Рішення

від 24.12.2024 по справі 902/1120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2024 р.Cправа № 902/1120/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, буд. 20, м. Харків, 61052)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" (вул. Келецька, буд. 118, м. Вінниця, 21030)

про стягнення 6 766,67 грн,

В С Т А Н О В И В :

Управлінням поліції охорони в Харківській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" про стягнення 6 766,67 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що відповідач в порушення ст. 201 Податкового кодексу України не забезпечив реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за здійсненою господарською операцією з поставки товару за Договором № 307 про закупівлю товару від 25.09.2023, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 6 766,67 грн до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, тому поніс збитки на вказану суму.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25.09.2023 за результатами проведеної процедури публічної закупівлі між Управлінням поліції охорони в Харківській області (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "2629" (Постачальник, відповідач) укладено Договір № 307 про закупівлю товарів (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупцю Товар за кодом за ДК 021:2015 30210000-4 - Машини для обробки даних (апаратна частина) (Товар) в асортименті та кількості відповідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Сума цього Договору становить 40 600,00 грн (сорок тисяч шістсот грн 00 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 6 766,66 грн (шість тисяч сімсот шістдесят шість грн 66 коп.) (п. 3.1. Договору).

Відповідно до видаткової накладної № 8825 від 13.10.2023 відповідач поставив позивачу обумовлений Товар на загальну суму 40 600 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 6 766,66 грн.

Вартість поставленого Товару за Договором сплачено позивачем у повному обсязі на підставі попередньо виставленого рахунку № 8825 від 25.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №5757 від 18.10.2027 та банківською випискою по рахунку позивача за 18.10.2023.

Згідно із квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, сформованою у Електронному кабінеті платника податку позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "2629" 17.11.2023 була подана на реєстрацію податкова накладна з ПДВ від 18.10.2023 № 12 за операцією в обсязі 40 600,00 грн з ПДВ-20% в сумі 6766,67 грн (реєстраційний № 9312339001), але реєстрацію цієї накладної в ЄРПН зупинено податковим органом, оскільки відповідач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Оскільки в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України відповідач не здійснив реєстрацію в ЄРПН податкової накладної з ПДВ на суму 6 766,67 грн за цим фактом поставки товару та проведеної оплати, Управління поліції охорони в Харківській області звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення 6 766,67 грн завданих збитків.

Слід також зазначити, що до подання позову позивач звертався до відповідача із вимогою про відшкодування збитків в сумі 6 766,67 грн, яку надіслано рекомендованим листом.

Однак реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" на таку вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З викладеного вище слідує, що згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідач податкової накладної за господарською операцією з поставки Товару за видатковою накладною № 8825 від 13.10.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрував, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Поряд з цим Управління поліції охорони в Харківській області з 01.12.2015 є платником ПДВ, про що зазначено в реквізитах Договору та підтверджується витягом №1520334500493 від 13.11.2015 з Реєстру платників податку на додану вартість.

Обов`язок відповідача як Виконавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед Покупцем, однак невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідач здійснив поставку обумовленого Товару за Договором на загальну суму 40 600 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 6 766,66 грн, а позивач оплатив вартість такого товару в повному обсязі.

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "2629" встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкової накладної не виконало, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять, однак позивач об`єктивно розраховував на виконання такого обов`язку.

З огляду на вищевикладені законодавчі приписи, таке порушення відповідача позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 6 766,66 грн, тобто позивач поніс збитки на вказану суму.

Окрім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21 у спірних правовідносинах має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, правомірність стягнення з відповідача збитків в сумі 6 766,66 грн слідує з положень чинного законодавства, умов укладеного між сторонами Договору та підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "2629" доказів в спростування позовних вимог не надало.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2 422,4 грн. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" (вул. Келецька, буд. 118, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 45032336) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, буд. 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) 6 766,67 грн - збитків та 2 422,4 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 24 грудня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.