Рішення

від 03.12.2024 по справі 766/2062/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2062/24

н/п 2/766/8719/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Майдан С.І.,

при секретарі Кирпиченко І.А.,

за участю представника Херсонської обласної прокуратури Кобзар А.І. (в режимі відеоконференції),

представника позивача Херсонської обласної державної адміністрації Яців К.І. ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні у м. Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, Національного природного парку «Нижньодніпровський» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації, припинення права власності, повернення земельної ділянки,

встановив:

Херсонська обласна прокуратура звернулася до суду із вказаним позовом, в обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що Херсонською обласною прокуратурою виявлено факти порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства під час розпорядження земельною ділянкою, державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а також порушення права власності держави на землі природно-заповідного фонду. Указом Президента України №657 від 24.11.2015 створено національний природний парк «Нижньодніпровський» загальною площею 80177,80 га із земель державної власності. Згідно пунктів 1,1, 1,8 Положення про НПП «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №113 від 31.08.2020, парк розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського відання і надаються в користування Парку у порядку, встановленому законодавством. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області індексний номер 33156649 від 25.12.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0159 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області. Підставою внесення запису до реєстру став наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 площею 0,45 га, кадастровий номер: 6522310100:03:001:0159 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6501977472016 від 09.08.2016, виданий відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області. Водночас, згідно інформації НПП «Нижньодніпровський» №183/08 від 07.08.2023 земельна ділянка площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0159 відповідно до картографічних матеріалів Проекту створення НПП «Нижньодніпровський», розташована у господарській зоні парку. Згідно Указу Президента України № 657 від 24.11.2015 та експлікації земель орієнтовних меж НПП «Нижньодніпровський», зазначених у проекті створення, до складу парку увійшли тільки землі державної власності. НПП «Нижньодніпровський» не надавав погоджень на вилучення цієї земельної ділянки або на відведення її у власність для ведення особистого селянського господарства. Крім того, структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища не погоджувався проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Спірна земельна ділянка входить у межі НПП «Нижньодніпровський» і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду. Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159 у межах НПП «Нижньодніпровський» згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї ділянки у приватну власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області безпідставно зазначено у наказі № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Крім того, проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки ОСОБА_1 не погоджувався структурним підрозділом Херсонської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, враховуючи те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, та розташована на території і в межах об`єкта природно-заповідного фонду. Зазначений наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області прийнято у порушення вимог ст. ст. 44, 84, 150, 122, 186-1 ЗК України, ст. ст. 3, 20, 21, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 178 ЦК України. На думку прокурора, набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку є неможливим. ОСОБА_1 не набувала у порядку, визначеному законодавством, права власності на спірну земельну ділянку, а державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку проведено безпідставно, за відсутності підстави набуття та у порушення вимог чинного законодавства. Земельна ділянка площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0159 фактично не вибувала із державної власності. Наказ головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21- 4351/18-16-СГ від 06.09.2016, яким надано у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, видано з порушенням вимог закону, а тому він має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.21, ч.1 ст. 215 ЦК України. Херсонською обласною прокуратурою на адресу НПП «Нижньодніпровський» надіслано лист № 12-293 від 27.07.2023 та повідомлено про виявлені порушення вимог закону при реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. У відповідь НПП «Нижньодніпровський» надіслано лист №183/08 від 07.08.2023 відповідно до якого, заходи цивільно-правового характеру не вживалися. На підставі викладеного, Херсонська обласна прокуратура просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельною ділянки у власність без зміни цільового призначення»; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області Зелінського В.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33156649 від 25.12.2016 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2016 за номером 18279326 державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159; припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на неї; зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159, цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 09.08.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області. Судові витрати стягнути з відповідачів на користь Херсонської обласної прокуратури.

Ухвалою від 01.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

12.03.2024 року представником Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області подано відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що прокурором подано позов в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної Державна адміністрація (Херсонська обласна військова адміністрація) Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, Національного природного парку «Нижньодніпровський» як органів державної влади, що розпоряджаються землями природно-заповідного фонду. На думку позивача, щодо спірної земельної ділянки площею 0,45 га (кадастровий номер 6522310100:03:001:0159) жоден з позивачів не реалізовував повноважень щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду в частині спірної земельної ділянки площею 0,45 га (кадастровий номер 6522310100:03:001:0159). Даний факт підтверджується листом Херсонської обласної військової адміністрації від 09.08.2023 №01-01-66-6532/0/23/20. У свою чергу Національний природний парк «Нижньодніпровський» листом від 07.08.2023 №183/08 повідомив що, проект землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу НПП «Нижньодніпровський», наразі в процесі виготовлення. Також, жоден з позивачів в своїх листах не зазначав про порушення його прав чи створення будь-яких перешкод у користуванні землями НПП «Нижньодніпровський». Розгляд спору в Херсонському міському суду Херсонської області ініційовано Херсонською обласною прокуратурою на підставі інформації, отриманої позивачем під час опрацювання відомостей Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Відсутні буді-які дії позивачів щодо реалізації повноважень з розпорядження землями природно-заповідного фонду в частині спірної земельної ділянки площею 0,45 га. Також, відсутні будь-які дії НПП «Нижньодніпровський» щодо реалізації права постійного користування землями природно-заповідного фонду в частині вказаної спірної земельної ділянки. У зв`язку з цим, відсутні неврегульовані питання або спірні питання між сторонами. Також, прокурором заявлено дві позовні вимоги, зокрема: «Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельною ділянки у власність без зміни цільового призначення». «Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159, цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 09.08.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області.». На думку представника відповідача, оспорювання наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не призведе до захисту інтересів держави у поверненні певної земельної ділянки до державної власності. Вважає, що позовні вимоги про визнання незаконними та наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не є ефективним способом захисту права чи інтересу позивача. Позовну заяву подано прокурором в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації та частину вимог заявлено до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо визнання незаконними та скасування наказу, а також скасування рішення державного реєстратора скасування державної реєстрації в державному земельному кадастрі та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган, законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі. Прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та скасування рішення державного реєстратора. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області). Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159 зазначив наступне. Абзацом 6 пункту 114 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. Зі змісту наведеного вбачається, що у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки її державна реєстрація скасовується, а відомості про таку земельну ділянку набувають статусу архівних та відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи. Задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не може привести до захисту або відновлення порушеного права позивача. Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реестратора та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, зазначив наступне. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 дійшла наступного висновку, що позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав оренди та суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Національного природного парку «Нижньодніпровський». Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з абзацами 1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз.4 цієї частини. Національний природний парк «Нижньодніпровський» у даному випадку виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Таким чином, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Національного природного парку «Нижньодніпровський», у зв`язку з чим позов прокурора в частині позовних вимог в інтересах держави в особі Національного природного парку «Нижньодніпровський» підлягає залишенню без розгляду. Крім того, звернення прокурора до суду із позовною заявою на захист інтересів держави в особі позивачів обґрунтовано бездіяльністю даного органу у виконанні своїх функцій щодо повернення спірної земельної ділянки. У свою чергу, у позивачів відсутні підстави звернення до суду у з в`язку з відсутністю предмету спору з відповідачами та не здійсненням жодних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Щодо строків пропуску позовної давності для звернення до суду. Прокурор подав позовну заяву до суду 08 лютого 2024 року, згідно якої до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області адресовано дві позовні вимоги., а саме: «Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельною ділянки у власність без зміни цільового призначення» та «Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159, цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 09.08.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області». Таким чином позивач, звернувшись до суду 08 лютого 2024 року, допустив порушення трирічного строку звернення до суду з позовною заявою про вирішення спору щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та скасування наказу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вважає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

19.04.2024 року представником Херсонської обласної прокуратури до суду надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується із твердженнями відповідача ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, посилаючись на те, що під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто, спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Під час вибору правомірного способу захисту порушеного права підлягають врахуванню правова природа господарських відносин, що існують між сторонами - як сторонами господарських правовідносин. Способи захисту порушених інтересів держави визначені, у тому числі, у ст.ст. 16, 391, 387 ЦК України, ст.ст. 79-1, 152 ЗК України, Законом України «Про Державний земельний кадастр». Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зазначена норма права пов`язує право власника на пред`явлення негаторного позову з триваючими перешкодами у здійсненні права користування та розпорядження майном. Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області став підставою для незаконного формування та передачі у приватну власність земельної ділянки, що відбулося внаслідок протиправного вилучення з державної власності та користування НПП «Нижньодніпровський» земель державного природнозаповідного фонду, як наслідок, протиправної державної реєстрації права приватної власності на таку землю зі зміною відповідно її цільового призначення, та набуття фізичною особою прав на цю ділянку. У той же час, нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта. У зв`язку із цим виникає необхідність відновити status quo antе становища, яке існувало до видання цього акта в усіх правовідносинах. З огляду на це, вимоги прокурора про визнання рішень органу місцевого самоврядування незаконними та їх скасування є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника (подібну позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі № 922/443/20). Таким чином, оскарження спірного наказу органу Держгеокадастру у справі за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу держави в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення), тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення згаданого інтересу. Рішення суб`єктів владних повноважень щодо розпорядження землями державної та комунальної форми власності мають одночасно публічний та приватно-правовий характер. З одного боку вказані акти є формою вираження владно-розпорядчої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання, справедливого розподілу природних ресурсів, забезпечення економічних, екологічних та соціальних інтересів суспільства, тощо. В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень є підставою для набуття, зміни та припинення прав на землю, відчуження певних речових прав держави, що свідчить про виникнення цивільно-правових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. У такому випадку законне рішення суб`єкта владних повноважень виступає вираженням волі власника на розпорядження землею та є підставою для вибуття земель державної власності у власність чи користування інших учасників цивільних правовідносин, а чинність такого рішення виступає гарантом сталості вказаних правовідносин. Водночас, прийняття незаконного рішення про передачу земель у приватну власність із земель державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. При цьому таке рішення, в силу положень ст. 19 Конституції України, не може виражати волю власника. Щодо ефективності такого способу захисту, як визнання недійсним (незаконним та скасування) рішення суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження землями державної форми власності слід зазначити, що в силу положень ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Незаконне рішення суб`єкта владних повноважень в першу чергу порушує права дійсного власника такого майна, оскільки не відповідає його волі, свавільно позбавляє власника його речових прав та засновує цивільне правовідношення на недобросовісності, що безумовно є хибою (пороком) будь-якого правочину, вчиненого на виконання такого рішення. Застосувати до нього закон, розрахований на добросовісний правочин, означало б не лише не виконати закон, а й допустити його порушення, допустити глум над ним, та проігнорувати права дійсного власника. Таким чином, оскарження в судовому порядку правовстановлюючого рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке є підставою (юридичним фактом) виникнення (у власника) та припинення (у Українського народу) цивільних прав є належним способом захисту порушеного права. Нескасований (не визнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, на які вплинула реалізація незаконного акта, а тому оскарження рішення суб`єкта владних повноважень за умови його невідповідності закону спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення. Оспорюваність наказів суб`єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області прямо та безпосередньо впливає на обсяг та можливість реалізації цивільних прав Українського народу в особі Херсонської обласної державної адміністрації, як власника відповідних земель лісогосподарського призначення. Таким чином, законодавець установив, що у випадку здійснення незаконної державної реєстрації земельної ділянки єдиною можливою підставою для її скасування в Державному земельному кадастрі є саме судове рішення про скасування державної реєстрації ділянки, яке має супроводжуватися скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію, що слугувала підставою формування відповідної земельної ділянки. Щодо застосування позовної давності зазначив, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у справі № 922/1832/19 вказано, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення. А тому, вважає доводи представника відповідача на позовну заяву необґрунтованими, безпідставними, та просить задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Представник Херсонської обласної прокуратури Кобзар А.І. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві, та з урахуванням обставин, викладених у відповіді прокурора на відзив.

Представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила врахувати позицію, викладену у письмових поясненнях. Відповідно до письмових пояснень, представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України позов прокурора підтримала в повному обсязі, просиву задовольнити.

Представник Херсонської ОДА в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області в судове засідання не з`явився, надав до суду письмові пояснення, в якій зазначив, що позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримує в повному обсязі та просить задовольнити їх, розглянути справу без участі представника.

Представник НПП «Нижньодніпровський» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, місце та час судового засідання, надав до суду письмові пояснення, в якій зазначив, що позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, розглянути справу без участі представника.

Представник ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та відповідача ОСОБА_1 Новіков М.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, з урахуванням обставин викладених у відзиві на позов. В останнє судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з`явилася, відзив на позов не надходив.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Указом Президента України №657 від 24.11.2015 року створено національний природний парк «Нижньодніпровський» загальною площею 80177,80 га із земель державної власності, в тому числі площею 65698 га земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

Згідно пунктів 1,1, 1,8 Положення про НПП «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №113 від 31.08.2020 року парк розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки Херсонської області.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського відання і надаються в користування Парку у порядку, встановленому законодавством.

До встановлення меж парку у натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення парку.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району Херсонської області, а саме: 21.12.2016 року на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області індексний номер 33156649 від 25.12.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0159 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території Голопристанської міської ради, Голопристанського району, Херсонської області.

Підставою внесення запису до реєстру є наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 площею 0,45 га, кадастровий номер: 6522310100:03:001:0159 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6501977472016 від 09.08.2016, виданий відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі, Херсонської області.

Згідно інформації НПП «Нижньодніпровський» №183/08 від 07.08.2023 земельна ділянка площею 0,45 га, з кадастровим номером: 6522310100:03:001:0159 відповідно до картографічних матеріалів Проекту створення НПП «Нижньодніпровський», розташована у господарській зоні парку.

Згідно Указу Президента України № 657 від 24.11.2015 та експлікації земель орієнтовних меж НПП «Нижньодніпровський», зазначених у проекті створення, до складу парку увійшли тільки землі державної власності. НПП «Нижньодніпровський» не надавав погоджень на вилучення цієї земельної ділянки, або на відведення її у власність для ведення особистого селянського господарства.

Згідно до інформації Херсонської обласної військової адміністрації № 01- 01-66-6532/0/23/20 від 09.08.2023 та картографічними матеріалами меж Парку за результатами проведеної у 2018 році інвентаризації територій та об`єктів природно-заповідного фонду області, структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища не погоджувався проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Спірна земельна ділянка входить у межі НПП «Нижньодніпровський» і за своїми характеристиками належить до земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом «г» ч.1 ст.150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Згідно зі ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, 7 заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Положеннями ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Відповідно до інформації НПП «Нижньодніпровський» №183/08 від 07.08.2023 та експлікації земель орієнтовних меж НПП «Нижньодніпровський» на території Херсонської області, зазначених у проекті створення, до складу Парку увійшли землі тільки державної власності. НПП «Нижньодніпровський» не надавалося погоджень на вилучення земель парку або відведення їх у власність для ведення особистого селянського господарства.

У порушення вимог ч. 3 ст. 186-1 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки ОСОБА_1 не погоджувався структурним підрозділом Херсонської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища враховуючи те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення, та розташована на території і в межах об`єкта природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1ст. 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. ст.317,328, Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.9, ч. 1 ст.11, ч. 1 ст.18, ч. 1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить забезпечення проведення державної реєстрації прав. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Державна реєстрація прав проводиться у порядку прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав). Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з ч. 4ст. 11 ЦК України, п. 14 ч. 1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не набувала у порядку, визначеному законодавством, права власності на спірну земельну ділянку, а державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку проведено безпідставно, за відсутності підстави набуття та у порушення вимог чинного законодавства, тобто реєстрацію проведено без належних правових підстав.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст.16, ч.1 ст.20, ч. 1 ст.21 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Відповідно дост. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю за особою, яка протиправно його набула у приватну власність, може бути перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Відповідно до положень частини 3статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, у розумінні положень наведеної норми Закону способами судового захисту порушених прав та інтересів особи (держави) є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Такі висновки містяться в постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19.

З урахуванням викладеного прокурором обрано ефективний спосіб захисту права власності держави на земельні ділянки шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, оскільки таке право власності зареєстровано на підставі нікчемних документів, які не породжують будь-які права та обов`язки.

Разом з цим, суд вирішуючи вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельні ділянки у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей15і16 ЦК України, кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другійстатті 16 ЦК України.Глава 29 ЦК Українипередбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Як вже зазначалось, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина другастатті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третійстатті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(далі - Закон) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України(у редакціях до змін внесених на підставі Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021) визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, оскільки спірна земельна ділянка розміщена на території об`єкта природно-заповідного фонду України, для надання її у приватну власність необхідно було отримати дозвіл від Херсонської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом «в» частини четвертої статті 84ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об`єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.

Отже, зайняття земельної ділянки, яку передано у приватну власність з недотриманням вимог Земельного Кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки природно-заповідного фонду України.

Прокурор заявив вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, тобто негаторний позов, що є належним способом відновлення порушеного права власності на землі природно-заповідного фонду та дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Верховний Суд у постановах від 09.06.2021 року у справі № 920/839/20 та від 26.05.2021 року у справі № 926/14/19 висловив позицію, за якою у разі свідчення попереднього листування прокурора з уповноваженим органом про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави (у даному випадку) свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Верховним судом України, зокрема у постановах від 16.12.2015 року (справа № 6-2510ц15), від 05.10.2016 року (справа № 916/2129/15), від 29.06.2016 року (справа № 6-1376ц16), зазначалось, що підставою для представництва інтересів держави прокурором визнано захист «суспільного», «публічного» інтересу, яким є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання.

При цьому, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а безпідставна реєстрація права власності на землі за певними особами, за результатом чого земельні ділянки вибули з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-157ц16 від 29.06.2016).

Відповідно частин 1,2 статті324, частин 1,2статті326 ЦК Українивизначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України .У державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Незаконне надання у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду, порушує виключне право власності Українського народу на земельні ресурси. В цьому контексті важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на водні об`єкти та земельні ділянки в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті13,19 Конституції України).

Щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Суд, вважає доводи представника відповідача щодо застосування строку позовної давності необґрунтованими, виходячи з того, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення (Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у справі № 922/1832/19).

При зверненні до суду з позовом Херсонською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 12112,00 грн. Оскільки позов задоволено, згідно положеньст.141 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до заявлених вимог, а саме: з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у розмірі 3028,00 грн, та з ОСОБА_1 у розмірі 9084,00 грн.

Керуючисьст.ст.3,5,12,13,18,141,258,260,265,268,269,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.152-155 ЗК України,ст.ст.15,16,321,391,393 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, Національного природного парку «Нижньодніпровський» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації, припинення права власності, повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-4351/18-16-СГ від 06.09.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельною ділянки у власність без зміни цільового призначення».

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області Зелінського В.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33156649 від 25.12.2016 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2016 за номером 18279326 державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159.

Припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159.

Зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) земельну ділянку площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159.

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,45 га з кадастровим номером 6522310100:03:001:0159, цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», здійснену 09.08.2016 відділом Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадаструу Херсонськійобласті (кодЄДРПОУ 39766281,03150м.Київ,вул.Велика Васмльківська,69)та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) понесені судові витрати за сплату судового збору 12 112 грн, пропорційно, з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у розмірі 3028,00 грн, з ОСОБА_1 у розмірі 9084,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024 року.

Суддя С.І.Майдан