Ухвала

від 24.12.2024 по справі 1502/2119/2012

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1502/2119/2012

Провадження № 4-с/492/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Череватої В.І.,

при секретарі судового засідання Деде К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м. Арцизі в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

Представник скаржника адвокат Князь І.І.,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Арцизького ВДВС ПМУЮ (м. Одеса) Райнової В.Л., що полягають у неправильному визначені боргу по аліментам ОСОБА_1 у розрахунку заборгованості по аліментам від 25.11.2024 року по виконавчому провадженню № 38231306. Скасувати розрахунок заборгованості по аліментам від 25.11.2024 року по виконавчому провадженню № 38231306, що здійснений державним виконавцем Арцизького ВДВС ПМУЮ (м. Одеси) Райновою В.Л., та визначити відсутність заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 за рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12.03.2013 року у справі № 1502/2119/2012 станом на 25.11.2024 року.

Скаргу обґрунтував тим, що на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області від 12.03.2013 року у справі № 1502/2119/2012, стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. на кожну дитину, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 20.08.2012 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . За заявою ОСОБА_1 здійснено розрахунок заборгованості державним виконавцем Арцизького ВДВС ПМУЮ (м. Одеса) Райковою В.Л. від 25.11.2024 року, який надійшов до ОСОБА_1 рекомендованим листом 17.12.2024 року. Відповідно до указаного розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 28 753,21 грн. Скаржник не згоден з вказаним розрахунком, оскільки оплата аліментів здійснювалася на рахунок стягувачки і не були враховані державним виконавцем при перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Ухвалою суддіАрцизького районногосуду Одеськоїобласті ЧереватоїВ.І.від 19.12.2024року,прийнято скаргу ОСОБА_1 надії табездіяльність державноговиконавця Арцизькоговідділу державноївиконавчої службиу Болградськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),до розглядута призначеноскаргу досудового розглядуу відкритомусудовому засіданніна 24грудня 2024року,витребувано зАрцизького відділудержавної виконавчоїслужби уБолградському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)для дослідженнякопія матеріаліввиконавчого провадженняВП №38231306з примусовоговиконання виконавчоголиста №1502/2119/2012від 25березня 2013року,виданого Арцизькимрайонним судомОдеської області.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Князь І.І. скаргу підтримала та просила суд скаргу задовольнити у повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з письмовими поясненнями на скаргу, згідно яких пояснила, що скаржник деякий час аліменти на її користь не сплачував, однак в теперішній час аліменти на її користь сплачує.

Представник Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилася, з заявою про розгляд скарги за її відсутності до суду не зверталась.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12.03.2013 року у справі № 1502/2119/2012, стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. на кожну дитину, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 20.08.2012 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі виконавчого листа Арцизького районного суду Одеської області від 25 березня 2013 року, виданого на виконання вказаного судового рішення, 29 травня 2013 року, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції Одеської області Корольова І.В. відкрила виконавче провадження ВП № 38231306.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 25 листопада 2024 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 державний виконавець визначив сукупний розмір заборгованості в сумі 16645,21 грн.

Так, згідно інформації з ПАТ КБ «Приватбанк» про окремі операції по картці/рахунку за період з 01.01.2018 року по 31.12.2021 року встановлено, що боржником періодично сплачувались аліменти напряму стягувану, без позначки, що це сплачувались саме аліменти.

Як вбачається з копії постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 16.12.2024 року, в розрахунок заборгованості були враховані лише платежі, які містять в призначенні «аліменти».

Згідно із квитанціями акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 сплачував одержувачу ОСОБА_2 грошові кошти, у призначенні платежу вказано: переказ на картку, однак, як вбачається з оскаржуваного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем не враховані перераховані скаржником ОСОБА_1 кошти на карту одержувача ОСОБА_2 без позначки «аліменти».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У даній справі заявник вважав неправомірними дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та заперечував наявність боргу зі сплати аліментів з огляду на те, що він добровільно сплачував аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі, які він здійснював через електронні банківські сервіси.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

На обґрунтування доводів скарги заявник вказав, що за період з жовтня 2018 року до 24 травня 2021 року він добровільно сплатив ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей та надав виписку з його банківського рахунку та квитанції банку.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі№ 642/6906/16-ц суди дійшли висновків, що відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах може свідчити про добровільне виконання боржником свої обов`язків.

Так, судом встановлено, що між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 відсутні інші грошові зобов`язання, окрім аліментних.

Водночас ОСОБА_2 не заперечувала отримання від ОСОБА_1 тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником.

Враховуючи, що ОСОБА_1 були надані копії квитанцій про здійснення платежів без позначки аліменти, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновляє його порушені права чи свободи.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги, визнання неправомірними дій державного виконавця Арцизького ВДВС ПМУЮ (м. Одеса) щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12 березня 2013 року та зобов`язання перерахувати заборгованість зі сплати аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1,4,18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.447, 450-452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Арцизького ВДВС ПМУЮ (м. Одеса) Райнової В.Л., що полягають у неправильному визначені боргу по аліментам ОСОБА_1 у розрахунку заборгованості по аліментам від 25.11.2024 року по виконавчому провадженню № 38231306 та зобов`язати перерахувати заборгованість зі сплати аліментів, з урахуванням відомостей наданих ОСОБА_1 про перерахування коштів на карту одержувача ОСОБА_2 та з урахуванням переплат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.