Рішення

від 24.12.2024 по справі 904/5033/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024м. ДніпроСправа № 904/5033/24

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд", м. Львів

про стягнення 256 401,33 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" на свою користь 256 401,33 грн., з яких: основний борг (авансовий платіж) у сумі 246 775,20 грн.; 3 % річних у сумі 1 415,92 грн.; інфляційні у сумі 8 210,21 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за Договором підряду № 1160-ДнОЭ від 14.09.2024 року в частині виконання робіт, передбачених договором, та повернення суми невикористаного авансу, попередньо сплаченого замовником по договору в сумі 246 775,20 грн. на підставі чого позивач просить стягнути суму авансу з урахуванням 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2024 у справі №904/5033/24 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд": вул. Мазепи, буд. 17, м. Львів, Львівська область, 79059 (номер поштового трекінгу 0610209094218) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" від 27.11.2024.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд": вул. Мазепи, буд. 17, м. Львів, Львівська область, 79059.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою" та отримання копії ухвали на офіційну електронну адресу. суд дійшов висновку, що строк для подання відзиву на позов є таким, що настав.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 24.12.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 року між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (яке змінило назву на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі"), що підтверджується долученим витягом із Статуту) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 1160-ДнОЭ, за яким замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами відповідно до умов Договору, виконати роботи (надалі іменовані "Роботи") "Технічне переоснащення КЛ-0,4 кВ ЗТП-354 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області", а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані Роботи.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовних доручає, а підрядних зобов`язується власними силами відповідна до умов договору, виконати роботи (надалі іменовані «Роботи») «Технічне переоснащення КЛ-0.4 кВ ЗТП -354 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області: 43.21.10) технічного переоснащення певних об`єктів, що будуть визначені в додаткових угодах до цього договору, які з моменту їх укладення становляться невід`ємною частиною Договору, а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.4 договору підрядник зобов`язується виконувати роботи, визначені у п. 1.1. договору, у суворій. відповідності з: 1.4. 1. умовами, передбаченими цим договором; 1.4.2. Проектною документацією; 1.4.3. Кошторисною документацією; 1.4.4. Технічним завданням замовника.

Відповідно до пункту 1.5 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією. склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 3агальних умов. Склад та обсяги робіт також можуть бути переглянуті в інших випадках передбачених договором та загальними умовами.

Відповідно до пункту 1.6 договору підрядник зобов`язується розпочинати виконання робіт тільки за умови отримання письмової заявки (підтвердження) від замовника про початок робіт на об`єкті.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором складається з вартості робіт, визначеної у відповідних кошторисних документаціях до кожної з укладених додаткових угод, що після їх укладення стають невід`ємними частинами договору. Загальна вартість робіт за цим договором не повинна перевищувати 352 536 (Триста п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять шість гривень 00 копійок. в тому числі ПДВ 58 756,00 гривень.

Відповідно до пункту 2.2 договору розрахунки за цим договором будуть здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору якщо це буде прямо передбачено відповідною Додатковою угодою до цим Договором на виконання робіт, то для придбання підрядником матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, замовник виплачує підрядникові аванс. Аванс виплачується у розмірі 70% від Договірної ціни та складає 246 775 ( двісті сорок шість тисяч сімсот сімдесят п`ять ) гривень 20 коп. в тому числі ПДВ 41 129,20 гривень.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору платежі за виконані роботи здійснюються замовником на підставі наступних документів, поданих підрядником: І) Аrту приймання виконаних будівельних робіт, оформленого за формою № КБ-2в; ІІ) Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, оформленої за формою № КБ-3; ІІІ) Актів на закриття Прихованих робіт; ІV) Результатів лабораторних випробувань/досліджень; V) сертифікатів якості, відповідності на матеріали/обладнання, які були придбані за відповідний період; VІ) технічної документації/паспортів на обладнання (якщо обладнання була придбане підрядником); VІІ} документів, що підтверджують здійснені визнати на відрядження згідно бухгалтерських даних; VІІІ) оформлена підрядником рахунку на отримання платежу.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору платіж за виконані за цим договором роботи, замовних здійснює протягам 60 календарних днів з дати прийняття об`єкту в експлуатацію на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.4. договору підрядних визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи і подає їх на розгляд замовника завчасно, з урахуванням часу, необхідного замовнику для перевірки правильності та достовірності зазначених вартісних та натуральних показників, але в будь якому разі не пізніше строків, передбачених договорам.

Відповідно до пункту 2.7. договору замовник при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі не вказівки в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, та здійснена за таким платіжним дорученням оплата за роботи за цим договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати.

Відповідно до пункту 3.1. договору підрядних зобов`язаний розпочати виконання робіт з моменту надання йому фронту робіт за актом приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) замовником про початок робіт на об`єкті.

Відповідно до пункту 3.2. договору сторони виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який затверджується сторонами окремо до кожної додаткової угоди і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.7. договору підрядник зобов`язується негайно повідомити замовника про неможливість закінчення робіт у строки, зазначені в цьому договорі, а також про наявність будь-яких затримок в забезпеченні об`єкту матеріальними ресурсами, які необхідні для виконання робіт, вантажопідйомними або транспортними засобами, або про наявність інших обставин, що можуть призвести до порушення зазначених в календарному графіку виконання робіт термінів та/або строків виконання робіт.

Відповідно до пункту 5.1. договору роботи виконуються з використанням матеріальних ресурсів підрядника.

Відповідно до пункту 5.2. договору підрядник повинен придбати матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, у такі строки, щоб не порушилися строки виконання робіт, передбачені календарним графіком виконання робіт.

Відповідно до пункту 7.1. договору замовник за актом приймання-передачі фронту робіт передає підряднику фронт робіт.

Відповідно до пункту 10.1. договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перевірки кількості, якості та вартості робіт, що передаються підрядником, вимогам проектної документації, державним будівельним нормам та іншим загальнообов`язковим державним нормам, правилам, стандартам та у разі необхідності із залученням проектної організації, яка здійснює авторський нагляд та\або особи, яка здійснює технічний нагляд.

Відповідно до пункту 10.1.1. договору замовник здійснює перевірку виконаної підрядником: І) кількості (об`єму) робіт - шляхом здійснення натурних обмірів на об`єкті; ІІ) якості робіт - шляхом вивчення документів, що підтверджують якість використаних ресурсів, та документів, що підтверджують якість результатів виконаних робіт (висновки лабораторних досліджень, акти, протоколи випробувань і т.п.); ІІІ) вартості робіт - шляхом перевірки складу та цін на відповідні роботи, ресурси, застосованих коефіцієнтів, ставок, використаних при визначенні вартості робіт за відповідний місяць, вимогам ДСТУ Б Д 1.1-1:2013, відповідним нормативним показникам , зазначеним в додатках до цього договору, в частині, що не суперечать вимогам ДБН та цьому договору, листах, роз`ясненнях та рекомендаціях компетентних органів, що носять загальнообов`язковий характер.

Відповідно до пункту 10.1.2. договору підрядник готує акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (Форма №КБ-3) та опис фактично виконаних робіт та у терміни, визначені у кожній окремій додатковій угоді до цього договору разом з документами, зазначеними в п. 2.2.2 цього договору, подає їх на паперових носіях у 3 (трьох) примірниках на розгляд замовника. підрядник зобов`язаний надавати акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) на паперовому носії та в електронному вигляді на електронному носії інформації у форматі інформаційного блоку даних (переважно у форматі програмного комплексу "Будівельні технології Кошторис", розширення Cmq). підрядник має право представити електронні розрахунки КБ-2в у форматі еквівалентного програмного забезпечення, гарантуючи при цьому можливість повноцінної інтеграції файлів (без втрати даних) в існуюче обчислювальне програмне забезпечення замовника, s що така інтеграція не приведе до додаткових витрат. З технічної точки зору такі електронні розрахунки КБ-2в розглядатимуться замовником як рівнозначні.

Відповідно до пункту 10.1.3. договору замовник протягом 2 (двох) робочих днів з дня одержання, зобов`язаний розглянути надані документи, та у разі відсутності зауважень до виконаних робіт та/або до оформлення поданих документів, прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (Форма №КБ-3) і повернути підряднику 1 (один) примірник підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форма №КБ-3).

Відповідно до пункту 14.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення робіт (пункт 14.2.1.); якщо підрядник за своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 1 (одного) календарного дня з дня, коли він повинен згідно з договором та відповідною додатковою угодою розпочати їх виконання (пункт 14.2.4.).

Відповідно до пункту 14.3 договору у разі якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов пункт 14.2 договір вважається розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з направлення замовником повідомлення про таке рішення.

Відповідно до пункту 14.5 договору у разі розірвання договору у зв`язку з обставинами, визначеними в п. 14.2 Договору, підрядник протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після прийняття відповідного рішення за Актом прийому-передачі передасть замовнику будівельний майданчик (фронт робіт), виконані роботи, належні замовнику матеріали, устаткування, а також належні підряднику та необхідні для подальшого виконання робіт матеріали, устаткування, тимчасові споруди та приміщення, опалубку, будівельні машини та механізми тощо).

Відповідно до пункту 16.1. договору договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2017 р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених цим договором, законом або за згодою обох сторін.

Відповідно до пункту 16.2. договору закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Сторонами було затверджено завдання на виконання робіт технічне переоснащення 101-9,4 кВ ЗТП-534 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградского району Дніпропетровської області.

Сторонами було затверджено Графік виконання робіт по об`єкту: Технічне переоснащення КЛ-0,4 кВ ЗТП-534 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградского району Дніпропетровської області.

Відповідно до Графіку виконання робіт по об`єкту: Технічне переоснащення КЛ-0,4 кВ ЗТП-534 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградского району Дніпропетровської області роботи повинні були розпочатися першої неділі жовтня 2017 року та закінчитись другої неділі листопада 2017 року (13.11.2017 року, враховуючи, що 12.11.2017 є вихідним днем).

На виконання вимог договору підряду № 1160-ДнОЭ сторонами було укладено Акт прийому-передачі площадки під будівництво технічного переоснащення КЛ-0,4 кВ ЗТП-534 до ВРП дитячого садка в с. Богданівка Павлоградского району Дніпропетровської області будівельного майданчик від 19.09.2017 для початку виконання робіт за договором.

На виконання вимог договору підряду № 1160-ДнОЭ сторонами було підписано акт приймання геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика від 19.09.2017.

На виконання вимог договору Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" аванс у сумі 246 775,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №458215 від 11.10.2017 року з зазначенням призначення платежу: "Аванс_Тех.пер.ЗТП-354 с. Богданівна авл.РЕМ, дог. №1160-ДнОЭ від 14.09.17, рах.№СФ-0000011 від 20.09.17, ПДВ 42129,20 ( (458215))".

23.08.2024 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" вимогу від 21.08.2024 №50563/1001 про відмову та припинення зобов`язань за договором підряду № 1160- ДнОЭ від 14.09.2017, повернення авансового платежу у загальній сумі 246 775,20 грн.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" зобов`язань за договором підряду №1160-ДнОЭ від 14.09.2017, про розірвання якого повідомлений відповідач та просить стягнути з відповідача перераховані кошти у сумі 246 775,20 грн., разом із 3 % річних у сумі 1 415,92 грн та інфляційні збитки у сумі 8 210,21 грн що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 246 775,20 грн передоплати за договором підряду №1160- ДнОЭ від 14.09.2017, 3% річних в сумі 1 415,92 грн, інфляційні збитки в сумі 8 210,21 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №1160-ДнОЭ від 14.09.2017 на виконання робіт, строк виконання робіт за договором, строк дії договору, факт виконання робіт за договором у спірний період, наявність / відсутність підстав для стягнення суми попередньої оплати, наявність / відсутність підстав для стягнення, 3% річних, інфляційних втрат.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Так, відповідно до 2.2.1 договору якщо це буде прямо передбачено відповідною додатковою угодою до цим договором на виконання робіт, то для придбання підрядником матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, замовник виплачує підрядникові аванс. Аванс виплачується у розмірі 70% від Договірної ціни та складає 246 775 ( двісті сорок шість тисяч сімсот сімдесят п`ять ) гривень 20 коп. в тому числі ПДВ 41 129,20 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" було виплачено на рахунок відповідача аванс у сумі 246 775 гривень 20 коп , що підтверджується платіжним дорученням №458215 від 11.10.2017.

Відповідно до пункту 14.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, у разі:

Відповідно до пункту 14.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення робіт (пункт 14.2.1.); якщо підрядник за своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 1 (одного) календарного дня з дня, коли він повинен згідно з договором та відповідною додатковою угодою розпочати їх виконання (пункт 14.2.4.).

Відповідно до пункту 14.3 договору у разі якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов пункт 14.2 договір вважається розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з направлення замовником повідомлення про таке рішення.

23.08.2024 Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до відповідача з вимогою від 21.08.2024 №50563/1001 про відмову та припинення зобов`язань за договором підряду № 1160-ДнОЭ від 14.09.2017, повернення авансового платежу у загальній сумі 246 775,20 грн., що підтверджується поштовою накладною, описом вкладення, фіскальним чеком та трекінгом відстеження із сайту Укрпошти.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача кошти у сумі 246 775,20 грн. (246 775,20 грн. аванс) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 415,92 грн 3% річних за загальний період з 04.09.2024 по 12.11.2024 та 8 210,21 грн інфляційних втрат за період з вересня 2024 року по жовтень 2024 року.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 256 401,33 грн (246 775,20 грн сума авансу + 8 210,21 грн інфляційних втрат + 1 415,92 грн 3% річних).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову становить 256 401,33 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 3 076,81 грн (3 846,02 грн х 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 081,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3376539 від 20.03.2024.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 005,06 грн (4 081,87 грн 3 076,81 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 3 076,81 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" про стягнення 256 401,33 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтажбуд" (79000, Львівіська область, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, будинок 17, ЄДРПОУ 34364832) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49111, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 246 775,20 грн. авансового платежу, 1 415,92. 3% річних, 8 210,21 грн. інфляційних втрат, 3 076,81 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.12.2024

Суддя Ю.А. Бажанова