Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/8100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/8100/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області

2. Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до 1. Дніпропетровської обласної ради

2. Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства

3. Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Філія «Дніпровське лісове господарство»

4. Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Калинівське мисливсько-рибальське господарство

про визнання незаконним рішення, визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 23.12.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпропетровської обласної ради, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Філія «Дніпровське лісове господарство» та Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Калинівське мисливсько-рибальське господарство про визнання незаконним рішення, визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до складу мисливських угідь, переданих у користування Калинівському мисливсько-рибальському господарству УТМР, частково потрапили території об`єкта природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Дніпрові Пороги» («Придніпровський») площею 3114, 1 га, який розташований на території Дніпровського (раніше Солонянського) району Дніпропетровської області із загальною площею 4917, 9 га. Використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду з метою ведення мисливського господарства суперечить вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положенню про регіональний ландшафтний парк «Дніпрові пороги» затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 12 від 17.03.2022, а тому рішення обласної ради в частині щодо надання у користування Калинівському мисливсько-рибальському господарству територій об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги» площею 3114, 1 га підлягає визнанню судом незаконним, договір про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013 в частині користування вказаною територією та договір про використання лісових мисливських угідь № 01/2021 від 04.01.2022 підлягають визнанню судом недійсними, а територія мисливських угідь у спірній площі звільненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі призначено на 02.09.2024.

31.07.2024 від відповідача один до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач один просив в задоволені позову відмовити.

01.08.2024 від відповідача чотири до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач чотири просив в задоволені позову відмовити.

Крім того, від відповідача чотири до відзиву додано заяву про застосування строку позовної давності у даній справі.

06.08.2024 від Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача чотири, в кому Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

08.07.2024 від позивача один до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач один просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

12.08.2024 від відповідача один до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача один, в яких відповідач один просив відмовити в задоволені позову.

14.08.2024 від відповідача два до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій відповідач два просив розгляд справи проводи за його відсутності та просив відмовити в задоволені позовних вимог.

19.08.2024 від позивача один до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

20.08.2024 до суду від позивача два надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі. Розгляд справи відкладено на 16.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відкладено розгляд справи на 30.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 розгляд справи відкладено на 21.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 розгляд справи відкладено на 04.11.2024.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 02.12.2024.

25.11.2024 та 27.11.2024 від Дніпропетровської обласної прокуратури до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 23.12.2024.

Прокурор у судовому засіданні 23.12.2024 надав пояснення суду та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача чотири в судовому засіданні 23.12.2024 надав пояснення суду та просив в задоволені позову відмовити.

Інші учасника справи в судове засідання 23.12.2024 не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документу до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 23.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 25.09.2008 № 443-16/V на території Солонянського району створено Регіональний ландшафтний парк «Придніпровський», загальною площею 4917, 9 га, а в подальшому рішенням ради від 14.07.2017 № 226-9/VІІ «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.09.2008 № 443-16/V «Про створення регіонального ландшафтного парку Придніпровський» назву Регіонального ландшафтного парку «Придніпровський», розташованого на території Солонянського району (загальною площею 4917, 9 га), змінено на «Дніпрові Пороги».

Прокурор вказує, що за результатами вивчення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природнього середовища, обласною прокуратурою встановлені порушення вимог Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про мисливське господарство та полювання» при наданні Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (відповідач чотири) у користування мисливських угідь.

Так, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 № 451-19/VІ «Про надання в користування мисливських угідь» Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок з 02.08.2013 надано в користування мисливські угіддя площею 11 703 га, що розташовані у Солонянському районі Дніпропетровської області строком на 25 років.

На підставі вказаного рішення між Дніпропетровським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (правонаступник Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства) та Калинівським мисливсько-рибальським господарством Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок 05.07.2013 укладено Типовий договір про умови ведення мисливського господарства, за яким Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації УТМР надано в користування терміном до 02.08.2038 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею - 11 703, 6 га, у тому числі: лісові угіддя - 1653 га, польові 9 950, 6 га, водно-болотні 100 га (п. 1.1. Договору).

Крім цього, на підставі вищезазначеного рішення та договору, при здійсненні погодження на закріплення мисливських угідь, між постійним лісокористувачем - ДП «Дніпропетровське лісове господарство» (правонаступник ДСГП «Ліси України» Філія «Дніпровське лісове господарство») та користувачем - Калинівським мисливсько-рибальським господарством укладено договір № 01/2021 від 04.01.2022 про використання лісових мисливських угідь та останньому для ведення мисливського господарства передано у тимчасове строкове платне використання лісові угіддя площею 1653 га.

Обласною прокуратурою встановлено, що до складу мисливських угідь переданих у користування Калинівському мисливсько-рибальському господарству частково передано території об`єкта природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Дніпрові Пороги» площею 3114, 1 га, який розташований на території Дніпровського (раніше Солонянського) району Дніпропетровської області з загальної площі 4917, 9 га. Використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду з метою ведення мисливського господарства суперечить вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положенню про регіональний ландшафтний парк «Дніпрові пороги» затвердженого наказом Департаменту екології та природних ресурсів № 12 від 17.03.2022.

Правовою підставою для визнання незаконним вказаного рішення в частині передачі у користування Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації УТМР мисливських угідь площею 3114, 1 га прокурором зокрема визначено положення ст. 21 ЦК України, ст. 9, ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 60, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.

Крім того, прокурор посилання на Положення про регіональний ландшафтний парк «Дніпрові пороги», затверджене наказом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 17.03.2022 № 12, відповідно до п. 3.1 якого на території парку забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги», передбаченим цим положенням, загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни її первісного стану, у т.ч. мисливство, знаходження на території регіонального ландшафтного парку з усіма видами мисливської зброї.

Незаконність оскаржуваного прокурором рішення Дніпропетровської обласної ради в частині передачі у користування Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації УТМР мисливських угідь площею 3114, 1 га вмотивована забороною ведення мисливського господарства на території об`єкта природно-заповідного фонду РЛП «Дніпрові Пороги», яка у вказаній площі є територією, що перебуває у користуванні відповідача чотири.

Прокурором стверджується, що до складу мисливських угідь загальною площею 11 703, 6 га, переданих на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 року № 451-19/ VІ, Типового договору про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013 та Договору № 01/2021 від 04.01.2022 про використання лісових мисливських угідь, саме до відповідача чотири необґрунтовано увійшла територія площею 3114, 1 га (землі Башмачанської та Військової сільських громад), яка одночасно є частиною території об`єкта природно-заповідного фонду РЛП «Дніпрові Пороги».

З урахуванням викладеного Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури просить суд рішення обласної ради в частині щодо надання у користування Калинівському мисливське-рибальському господарству територій об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги» площею 3114,1 га визнати незаконним, договір про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013 в частині користування територіями об`єкта природно-заповідного фонду площею 3114,1 га та договір про використання лісових мисливських угідь № 01/2021 від 04.01.2022 визнати недійсними, а мисливські угіддя в частині території об`єкту природо-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги» площею 3114,1 га звільнити відповідачем чотири.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно ст. 4 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

За приписами ст. 9 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» до повноважень обласної ради належить вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь.

Як вже зазначалось рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 № 451-19/VІ «Про надання в користування мисливських угідь» Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок з 02.08.2013 строком на 25 років надано в користування мисливські угіддя загальною площею 11 703 га, що розташовані у Солонянському районі Дніпропетровської області (п. 1 Рішення).

Вказані мисливськи угіддя згідно п. 1 Рішення надані за винятком територій природно-заповідного фонду.

Відповідно до п. 1.1. Типового договору про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 року № 451-19/VІ надано Калинівському мисливсько-рибальському господарству Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок терміном до 02.08.2038 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 11 703, 6 га, у тому числі: лісові угіддя - 1653 га, польові - 9950 га, водно-болотні - 100 га.

Договором про використання лісових мисливських угідь від 04.01.2022 № 01/2021 ДП «Дніпропетровський лісгосп» надано відповідачу чотири у тимчасове строкове використання лісові угіддя площею 1653 га для ведення мисливського господарства.

Розділом 1.3. Проекту створення та розвитку РЛП «Придніпровський» в межах Солонянського району Дніпропетровської області, розробленого ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2004 році, визначення розташування заказника на території Микільської, Башмачанської та Військової сільських рад. Згідно наведеної у вказаному розділі таблиці «Характеристика ландшафтного парку по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях», загальна територія заказника складає 4917, 9 га (Микільська сільська рада - 1803, 8 га, Башмачанська сільська рада - 1207, 2 га та Військова сільська рада - 1906, 9 га).

Прокурор посилаючись на вказаний проект, вважає, що поверненню з користування відповідача чотири підлягають угіддя площею 3114, 1 га, що увійшли до складу РЛП «Дніпрові Пороги» та територіально розташовані на території Башмачанської сільської ради - 1207, 2 га та Військової сільської ради - 1906, 9 га.

Однак з таблиці Проекту «Характеристика ландшафтного парку по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях» чітко вбачається, що територія заказника у межах Башмачанської сільської ради та Військової сільської ради за категоріями земель є різною. При цьому лісовий фонд заказника в межах Башмачанської сільської ради складає 380 га та в межах Військової сільської ради 1101, 6 га. До площі заказника на територіях Башмачанської сільської ради та Військової сільської ради, що загально сумарно дорівнює 3114,1 га увійшли не тільки землі лісового фонду, а й землі водного фонду, землі сільськогосподарського призначення, які в свою чергу в зазначених у позові площах відповідачу чотири у користування не передавалися. До складу заказника згідно вказаної таблиці увійшли землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення площею 170, 5 га, що розташовані тільки на території Микільської сільської ради, тоді як в позові прокурор вказує, що територія мисливських угідь відповідача чотири розташована на території двох сільських рад, а саме: на території Башмачанської та Військової сільських рад та не охоплює територію Микільської сільської ради.

Згідно листа-відповіді відділу Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області ГУ Держкомзему у Дніпропетровській області на лист від 20.02.2012 № 18 Голови Солонянської районної організації УТМР щодо надання інформації по площам та структурі земельних угідь на території Військової та Башмачанської сільських рад Солонянського району знаходяться: на території Башмачанської сільської ради ліси у кількості 507, 03 га, водно-болотні землі - 0 га, с/г угіддя - 6926, 24 га, пасовища - 467, 65 га; на території Військової сільської ради знаходяться ліси у кількості 1029, 2 га, водно-болотні - 1, 5 га, с/г угіддя - 5152, 6 га, пасовища - 243, 9 га.

З таблиці Проекту створення та розвитку РЛП «Придніпровський» «Характеристика ландшафтного парку по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях» неможливо визначити, які саме землі по площам та структурі земельних угідь на території Військової та Башмачанської сільських рад частково увійшли до складу заказника.

З Пояснювальної записки Проекту організації і розвитку мисливського господарства Калинівського мисливсько-рибальського господарства Дніпропетровської обласної організації УТМР, погодженої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 15.09.2015, а саме з таблиця 1.1 «Розподіл території Калинівського МРГ за власниками та користувачами» вбачаються землі державної адміністрації - 100, 0 га, землі користувачів земельних ділянок - 1653, 0 га, землі держзапасу - 2461, 0 га, землі власників землі - 7489, 0 га, разом - 11 703, 0 га; з таблиця 5.2. вбачається, що основними типами мисливських угідь є орні землі - 7489, 0 га, луки - 2461, 0 га, ліс листяний - 1653, 0 га, болота - 0 га, водойми - 100, 0 га, разом - 11 703, 0 га.

Викладеним спростовуються доводи позовної заяви про те, що до складу переданих у користування оскаржуваним рішенням Дніпропетровської обласної ради відповідачу чотири угідь площею 11 703, 0 га відповідно до проекту створення та розвитку регіонального ландшафтного парку «Придніпровський» (Дніпрові Пороги») 2004 року увійшла площа природно-заповідного об`єкту розміром 3114, 1 га.

Крім того, згідно п. 1.7 Положення про РЛП «Дніпрові пороги», затвердженого наказам Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 12 від 17.03.2022 межі земельних ділянок, що включені до території РЛП «Дніпрові пороги», встановлюются в натурі (на місцевості), оформляються відповідними охоронними знаками та інформаційними аншлагами в порядку, визначеному законодавством, наносяться на планово-картографічні матеріали. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов`язково враховуються в схемі планування території, містобудівної документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження інформації, що відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, що включені до території РЛП «Дніпрові пороги» в частині додержання природоохоронних вимог внесено до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку.

В матеріалах справи ані картографічними матеріалами, ані будь-яким іншими належними та допустимими доказами у справі не підтверджено факт використання відповідачем чотири для мисливського господарства угідь, які б накладалися на господарську зону РЛП «Дніпрові Пороги», а відсутність фактично визначених меж РЛП «Дніпрові пороги» підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.09.2023 № 2-3819/0/261-23.

Викладене свідчить про безпідставність позовних вимог щодо визнання незаконним оскаржуваного рішення Дніпропетровської обласної ради в частині передачі у користування відповідачу чотири мисливських угідь площею 3114, 1 га.

Щодо позовних вимоги про визнання недійсним Типового договору про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013 в частині передачі мисливських угідь площею 3114, 1 га, які розташовані в межах заповідного об`єкту РЛП «Дніпрові Пороги» та зобов`язання відповідача чотири звільнити мисливські угіддя вказаної площі, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» форма договору встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Зміст спірного договору від 05.07.2013 становлять умови, визначені Типовим договором про умови ведення мисливського господарства, затвердженими наказом Міністерства лісового господарства України від 12.12.1996 за № 153. Зокрема, предмет Типового договору визначається на підставі рішення відповідної ради, яким надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарського відповідної площі, у тому числі за угіддями (лісові, польові, водно-болотні) та на відповідний термін.

Предмет спірного договору викладено в редакції Типового договору з посиланням на рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 року № 451-19/VІ, а інші умови спірного договору відтворюють умови Типового договору.

Прокурором не доведено, що під час укладення спірного договору не було дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Крім того, відсутність підстав для визнання незаконним рішення обласної ради у певній частині де судом вже відмовлено в задоволені такої вимоги, унеможливлює і задоволення позовної вимоги про визнання недійсним спірного договору, який був укладений на виконання спірного рішення ради.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов`язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладена, приписи вказаної статті Закону та враховуючи відмову судом в задоволені вимог про визнання недійсним спірного Типового договору про умови ведення мисливського господарства від 05.07.2013 у відповідній частині, в господарського суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги прокурора про зобов`язання відповідача чотири звільнити мисливські угіддя загальною площею 3114, 1 га.

Також, господарський суд не погоджується з доводами прокурора про визнання недійсним Договору № 01/2021 від 04.01.2022 року про використання лісових мисливських угідь, укладеного між відповідачем три та чотири з огляду на наступне.

Прокурор вказує, що площа лісових земель у розмірі 1653 га, яка відображена у спірному договорі, в повному обсязі відноситься до заповідного об`єкту РЛП «Дніпрові Пороги» та є складовою площі 3114, 1 га.

Площа у розмірі 3114, 1 га, прокурором визначена з Проекту створення та розвитку РЛП «Придніпровський» (2004 року) як сумарна площа земель, територіально розташованих на території Башмачанської сільської ради - 1207, 2 га та Військової сільської ради - 1906, 9 га згідно таблиці «Характеристика ландшафтного парку по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях».

Однак, згідно вказаної таблиці лісовий фонд в межах Башмачанської сільської ради складає 380 га, а в межах Військової сільської ради 1101, 6 га, що сумарно не є площею, вказаною у Договорі № 01/2021 від 04.01.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Прокурором не доведено, що площа лісових земель у розмірі 1653 га відноситься до заповідного об`єкту РЛП «Дніпрові Пороги», та не доведено, що під час укладення спірного договору не було дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору від 04.01.2022 № 01/2021 про використання лісових мисливських угідь укладеного між відповідачем три та чотири.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З враховуючи вищевикладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволені позову.

Заява відповідача про застосування позовної давності до спірних вимог судом відхиляється, оскільки позовні вимоги судом відхилено по суті, тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 24.12.2024.

Суддя І.В. Алєєва