Ухвала

від 24.12.2024 по справі 336/7833/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.12.2024 Справа № 336/7833/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/7833/24 Головуючий в 1-й інстанції: Боєв Є.С.

Провадження № 22-ц/807/2383/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

розглянувши питання за заявою судді члена колегії Запорізького апеляційного суду Кухаря Сергія Вікторовича про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2024 рокускаргу ОСОБА_1 (заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) щодо надсилання ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчих проваджень та інших документів виконавчих проваджень ВП 75653367 та ВП 75653473.

Зобов`язано посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) направити ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчих проваджень та інших документів виконавчих проваджень ВП 75653367 та ВП 75653473..

Зобов`язано посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зняти арешт з пенсійного рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк», накладений постановами державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) в межах виконавчих проваджень ВП 75653367 та ВП 75653473.

В решті скарги відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року було визначено склад колегії суддів Запорізького апеляційного суду у цій справі, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Трофимову Д.А., суддів - членів колегії Кухаря С.В. та Онищенка Е.А.

Однак, суддя член колегії суддів Запорізького апеляційного суду Кухар С.В. заявив самовідвід у цій справі, в обґрунтування якої зазначив, що вже приймав участь у розгляді цивільної справи №336/3015/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за результатам якої апеляційний суд ухвалив постанову.

Заява судді Кухаря С.В. про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 2ст. 36 ЦПК Українисуддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихстаттею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За приписами ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в його неупередженості або об`єктивності.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію («Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості («Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).

Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру («Пєрсак проти Бельгії», 01.10.1982 року, «Ветштайн проти Швейцарії», «Паскал проти України», 15.12.2011 року та інші).

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09.11.2006 року).

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.39ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За змістом ч.ч. 1, 9ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З огляду на викладене, враховуючи принципи цивільного судочинства, з метою виключення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді при розгляді цивільної справи, а також для забезпечення довіри учасників справи до судових рішень, суд вважає за можливе задовольнити заяву про самовідвід судді Кухаря С.В.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 39 , 40-41, ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву судді члена колегії суддів Запорізького апеляційного суду Кухаря Сергія Вікторовича про самовідвід задовольнити.

Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для визначення відповідно до вимог ЦПК України іншого члена колегії суддів Запорізького апеляційного суду замість судді Кухаря Сергія Вікторовича у зв`язку із задоволенням заяви останнього про самовідвід у цій справі.

Ухвала окремому оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Д.А.Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А.Онищенко