Постанова
від 16.12.2024 по справі 927/52/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа№ 927/52/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 16.12.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 (повний текст складено та підписано 24.05.2024)

у справі №927/52/24 (суддя В.В. Моцьор)

за позовом Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 135 747,56 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури (далі, прокурор) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом (із урахуванням заяви про зміну підстави позову від 04.03.2024) в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області (далі, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (далі, Товариство, відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення безпідставно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок укладення Товариством і Талалаївською селищною радою Чернігівської області додаткових угод без номерів від 30.11.2020, від 15.12.2020 та від 28.01.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 було порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор, посилаючись на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь Талалаївської селищної ради Чернігівської області 135 747,56 грн безпідставно сплачених коштів.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсною додаткову угоду без номера від 30.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 про встановлення з 01.11.2020 ціни у розмірі 7,78494 грн за 1 куб.м природного газу, укладену між Талалаївською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут».

Визнано недійсною додаткову угоду без номера від 15.12.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 про встановлення з 01.12.2020 ціни у розмірі 8,56266 грн за 1 куб.м природного газу, укладену між Талалаївською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут».

Визнано недійсною додаткову угоду без номера від 28.01.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 про встановлення з 01.01.2021 ціни у розмірі 9,41807 грн за 1 куб.м природного газу, укладену між Талалаївською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на користь Талалаївської селищної ради Чернігівської області кошти в сумі 135 747,56 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на користь Чернігівської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 10 736,00 грн.

Приймаючи назване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом в інтересах визначеного ним позивача, встановив, що шляхом підписання спірних додаткових угод відбулась зміна істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару, проте Законом України «Про публічні закупівлі» прямо передбачена імперативна вимога для зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) не більш, ніж на 10% як максимальний ліміт такого збільшення незалежно від того, як часто відбуваються таки зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вказане слугувало підставою для визнання додаткових угод недійсними на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та у порядку, визначеному статтями 203, 215 Цивільного кодексу України. Врахувавши при вирішенні спору правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, суд застосував до спірних правовідносин положення статей 216 та 1212 Цивільного кодексу України та дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Талалаївської селищної ради Чернігівської області 135 747,56 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 11.06.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції залишено поза увагою посилання апелянта (відповідача) на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно якої, серед іншого, зазначено, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Так, за доводами скаржника, прокурором не надано належних та допустимих доказів про факт бездіяльності компетентного органу. У доданому до позовної заяви листі заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури від 08.02.2023 №54-75-892 вих-23, адресованому Талалаївському селищному голові Юрію Величку, перелічуються укладені Додаткові угоди а саме: від 30.11.2020, від 30.11.2020, від 15.12.2020. Натомість, у відповіді на цей лист голова селищної ради листом від 13.02.2023 зазначає, що Талалаївська селищна рада не зверталась з позовом до суду про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення надміру сплачених коштів, при цьому не вказується відносно якої додаткової угоди висловлена позиція. Крім того, дана відповідь не може бути оцінена як належний доказ у справі, оскільки відповідь Талалаївська селищна рада надає на лист від 08 лютого 2023 року за №54-75-893 вих.23, натомість прокурор звертався з листом за №54-75-892 вих-23, а тому надані прокурором докази не можна розцінювати як однозначні у встановленні факту бездіяльності компетентного органу, а отже і факту законного представництва. Листом від 22.12.2023 за №54-75-8239 вих-23, адресованим Талалаївському селищному голові Юрію Величку, Прилуцька окружна прокуратура повідомляє про подання позову в інтересах Талалаївської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод про підвищення ціни та стягнення 135 747,56 грн. Однак, відповідь селищної ради з цього приводу взагалі відсутня. На думку Товариства, це є прямим порушенням вимог щодо визначення бездіяльності компетентного органу;

- при укладенні додаткових угод сторонами були дотримані всі вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме загальна сума договору, яка встановлена при його укладенні, не збільшилась; зміни в частині ціни за одиницю товару при укладенні кожної наступної додаткової угоди не були більшими ніж до 10 відсотків від ціни, зазначеної в договорі; коливання ціни товару на ринку підтверджено відповідними документами (ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати), є належно обґрунтованим;

- положеннями статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, а згідно статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання газу здійснюється за вільно встановленими цінами між постачальником та споживачем. Наведені приписи дають підстави сторонам вносити будь-які зміни до договору та погоджувати самостійно ціну або ж її збільшення у граничних розмірах, визначених законодавцем. Дані норми кореспондуються з пунктом 3.1. Договору, відповідно до якого розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Метою збільшення ціни на природний газ є виконання умов договору щодо забезпечення безперебійного постачання природного газу. Законодавчо в момент вчинення правочину не передбачено залежності відсотка підняття ціни товару в додатковій угоді від реального відсотка коливання, як і встановлення такого факту (саме відсотка коливання) для зміни ціни при укладенні додаткової угоди. Законодавець обмежує лише право збільшувати вартість договору більш ніж на 10 відсотків за умови наявного факту коливання;

- до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, на яку послався суд першої інстанції, суддями палати була висловлена Окрема думка (спільна), яка має зовсім протилежні висновки щодо тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і, як наслідок, відсутність підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів по спірним додатковим угодам;

- на думку апелянта суд першої інстанції не в повній мірі застосував наслідки правочину, визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, а саме, залишилось поза увагою суду те, що у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого відшкодування - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існували на момент такого відшкодування. Закріплена у частині 3 статті 216 Цивільного кодексу України норма передбачає, що суд не лише повинен повернути позивачу все одержане відповідачем за Договором, а й одержане позивачем за Договором (двостороння реституція), оскільки таке повернення відбувається в силу закону і не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги. У провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №918/1043/21, в якій вирішується тотожний спір з приводу необхідності застосування двосторонньої реституції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

22.07.2024 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив прокурора на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Прокурор наголошує, що доводи відповідача про відсутність у прокурора підстав для представництва у даній справі інтересів держави в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області є надуманими та необґрунтованими.

Прокуратура, встановивши порушення законодавства щодо необґрунтованого збільшення ціни одиниці товару після укладення договору про закупівлю, до подання позову провела попереднє листування із Талалаївською селищною радою Чернігівської області, яку повідомлено про виявлені порушення законодавства (відповідні листи долучені до позовної заяви в даній справі).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» під час укладення додаткових угод до договору від 28.01.2020 №41FВ147-514-20 усупереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ініціювало збільшення ціни природного газу без належного підтвердження наявності коливання ціни після укладення договору та попередніх додаткових угод (у період між їх укладанням) та з перевищенням законодавчо визначеного 10% ліміту збільшення ціни. У зв`язку з цим вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Необґрунтованими є аргументи відповідача щодо застосування принципу свободи договору, закріпленого статтею 627 Цивільного кодексу України, оскільки законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на торгах.

Щодо стягнення на користь бюджету коштів у сумі 135 747,56 грн, то прокурор звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно якої кошти, надміру сплачені за недійсними додатковими угодами про збільшення ціни одиниці товару за договором закупівлі, є безпідставно набутим майном та підлягають стягненню з відповідача (постачальника) згідно приписів статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилань скаржника на розгляд Верховним Судом справи №918/1043/21, то прокурор наголошує, що зі змісту підстав позовних вимог у даній справі та у справі №918/1043/21 можна дійти висновку про те, що правовідносини у них не є подібними та відрізняються за складом учасників, за правовими підставами та фактичними обставинами справ.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/52/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

20.06.2024 матеріали справи №927/52/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 12 883,20 грн.

02.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №185638 від 12.06.2024 про сплату судового збору на суму 12 883,20 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 03.09.2024.

18.07.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що в конституційному провадженні знаходиться справа за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Враховуючи ті обставини, що у справі №927/52/24 позов подано прокурором, який здійснює представництво в суді в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області на підставі статті 131-1 Конституції України, приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», є об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження.

Також 18.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» надійшла заява про участь його представника Антоненко Людмили Анатоліївни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» про участь його представника Антоненко Людмили Анатоліївни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

20.07.2024 через підсистему «Електронний суд» прокурор подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання відповідача від 18.07.2024 про зупинення провадження у справі, в яких зазначив, що у позовній заяві прокурором детально обґрунтовано підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Талалаївської селищної ради з посиланням на діюче законодавство та судову практику, дотримано процедуру підтвердження підстав для представництва, визначеної статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

29.07.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду пояснення на заперечення прокурора до клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування яких зазначив, що обов`язок прокурора довести правомірність свого представництва, а суду - перевірити ці повноваження актуальний як на час подання позову в даній справі, так і станом на дату прийняття рішення в ній, водночас, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, має пряме значення для належного вирішення даної справи і прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Також 29.07.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких скаржник наголосив на тому, що законодавством визначений орган, який наділений функціями перевірки та виявлення порушень у сфері державних закупівель і ним є Держаудитслужба. Будь-яких доказів того, що органи прокуратури мають право перевіряти та виявляти порушення у сфері публічних закупівель прокурором не надано та належно не доведено. Отже, на переконання відповідача, суд першої інстанції неналежно визначив повноваження прокурора в частині права перевірки дотримання положень Закону України «Про публічні закупівлі», встановлення порушень у цій сфері, що протирічить наданим законом повноваженням прокуратури та, у свою чергу, призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

08.08.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення постанови у цій справі, обставини в якій є подібними обставинами даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення справи №927/52/24.

14.08.2024 через підсистему «Електронний суд» прокурор подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання відповідача від 08.08.2024 про зупинення провадження у справі, які мотивовані тим, що правовідносини у справах №918/1043/21 та №927/52/24 не є подібними.

У судове засідання, призначене на 03.09.2024, до приміщення Північного апеляційного господарського суду представники учасників справи не з`явилися. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» мав брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з виявленням неможливості фіксування судового засідання технічними засобами належним чином, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка, судове засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24, призначене на 03.09.2024 о 16 год. 00 хв., не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 на 17.09.2024.

У зв`язку з тим, що суддя Іоннікова І.А., яка входить до складу колегії суддів, визначеної автоматизованою системою для розгляду даної справи, мала перебувати у відпустці з 17.09.2024 по 26.09.2024, у зв`язку з чим неможливо було здійснити розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 у визначеному складі суду 17.09.2024, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, з огляду на законодавчо закріплений принцип незмінності складу суду, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 на 08.10.2024.

02.10.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав пояснення, в яких зазначив, що 18.09.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №918/1043/21 та просив суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду в даній справі врахувати наведені у постанові суду касаційної інстанції правові висновки. До пояснень додано роздруківку вказаної постанови у справі №918/1043/21.

У судове засідання, призначене на 08.10.2024, учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

07.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» Антоненко Людмили Анатоліївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник не може фізично з`явитися на дане засідання, оскільки у Деснянському районному судді міста Чернігова відбудеться судовий розгляд цивільної справи 08.10.2024 о 09:30, яка призначена раніше, та у якій вона здійснює представництво.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» про відкладення розгляду справи №927/52/24 задоволено, розгляд справи №927/52/24 відкладено на 05.11.2024.

У судове засідання, призначене на 05.11.2024, з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» в режимі відеоконференції. Прокурор та представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Суд у судовому засіданні 05.11.2024 перейшов до розгляду клопотань відповідача від 18.07.2024 та 08.08.2024 про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що клопотання про зупинення провадження від 08.08.2024 наразі не є актуальним, оскільки 18.09.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №918/1043/21, а стосовно клопотання про зупинення провадження від 18.07.2024 висловив свої пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 оголошено перерву до 12.11.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів, з 12.11.2024 по 17.11.2024 у відрядженні, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4264/24 від 11.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 справу №927/52/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П., призначено апеляційну скаргу до розгляду на 16.12.2024.

У судовому засіданні 16.12.2024 суд повернувся до розгляду заявленого відповідачем 18.07.2024 клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, ухвалила відмовити відповідачу у його задоволенні з огляду на таке.

Пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційним господарським судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №16/59 від 22.02.2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ. Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп». Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: «аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривали і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а.

Таким чином, навіть у випадку визнання неконституційними приписів абзацу 1 частини 3, абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, відповідне рішення Конституційного Суду України не буде поширюватися на спірні правовідносини, оскільки позов прокурора було подано до прийняття такого рішення.

Господарський суд має достатньо матеріально - правових підстав для розгляду та вирішення по суті спору в справі №927/52/24, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп».

У судовому засіданні 16.12.2024 суд, заслухавши пояснення відповідача по суті спору, оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 16.12.2024, з`явився представник відповідача.

Представники прокуратури та позивача у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що у матеріалах справи містяться довідки про доставку ухвали суду від 14.11.2024 до електронних кабінетів учасників справи у підсистемі «Електронний суд».

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників прокуратури та позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Талалаївською селищною радою 21.11.2019 на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі № UА-2019-11-21-002018-b) про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 220000 куб. м. за бюджетні кошти очікуваною вартістю 3 168 000,00 грн з ПДВ.

У відкритих торгах взяли участь 4 учасники, які надали наступні пропозиції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» з ціновою пропозицією 1 225 400,00 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 1 225 400,00 грн з ПДВ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» з ціновою пропозицією 1 603 800,00 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 1 430 000,00 грн з ПДВ;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» з ціновою пропозицією 1 496 000,00 грн з ПДВ та остаточною пропозицією 1 496 000,00 грн з ПДВ.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «АС» з ціновою пропозицією 1 597 200,00 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 1 597 200,00 грн з ПДВ.

За результатами процедури відкритих торгів на закупівлю природного газу для забезпечення потреб Талалаївської селищної ради у 2020 році, переможцем було визнано TOB «Чернігівгаз збут», яким запропоновано цінову пропозицію - 1 430 000,00 грн з ПДВ.

28.01.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (Постачальник) та Талалаївською селищною радою (Споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FB147-514-20 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу, що є бюджетною організацією та кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 220 000,00 куб.м. (пункт 1.2. Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень 50 000 куб.м., лютий 50 000 куб.м., березень 30 000 куб.м., квітень 10 000 куб.м., травень вересень - 0 куб.м., жовтень 10 000 куб.м., листопад 30 000 куб.м., грудень 40 000 куб.м. (пункт 1.3. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору від 28.01.2020 ціна 1 куб. метру газу становить 6,31137 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності за 1 куб.м. - 0,18863 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Разом до сплати за 1 куб.м. - 6,50 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.

Загальна сума Договору складає 1 430 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% (пункт 3.3. Договору).

Ціна, зазначена в пункті 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (пункт 3.4. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01 лютого 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1. Договору).

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами (пункти 11.5., 11.6. Договору).

Відповідно до пункту 11.7. Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

Відповідач надсилав Талалаївській селищній раді листи з додатковими угодами про внесення змін до Договору від 28.01.2020 №41РВ147-514-20, обґрунтовуючи збільшення ціни за 1 куб.м. газу коливанням цін на природний газ на ринку у бік збільшення, на підтвердження чого, зокрема, були додані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020, №1555/20 від 01.12.2020, №62/21 від 14.01.2021.

Так, у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу жовтня 2020 року (станом на 01.10.2020) 5465,55 грн/1000 куб.м. та листопада 2020 року (станом на 02.11.2020) 6618,83 грн/1000 куб.м..

У ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №1555/20 від 01.12.2020 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу жовтня 2020 року (станом на 01.10.2020) 5465,55 грн/1000 куб.м. та листопада 2020 року (станом на 04.11.2020) 6597,53 грн/1000 куб.м..

У ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) 6329,75 грн/1000 куб.м. та січня 2021 року (станом на 13.01.2021) 7924,07 грн/1000 куб.м..

Між TOB «Чернігівгаз Збут» та Талалаївською селищною радою укладено ряд додаткових угод до Договору від 28.01.2020 №41FB147-514-20 в частині зміни ціни за одиницю товару та відповідно зміни обсягів постачання природного газу, зокрема:

1) додатковою угодою від 21.02.2020 збільшено ціну з 01.02.2020 за 1 куб.м. газу - до 7,15 грн (з ПДВ) або + 10,00 % від ціни за результатами торгів, загальний обсяг постачання газу зменшено до 200 264,23 куб.м., сума договору становить 1 429 999,99 грн з ПДВ;

2) додатковою угодою від 24.06.2020 з 01.06.2020 визначену у договорі ціну було знижено до 6,435 грн (з ПДВ) за 1 куб.м. газу. Обсяг постачання газу визначено у 200 264,23 куб.м.;

3) додатковою угодою від 30.11.2020 збільшено ціну з 01.11.2020 за 1 куб.м. газу - до 7,07786 грн (з ПДВ) або + 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою, загальний обсяг постачання газу зменшено до 186618,89 куб.м.;

4) додатковою угодою від 30.11.2020 збільшено ціну з 01.11.2020 за 1 куб.м. газу - до 7,78494 грн (з ПДВ) або + 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою, підписаної цього ж дня, загальний обсяг постачання газу зменшено до 174 213,20 куб.м.;

5) додатковою угодою від 15.12.2020 збільшено ціну з 01.12.2020 за 1 куб.м. газу - до 8,56266 грн (з ПДВ) або + 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою, загальний обсяг постачання газу зменшено до 165 261,44 куб.м.;

6) додатковою угодою від 28.12.2020 між TOB «Чернігівгаз збут» та Талалаївською селищною радою, дію договору від 28.01.2020 №41FB147-514-20 продовжено на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 році, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі. Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що решта умов договору залишається незмінною та обов`язковою для виконання Сторонами.

7) додатковою угодою від 28.01.2021 сторони визначили планові обсяги поставки на січень 2021 року в розмірі 30 861,43 куб.м. газу. Сума договору становить 264 255,93 грн. Виходячи з умов додаткової угоди, вартість 1 куб.м. газу становить 8,56266 грн за 1 куб.м. газу.

8) додатковою угодою від 28.01.2021 збільшено ціну за продовженим договором від 28.01.2020 №41FB147-514-20 з 01.01.2021 за 1 куб.м. газу - до 9,41807 грн (з ПДВ) або + 9,99% від ціни за попередньою додатковою угодою. Обсяг постачання газу на січень 2021 року зменшено до 28 058,39 куб.м. Сума договору на 2021 рік становить 264 255,88 грн з ПДВ.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору від 28.01.2020 №41РВ147-514-20 у період з листопада 2020 року по січень 2021 року ТОВ «Чернігівгаз збут» поставив Талалаївській селищній раді природний газ у загальному обсязі 88 680,74 куб.м, вартістю 763 417,43 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання природного газу:

- №ЧРЗ80008229 від 16.12.2020 про передачу постачальником та прийняття Талалаївською селищною радою у листопаді 2020 року природного газу в обсязі 25 622,35 куб.м. (по ціні 7,78494 грн з ПДВ за 1 куб.м. газу), на загальну суму 199 468,45 грн (з ПДВ);

- №ЧР380009417 від 23.12.2020 про передачу постачальником та прийняття Талалаївською селищною радою у грудні 2020 року природного газу в обсязі 35 000 куб.м. (по ціні 8,56266 грн з ПДВ за 1 куб.м. газу), на загальну суму 299 693,10 грн (з ПДВ);

- №ЧР381001143 від 23.02.2021 про передачу постачальником та прийняття Талалаївською селищною радою у січні 2021 року природного газу в обсязі 28 058,39 куб.м. (по ціні 9,41807 грн з ПДВ за 1 куб.м газу), на загальну суму 264 255,88 грн (з ПДВ).

Талалаївською селищною радою на рахунок ТОВ «Чернігівгаз збут» за отриманий газ перераховано бюджетні кошти на загальну суму 763 417,43 грн згідно платіжних доручень:

- №1183 від 17.12.2020 - 9154,00 грн, №1184 від 17.12.2020 - 3938,63 грн, №1185 від 17.12.2020 - 162 394,08 грн, №1186 від 17.12.2020 - 15 676,38 грн, №1187 від 17.12.2020 - 7560,58 грн, №1188 від 17.12.2020 - 744,78 грн;

- №1300 від 23.12.2020 - 10 497,87 грн, №1306 від 23.12.2020 - 23 632,9 грн, №1307 від 23.12.2020 - 244 720,82 грн, №1312 від 23.12.2020 - 5933,92 грн, №1317 від 23.12.2020 - 13 785,88 грн, №1318 від 24.12.2020 - 1121,71 грн;

- №153 від 23.02.2021 20 874,00 грн, №154 від 23.02.2021 - 970,00 грн, №155 від 23.02.2021 - 12 220,00 грн, №156 від 23.02.2021 - 5700,00 грн, №157 від 23.02.2021 - 25 000,00 грн, №158 від 23.02.2021 - 199 491,88 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2020 у справі №927/440/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, визнано недійсною додаткову угоду без номера від 21.02.2020 до Договору від 28.01.2020 №41FB147-514-20, а також присуджено до стягнення з TOB «Чернігівгаз Збут» надміру сплачені кошти у сумі 28 801,58 грн.

Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2020 у справі № 927/440/20 в частині визнання недійсною додаткової угоди від 21.02.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 28.01.2020 №41FB147-514-20 та у цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовив. Верховний Суд зазначив, що оспорювана додаткова угода є нікчемною згідно зі статтями 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі» і, відповідно, не породжує жодних правових наслідків для сторін. Суд касаційної інстанції зазначив, що у даній справі визнання додаткової угоди до договору недійсною не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону і не потребує визнання його недійсним судом.

22.01.2021 TOB «Чернігівгаз збут» відшкодувало на рахунок Талалаївської селищної ради надміру сплачені кошти у сумі 28 801,58 грн.

Предметом оскарження у справі №927/52/24 є законність та обґрунтованість збільшення ціни за природний газ за укладеними додатковими угодами від 30.11.2020, від 15.12.2020 та від 28.01.2021.

Судом установлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/399/23 залишено без задоволення позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про стягнення 135 747,56 грн, сплачених на підставі нікчемних додаткових угод.

Північний апеляційний господарський суд у постанові від 05.12.2023 у справі №927/399/23 залишив без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.09.2023 у справі №927/399/23, зазначивши, що на час укладення додаткових угод від 30.11.2020, 15.12.2020 та від 28.01.2021 законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін шляхом виключення умови щодо недотримання вимоги закону про можливість збільшення ціни одиниці товару на 10% у зв`язку із коливанням цін на ринку, а належним способом захисту у даному спорі є вимога про визнання додаткових угод від 30.11.2020, від 15.12.2020 та від 28.01.2021 недійсними на підставі частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор у позові в справі №927/52/24 просить визнати недійсними додаткові угоди від 30.11.2020, від 15.12.2020 та від 28.01.2021 до Договору від 28.01.2020 №41FB147-514-20, оскільки вони укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів у сумі 135 747,56 грн, прокурор вказує, що за Договором та на підставі оспорюваних додаткових угод позивачу фактично поставлено природний газ в обсязі 88 680,74 куб.м. на суму 763 417,43 грн, тоді як виходячи з ціни у Договорі позивач повинен був сплатити за фактично поставлений природний газ 627 669,87 грн з ПДВ. Різниця між сумою коштів, які фактично перераховано за природний газ за ціною, визначеною з урахуванням спірних додаткових угод, та сумою за природний газ за ціною відповідно до Договору становить 135 747,56 грн з ПДВ.

Прокурор зазначає, що внаслідок укладення з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 135 747,56 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача як безпідставно набуті кошти.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що прокурором у позовній заяві у відповідності до положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не доведено підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі визначеного ним позивача, зокрема не надано доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Також відповідач наголошував, що підвищення ціни було обґрунтованим і не суперечило приписам статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідало принципу свободи договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із таких підстав.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У частині 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі №915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.17) і №922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.18) і №922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурор у позові зазначив, що порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням із порушенням вимог закону додаткових угод призвело до постачання меншої кількості природного газу з одночасною необхідністю додаткового витрачання коштів з бюджету, що свідчить про їх нераціональне та неефективне використання і створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Прокурором у даній справі в якості позивача визначено Талалаївську селищну раду Чернігівської області.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 5 та 8статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частинами 1 та 4 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1 та 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналогічні правові позиції щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах місцевої ради викладені у вже згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Талалаївської територіальної громади Чернігівської області таким органом місцевого самоврядування є Талалаївська селищна рада Чернігівської області.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (пункт 4 частини 1статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди територіальній громаді в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання в інтересах Талалаївської територіальної громади.

Талалаївська селищна рада Чернігівської області як орган місцевого самоврядування є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Тобто, селищна рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених нею бюджетних коштів.

Таким чином, використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за статтею 142 Конституції України, у тому числі, є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, яка згідно статті 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Отже, зазначені прокурором у позовній заяві порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди територіальній громаді в особі Талалаївської селищної ради Чернігівської області у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатні спричинити істотну шкоду інтересам Талалаївської територіальної громади Чернігівської області.

Відповідно до положень статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування має право звернутись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Матеріалами справи підтверджується, що прокурор на виконання приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» звертався до Талалаївської селищної ради з листами від 27.09.2022 №4096 вих-22 (том 1, а.с. 49-50), від 08.02.2023 №54-75-893 вих-23 (том 1, а.с. 112-113), від 08.12.2023 №54-75-7951вих-23 (том 1, а.с. 133), в яких повідомляв про виявлені порушення Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні спірних додаткових угод до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення зазначених порушень, у тому числі у судовому порядку. Також прокурором було повідомлено, що у разі, якщо вжиття заходів у судовому порядку не планується, то Прилуцькою окружною прокуратурою будуть вжиті відповідні заходи представницького реагування.

Тобто, прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Згідно з відповідями Талалаївської селищної ради від 04.10.2022 вих. №599 (том 1, а.с. 51), від 13.02.2023 вих. №230 (том 1, а.с. 114), від 18.12.2023 №1774 (том 1, а.с. 134) селищна рада з метою визнання недійсними додаткових угод до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 та стягнення з ТОВ «Чернігівгаз Збут» надміру сплачених коштів до суду не зверталася і подання такого позову не планується.

Отже, Талалаївською селищною радою особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що надані прокурором листи не можна вважати належними доказами на підтвердження бездіяльності компетентного органу щодо вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави в спірних правовідносинах, оскільки із відповідей Талалаївської селищної ради не вбачається, яких саме додаткових угод вони стосуються.

Зазначені доводи скаржника оцінюються судом критично, оскільки із системного аналізу змісту перелічених листів чітко прослідковується, що відповіді Талалаївської селищної ради надані саме стосовно питань, висвітлених прокурором у листах від 27.09.2022 №4096 вих-22 (том 1, а.с. 49-50), від 08.02.2023 №54-75-893 вих-23 (том 1, а.с. 112-113), від 08.12.2023 №54-75-7951вих-23 (том 1, а.с. 133), а отже стосуються саме оспорюваних наразі додаткових угод. При цьому зазначення у листі-відповіді селищної ради від 13.02.2023 вих. №230 вихідного номера листа прокуратури №54-75-893 вих-23, а не №54-75-892 вих-22 оцінюється судом як технічна описка, про що наголошує сам прокурор у відзиві на апеляційну скаргу. Більш того, у доданому до позовної заяви листі прокуратури від 08.02.2023, міститься виправлення у вихідному номері з №54-75-892 вих-23 на №54-75-893 вих-23.

Також скаржник наголошує на тому, що листом від 22.12.2023 за №54-75-8239 вих-23 (том 1, а.с. 143), який адресований Талалаївському селищному голові Юрію Величку, Прилуцька окружна прокуратура повідомляє про подання позову в інтересах Талалаївської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод про підвищення ціни та стягнення 135 747,56 грн, однак відповіді на цей лист селищною радою надано не було, що не може свідчити про бездіяльність селищної ради.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази направлення прокуратурою позивачу листа від 22.12.2023 за №54-75-8239 вих-23, однак зазначене жодним чином не спростовує бездіяльності Талалаївської селищної ради щодо здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, яка виявилася в її пасивній поведінці та фактично підтверджується листами-відповідями від 04.10.2022 вих. №599, від 13.02.2023 вих. №230, від 18.12.2023 №1774, відсутністю поданої до суду позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутих коштів.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету та підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що прокурор правильно визначив селищну раду позивачем у даній справі, оскільки вона є стороною спірних правочинів, втім, не звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсним після отримання інформації від прокурора про наявні порушення.

Отже, у даному випадку вбачаються підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, висновки місцевого господарського суду з приводу чого є обґрунтованими та скаржником не спростовані.

Щодо суті заявлених позовних вимог судом апеляційної встановлено таке.

Предметом позову у даній справі, яка переглядається, є визнання недійсними додаткових угод без номерів від 30.11.2020, від 15.12.2020 та від 28.01.2021 до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Скаржник, заперечуючи вказані доводи прокурора, наголошує на тому, що не порушував положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки довів належними доказами (ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати) факт коливання ціни товару на ринку у певний період часу, що було законною підставою для укладення спірних додаткових угод.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод з огляду на таке.

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який укладений за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, чинній станом на дату укладення оспорюваних додаткових угод):

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно пунктів 1, 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пункт 1), збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2).

В абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за пунктом 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/4058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка вступила в законну силу 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин.

У пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 суд також дійшов такого правового висновку: «У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.».

Договір постачання укладений між Товариством та селищною радою за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», і на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, річний плановий обсяг постачання газу - до 220 000,00 куб.м. (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору ціна 1 куб. метру газу становить 6,31137 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності за 1 куб.м. - 0,18863 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Разом до сплати за 1 куб.м. - 6,50 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Додатковою угодою від 24.06.2020 з 01.06.2020 визначену у договорі ціну було знижено до 6,435 грн (з ПДВ) за 1 куб.м газу. Обсяг постачання газу визначено у 200 264,23 куб.м.

Додатковою угодою від 30.11.2020 збільшено ціну з 01.11.2020 за 1 куб.м. газу - до 7,07786 грн. (з ПДВ) або + 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою, загальний обсяг постачання газу зменшено до 186618,89 куб.м.

Крім того, у той же день (30.11.2020) сторонами підписано оспорювану додаткову угоду, в якій збільшено ціну електроенергії до 7,78494 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ, з застереженням, що дана угода набуває чинності з 01.11.2020.

Як зазначено у листі відповідача №14704-Сп-12623-1120 від 27.11.2020, що був адресований позивачу щодо пропозиції укласти вищевказану додаткову угоду від 30.11.2020, підставою для укладення останньої слугувало збільшення ціни на газ.

Як доказ коливання ціни відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1522/20 від 27.11.2020, в якій коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу жовтня 2020 року (станом на 01.10.2020) 5465,55 грн/1000 куб.м. та листопада 2020 року (станом на 02.11.2020) 6618,83 грн/1000 куб.м., відсоток зростання +21,10%.

При цьому, у вказаній довідці, зокрема, зазначено, що вона носить фактографічно-інформаційний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

Надана відповідачем цінова довідка є документом довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструє діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку.

При цьому даний документ не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівнянні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а тому ця довідка не може бути об`єктивним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку.

Виходячи з викладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами значне коливання цін, що призвело до укладення додаткової угоди від 30.11.2020 щодо підвищення ціни до 7,78494 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, укладення додаткової угоди від 30.11.2020, якою збільшено ціну з 01.11.2020 за 1 куб.м. газу до 7,78494 грн після підписання Договору, не може бути розцінено судом як добросовісна поведінка сторони та поважна причина, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку (тобто постійне коливання цін).

На підставі викладеного суд погоджується з доводами прокурора, що підвищення ціни за Додатковою угодою від 30.11.2020, якою збільшено ціну з 01.11.2020 за 1 куб.м. газу до 7,78494 грн, здійснено за відсутності законодавчо визначених підстав, внаслідок чого вказана Додаткова угода суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди від 30.11.2020 сторонами збільшено ціну за 1 куб.м. газу до 7,78494 грн з 01.11.2020.

Разом із тим, за Договором відповідач протягом періоду з 01 по 30 листопада 2020 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав газ. Тобто, Додатковою угодою від 30.11.2020 сторони змінили ціну газу, який вже був проданий позивачу та спожитий ним з 01 листопада 2020 року. Отже товар, поставлений відповідачем з 1 до 30 листопада 2020 року, був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий.

Крім того, укладенням в один день 30.11.20220 двох Додаткових угод про підвищення ціни, нова ціна відповідно до яких застосовується з одного і того ж дня (01.11.2020), підвищено ціну за одиницю товару на + 20,98 % щодо ціни яка діяла до цього (6,435 грн за додатковою угодою від 24.06.2020).

Відповідно до додаткових угод від 15.12.2020 та від 28.01.2021 ціна за 1 кВт/год електричної енергії збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни, що суперечить положенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо їх застосування.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про необхідність врахування Окремої думки щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Так, окрема думка судді - це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку). Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (частина 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, позаяк не є обов`язковою для суду.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що зміст оспорюваних додаткових угод суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 135 747,56 грн колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки судом встановлено, що спірні додаткові угоди є недійсними, останні не породжують жодних правових наслідків для сторін, відповідно, правовідносини з постачання газу між позивачем та відповідачем у спірний період регулюються Договором без урахування внесених до нього недійсними додатковими угодами змін, тобто і поставка природного газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується зі сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі №908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 07.02.2023 у справі №927/188/22.

Як установив суд, у листопаді 2020 року - січні 2021 року ТОВ «Чернігівгаз Збут» поставило Талалаївській селищній раді 88 680,74 куб.м., за який сплачено кошти на загальну суму 763 417,43 грн за цінами визначеними у додаткових угодах (199 468,45 грн + 299 693,10 грн + 264 255,88 грн).

Виходячи з ціни, визначеної за додатковою угодою від 30.11.2020 до договору поставки від 28.01.2020 №41РВ 147-514-20 (7,07786 грн за 1 куб.м.), позивач мав сплатити 627 669,87 грн (7,07786 грн за 1 куб.м х 88 680,74 куб.м.).

Таким чином, Талалаївська селищна рада за спожитий у період листопада 2020 року - січня 2021 року природний газ обсягом 88 680,74 куб.м. за рахунок коштів місцевого бюджету повинна була сплатити 627 669,87 грн з ПДВ (88 680,74 куб.м. * 7,07786 грн за 1 куб.м.), у той же час нею фактично сплачено суму 763 417,43 грн.

Отже, розмір надмірно сплачених коштів становить 135 747,56 грн (763 417,43 грн - 627 669,87 грн).

З урахуванням установлених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 135 747,56 грн.

Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №918/1043/21, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом позову у справі №918/1043/21 були вимоги про визнання недійсним договору поставки мережевого обладнання та стягнення коштів, які сплачено на виконання вказаного договору, з підстав невідповідності укладеного договору положенням статей 203 та 228 Цивільного кодексу України як такого, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності у відповідача відповідного умислу.

Таким чином, спір у справі №918/1043/21 стосувався припинення договірних відносин сторін правочину, за яким відповідач передав позивачу майно, а останній сплатив за нього певну грошову суму, яку позивач просив стягнути на його користь.

Розглядаючи вказаний спір, Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.49 постанови від 18.09.2024 виснувала, що: «Оскільки суди встановили обставини виконання сторонами Договору (передачу майна у власність Позивача за видатковою накладною № РН-000013 від 24.12.2019 та сплату на користь Відповідача 199 850,40 грн його ціни за платіжним дорученням №1 від 26.12.2019) та не встановлювали обставини, які б унеможливлювали двосторонню реституцію, а сторони про них не стверджували, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним Договору та стягнення з Підприємства на користь Ліцею 199 850,40 грн, сплачених за платіжним дорученням № 1 від 26.12.2019, суди також мали повернути від Ліцею на користь Підприємства майно, передане за видатковою накладною №РН-000013 від 24.12.2019. Тобто застосувати двосторонню реституцію як необхідний наслідок визнання недійсним Договору та задоволення реституційної вимоги Ліцею».

Натомість у справі, яка переглядається (№927/52/24), за додатковими угодами від 30.11.2020, 15.12.2020 та 28.01.2021 збільшено вартість за одиницю товару, тобто за оспорюваними правочинами відповідач отримав кошти у розмірі більшому, ніж було передбачено договором за одиницю товару, при цьому селищна рада не отримала додаткового обсягу газу, не передбаченого умовами Договору. Таким чином, предметом позову у справі №927/52/24 є визнання недійсним не договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41FВ147-514-20 від 28.01.2020, а лише додаткових угод до нього, якими збільшено ціну за одиницю товару, та стягнення коштів, які є різницею між вартістю поставленого товару за ціною додаткових угод та первісною ціною, яка була визначена в самому Договорі.

Тобто, у зв`язку з недійсністю додаткових угод, стягненню підлягають лише надмірно сплачені кошти, при цьому кількість спожитого природного газу є незмінною та передбаченою умовами Договору.

Селищна рада за спірними додатковими угодами не набула додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено Договором, тому у ТОВ «Чернігівгаз збут» не виникає право на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало раді додаткового об`єму газу порівняно з умовами Договору, а навпаки - загальний об`єм газу було зменшено зі збільшенням вартості за одиницю товару.

У даній справі (№927/52/24) наслідки недійсності, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, застосовуються до додаткових угод, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, а у справі №918/1043/21 - до договору поставки мережевого обладнання, за яким продавець набув кошти, а покупець - товар. Тобто наслідки недійсності вказаних правочинів, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України (двостороння реституція), будуть різними: у першому випадку (у справі №927/52/24) - продавець має повернути різницю між ціною за одиницю товару, передбаченою договором і додатковими угодами, у другому (у справі №918/1043/21) - покупець має повернути майно, а продавець - кошти, які сплачено за вказане майно.

Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладено в постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21, не є релевантними для даної справи, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, яка наразі переглядається, не є подібними.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову в даній справі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/52/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут».

Матеріали справи №927/52/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення16.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124017604
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —927/52/24

Постанова від 16.12.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 08.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 03.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 23.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 04.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 25.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

Ухвала від 12.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Михальська Ю.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні