Рішення

від 11.12.2024 по справі 496/5080/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5080/24

Провадження № 2/496/2482/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря Рогачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про негайне відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та тимчасове передання дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить відібрати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення її батьківських прав та стягнути аліменти на утримання доньки, які будуть перераховуватись на особистий рахунок дитини.

Позов обґрунтовано тим, що на території Дачненської територіальної громади в АДРЕСА_1 проживає відповідачка ОСОБА_2 разом зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та прабабусею ОСОБА_3 . Малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. КНП «Дитяча міська клінічна лікарня №3» Одеської міської ради звернулася з клопотанням до Начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради про прийняття заходів соціального захисту дитини ( ОСОБА_4 ) у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки, а також у зв`язку із воєнним станом на території України та із ризиками реінфікування дитини при перебуванні у лікарні. З даного клопотання вбачається, що 22.05.2024 року до КНП «Дитяча міська клінічна лікарня №3» Одеської міської ради надійшла дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без матері, зв`язок з якою відбувався за телефоном, вона не відвідувала дитину та не забирала при відсутності необхідності перебування дитини у стаціонарі, про що матері було належно повідомлено. Відповідачка ОСОБА_2 вже була позбавлена батьківських прав відносно двох своїх старших дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідачка була неодноразово попереджена про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків. В свою чергу ОСОБА_2 пообіцяла, що буде належно себе поводити та не покине дитину. Батьком дитини, ОСОБА_1 , вказано ОСОБА_7 . Зі слів ОСОБА_2 з батьком дитини була укладена нотаріальна завірена угода щодо утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 липня 2024 року соціальний робітник повідомила службу у справах дітей, що ОСОБА_2 відсутня вдома вже другу добу. Зі слів прабабусі ОСОБА_3 , стало відомо, що її онука ОСОБА_2 , зникла у невідомому напрямку та залишила двомісячну дитину на неї. В ході телефонної розмови вдалося поспілкуватися з відповідачкою, та вона в свою чергу повідомила, що знаходиться на роботі і в вечері обов`язково повернеться додому. 26 липня 2024 службою у справах дітей Дачненської сільської ради спільно з представниками Національної поліції, закладу охорони здоров`я та фахівцем із соціальної роботи було здійснено виїзд за місцем проживання родини ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ., про що складено акт обстеження умов проживання та акт оцінки рівня безпеки дитини. Мати дитини так і не повернулася додому, телефон був відключений, а місце знаходження невідомо. Батько дитини в телефонній розмові повідомив, що не може забрати дитину до себе, адже має іншу сім?ю та маленьку дитину. Прабабуся ОСОБА_8 за станом здоров`я не може здійснювати належний догляд за дитиною, адже і сама потребує госпіталізації до лікарні. Родичів, або знайомих до яких можна було б тимчасово влаштувати дитину немає. На теперішній час дитина перебуває в КНП «СПБД №3 «Сонечко» Одеської області. З метою захисту прав та законних інтересів дітей, слід відібрати дитину від матері без позбавлення батьківських прав та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньку ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.08.2024 р. було відкрито загальне позовне провадження (а.с.32).

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, але надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.44).

Відповідачка в судове засідання не з`явилась причини неявки суду невідомі, була повідомлена належним чином про, але повернулись до суду конверти з відміткою «адресат відсутній» (а.с.43), «адресат не проживає» (а.с.50).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про, що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №332 (а.с.8).

Згідно клопотання КНП «Дитяча міська клінічна лікарня №3 Одеської міської ради від 25.06.2024р. №55-С до начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради, інформують про те, що до відділення анестезіології та інтенсивної терапії №2 за адресою: АДРЕСА_2 , надійшла дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 переводом з КНП «Пологовий будинок №4 ОМР», перебуває на стаціонарному лікуванні з 22.05.2024р. по теперішній час. Адміністрація КНП «ДМКЛ №3» ОМР клопоче про прийняття заходів соціального захисту дитини у зв`язку із тим, що мати ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки, а також у зв`язку із воєнним станом на території України та із ризиками реінфікування дитини при перебуванні у лікарні (а.с.9-10).

Відповідно до листа Одеської міської ради служби у справах дітей від 01.07.2024р. №04/6826 до начальника служби у справа дітей Дачненської сільської ради Одеського району, взяти під контроль дану ситуацію з новонародженою дитиною та уразі переїзду ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до м. Одеса, повідомити службу у справах дітей Одеської міської ради (а.с.11).

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично догляд за дитиною здійснює прабабуся ОСОБА_3 , на момент огляду стан дитини задовільний, комент спеціаліста: прабабуся ОСОБА_3 у зв`язку з поважним віком 76 років та хворобою не в змозі доглядати та виховувати дитину новонароджену. Мати покинула дитину і відсутні вже більш 3-х днів (а.с.12-20).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 26.07.2024р. в АДРЕСА_1 . На момент виявлення дитини мати ОСОБА_2 відсутня вдома вже 3 дні, її місце перебування невідоме. На телефонний зв`язок вона не виходить. Батько дитини відмовився забирати дитину до себе. Прабабуся дитини ОСОБА_3 в силу свого похилого віку та поганого самопочуття не має можливості наглядати за ОСОБА_1 (а.с.21-22).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дачненської сільської ради від 26.07.2024р. №163 про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.23).

Відповідно до висновку, органом опіки та піклування прийнято рішення про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.24-25).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами 1, 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Відповідно до ч.1 ст.170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок.

Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо доньки є наслідком її винної поведінки.

При цьому суд зазначає, що відібрання доньки у відповідачки буде відповідати інтересам дитини і його слід здійснити без визначення конкретного терміну. Цей спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між матір`ю та дитиною, та не позбавить відповідачку права в подальшому ставити питання про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, враховуючи наданні для вивчення докази, суд вважає правильним відібрати неповнолітню доньку ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 .

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, без позбавлення її батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з неї аліментів на дитину (ч.4 ст.170 СК України).

У нормі ст.180 СК України, встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положенням ч.2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З наведеного вбачаються підстави для стягнення аліментів із відповідачки на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від до 6 років: з 1 січня - 2563 гривень, дітей віком від6 до 18 років - 3196 гривень;

Відтак, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення аліментів і присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 2000,00 грн. до досягнення донькою повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом, а саме з 31.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення щодо платежу по аліментах в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

У відповідності ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Згідно ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави 1211,20 грн. судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 141, ч.4 ст.206, ст. ст. 247, 258, 259, 263, 264, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст.170, 181, 182, 184, 191 СК України,-

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, в інтересах малолітньої: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про негайне відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та тимчасове передання дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати малолітню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Тимчасово передати малолітню доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до органу опіки та піклування Дачненської сільської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову, тобто з 31.07.2024 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути зОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

Роз`яснити відповідачці, що якщо відпадуть причини, які стали підставою відібрання дитини за цим рішенням, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя: В.М. Буран