Рішення

від 24.12.2024 по справі 487/7394/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/7394/24

Провадження № 2/487/2739/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 грудня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Південна товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка створена в системі «Електронний суд» адвокатом Рудь О.А., до ОСОБА_2 , третя особа: Південна товарна біржа, в якій позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на Південній Товарній Біржі за № 4680 від 26.06.1996 р.

Позов мотивований тим, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований та товарній біржі без нотаріального посвідчення, що наразі не дає можливість позивачу розпорядитись своєю власністю. Умови договору виконані у повному обсязі. Враховуючи викладене, вона змушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року за заявою представника позивача залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 .

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та позивача. Позовні вимоги підтримує і просить задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, відзив на позов не надіслали.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 26 червня 1996 року на Південній товарній біржі укладено договір №4680 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_3 , яка діяла за ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 .

Вказаний договір зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.07.1996 р.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV ( 435-15 ) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з цим, зі змісту договору № 4680 купівлі-продажу нерухомого майна від 26 червня 1996 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Південній товарній біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

У відповідності зч.2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент його укладення, зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», був направлений на реальне настання наслідків, виконаний сторонами.

З огляду на викладене, є підстави для визнання договору № 4680 купівлі-продажу нерухомого майна від 26 червня 1996 року, дійсним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 89, 211, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір № 4680 купівлі-продажу нерухомого майна від 26 червня 1996 року, укладений на Південній товарній біржі, зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.07.1996 р., відповідно до якого ОСОБА_3 , яка діяла за ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Південна товарна біржа, ЄДРПОУ: 13854212, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Наваринська, буд. 3, кв. 69.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич