Рішення

від 24.12.2024 по справі 910/12230/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2024Справа № 910/12230/24За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

про стягнення 191 457,46 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач, КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - відповідач, Держрибагентство) про стягнення 191 457,46 грн, з яких: 179 286,18 грн основного боргу з орендної плати, 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди № 3877 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 11.03.2024 в частині оплати передбачених цим правочином платежів у період з 19.10.2021 по 30.09.2024, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати, на яку були нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/12230/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказана ухвала суду була доставлена сторонам та їх представникам до їх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними повідомленнями суду про доставлення процесуального документу до електронного кабінету осіб.

17.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній повідомив про частковому сплату відповідачем заборгованості з орендної плати після відкриття провадження у справі у загальному розмірі 143 154,66 грн, з яких: 73 322,07 грн за період з 21.01.2021 по 23.02.2022 та 69 832,59 грн за період січень-червень 2024 року, на підтвердження чого було надано копію Заключної виписки «ПриватБанк» за період 16.10.2024. У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача 36 131,42 грн заборгованості з орендної плати, 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Вказана заява доставлена відповідачу 17.10.2024, що підтверджується квитанцією № 1885072 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Відповідно до п. 2 частини другої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою ст. 252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що заява про зменшення розміру позовних вимог була подана позивачем 17.10.2024, тобто до початку першого судового засідання (не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі), суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Відтак, вимоги позивача підлягають розгляду судом в наступному розмірі: 36 131,52 грн заборгованості з орендної плати, 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

25.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що Держрибагентство є державним органом виконавчої влади та фінансується виключно за рахунок державного бюджету України, основні кошти якого спрямовуються на обороноздатність держави, що тягне за собою зменшення фінансування державних органів, у зв`язку з чим, на даний час у Держрибагентство є значна недостача фінансування та заблокування рахунків Державною казначейською службою України у 2024 році, що стало причиною виникнення заборгованості з орендної плати.

На думку відповідача, враховуючи воєнний стан, що тягне за собою неостаточне фінансування, Держрибагентство є добросовісним орендарем, а також вчинення Держрибагентством заходів щодо погашення заборгованості, зокрема на суму 143 154,66 грн, що становить 80% від усієї заборгованості, про що позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, позов подано позивачем передчасно без здійснення з боку позивача всіх можливих заходів досудового врегулювання.

28.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечив проти аргументів відповідача та зазначив про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тобто, відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином. На думку позивача, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із договору і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Крім того, у спростування тверджень відповідача про нездійснення позивачем всіх можливих заходів досудового врегулювання, позивачем було надано копію листа від 25.06.2024 вих. № 062/15/05-1884, яким останній повідомляв відповідача про необхідність сплати заборгованості з орендної плати за договором, яка існувала станом на 25.06.2024.

25.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, мотивована частковою сплатою відповідачем заборгованості з орендної плати після відкриття провадження у справі у загальному розмірі 36 131,52 грн, з яких: 12 019,80 грн за період липень 2024 року, 12 019,80 грн за період серпень 2024 року та 12 091,92 грн за період вересень 2024 року. На підтвердження цих обставин позивач надав копію Заключної виписки «ПриватБанк» за період 21.11.2024 та просив суд стягнути з відповідача 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Вказана заява доставлена відповідачу 25.11.2024, що підтверджується квитанцією № 2122499 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Проте, враховуючи п. 2 частини другої ст. 46 та частину четверту ст. 252 ГПК України ГПК України, заява про зменшення розміру позовних вимог в частини стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 36 131,52 грн була подана позивачем через систему «Електронний суд» 25.11.2024, тобто після початку першого судового засідання (пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі), у зв`язку з чим, заява про зменшення розміру позовних вимог від 25.11.2024 не може бути прийнята судом до розгляду.

26.11.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній повідомив що Держрибагентство є добросовісним орендарем, який вжив всі залежні від органу заходи для погашення існуючої заборгованості, у зв`язку з чим заборгованість з орендної плати відповідачем погашена повністю, про що надані копії платіжних інструкцій № 670 від 15.10.2024 на суму 69 832,59 грн, № 671 від 15.10.2024 на суму 73 322,07 грн, № 825 від 20.11.2024 на суму 12 019,80 грн, № 826 від 20.11.2024 на суму 12 019,80 грн та № 827 від 20.11.2024 на суму 12 091,92 грн.

Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 між КП «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Балансоутримувач), Держрибагентство (далі - Орендар) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець) було укладено Договір оренди № 3877 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. розділу ІІ якого, Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4. Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6. Умов.

Умовами пп. 4.1. п. 4 розділу І Змінювані умови договору (далі - Умови) Договору передбачено, що об`єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 363,00 кв.м, у т.ч.: (1 поверх - 181,70 кв.м; 2 поверх - 181,30 кв.м) за адресою: вул. Гоголівська, 41 А літ. А.

Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7. Умов.

Пунктом 7 розділу І Умов Договору передбачено, що цільове призначення майна - розміщення бюджетної установи, яка утримується за рахунок державного бюджету.

Згідно з п. 2.1. розділу ІІ Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору.

На виконання умов Договору, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, характеристики якого складають: ключ об`єкту, під яким об`єкт включений до переліку ІІ типу - 5022; поверх - І поверх, ІІ поверх; загальна площа об`єкта - 363, кв.м; корисна площа об`єкта - І поверх - 181,7 кв.м, ІІ поврех - 181,3 кв.м; назва об`єкта - нежилий будинок; місцезнаходження об`єкта - м. Київ, вул. Гоголівська, 41А літ. А (далі - об`єкт оренди), що перебуває на балансі Балансоутримувача та належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підтверджується Актом приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, який є додатком до Договору, підписаним представниками Балансоутримувача та Орендаря.

Відповідно до п. 3.1. розділу ІІ Договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 8. Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. З дати строкового платного користування майном (дата підписання Акта приймання-передачі майна) Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу.

Підпунктом 8.1 п. 8 розділу І Умов Договору передбачено, що місячна орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» з 21.07.2021 становить 18 284,93 грн, без податку на додану вартість (дата визначення балансової вартості майна 30.11.2022, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди грудень 2022 року та нараховується починаючи з 21.07.2021).

Сума нарахувань орендної плати за період з 21.07.2021 по 06.06.2023 (включно), із урахуванням рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні» із змінами та доповненнями по 23.02.2022 (включно) становить 123 322,08 грн, в тому числі ПДВ 20 553,68 грн (нараховується за період з 21.07.2021 по 23.02.2022 (включно)).

Місячна орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 № 6320/6361 «Про затвердження розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Києва» (далі - Методика) з 07.06.2023 становить 18 970,68 грн без податку на додану вартість (орендна плата починає нараховуватись за умовами пп. 1.2. п. 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 із змінами та доповненнями «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні») (дата визначення балансової вартості майна 30.11.2022, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди червень 2023 року та нараховується починаючи з 07.06.2023.

Відповідно до п. 3.2. розділу ІІ Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Балансоутримувача, починаючи з дати підписання Акту приймання - передачі основних засобів з 21 липня 2021 року. Орендна плата починає нараховуватись та сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, за умовами підпункту 1.2. пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 із змінами та доповненнями «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні». За умови внесення змін у рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 або його скасування, дата початку нарахування коригується відповідно до прийнятих змін. Початок нарахування орендної плати проводиться в односторонньому порядку. Дата повідомляється Орендарю рекомендованим листом або листом на електронну пошту.

Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу щомісячно до останнього числа поточного місяця за поточний місяць (п. 3.3. розділу ІІ Договору).

Умовами п. 3.4. розділу ІІ Договору, Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1. пункту 8 Умов та пункту 3.2. цього Договору оренди. Додатково до орендної плати, зазначеної у підпункту 8.1. пункту 8. Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем (п. 3.6. розділу ІІ Договору).

Згідно з п. п. 3.7. розділу ІІ Договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати на суму заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

У відповідності до п. 4.3. розділу ІІ Договору, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого Майна.

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11. Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором визначається пунктом 11.1. Змінюваних умов Договору і закінчується датою припинення цього договору (п. 11.1. розділу ІІ Договору)

Підпунктом 11.1. п. 11 розділу І Умов Договору передбачено, що умови договору відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення і діють з 21 липня 2021 року до 20 липня 2026 року.

Відповідно до п. 11.2. розділу ІІ Договору, умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.5. цього договору, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Згідно з розрахунками орендної плати, що є Додатками до Договору, оренда плата за грудень 2022 року становить 18 284,93 грн та оренда плата за червень 2023 року становить 18 970,68 грн без ПДВ.

25.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 062/15/05-1884, в якому повідомив про наявність заборгованості з оплати орендних платежів за договором, яка станом на 25.06.2024, становить 193 154,70 грн, та просив сплатити зазначену заборгованість.

Вказаний лист був надісланий на адресу електронної пошти відповідача, зазначену у пп. 3.2.1. п. 3.2. розділу І Умов Договору: darg@darg.gov.ua, про що надано скріншот сторінки електронної пошти.

Проте, відповідач належним чином не виконав договірні зобов`язання щодо здійснення оплати орендної плати, здійснивши лише часткову оплату на суму 50 000,00 грн, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за період з 19.10.2021 по 30.09.2024 на суму 179 286,18 грн, що відображено у Довідці заборгованості про нарахування і надходження платежів за оренду нежитлових приміщень по вул. Гоголівська 41 А літер А згідно договору оренди від 11.03.2024 № 3877.

Оскільки, станом на день подання позовної заяви у даній справі, заборгованість з орендної плати погашена відповідачем не була, і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини стороні виникли на підставі Договору оренди № 3877 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 11.03.2024.

Відповідно до норм частини першої та другої ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною третьою ст. 283 ГК України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста ст. 283 ГК України).

Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п`ята ст. 762 ЦК України).

Відповідно до частин першої та четвертої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У відповідності до частин першої та четвертої ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами пп. 8.1 п. 8 розділу І Умов та п. 3.1. розділу ІІ Договору визначено розмір місячної орендної плати, розрахованої з 21.07.2021, яка з 21.07.2021 становить 18 284,93 грн без ПДВ; за період з 21.07.2021 по 06.06.2023 (включно), становить 123 322,08 грн, в тому числі ПДВ 20 553,68 грн (нараховується за період з 21.07.2021 по 23.02.2022 (включно)); з 07.06.2023 становить 18 970,68 грн без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2. розділу ІІ Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Балансоутримувача, починаючи з дати підписання Акту приймання - передачі основних засобів з 21 липня 2021 року. Орендна плата починає нараховуватись та сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, за умовами підпункту 1.2. пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 із змінами та доповненнями «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні». Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу щомісячно до останнього числа поточного місяця за поточний місяць (п. 3.3. розділу ІІ Договору).

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи приписи п. 3.3. розділу ІІ Договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором щомісячно до останнього числа поточного місяця за поточний місяць.

Як встановлено судом, позивачем за період з липня 2021 року по вересень 2024 було нараховано відповідачу оренду плату у розмірі 229 286,18 грн з ПДВ, проте відповідач належним чином не виконував договірні зобов`язання щодо здійснення платежів з орендної плати, здійснивши лише часткову оплату на суму 50 000,00 грн, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за період з 19.10.2021 по 30.09.2024 на суму 179 286,18 грн, що відображено у Довідці заборгованості про нарахування і надходження платежів за оренду нежитлових приміщень по вул. Гоголівська 41 А літер А згідно договору оренди від 11.03.2024 № 3877.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, нарахування орендної плати за спірний період здійснено з урахуванням рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями) та рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/75/72 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» (зі змінами та доповненнями).

Проти наявності заборгованості перед позивачем та її розміру відповідач не заперечує.

Між тим, відповідачем після відкриття провадження у справі було здійснено часткову сплату заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 143 154,66 грн, на підтвердження чого було надано копії платіжних інструкцій № 670 від 15.10.2024 на суму 69 832,59 грн, № 671 від 15.10.2024 на суму 73 322,07 грн та копію Заключної виписки «ПриватБанк» за період 16.10.2024, у зв`язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в цій частині та прохання стягнути з відповідача 36 131,42 грн заборгованості з орендної плати, 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Як зазначалось, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу з оплати орендної плати у розмірі 143 154,66 грн та враховано, що суд розглядає позовні вимогу у розмірі 48 302,80 грн, з яких: 36 131,52 грн заборгованості з орендної плати, 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Також, відповідачем після відкриття провадження у справі було здійснено сплату заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 36 131,52 грн, на підтвердження чого було надано копії платіжних інструкцій № 825 від 20.11.2024 на суму 12 019,80 грн, № 826 від 20.11.2024 на суму 12 019,80 грн та № 827 від 20.11.2024 на суму 12 091,92 грн та копію Заключної виписки «ПриватБанк» за період 21.11.2024, у зв`язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в цій частині та прохання стягнути з відповідача 1 592,64 грн пені, 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн.

Проте, як встановлено судом, враховуючи п. 2 частини другої ст. 46 та частину четверту ст. 252 ГПК України ГПК України, заява про зменшення розміру позовних вимог в частини стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 36 131,52 грн була подана позивачем через систему «Електронний суд» 25.11.2024, тобто після початку першого судового засідання (пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі), у зв`язку з чим, заява про зменшення розміру позовних вимог від 25.11.2024 не прийнята судом до розгляду.

У відповідності до п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки на момент розгляду даної справи сума основного боргу з оплати орендної плати у розмірі 36 131,52 грн була оплачена відповідачем, то предмет спору в цій частині припинив своє існування, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення відповідача основного боргу з оплати орендної плати в розмірі 36 131,52 грн згідно із п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу з оплати орендної плати у розмірі 36 131,52 грн підлягає закриттю.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 592,64 грн пені за загальний період з 31.03.2024 по 30.09.2024 - на щомісячну суму орендної плати.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

В силу положень частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, п. 3.7. розділу ІІ Договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендної плати позивач правомірно здійснив нарахування пені на заборгованість за вказаним договором.

Також, оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином шести місяців.

Перевіривши розрахунки пені, суд дійшов висновку щодо їх необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення. Так, з розрахунків пені вбачається, що за березень 2024 року позивач нараховує пеню за період з 31.03.2024 по 31.03.2024, за квітень 2024 року - за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, за травень 2024 року - за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, за червень 2024 року - за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, за липень 2024 року - за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, за серпень 2024 року - за період з 01.08.2024 по 31.08.2024, за вересень 2024 року - за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 (тобто, в межах місяця, в якому виникла заборгованість), тоді як, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи приписи п. 3.3. розділу ІІ Договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором щомісячно до останнього числа поточного місяця за поточний місяць.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором щомісячно за поточний місяць - до останнього числа поточного місяця (включно), тобто нарахування пені за березень 2024 року починається з 01.04.2024, за квітень 2024 року - 01.04.2024, за травень 2024 року - 01.06.2024, за червень 2024 року - 01.07.2024, за липень 2024 року - 01.08.2024, за серпень 2024 року - 01.09.2024 та за вересень 2024 року -01.10.2024.

Оскільки позивачем не розраховано та не заявлено до стягнення суми пені, нараховані з дня виникнення прострочення оплати - з перших чисел місяців, що наступають за поточними місяцями, з урахуванням частини другої ст. 237 ГПК України (суд не має права виходити за межі позовних вимог), у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені суд відмовляє.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 7 698,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 880,24 грн за період березень - вересень 2024 року.

Згідно з п. 3.7. розділу ІІ Договору, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати на суму заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання зі оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Суд, перевіривши наданий розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що позивачем помилково нараховано 3% річних на заборгованість за березень 2024 року - з 31.03.2024, на заборгованість за квітень 2024 року - з 01.04.2024 по 30.04.2024, на заборгованість за травень 2024 року - з 05.04.2024 по 31.05.2024, на заборгованість за червень 2024 року - з 01.06.2024 по 30.06.2024, на заборгованість за липень 2024 року - з 01.07.2024 по 31.07.2024, на заборгованість за серпень 2024 року - з 01.08.2024 по 31.08.2024, на заборгованість за вересень 2024 року - з 01.09.2024 по 30.09.2024, тоді як, згідно з умовами договору, обґрунтованим початком для нарахування 3% річних за березень 2024 року є 01.04.2024, за квітень 2024 року є 01.04.2024, за травень 2024 року є 01.06.2024, за червень 2024 року є 01.07.2024, за липень 2024 року є 01.08.2024, за серпень 2024 року є 01.09.2024 та за вересень 2024 року є 01.10.2024, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 824,09 грн.

Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат встановив, що позивачем помилково нараховано інфляційні втрати на суми заборгованості аналогічні розрахунку 3% річних, та помилково застосовані індекси інфляції у липні 2024 року - 100,60, у серпні 2024 року - 100,00 та у вересні 2024 року - 100,00, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким інфляційні втрати складають 10 546,04 грн

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, з урахуванням частини другої ст. 237 ГПК України, підлягають задоволенню у заявленому розмірі 7 698,40 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

При розподілі судового збору за розгляд вимог, щодо яких позивач подав заяву про зменшення, а також в частині вимог, провадження щодо яких у справі закрито, суд керується частиною дев`ятою ст. 129 ГПК України та покладає такий судовий збір на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (оскільки зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі у відповідній частині відбулося через задоволення відповідачем вимог позивача в процесі судового розгляду).

Решта судового збору розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з п.2 частини першої ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 45-А; ідентифікаційний код 37472282) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 7 698 (сім тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн 40 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 3001 (три тисячі одна) грн 92 коп.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 36 131,52 грн провадження у справі закрити на підставі п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова