Рішення

від 24.12.2024 по справі 488/2900/21

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2900/21

Провадження № 2/488/180/24 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2024 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщева Л.І.,

при секретарі - Волошиній Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Миколаївської міськради, третя особа: Миколаївська Універсальна Товарно-сировинна Біржа, про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому просить визнати дійсним договір міни № 2104-Л, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , 19.12.1997 року, зареєстрований Миколаївською Універсальною Товарно-сировинною Біржею, зареєстрований КП ММБТІ 20.02.1998 року, р. № 8174, та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування свого позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Спадковий житловий будинок належав на праві спільної часткової власності по 1/3 частині покійній матері позивачки, покійному батькові - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її покійному братові - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору міни нерухомого майна № 2104-Л, укладеного 19.12.1997 року.

Після смерті батька та брата мати позивачки фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, оскільки на день їх смерті була зареєстрована у спадковому будинку.

Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що договір міни нерухомого майна нотаріальної не посвідчений.

У зв`язку з чим, позивачці було рекомендовано звернутися до суду із позовом про визнання дійсним договору міни та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутність та задовольнити позовні вимог.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач - Миколаївська міська рада в судове засідання свого представника не направила, надала заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи - Миколаївської Універсальної Товарно-сировинної Біржі у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, та оцінивши їх у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.12.1997 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, був укладений договір № 2104-Л міни нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обміняли належну їм квартиру АДРЕСА_2 на належний ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_3 .

Даний договір був зареєстрований на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній Біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 2104-Л, та зареєстрований 20.02.1998 року в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим № 8174.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною 1 ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Розміри часток співвласників у праві власності на вказаний житловий будинок у договорі міни не було визначено. При цьому даних щодо домовленості між співвласниками щодо різного розміру їх часток матеріали справи не містять.

За такого презюмується, що частки співвласників у справі спільної власності на спірний житловий будинок, є рівними, тобто - по 1/3 частині за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ч. 1 ст. 1217 ЦК України)

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із копії спадкової справи № 23/2003 до майна померлого ОСОБА_3 , заведеної П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою (а.с. 72-86), вбачається, що на момент його смерті разом із ним були зареєстровані: його дружина та матір позивачки - ОСОБА_7 , а також його син та брат позивачки - ОСОБА_5 , які є такими,що в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину. Таким чином, вони отримали у спадщину по 1/6 частині спірного житлового житлового будинку, після чого їх частки у праві власності на спірний житловий будинок склали - по 1/2 частині за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачки - ОСОБА_5 .

Зі змісту наявної у справі інформаційної довідки № 74205791 від 04.10.2023 р. вбачається, що після його смерті спадкова справа не заводилась.

Згідно відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради станом на день смерті ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 разом із ним була зареєстрована його мати - ОСОБА_7 . Таким чином, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину, яка залишилася після смерті її сина, у вигляді 1/2 частини спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_7 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді цілого житлового будинку АДРЕСА_1 .

Із копії спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Скорик Ю.В. до майна померлої, вбачається, що остання на випадок своєї смерті заповіту не залишила, і після її смерті спадкоємцем першої черги за законом є її донька - ОСОБА_1 - позивачка по даній справі. Інших спадкоємцев немає.

Позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те, що договір міни спадкового нерухомого майна нотаріальної не посвідчений.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Згідно глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить закону та особою не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. (зі змінами, внесеними постановами від 25.12.1992 р. № 13 та від 25.05.1998 р. № 15) Про судову практику в справах про визнання правочинів недійсними, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією зі сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною (вказана постанова Пленуму Верховного Суду України діяла до вступу постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги в частині визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна підлягають задоволенню, відповідно до норм ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР.

Щодо вимоги про визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на вищенаведене, суд знаходить вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.12,13,258-259,264-265,268,354ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати дійсним договір № 2104-Л міни нерухомого майна, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, зареєстрований на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній Біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 2104-Л, та зареєстрований 20.02.1998 року в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим № 8174.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Миколаївська Універсальна Товарно-сированна Біржа, адреса: м. Миколаїв, пр. Центральний, 259, ЄДРПОУ 33401641.

Суддя Л.І.Селіщева