Ухвала

від 23.12.2024 по справі 592/9845/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/9845/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/745/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

До Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся засуджений ОСОБА_7 з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Своє рішення суд мотивував тим, що розгляд порушеного питання, відповідно до п.1 ч.2 ст.539 КПК України віднесено до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Не погодившись з таким рішення суду захисник засудженого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року у зв`язку з істотним порушенням судом норм кримінально-процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_7 замінивши йому невідбуту частину покарання, призначеного Конотопським міськрайонним судом Сумської області, більш м`яким.

В обґрунтування своїх вимог, захисник вказував, що знаходячись у Сумському слідчому ізоляторі ОСОБА_7 також відбуває покарання, оскільки він знаходиться під вартою і строк знаходження його в даній установі зараховується у строк відбування призначеного йому судом покарання.

Зазначав, що ОСОБА_7 не тільки вже засуджений, але і вирок відносно нього вже давно вступив у законну силу.

Стверджував, що той факт, що ОСОБА_7 на момент подання ним клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким та на момент судового розгляду справи знаходився в Сумському слідчому ізоляторі, а не в Старобабанівський виправній колонії було викликано певними процесуальними обставинами, які від нього не залежали.

Вказував, що ОСОБА_7 вже відбув більш ніж дві третини призначеного йому покарання, позитивно характеризується за місцем відбування покарання, що може свідчити про те, що він вже став на шлях виправлення.

Розгляд справи було проведено без участі засудженого ОСОБА_7 та захисника адвоката ОСОБА_8 , виходячи з таких обставин.

Про призначення апеляційного розгляду даного кримінального провадження на 09 год. 30 хв. 23 грудня 2024 року засуджений ОСОБА_7 був повідомлений завчасно, шляхом направлення поштового повідомлення на адресу ДУ «Сумський слідчий ізолятор», в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, що свідчить про сповіщення останнього про призначене судове засідання. Клопотань про відкладення або проведення судового засідання з його участю в режимі відео конференції засуджений не подавав.

Крім цього колегія суддів звертає , що дане кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 до Сумського апеляційного суду надійшло 14 грудня 2023 року, і розгляд справи призначався чотири рази - на 09 квітня 2024 року, 29 липня 2024 року, 07 жовтня 2024 року та на 23 грудня 2024 року.

В ході апеляційного розгляду захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 неодноразово направляв до апеляційного суду клопотання про відкладення, які були задоволені та розгляд справи відкладався 3 рази.

Також, при розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 без участі апелянта, рекомендоване повідомлення якого про розгляд справи повернулося до апеляційного суду без вручення за закінченням терміну зберігання, апеляційний суд враховує і практику Європейського суду з прав людини висловленої в рішеннях «Лена Атанасова проти Болгарії» (Lena Atanasova v. Bulgaria, § 52) та «Сейдовіч проти Італії» (Sejdovic v. Italy, [ВП], §§ 86-87), де, зокрема було встановлено, що відсутність заявниці за адресою, яку вона сама вказала органам влади без їх інформування про зміну свого місця проживання, що мало результатом засудження за її відсутності не є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснити розгляд даного провадження за відсутності засудженого ОСОБА_7 та його захисника з врахуванням того, що явка засудженого при апеляційному розгляді не є обов`язковою, оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища та подальше відкладення апеляційного розгляду оскаржуваної ухвали, яка перебуває в Сумському апеляційному суді з грудня 2023 року, тобто більше 1 року, на невизначений термін, не буде сприяти ефективності кримінального провадження та дотримання розумних строків судового розгляду.

Тому, заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно п.3 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 КПК України, питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким вирішуються судом за місцем відбування покарання.

Відповідно ст. 86 КВК України, засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у колоніях. Згідно ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» слідчий ізолятор є установою попереднього ув`язнення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_7 засуджений 21.04.2021 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ч. 3 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі.

Згідно розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, вирок набрав законної сили 06.10.2021 після перегляду його в апеляційній інстанції.

Місцем відбування покарання засудженому ОСОБА_7 визначено ДУ Старобабанівська виправна колонія (№ 92) Черкаської області (а.с.78 о.с.)

Виходячи з того, що в клопотанні ОСОБА_7 ставиться питання, що пов`язане з виконанням вироку, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ст. 539 КПК України, дане клопотання не підсудне Зарічному районному суду м. Суми, а засудженому належить звернутися із даним клопотанням до відповідного місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Істотних порушень норм КПК України, які б виступили підставою для скасування ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4