Рішення

від 12.12.2024 по справі 579/2300/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/2300/24

2/579/551/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Моргуна О.В.

з участю секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М.

представника позивача Вернигори В.М.

представників відповідача Ілляшенко І.М., Копейченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ №164-К директора Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради від 10.09.2024 року про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 та поновити її, ОСОБА_1 , на посаді завідувача господарства Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, а у разі відсутності такої посади на рівнозначній посаді. Допустити негайне виконання судового рішення в цій частині;

- стягнути з відділу освіти Кролевецької міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення у справі. Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення за один місяць.

Мотивує свої вимоги тим , що 24 березня 2020 року прийнята на посаду прибиральника службових приміщень Кролевецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім.М.О.Лукаша.

20 жовтня 2020 року переведена на посаду завідувача господарства Кролевецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім.М.О.Лукаша.

01 липня 2022 року змінено найменування Кролевецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради на Кролевецький ліцей №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради.

01 серпня 2024 року змінено найменування Кролевецький ліцей №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради на Кролевецька гімназія №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради.

10 вересня 2024 року звільнена із займаної посади на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підстава наказ №164-К від 10.09.2024 року.

Із звільненням категорично не згодна, вважає звільнення є незаконним.

30 серпня 2024 року нею на ім`я директора Кролевецької гімназії №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради Ірини Ілляшенко написана заява про надання відпустки без збереження заробітної плати на 5 календарних дні з 02.09.2024 року по 06.09.2024 року у зв`язку із сімейними обставинами.

Вказана заява подавалася через секретаря Кролевецької гімназії №2, Мороз О.В., ніхто їй не телефонував та не говорив, що їй буде відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сином, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її чоловіком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Син ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

29 січня 2024 року син ОСОБА_2 уповноважив її придбати (купити) на його ім`я нерухоме майно на території України. Підставою для цього стало те, що він перебуває на військовій службі, а вирішити свої питання позбавлений можливості.

Між ФОП ОСОБА_4 агентство нерухомості та ОСОБА_5 укладеного договір про продаж земельної ділянки кадастровий номер 6825085100:01:002:1858, до 3 вересня 2024 року.

Невиконання вказаного договору негативно вплинуло б на фінансову складову її сім`ї.

02 вересня 2024 року ОСОБА_5 продав земельну ділянку кадастровий номер 6825085100:01:002:1858, а ОСОБА_6 та ОСОБА_1 діючи від імені ОСОБА_2 придбали вказану земельну ділянку у спільну власність.

Вказані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області.

Із наказом №164-К від 10.09.2024 року про її звільнення її ніхто не ознайомлював, про його існування стало відомо із запису в трудовій книжці виданої на її ім`я.

Будь-яких документів відносно неї складено не було.

09 вересня 2024 року її ніхто не викликав для надання пояснень з приводу перебування у відпустці без збереження заробітної плати. В Кролевецькій гімназії №2 працювала більше 4 років. За весь час старанно ставилася до виконання своїх обов`язків, ніколи не допускала запізнень, не мала жодних дисциплінарних стягнень.

Їй достеменно відомо про надання таких же відпусток іншим працівникам Кролевецької гімназії №2.

Робота Кролевецької гімназії №2 за період її роботи жодного разу не припинялася, свої обов`язки виконувала в повному обсязі, порушень не допускала.

Переконана, що справжні причини її звільнення зовсім інші, з нею просто розправились, як з небажаним працівником, використавши факт її відсутності на роботі. У зв`язку з чим змушена звернутися до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Визначення трудового договору надано законодавцем у частині 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

У п. 22 постанови № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У постанові ВСУ Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2021р. у справі №235/5659/ 20 зазначено, що «прогулом визнається відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад: самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу, тощо).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. Тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати наявні у справі докази (Постанова ВС № 199/8766/18 від 22.04.2020 року).

Поважними вважаються такі причини, які виключають вину працівника, тобто вони не залежать від волі працівника та заважають останньому прибуттю на роботу.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про відпустки», за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Крім того, станом на 02 вересня 2024 року в неї була невикористана щорічна відпуска.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

При притягненні працівника до відповідальності роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, роз`яснити ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, врахувати обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 234/5957/17 (провадження № 61-17400св18).

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 08 лютого 2022 року, винесеній у справі №755/12623/19, згідно з яким середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідач відділ освіти Кролевецької міської ради Сумської області надав відзив на позов, за змістом якого позов не визнав повністю , просить відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим ,що позивач виконувала посадові обов`язки відповідно до Посадової інструкції № 3 завідувача господарства від 01.09.2020р., Наказів № 103 ОД від 31.08.2023р. "Про посилення стану пожежної безпеки у навчальному закладів в осінньо-зимовий період 2023-2024 навчального року", № 153-ОД від 17.10.2023 року "Про посилення роботи з попередження ураження учасників освітнього процесу вибуховими пристроями", № 8-ОД від 16.01.2024р. "Про забезпечення цілодобового безперешкодного доступу громадян до тимчасових укриттів № 1 та № 2 закладу освіти".

Відповідно до своїх посадових обов`язків, Позивач повинен був оформити та подати до Відділу освіти пакет документів щодо готовності закладу освіти до роботи в осінньо зимовий на період 2024 2025 навчального року. Згідно наказу № 105-ОД від 11.06.2024 року "Про підготовку закладу освіти до роботи в осінньо-зимовий період 2024-20225 навчального року в умовах воєнного стану", Позивач (ознайомлений з наказом 28.06.2024р) повинен до 10 серпня 2024 року завершити підготовку до роботи в осінньо-зимовий період та затвердити акти готовності до опалювального сезону (п.4 Наказу). Керівник закладу неодноразово звертався до Позивача з вимогою про оформлення та подання вищевказаних документів до початку 2024 - 2025 навчального року, але вказані документи так і не були оформлені. В подальшому невиконання посадових обов`язків стане підставою для оголошення догани згідно Наказу № 163 К від 09.09.024 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків.

30 серпня 2024 року Позивачем на ім`я директора Закладу Ілляшенко І.М. була подана заява про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на 5 календарних днів з 02 вересня 2024 року по 06 вересня 2024 року у зв`язку з сімейними обставинами. Керівник закладу повідомив Позивача, що у разі не оформлення документів щодо готовності закладу до опалювального сезону їй буде відмовлено у наданні відпустки. Оскільки вищевказані документи були не оформлені, заява про надання відпустки без збереження заробітної плати строком на 5 календарних днів з 02 вересня 2024 року по 06 вересня 2024 року у зв`язку з сімейними обставинами не була погоджена керівником Закладу, будь-якого наказу про надання ОСОБА_7 відпустки за сімейними обставинами не приймалось Відповідачем.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст.2 Закону України «Про відпустки»). Відповідно до п.5 ст.4 вказаного Закону, одним з видів відпусток є відпустка без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до статей 25, 26 цього Закону. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік (ст.84 КЗпП України, ст.26 Закону України «Про відпустки»).

Сам по собі факт написання Позивачем заяви про відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з сімейними обставинами до роботодавця не звільняє працівника від виконання зобов`язань за укладеним трудовим договором, зокрема, дотримання трудової дисципліни, та не може слугувати належною підставою для невиходу на роботу до моменту узгодження сторонами питання щодо надання відпустки та підтвердження цього відповідним наказом керівника закладу.

В період з 02 вересня 2024 року по 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. 03 вересня 2024 року директор Закладу зателефонувала Позивачу з метою дізнатися причини відсутності її на робочому місці та отримала відповідь про те, що "Позивач перебуває не вдома, має право на відпустку без збереження заробітної плати, буде на робочому місці 09 вересня 2024 року". В позовній заяві ОСОБА_1 вказує на причину відсутності на робочому місці Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2024 року, проте не зазначає з яких причин вона була відсутня 03 вересня, 04 вересня, 05 вересня, 06 вересня 2024 року.

Актами № 255 від 02.09.2024р, № 256 від 03.09.2024р., № 259 від 04.09.2024р, № 260 від 05.09.2024р, № 262 від 06.09.2024р, складеними директором закладу І.М. Ілляшенко, заступниками директора О.Школа, О.Товстикою, головою профспілкової організації С. Дулею зафіксовано відсутність завгоспа 02 вересня 2024р (з 8.00 до 16.30), 03 вересня 2024р (з 8.00 до 16.30), 04 вересня 2024р (з 8.00 до 16.30), 05 вересня 2024р (з 8.00 до 16.30), 06 вересня 2024р (з 8.00 до 16.30) без поважних причин, що є грубим порушенням п.4 ст.40 КЗпП (прогул без поважних причин). Також Відповідач належним чином здійснював облік робочого часу позивачки, що підтверджується належним чином оформленим Табелем робочого часу за вересень 2024 року.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Таким чином, норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. При цьому інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Згідно частини 2 ст. 12 ЗУ " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Кролевецька гімназія №2 імені М.О. Лукаша, згідно Розпорядження Сумської обласної державної адміністрації № 746- ОД від 26.12.2023 року "Про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період", визнана об`єктом критичної інфраструктури (п. 36 Розпорядження). Оскільки Позивач була задіяна до виконання робіт на цьому об`єкті (утримання та функціонування тимчасових укриттів № 1та № 2, за пожежну безпеку в Закладі, за проведення щоденного огляду території щодо виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів та осіб, за роботу генератора при знеструмленні Закладу), Керівник, згідно частини 2 ст. 12 ЗУ " Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», мав правові підстави для відмови у наданні відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з сімейними обставинами.

Твердження Позивача про не ознайомлення його із Наказом № 164 К від 10.09.2024р. про звільнення та про існування цього наказу їй стало відомо із запису в трудовій книжці є безпідставними, оскільки про відмову від ознайомлення з наказом було складено Акт № 275 від 10.09.2024 року "Про відмову завгоспа Любові Сомок підписувати наказ" та Акт № 271 від 09.09.2024 року "Про відмову завгоспу Любові Сомок підписувати наказ № 162 К "Про оголошення догани".

Щодо аргументів Позивачки про порушення процедури звільнення її з посади через неотримання від неї письмових пояснень, Відділ освіти Кролевецької міської ради повідомляє, що відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Перед застосуванням дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, 09 вересня 2024 року ОСОБА_1 , у присутності директора ОСОБА_8 , заступника директора О.Д. Школи та секретаря О.В. Мороз (на підставі Наказу № 158 К від 06.09.2024 року "Про відсутність завгоспа гімназії ОСОБА_1 на робочому місці"), було запропоновано надати письмові пояснення щодо причини відсутності на робочому місці. Від надання письмових пояснень Позивач відмовилась, про що було складено Акт № 267 від 09.09.2024 року "Про відмову завгоспа ОСОБА_9 писати пояснюючу записку".

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 23.08.2023 у справі № 750/2698/22 та від 29.06.2022 у справі № 569/22159/19, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Відтак, відсутність письмових пояснень Позивача про причини неявки на роботу у період з 02.09.2024 по 06.09.2024, не може бути підставою для визнання незаконним її звільнення з посади на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Крім того зазначає, що у постанові від 31.01.2024 у справі № 600/4386/22-а Верховний Суд зазначив, що згідно з усталеною практикою, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22).

Позивач та представник позивача в судове засідання з?явилися , позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області в судове засідання з?явився, позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради в судове засідання з?явився, позов не визнав .

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом №14-к від 23 березня 2020 року ОСОБА_1 прийнята на посаду прибиральника службових приміщень Кролевецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ім. М.О. Лукаша(а.с.7).

Наказом № 62-к від 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача господарства (а.с.7).

01 серпня 2024 року найменування навчального закладу змінено на Кролевецька гімназія №2 ім.М.О.Лукаша Кролевецької міської ради(а.с.7).

Наказом директора Кролевецька гімназія №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 10 вересня 2024 року № 164-К «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнена з посади завідувача господарства відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України 10 вересня 2024 року. Підстава наказ Кролевецької гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » (а.с. 33).

Згідно наказу директора Кролевецька гімназія №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » на підставі актів про відсутність на роботі ОСОБА_1 (додаються) відсутність завгоспа ОСОБА_1 на робочому місці 2 вересня 2024 року , 3 вересня 2024 року , 4 вересня 2024 року , 5 вересня 2024 року , 6 вересня 2024 року (5 робочих днів) вважати прогулами без поважної причини , порушенням трудової дисципліни (дисциплінарне порушення) (а.с.58).

Згідно п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання зусиль які становлять зміст трудової діяльності , це також місце/приміщення, на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності, і яке визначене на підставі трудового договору/контракту.

Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин .

Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України.

Як роз`яснено у абз. 1 п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував про відсутність позивача на роботі з 2 вересня 2024 року по 6 вересня 2024 року , однак стверджує, що вказаний випадок стався виключно в зв`язку з збігом важливих сімейних обставин позивача, якими є виконання обов?язків на підставі довіреності ОСОБА_2 , який уповноважив її придбати на його ім`я нерухоме майно на території України. Підставою для цього стало те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, а вирішити свої питання позбавлений можливості. Між ФОП ОСОБА_4 агентство нерухомості та ОСОБА_5 укладеного договір про продаж земельної ділянки кадастровий номер 6825085100:01:002:1858, до 3 вересня 2024 року. Невиконання вказаного договору негативно вплинуло б на фінансову складову її сім`ї. 02 вересня 2024 року ОСОБА_5 продав земельну ділянку кадастровий номер 6825085100:01:002:1858, а ОСОБА_6 та ОСОБА_1 діючи від імені ОСОБА_2 придбали вказану земельну ділянку у спільну власність.

Вказані обставини підтверджуються копією довіреності , договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області(а.с. 11,15).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася з 1 вересня 2024 року по 4 вересня 2024 року в м. Хмельницький та в дорозі, що підтверджується копіями квитків (а.с.16-18).

Крім того правомірність відсутності на роботі представник позивача підтверджує копією заяви від 30 серпня 2024 року про надання відпустки без збереження заробітної плати з 2 вересня 2024 року по 6 вересня 2024 року (а.с. 6).

Представник відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради категорично заперечує про надходження заяви 30 серпня 2024 року до навчального закладу.

Пояснення представника відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради спростовуються копією заяви від 30 серпня 2024 року .

Позивач документально, копією заяви про надання відпустки , копіями квитків , довіреності , договором купівлі продажу підтвердила, що знаходилася в м. Хмельницький з 1 по 4 вересня 2024 року, з причини виконання обов`язків за довіреністю , 5 та 6 вересня 2024 року вважала, що перебуває у відпустці.

За змістом відзиву на позов 30 серпня 2024 року позивачем на ім?я директора подана заява про надання відпустки без збереження заробітної плати (а.с. 26), тобто отримана Кролевецькою гімназією №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, однак не зареєстрована та рішення по ній не прийнято.

Згідно пояснення представника відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради діти гімназію з 1 вересня 2024 року по теперішній час не відвідують , крім одного дня свята першого дзвоника.

Слід зазначити , що 12 серпня 2024 року та 29 серпня 2024 року заяви інших працівників про надання відпустки без збереження заробітної плати зареєстровані , працівникам надано відпустки (а.с.110).

На розсуду суду директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради як керівник закладу загальної середньої освіти зобов?язаний безпосередньо і через адміністрацію закладу освіти здійснювати керівництво закладом , організовувати його господарську, виробничу , соціально побутову та інші види діяльності , забезпечувати виконання завдань Закладу , передбачених законодавством , статутом закладу та контрактом, в силу чого зобов?язаний вжити заходів щодо організації реєстрації заяви про надання відпустки та видати наказ про надання такої відпустки або прийняти рішення про обґрунтовану відмову у наданні відпустки без збереження заробітної плати, про що ознайомити працівника .

Однак заява ОСОБА_1 від 30 серпня 2024 року отримана Кролевецькою гімназією №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради залишена без реагування.

Натомість директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради вдався до активних дій дисциплінарного переслідування працівника, фактично розпочавши дисциплінарне провадження шляхом складення доповідної записки (а.с.53).

За період з дня написання Сомок Л.В. заяви про надання відпустки і до дня її звільнення, директором Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради за участі заступників директора складено дванадцять актів № № 269, 270, 272, 275, 255, 256, 259, 260, 262, 271, 267, 268 (а.с.51, 52, 55, 57, 59-67) та директором закладу винесено п?ять наказів №№ 162-К, 159-К, 163-К, 164-К, 158-К (а.с.58, 50, 54, 56, 65).

Слід зазначити, що акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 складено серед інших і головою профкому незважаючи на те , що метою професійних спілок є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Таким чином директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради ініціював , складав акти про відсутність працівника на роботі та прийняв рішення про звільнення працівника.

На розсуд суду видається правильним дотримання алгоритму дій за яким факт відсутності працівника на роботі керівник закладу повідомляється доповідною запискою одного з працівників, відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі який складається у довільній письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками які є незацікавленими особами , отримання доповідної записки є підставою для проведення службового розслідування оформленого наказом керівника та складення акту службового розслідування у якому відображаються результати вжитих заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі.

Суд вважає , що за обставин, які склалися з 2 по 6 вересня 2024 року з працівником ОСОБА_1 директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради повинен був виконувати вимоги ст. 149 КУпАП та з`ясувати обставини, за яких було вчинено проступок, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, оскільки на думку суду причини, з яких працівник був відсутній на роботі у зазначений час, заслуговують на увагу суду і є поважними.

На розсуд суду в адміністрації та зокрема директора Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради не було підстав вважати відсутність на роботі позивача з 2 по 6 вересня 2024 року з неповажних причин, а тому не було підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за прогул.

За таких обставин суд вважає, що наказ директора Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради від 10 вересня 2024 року № 164-К є незаконним.

За змістом ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Письмові пояснення директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради як роботодавець перед винесенням наказу 10 вересня 2024 року не зажадав.

Акт про відсутність пояснень 9 вересня 2024 року стосується наказу № 158-К від 6 вересня 2024 року.

Роботодавець директор Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради в наказі від 10 вересня 2024 року № 164-К не навів конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, не роз`яснив ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, не врахував обставини, відсутності на роботі і попередню роботу працівника.

При притягненні працівника до відповідальності роботодавець серед іншого повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків, ,зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 234/5957/17 (провадження № 61-17400св18).

Згідно наказу директора Кролевецька гімназія №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 10 вересня 2024 року № 164-К ОСОБА_1 звільнена з посади завідувача господарства відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України 10 вересня 2024 року . Підстава наказ Кролевецької гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » (а.с. 33).

В зазначеному наказі від 10 вересня 2024 року № 164-К не наведено конкретні факти допущеного невиконання або неналежного виконання покладених трудових обов`язків, відповідач обмежився посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того підставою наказу від 10 вересня 2024 року № 164-К є наказ Кролевецької гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » (а.с. 33).

Положення пункту 3 ст. 40 КЗпП України надають право роботодавцеві розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну є працівники, які мають дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

Однак 9 вересня 2024 року наказом № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Таким чином за наявності обґрунтованих підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності до неї могло б бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з підстав п. 3-4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а не посилання на п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України без чіткої вказівки на конкретні факти допущеного невиконання або неналежного виконання покладених трудових обов`язків.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана, звільнення.

Представник відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради пояснила, що наказ від 10 вересня 2024 року № 164-К, за змістом якого до ОСОБА_1 застосовано звільнення, є дисциплінарним стягненням.

В наказі від 10 вересня 2024 року № 164-К відсутнє обґрунтування застосування такого стягнення як звільнення , за відсутності раніше застосованих заходів дисциплінарного стягнення - наказ від 9 вересня 2024 року № 162-К.

Наказ директора Кролевецька гімназія №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 », на який посилається директор в наказі від 10 вересня 2024 року № 164-К, не є дисциплінарним стягненням , оскільки працівнику догана не оголошувалась, а його зміст суперечить статті 147 КЗпП України.

Винесення відповідачем Кролевецька гімназія №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради наказу від 9 вересня 2024 року № 162-К «Про дисциплінарне порушення ОСОБА_1 » та наказу 10 вересня 2024 року № 164-К «Про звільнення ОСОБА_1 », враховуючи їхній зміст, суперечать положенням ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зазначені обставини в сукупності без застосування попередніх дисциплінарних стягнень не є підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади.

Крім того, у судовому засіданні установлено, що роботодавцем не додержано процедуру притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 10 вересня 2024 року.

Інші доводи відповідачів та їх представників, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Згідно ст. 43 Конституції України Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 5 ЦПК України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з вимог 43 Конституції України , 5 ЦПК України суд вважає , що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання незаконним та скасування наказу №164-К директора Кролевецької гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради від 10.09.2024 року та поновлення на посаді .

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про середню заробітну плату від 23 жовтня 2024 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 в Кролевецькій гімназії №2 імені М.О.Лукаша Кролевецької міської ради становить 351 грн. 93 коп. (а.с.32).

Сторони з довідкою про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 23 жовтня 2024 року згодні.

З матеріалів справи ОСОБА_1 звільнена з роботи 10 вересня 2024 року , вимушений прогул на час розгляду справи в суді складає з 11 вересня 2024 року до 12 грудня 2024 року , тобто 67 днів.

Суд вважає вимоги позивача про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав ч. 2 ст. 235 КЗпП України є обгрунтованими та з урахуванням положення зазначеної норми закону та довідки про середньоденну заробітну плату повинні становити 23579 грн.31 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд згідно ст. 430 ЦПК України вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження працівникові ОСОБА_1 виплати заробітної плати , але не більше ніж за один місяць.

Сторонам, зокрема відповідачам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень. Тобто, відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Відповідачами та їх представниками не надано суду доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень.

Суд не приймає до уваги позицію відповідачів та доводи, які її обґрунтовують .

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом не встановлено підстав для відмови в задоволенні позову.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу №164-К директора Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради від 10.09.2024 року про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 та поновлення та роботі , та стягує з відповідача відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул.Героїв України, 39, ЄДРПОУ 24010888 , відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул.Франка, 8, ЄДРПОУ 41761455, про скасування наказу, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Скасувати наказ Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради від 10 вересня 2024 року № 164-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача господарства Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул.Героїв України, 39, ЄДРПОУ 24010888, з 10 вересня 2024 року.

Стягнути з відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області, ЄДРПОУ 41761455, на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10 вересня 2024 року по 12 грудня 2024 року в сумі 23579 грн.31 коп. (з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з останньої роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства).

Стягнути з відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача господарства Кролевецької гімназії №2 імені М.О. Лукаша Кролевецької міської ради, 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул.Героїв України, 39, ЄДРПОУ 24010888, з 10 вересня 2024 року і стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 23 грудня 2024 року.

Суддя О. В. Моргун