Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/12781/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/12781/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Науково-виробничого підприємства Хартрон-Плант ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070; ідентифікаційний код 25185147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (вул. Бориспільська, буд. 34-А, м. Київ, 02093; ідентифікаційний код 14302667)

про стягнення 404 506, 19 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Науково-виробниче підприємство Хартрон-Плант ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі за текстом - НВП ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (ТОВ), Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (далі за текстом - ТОВ «КБТЗ», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 116/2021 від 17.12.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 273 492, 41 грн, інфляційні втрати - 108 889, 89 грн, 3 % річних - 22 123, 89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним поставлено Відповідачу товар, який останнім оплачено лише частково чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача з доказами оплати основного боргу.

08.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача, в якому він зазначає, що не підтримує вимоги в частині суми основного боргу 273 492, 41 грн.

14.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача.

15.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Позивача на письмові пояснення Відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.12.2021 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 предметом якого є зобов`язання Постачальника виготовити, поставити і передати у власність Покупця виріб в кількості, найменуванням та терміном постачання згідно Специфікації (Додаток № 1 до Договору).

Ціна товару, який постачається за Договором становить - 683 731, 02 грн з ПДВ (пункт 4.1 Договору).

Згідно пункту 5.1.2 Договору остаточний розрахунок проводиться Покупцем після отримання Товару, протягом 14 календарних днів на підставі виставленого рахунку від Постачальника.

На товар, що постачається, Постачальник повинен надати Покупцю оригінали наступних документів: рахунок - фактура, видаткова накладна, паспорт на продукцію (пункт 6.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.03.2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань Покупцем (пункт 12.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем виставлено рахунок-фактуру № 311 від 21.12.2021 на суму 683 731, 02 грн, який Відповідачем оплачено в розмірі 410 238, 61 грн згідно платіжної інструкції № 3018 від 23.12.2021.

Згідно видаткової накладної № 3 від 20.01.2022 Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято без зауважень та претензій товар на суму 683 731, 02 грн, що свідчить про виникнення у останнього обов`язку оплатити такий товар.

Також Позивачем виставлено рахунок - фактуру № 19 від 20.01.2022 на оплату 273 492, 41 грн., який станом на дату звернення до суду з позов не сплачено Відповідачем.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 27.02.2024 Відповідачем визнано існування боргу за Договором в розмірі 273 492, 41 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався з претензією № 1 від 30.08.2024 до Відповідача щодо необхідності негайного погашення боргу, чого стороною не вчинено.

З огляду на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання Позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних витрат.

Судом встановлено, що Відповідачем під час розгляду справи в суді сплачено основний борг згідно платіжної інструкції № 8416 від 06.11.2024 на суму 273 492, 41 грн.

Зазначене визнається Позивачем у зв`язку з чим вимоги в частині стягнення основного боргу Позивачем не підтримуються.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву в матеріалах справи відсутній, а надані Відповідачем пояснення, подані після спливу встановленого судом строку на подання відзиву та які по суті є запереченнями щодо вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, а відтак не можуть бути розцінені судом як заява по суті у зв`язку з чим мають для суду виключно інформативний характер.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом вище, товар на суму 683 731, 02 грн Позивачем поставлено Відповідачу згідно видаткової накладної № 3 від 20.01.2022, яку Відповідачем підписано без зауважень, уповноваженою на те особою (на підставі довіреності № 66 від 20.01.2022).

Відтак, в силу положень пункту 6.1 Договору доводи Відповідача в частині відсутності у нього рахунку фактури на оплату є юридично неспроможними, оскільки товар ним отримано без зауважень, а реквізити для оплати - відомі, а отже відомий і обов`язок необхідності здійсненння остаточного розрахунку.

При цьому, на переконання суду, згідно положень пункту 5.1.2 Договору настання моменту для остаточного розрахунку настає саме за наслідком отримання товару, а не отримання рахунку - фактури.

З наданих до справи доказів, на переконання суду, спірна поведінка Відповідача спрямована виключно на уникнення від здійснення остаточної оплати за товар, оскільки як такий борг ним не заперечувався, однак кошти не сплачувалися.

Докази зворотного Відповідачем не надано в силу чого суд дійшов висновку, що зобов`язання з оплати у Відповідача у розмірі 273 492, 41 грн настало 04.02.2022.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки докази оплати Відповідачем у вказані вище судом строки в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, а відтак здійснені Позивачем нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а нараховані суми підлягають стягненню з Відповідача.

Оскільки сума основного боргу Відповідачем сплачено 05.11.2024, тобто після дати звернення до суду з позовом позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 273 492, 41 грн підлягають закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення умов Договору в частині розрахунку за поставлений товар у зв`язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання в силу чого провадження у справі в частині суми основного боргу підлягає закриття, позов задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Відповідача із врахуванням положень частини 3 статті 130 ГПК України в частині наявності клопотання Позивача про присудження таких витрат Відповідачу та з огляду на те, що спір виник виключно в силу неправильний дій Відповідача.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу наразі судом не здійснюється в силу зазначення Позивачем необхідності подання додаткових доказів у відповідності до положень частини 8 статті 129 ГПК України.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, пункт 2 частина 1 статті 231, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/12781/24 в частині суми основного боргу в розмірі 273 492, 41 грн - закрити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (вул. Бориспільська, буд. 34-А, м. Київ, 02093; ідентифікаційний код 14302667) на користь Науково-виробничого підприємства Хартрон-Плант ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070; ідентифікаційний код 25185147) 3 % річних - 22 123 (двадцять дві тисячі сто двадцять три) грн 89 коп., інфляційні втрати - 108 889 (сто вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 89 коп та судовий збір - 6 067 (шість тисяч шістдесят сім) грн 59 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 23.12.2024.

Суддя Антон ПУКАС