Рішення

від 18.12.2024 по справі 511/2388/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2388/24

Номер провадження: 2/511/627/24

18 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області - Радіонової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги мотивував тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.10.2003 року, який рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.04.2023 року розірваний. За час шлюбу у сторін народилися доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 15.06.2023 року, посвідченого Патраманською Л.М., приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1533, сторони уклали цей договір, відповідно до якого сторони досягли згоди, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, буде проживати разом з батьком, а ОСОБА_6 , 2006 року (на момент підписання Договору, дитина була неповнолітня) з матір`ю, та визначили порядок спілкування, виховання та піклування про дітей. Також зазначив, що ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, розвитком та життям доньки не цікавиться, участі у вихованні та особистому житті не приймає, матеріально не підтримує, у зв`язку з чим має бути позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано: із Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.34)

Ухвалою суду від 26.08.2024 року до справи залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області. ( а.с.51)

21.10.2024 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області № 1320 від 18.10.2024 щодо неможливості надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав. ( а.с.79-82).

Ухвалою Роздільнянськогои районного суду Одеської області від 21.10.2024 року по справі та призначено справу до судового розгляду по суті. ( а.с.93)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.40,70,96).

Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлялася через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

10.12.2024 року на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання, яке відбудеться 18.12.2024 року о 15:00 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.( а.с.108)

Третя особа: представник -Органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, Радіонова Д.А., яка діяла на підставі довіреності №48 від 15.01.2024 року, у судовому засіданні позовні вимоги залишила на вирішення суду, але вважала зазначити, що фактично між сторонами не існує спору, а тому підстави для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.

Третя особа: представник - Служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі та прийняття рішення покладають на розсуд суду. ( а.с.112-113)

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 уродженець м. Мелітопіль, Запорозької області, є громадянином України (паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.07.2000 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.6-7)

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 уродженка м. Роздільна, Одеської області, є громадянкою України (паспорт НОМЕР_4 , виданий 08.06.2004 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с.8,32)

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.10.2003 року, який рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.04.2023 року розірваний. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 прізвище не змінювала. Рішення (справа 511/827/23) набрало законної сили 26.05.2023 року. ( а.с.15)

У період шлюбу у сторін народилися доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Старостинською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису № 16 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису № 388.( а.с.11-13)

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу належить житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №53631801 від 19.02.2016 року. ( а.с.27)

Відповідно до Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 15.06.2023 року, посвідченого Патраманською Л.М., приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1533, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали цей договір, відповідно до якого сторони досягли згоди, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, буде проживати разом з батьком, а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на момент підписання Договору, дитина була неповнолітня) з матір`ю, та визначили порядок спілкування, виховання та піклування про дітей. ( а.с.16)

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою; АДРЕСА_1 . ( а.с.14)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ученицею 5-Б класу Комунального закладу «Роздільнянський міський ліцей №2», характеризується, як старанна, здібна, активна, комунікабельна учениця. Успіхами дитини цікавиться переважно батько, відвідує батьківськи збори, реагує на зауваження класного керівника. (а.с.78)

Відповідно до довідки лікаря ОСОБА_7 , протягом останніх двох років ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою огляду дитини. ( а.с.84)

Згідно довідки лікаря -психіатра ОСОБА_9 від 12.06.2024 року, позивач ОСОБА_1 на обліку у психіатра в Роздільнянській райполіклініці не перебуває. ( а.с.18).

На теперішній час позивач працює у компанії Приватне Підприємство «Приватна компанія «АГРОДІМ» з березня 2010 року на посаді тракториста. Позитивно характеризується за місцем роботи. ( а.с.19)

З письмових пояснень ОСОБА_10 (проживає АДРЕСА_3 ), ОСОБА_11 (проживає АДРЕСА_4 ), вбачається, що вони були сусідами родини Сандул по АДРЕСА_2 . Їм відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приблизно з листопада-грудня 2022 року перестали проживати разом, а в квітні 2023 шлюб розірвали. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовились, що старша донька ОСОБА_6 буде проживати з батьком, а молодша донька ОСОБА_5 з матір`ю, але фактично обидві доньки залишились проживати з батьком. Саме ОСОБА_1 повністю забезпечує доньок, піклується про них. ОСОБА_2 не працює, могла залишити дітей одних без догляду. Мати дітей ніякої участі у вихованні дітей не приймає. ( а.с.86-89)

З письмових пояснень ОСОБА_12 (проживає АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_13 (проживає АДРЕСА_6 ), вбачається, що вони є сусідами ОСОБА_1 . Їм відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розлучились в квітні 2023 року. ОСОБА_1 завжди піклувався про доньок, діти завжди доглянуті. Після розірвання шлюбу, не дивлячись на домовленість між батьками, що старша донька буде проживати з батьком, а молодша з матір`ю, обидві дитини проживають з батьком. ОСОБА_2 дітьми не цікавиться, матеріальної допомоги їм не надає, не піклується про них. ( а.с. 20-25)

Відповідно до заяви засвідченої приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу К.Курако, від 02.09.2024 року, зареєстрованої в реєстрі за №1238, ОСОБА_2 у зв`язку із неможливістю участі в процесі виховання її малолітньої доньки, надала згоду на позбавлення її батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.77)

Дані правовідносини регулюються наступним нормами права .

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її виховані, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Згідно до положень ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 61-36905св18.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до вимог частин 4 і 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки і піклування. Орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Орган опіки і піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, їхнього ставлення до дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи та мають істотне значення.

Відповідно до листа Органу опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради №1320 від 18.10.2024 року, надати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 неможливо, так як немає достатньо підстав та належних доказів для остаточного та обґрунтованого висновку, який буде дійсно захищати права та відповідати якнайкращим інтересам малолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.79-82)

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Позивачем не надані докази, які б підтверджували факт вжиття до відповідача заходів реагування та впливу з боку відповідних органів з приводу неналежного виконання нею батьківських обов`язків щодо доньки, не надані докази того, що до звернення до суду з позовною заявою відповідач попереджалася відповідними органами про наслідки невиконання батьківських обов`язків, до неї застосувались відповідні заходу впливу з метою зміни поведінки, тобто суду не надані докази того, що змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо та вжиті заходи юридичної відповідальності не дали позитивних змін, що давало б підстави для застосування до матері дитини такого крайнього заходу відповідальності, як позбавлення батьківських прав.

У статті 9 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її доньки не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_14 . Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача. Однак, доказів, що відповідачка тривалий час не виконувала свої батьківські обов`язки і остаточно, свідомо самоусунулася від виконання обов`язків з виховання дитини, яка проживає з позивачем, - немає.

Довідка, надана ФОП ОСОБА_7 від 04.07.2024 року, стосовно того, що саме батько ОСОБА_1 протягом останніх двох років звертався з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до сімейного лікаря з приводу потреби огляду дитини та характеристики з «Роздільнянського ліцею № 2» КЗ Роздільнянської міської ради Одеської області де навчається ОСОБА_5 , стосовно того, що успіхами дитини цікавиться переважно батько ОСОБА_15 , батьківські збори відвідує тато, на зауваження класного керівника постійно реагує, не підтверджують факту ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків, а лише свідчить про належне виконання таких обов`язків батьком дитини, з яким залишено проживати дитину згідно Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 15.06.2023 року.( а.с.84, 78)

Суд, критично ставиться до письмових пояснень свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , оскільки вони вводять суд в оману, оскільки згідно до Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 15.06.2023 року, посвідченого Патраманською Л.М., приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1533, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали цей договір, відповідно до якого сторони досягли згоди, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, буде проживати разом з батьком, а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на момент підписання Договору, дитина була неповнолітня) з матір`ю, та визначили порядок спілкування, виховання та піклування про дітей, згідно пояснень навпаки. ( а.с.20-25, 86-88)

Щодо заяви ОСОБА_2 від 02.09.2024 року, суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 вказала, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що не приймає ні якої участі у її вихованні та не заперечує, що справа розглядалась без її участі, посвідченого Курако К, приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1238. (а.с.77)

Відтак, заяву матері дитини про визнання позову суд не приймає з підстав, передбачених ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки вважає, що визнання відповідачем позову в цьому випадку порушує права та інтереси неповнолітньої дитини. Крім того, згідно правової позиції КЦС ВС від 29.11.2023 у справі №670/15704/22, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши водночас обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, а в цій справі підстав для задоволення позову немає.

Крім того, суд приймає до уваги пояснення Органу опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради №1320 від 18.10.2024 року, згідно яких, надати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 неможливо, так як немає достатньо підстав та належних доказів для остаточного та обґрунтованого висновку, який буде дійсно захищати права та відповідати якнайкращим інтересам малолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, під час розгляду даної справи не знайшли підтвердження беззаперечними доказами винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов`язками відповідачкою, які б свідчили про ухилення нею від виховання дитини і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України, що не відповідатиме інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків повинно бути навмисним, тобто коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Позивачем же не обґрунтовано належними доказами, в чому полягає злісне небажання відповідачки виконувати свої обов`язки по вихованню дитини, при цьому доказів того, що до останньої застосовувались попередження про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини, що вона притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виховання дитини, веде аморальний спосіб життя або зловживає алкогольними напоями чи вживає наркотичні засоби, суду не надано. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, беручи до уваги не доведеність винної поведінки матері, суд робить висновок, про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_14 .

При цьому, згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки батька чи матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Вирішуючи справу, суд керується принципом забезпечення якнайкращих інтересів дитини, і у підсумку відмовляє у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166, 180, Сімейного кодексу України, Постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст.4,18,19,48,76-81,95,211,223,258-259,263,265,280-284,288, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, відмовити у повному обсязі.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 24 грудня 2024 року.

Суддя С. І. Гринчак