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Крім цього, судом першої інстанції прийнято до уваги доводи адвоката Костюк І.П. про те, що рішення Зіньківського районного суду Полтавської області у справі №530/465/22 було виконано добровільно, до відкриття виконавчого провадження, жодних перешкод по встановленню межових знаків земельної ділянки з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015 (яка з 13.04.2024 обробляється ПрАТ «Автотранспортне підприємство-15339») не було.

Водночас, судом першої інстанції зазначено, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №824/172/18-а та від 28.02.2019 у справі №819/1116/17.

Згідно п. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що примусове виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.03.2024 державним виконавцем фактично не здійснювалося, то і не було підстав для стягнення виконавчого збору, а тому вимоги скарги підлягають задоволенню.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, по справі вбачається порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про скасування постанови державного виконавця від 25.07.2024 про відкриття виконавчого провадження, виходячи з наступного.

Предметом даної скарги є: - визнання дій державного виконавця Фалько О.М. неправомірними та скасування постанови державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько О.М. від 25.07.2024 ВП №75617533 про відкриття виконавчого провадження; - зобов`язати Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 безпідставно сплачений виконавчий збір у розмірі 16 340,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що блокування банківських карток боржника Гринька Р.В. у ВП №75617533 не є предметом даної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строку судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 07.02.2014 №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, зокрема, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК (в редакції, що діяла по 14.12.2017 року), за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Згідно матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, представник ОСОБА_1 адвокат Костюк І.П. зазначила заявником (боржником) - ОСОБА_1 , представником заявника адвоката Кюстюк І.П. та заінтересованою особою - Зіньківський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 26.08.2024 про прийняття скарги до провадження та призначення її до розгляду не зазначено про участь у справі стягувача ПрАТ «Автотранспортне підприємство-15339». Матеріали справи не містять письмової чи протокольної (усної) ухвали суду першої інстанції про залучення стягувача до участі у даній справі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у порушення норм процесуального права не залучено до участі у справі в якості стягувача за виконавчим листом №530/465/22, виданим Зіньківським районним судом Полтавської області 26.06.2024 року, а саме ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339».

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не перевірено доводи скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця та допущено невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області 20.03.2024 у справі №530/465/22 зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди по встановленню межових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради, що належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339».

При цьому, вказаним рішенням встановлено, що 02.02.2020 між ОСОБА_2 та ПрАТ «Автотранспортне підприємство 15339» укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення 2,0 га, з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на 10 (десять) років, і діє до 31.12.2029.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 05.05.2020 державним реєстратором внесено відомості про реєстрацію іншого речового права щодо строкового платного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 31.12.2029 за ПрАТ «АТП-15339».

Під час користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення виникла необхідність встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі шляхом встановлення межових знаків. Для здійснення заходів щодо встановлення межових знаків ПрАТ «АТП-15339» залучено землевпорядну організацію для проведення робіт щодо встановлення межових знаків. Вищевказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою 5321386400:00:057:0103, яка є власністю ОСОБА_1 . Заходи щодо встановлення межових знаків ПрАТ «АТП-15339» із залученням землевпорядної організації проводилися неодноразово, проте, у всіх спробах при їх встановленні ОСОБА_1 здійснював дії, які не давали змоги їх встановлення. ПрАТ «Автотранспортне підприємство - 15339» неодноразово зверталося до СВ Зіньківського ВП Гадяцького ГУ Національної поліції у Полтавській області з заявами на дії відповідача. У подальшому, з метою встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі шляхом встановлення межових знаків у засобах масової інформації «Газета «Голос Зіньківщини» було розміщено повідомлення про те, що ФОП ОСОБА_3 19.05.2021 на землях сільськогосподарського призначення, розташованих на території Тарасівського старостинського округу Зіньківського району Полтавської області, буде проводити роботи із встановлення межових знаків меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5321386400:00:057:0015, починаючи з 9:00 години, яка належать на праві користування (оренди) ПрАТ «АТП-15339». Проте, 19.05.2021 ОСОБА_1 повторно проявляв агресію та чинив перешкоди встановлення межових знаків на місцевості, що не дало можливості встановити межові знаки. У зв`язку з агресивними проявами Гринька Р.В. представниками ПрАТ «АТП-15339» здійснено телефонний дзвінок на номер патрульної поліції - «102», щоб повідомити про правопорушення і викликати патруль.12.05.2021 за №02-24/1594 за підписом директора ПрАТ «АТП-15339» позивачем направлено звернення до Зіньківської міської ради, відповідно до якої повідомлено останню про неможливість самостійно встановити межові знаки на вищевказаній земельній ділянці 19.05.2021. Окрім того, даним зверненням прохали Зіньківську міську раду створити земельну комісію та спільно з зацікавленими сторонами, прийняти відповідне рішення. 17.05.2021 Зіньківською міською радою листом за №02-18/1299 повідомлено ПрАТ «АТП-15339», що дана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів та передавалась Головним управлінням Держеокадастру у Полтавській області без погодження з органами місцевого самоврядування. Інших дій, які б допомогли вирішити земельний спір, Зіньківською міською радою не проводилося. У зв`язку з перешкодою відповідача при проведенні робіт, представник ФОП ОСОБА_3 зміг встановити лише три межових знаки, після чого відповідач намагався витягнути один з них та заявив, що не згоден з межами та повитягує і інші межові знаки.

Тобто, предметом спору у справі №530/465/22 було усунення перешкод ОСОБА_1 по встановленню межових знаків.

Постановою державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалько О.М. від 25.07.2024 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №530/465/22, виданого 26.06.2024 Зіньківським районним судом Полтавської області. Роз`яснено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16000 грн (а.с. 6).

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження щодо виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.03.2024 є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховано як два мінімальних розміри заробітної плати з боржника, що відповідає ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 не надав суду доказів добровільного виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.03.2024, лише послався на обставини обробітку ПрАТ «АТП-15339»земель сільськогосподарськогопризначення весною2024,вже післяухвалення рішенняу справи.Проте,матеріали справине містятьдоказів встановленнямежових знаків між земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0103, яка належить на праві приватної власності з 2006 ОСОБА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 5321386400:00:057:0015, площею 2,0 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради та належить на праві оренди ПрАТ «Автотранспортне підприємство -15339».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати дії державного виконавця Фалько О.М. неправомірними та відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця від 25.07.2024 про відкриття виконавчого провадження (ВП 75617533) щодо примусового виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі №530/465/22. Усі дії державного виконавця були направлені виключно на виконання виконавчого документу у порядок та спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №824/172/18-а та від 28.02.2019 у справі №819/1116/17, не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки обставини вказаних справ не є релевантними з даною справою.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3, 4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмовив у позові на позивача.

Згідно матеріалів справи, ПрАТ «АТП-15339» при подачі апеляційної скарги сплатило 3 028 грн (а.с. 33,65), який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АТП-15339».

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство-15339» задовольнити.

Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2024 року - скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 ; суб`єкт оскарження: Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство- 15339» судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов