Рішення

від 19.12.2024 по справі 904/4412/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4412/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (49090, м. Дніпро, просп. О. Поля, буд. 1/9; ідентифікаційний код 24608344)

про стягнення 127 636 грн. 67 коп.

Без повідомлення (участі) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4200/24 від 07.10.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" 127 636 грн. 67 коп., що складає 104 711 грн. 09 коп. - основного боргу за спожиту теплову енергію за договором від 13.10.2006 №040531 про постачання теплової енергії, 3 017 грн. 94 коп. - 3% річних, 6 039 грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань та 13 867 грн. 83 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат, що на дату подання позову складають 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49090, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Кірова (О. Поля), будинок 1/9, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с.72).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 14.10.2024, було повернуто за зворотною адресою з позначкою - "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 78-80).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин суд вважає, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 14.10.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 24.12.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, судом встановлено, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілан-97", як споживачем, було укладено договір від 13.10.2006 №040531 про постачання теплової енергії (надалі - Договір) (а.с.15 (зворотна сторона) -21).

За цим Договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймаються виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (пункт 2.2. Договору).

Згідно правил користування тепловою енергією споживач зобов`язаний встановити прилади обліку теплової енергії, та щомісячно у письмовій формі подавати звіти про фактичне споживання теплової енергії в термін до 20-го числа кожного місяця (пункти 5.1, 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених графіків або, за згодою сторін, будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (пункт 7.2. Договору).

Пунктом 7.3. Договору визначено, що споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Відповідно до пункту 7.4. Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2009 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4. Договору).

В матеріалах справи містяться копії:

- Додатку №1 до Договору від 15.10.2009 №040531, якими визначено середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні за адресою: пр. Кірова, 1/9, річний обсяг теплового навантаження на опалення, а також теплове навантаження на гаряче водопостачання (а.с.17 (зворотна сторона), 18 (зворотна сторона)),

- Додатку №1 (лист 1) до Договору від 15.10.2009 №040531 "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" за адресою: пр. Кірова, 1/9 (а.с.19);

- Додатку №1 (лист 2) до Договору від 15.10.2009 №040531 "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" за адресою: пр. Кірова, 1/9 (а.с.19 - зворотна сторона);

- Додатку №2 до Договору від 15.10.2009 №040531 "Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача" - ТОВ "Мілан - 97" за адресою: пр. Кірова, 1/9" (а.с.20);

- Додатку №3 до Договору від 15.10.2009 №040531 "Умови припинення подачі теплової енергії" (а.с.20 - зворотна сторона);

- Додатку №4 до Договору від 15.10.2009 №040531 зразок Акту прийому-передачі виконаних робіт (а.с.21);

- Додатку №5 до Договору "Перелік необхідної інформації" (а.с.21 - зворотна сторона);

- Додатку №6 до Договору від 15.10.2009 №040531 "Характеристика опалювального об`єкту за адресою: пр. Кірова, 1/9" (а.с.18).

Також в матеріалах справи містяться:

- копія рішення Виконкому Дніпровської міської ради від 29.10.2021 №1137 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с.51-52);

- копія рішення Виконкому Дніпровської міської ради від 19.11.2021 №1157 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с.53-54);

- копія рішення Виконкому Дніпровської міської ради від 20.09.2022 №802 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с.54 (зворотна сторона)-55);

- копія рішення Виконкому Дніпровської міської ради від 29.09.2023 №2-29/9 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с.56-57).

В матеріалах справи міститься також додаткова угода від 10.10.2016 до Договору, підписана позивачем та Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради, відповідно до якої у зв`язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов`язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 №320 "Про передачу об`єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання-передачі об`єктів сторони домовилися внести зміни до Договору (а.с.22).

Тобто вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання" надано дозвіл на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання згідно з переліком.

Пунктом 3.4. Додаткової угоди визначено, що у разі неотримання новою енергопостачальною організацією підписаної угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні на протязі 30 днів з дня її отримання, додаткова угода вважається погодженою.

Ця угода набирає чинності відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України з "22"вересня 2016 і є невід`ємною частиною договору про постачання теплової енергії (пункт 3.5. Додаткової угоди).

Зазначену Додаткову угоду та акт звірки взаємних розрахунків на 28.09.2016 відповідач отримав 17.10.2026, що підтверджується копією Реєстру про вручення додаткової угоди (зміни у структурі енергопостачальної організації і тарифу за теплову енергію) і акта звірки взаємних розрахунків на 28.09.2016 (а.с.28).

Як вбачається з довідки Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради від 20.05.2024 №190 (а.с.24) на житлову будівлю за адресою проспект Олександра Поля, 1/9 встановлений прилад обліку теплової енергії. Розрахунок проводився в співвідношенні опалювальної площі між споживачами житлових та нежитлових приміщень. Площа приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" складає 175,7 м2.

Листопад 2022 року - ввод-1 - 37,2031 Гкал, ввод-2 - 37,9931 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 0,68039 Гкал + 0,69483 Гкал ? 1,828852 %.

Грудень 2022 року - ввод-1 - 54,13101 (скореговано в січні 2023 р.), ввод-2 - 56,24101 (скореговано в січні 2023 р.).

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 0,98969 Гкал + 1,02827 Гкал ? 1,828323 %.

Січень 2023 року - ввод-1 - 57,75101 Гкал, ввод-2 - 58,34101 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,05587 Гкал + 1,06666 Гкал ? 1,828323 %.

Лютий 2023 року - ввод-1 - 65,19026 Гкал, ввод-2 - 65,68026 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,18189 Гкал + 1,20085 Гкал ? 1,828323 %.

Березень 2023 року - ввод-1 - 43,92878 Гкал, ввод-2 - 38,29878 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 0,80317 Гкал + 0,70023 Гкал ? 1,828323 %.

Листопад 2023 року - ввод-1 - 21,27087 Гкал, ввод-2 - 26,40087 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 0,3889 Гкал + 0,4827 Гкал ? 1,828342 %.

Грудень 2023 року - ввод-1 - 74,69101, ввод-2 - 70,70101.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,36561 Гкал + 1,29266 Гкал ? 1,828342 %.

Січень 2024 року - ввод-1 - 78,18101 Гкал, ввод-2 - 67,12101 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,42942 Гкал + 1,2272 Гкал ? 1,828342 %.

Лютий 2024 року - ввод-1 - 69,35384 Гкал, ввод-2 - 58,84384 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,26803 Гкал + 1,07587 Гкал ? 1,828342 %.

Березень 2024 року - ввод-1 - 63,59026 Гкал, ввод-2 - 53,67026 Гкал.

На нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" нараховано: 1,16265 Гкал + 0,98128 Гкал ? 1,828342 %.

На виконання умов Договору позивачем у період з листопада 2022 по березень 2024 включно було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 104 711 грн. 09 коп., що підтверджується копіями актів прийому-передачі теплової енергії / послуги за Договором, а саме:

- від 30.11.2022 №040531 на суму 9 457 грн. 10 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.35);

- від 31.12.2022 №040531 на суму 11 680 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.35 - зворотна сторона);

- від 31.01.2022 №040531 на суму 16 792 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 36);

- від 28.02.2022 №040531 на суму 16 454 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.36 - зворотна сторона);

- від 31.03.2023 №040531 на суму 10 338 грн. 55 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.37);

- від 30.11.2023 №040531 на суму 3 624 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.37 - зворотна сторона);

- від 31.23.2023 №040531 на суму 10 341 грн. 14 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.38);

- від 31.01.2024 №040531 на суму 9 981 грн. 73 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.38 - зворотна сторона);

- від 29.02.2024 №040531 на суму 8 514 грн. 55 коп.. з урахуванням ПДВ (а.с.39);

- від 31.03.2024 №040531 на суму 7 525 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.39 - зворотна сторона),

а також копіями актів споживання теплової енергії, а саме:

- за період з 04.11.2022 по 30.11.2022 (дата подання - 07.12.2022) (а.с.25, 25 - зворотна сторона);

- за період з 30.11.2022 по 31.12.2022 (дата подання - 02.02.2022) (а.с.26, 26 - зворотна сторона);

- за період з 31.12.2022 по 31.01.2023 (дата подання - 02.02.2023) (а.с.27, 27 - зворотна сторона);

- за період з 31.01.2023 по 28.02.2023 (дата подання - 02.03.2023) (а.с.28, 28 - зворотна сторона);

- за період з 28.02.2023 по 23.03.2022 (дата подання - 27.02.2023) (а.с.29, 29 - зворотна сторона);

- за період з 13.11.2023 по 30.11.2023 (дата подання - 02.12.2023) (а.с.30, 30 - зворотна сторона);

- за період з 30.11.2023 по 31.12.2023 (дата подання - 01.01.2024) (а.с.31, 31 - зворотна сторона);

- за період з 31.12.2023 по 31.01.2024 (дата подання - 31.01.2024) (а.с.32, 32 - зворотна сторона);

- за період з 31.01.2024 по 29.02.2024 (дата подання - 29.02.2024) (а.с.33, 33 - зворотна сторона);

- за період з 29.02.2024 по 28.03.2024 (дата подання - 30.03.2024) (а.с.34, 34 - зворотна сторона).

Також на виконання умов Договору позивачем у період з листопада 2022 по березень 2024 включно було виставлено рахунки на оплату на загальну суму 104 711 грн. 09 коп. (а.с.40-44-зворотна сторона), а саме:

- від 30.11.2022 №040531 на суму 9 457 грн. 10 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 40);

- від 31.12.2022 №040531 на суму 11 680 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.40-зворотна сторона);

- від 31.01.2023 №040531 на суму 16 792 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 41);

- від 28.02.2023 №040531 на суму 16 454 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 41 - зворотна сторона);

- від 31.03.2023 №040531 на суму 10 338 грн. 55 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 42);

- від 30.11.2023 №040531 на суму 3 624 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 42 - зворотна сторона);

- від 31.12.2023 №040531 на суму 10 341 грн. 14 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 43);

- від 31.01.2024 №040531 на суму 9 981 грн. 73 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 43 - зворотна сторона);

- від 29.02.2024 №040531 на суму 8 514 грн. 55 коп.. з урахуванням ПДВ (а.с. 44);

- від 31.03.2024 №040531 на суму 7 525 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 44- зворотна сторона).

В матеріалах справи містяться копії фіскальних чеків, описів вкладення та списків згрупованих відправлень, що свідчать про спрямування відповідачу рахунків та актів прийому-передачі послуги, а саме:

- від 21.12.2022 (за листопад 2022), з яких вбачається, що відповідний акт від 30.11.2022 та рахунок від 30.11.2022 спрямовано відповідачу 21.12.2022 (а.с. 45, 45 - зворотна сторона);

- від 17.02.2023 (за грудень 2022 - січень 2023), з яких вбачається, що відповідні акти від 31.12.2022 та від 31.01.2023 та рахунки від 31.12.2022 та від 31.01.2023 спрямовано відповідачу 17.02.2022 (а.с. 46, 46 - зворотна сторона);

- від 20.02.2024 (за лютий 2023, за березень 2023, за листопад 2023, за грудень 2023, за січень 2023), з яких вбачається, що відповідні акти від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024 та рахунки від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024 спрямовані відповідачу 20.02.2024 (а.с. 47, 47-зворотна сторона);

- від 11.03.2024 (за лютий 2024), з яких вбачається, що відповідний акт від 29.02.2024 та рахунок від 29.02.2024 спрямовані відповідачу 11.03.2024 (а.с. 48, 48-зворотна сторона).

Також в матеріалах справи містяться копії:

- свідоцтва про власність (реєстраційний №1571 від 11.12.1998), з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" є власником будівель (приміщень), розташованих у житловому будинку, літ А-9, приміщення №910 (поз. 1-16) цокольного поверху загальною площею 175, 8 кв.м за адресою пр. Кірова, 1/9 (а.с. 23-зворотна сторона);

- свідоцтва про свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (а.с. 23);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (а.с. 25).

Позивачем на адресу відповідача 17.05.2024 було скеровано досудову вимогу про сплату боргу та акт звіряння за період 01.11.2022-30.04.2024 (а.с. 49-51).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором, проте оплата відповідачем за надану послугу з постачання теплової енергії у спірний період - з 01.11.2022-31.03.2024 не проведена, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 31 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (надалі - Правила), вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Інформування споживачів про намір зміни (коригування) тарифу на послугу з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130. У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити оприлюднення інформації про намір зміни (коригування) тарифів на послуги та їх нові розміри на своєму офіційному веб-сайті, а також через портал Єдиної платформи та електронні кабінети Єдиної платформи для споживачів (за наявності). У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну (коригування) ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживачів і які зазначені у пункті 10 цих Правил, з посиланням на рішення відповідного органу.

Як вбачається, тарифи, згідно яких формувались рахунки позивачем впродовж періоду постачання відповідачу теплової енергії, затверджені рішеннями Виконкому Дніпровської міської ради від 29.10.2021 №1137, від 19.11.2021 №1157, від 20.09.2022 №802, від 29.09.2023 №2-29/9.

Пунктом 3 «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 червня 2018 року №130 "Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності" (надалі - Порядок) виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, до відома споживачів доводиться така інформація загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності); адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги. Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач. Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5-14 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації, у тому числі шляхом розміщення розпорядниками (володільцями) у відкритому доступі в мережі Інтернет, про права споживачів, місце та порядок одержання інформації споживачами; ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів; порівняння цін/тарифів на товари, послуги в різних регіонах України, а також в Україні та інших державах; прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб`єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги; динаміку зміни історичної вартості складових цін/тарифів за останні п`ять років; якісні характеристики товарів, послуг; перелік, вартість та умови надання споживачам додаткових послуг; середньомісячний розмір плати для приватного домогосподарства за спожиті товари, послуги - за категоріями споживачів; розмір заборгованості з оплати спожитих товарів, послуг, періоди виникнення такої заборгованості - за категоріями споживачів; порядок надання і нарахування субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також пільг окремим категоріям громадян; інвестиційні програми ліцензіатів та джерела їх фінансування, залучені кредити та їх цільове призначення, звіти про виконання затверджених інвестиційних програм; заходи з енергозбереження; державні цільові та інші програми енергозбереження;

Також, згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» доступ до інформації, зазначеної у пунктах 1, 2, 5-14 частини першої статті 1 цього Закону, забезпечується відповідними суб`єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб`єктів господарювання. Інформація, зазначена у пункті 2 частини першої (щодо розміру цін/тарифів на товари, послуги.

Таким чином, інформування споживачів про зміну розміру цін/тарифів здійснюється шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті виконавця комунальних послуг та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради є теплопостачальною організацією як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку (стаття 25 Закону України "Про теплопостачання".

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося, пунктами 7.2, 7.4 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії (далі Акт) за відповідний розрахунковий період (в двох примірниках); остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться впродовж 5 діб після одержання рахунку.

Як вбачається рахунки та Акти були направлені відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу теплопостачання відповідно до умов Договору.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.12.07р. №1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" визначено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), а саме для місцевої кореспонденції - Д+2.

Отже, датою початку порушення зобов`язання є (з урахуванням вихідних та неробочих днів):

- за листопад 2022 року Акт та рахунок направлено 21.12.2022 засобами поштового зв`язку, строком вручення відповідачу зазначеного поштового відправлення є день подання відправлення: 21.12.2022 + 2 дні для пересилання, тобто днем вручення є 23.12.2022, тому відлік 5 днів для проведення остаточного розрахунку, які передбачені умовами договору, слід здійснювати з цієї дати; граничною датою внесення плати є 28.12.2022, зобов`язання порушено з 29.12.2022;

- за грудень 2022 року та січень 2023 року Акти та рахунки направлено 17.02.2023, дата вручення 19.02.2023 (17.02.2024 + 2 дні)+, граничною датою внесення плати є 24.02.2023, зобов`язання порушено з 25.02.2023;

- за лютий 2023 року, березень 2023 року, листопад 2023 року, грудень 2023 року та січень 2024 року Акти та рахунки направлено 20.02.2024, дата вручення 22.02.2024 (20.02.2024 +2 дні), граничною датою внесення плати є 27.02.2024, зобов`язання порушено з 28.02.2024;

- за лютий 2024 року Акти та рахунки направлено 11.03.2024, дата вручення 13.03.2024 (11.03.2024 + 2 дні), граничною датою внесення плати є 18.03.2024, зобов`язання порушено з 19.03.2024;

- за березень 2024 року Акт та рахунок направлено 17.05.2024, дата вручення 19.05.2024 (17.05.2024 + 2 дні), граничною датою внесення плати є 24.05.2024, зобов`язання порушено з 25.05.2024.

Таким чином, строк виконання вищенаведених помісячних зобов`язань, що випливають на підставі укладеного Договору, є таким, що настав.

Як вбачається, також відповідачу було направлено Акт звіряння, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку «Укрпошта» від 17.05.2024. Заперечень щодо відомостей, викладених в Акті звіряння взаємних розрахунків від відповідача не надходило.

Позивач зазначає, що у спірний період сплата відповідачем не проводилася, доказів іншого матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у спірний період з 01.11.2022 по 31.03.2024 складає 104 711 грн. 09 коп.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2024 в розмірі 104 711 грн. 09 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 8.2.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за прострочення сплати за загальний період з 29.12.2022 по 04.10.2024 включно в розмірі 13 867 грн. 83 коп.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Підпунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Так, згідно з укладеним сторонами Договором, позивач є виконавцем послуги, а відповідач - споживачем зазначеної послуги.

Таким чином, дія підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 розповсюджується на відповідача.

Отже, враховуючи дату відміни карантину на території України та положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким визначено, що заборона на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги діє і протягом 30 днів з дня відміни карантину, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за надані послуги у період з 29.12.2022 по 31.07.2023 є необґрунтованим, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Після перевірки розрахунку судом, розмір пені за загальний період з 01.08.2023 по 28.05.2024 включно складає 9 152 грн. 87 коп.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за загальний період з 29.12.2022 по 04.10.2024 включно в розмірі 3 017 грн. 94 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2024 по серпень 2024 включно в розмірі 6 039 грн. 81 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Отже, в цілому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (49090, м. Дніпро, просп. О. Поля, буд. 1/9; ідентифікаційний код 24608344) про стягнення 127 636 грн. 67 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (49090, м. Дніпро, просп. О. Поля, буд. 1/9; ідентифікаційний код 24608344) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148)

104 711 (сто чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 09 коп. - заборгованості за теплову енергію,

9 152 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 09 коп. - пені,

3 017 (три тисячі сімнадцять) грн. 81 коп. - 3% річних,

6 039 (шість тисяч тридцять дев`ять) грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань та

2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

23.12.2024