Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/3401/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/3401/21 (910/245/23)

За позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до 1) ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

2) ОСОБА_3 (ідентифікаційний НОМЕР_3 )

про визнання недійсними правочинів

у межах справи № 910/3401/21

за заявою ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про неплатоспроможність боржника фізичної особи

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі:

від позивача - Завадська І.Ю.;

від відповідача 1 - не з`явився;

відповідач 2 - не з`явилась

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) про визнання недійсними правочинів для розгляду у межах справи № 910/3401/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ):

- визнати недійсним Договір позики від 22.08.2013, укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер2674608768) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

- визнати недійсною Угоду про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладену між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що договір позики від 22.08.2013 укладено між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер2674608768) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) без її згоди, що суперечить положенням ст. 65 Сімейного кодексу України.

У зв`язку з тим, що вказаний правочин порушує її законні права та інтереси, позивач просить суд визнати його недійсним, а також визнати недійсним похідну від нього угоду про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У відповідності із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу було передано судді Омельченку Л.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 02.02.2023 було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів із розглядом її у межах справи № 910/3401/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; клопотання представника ОСОБА_4 адвоката Ізотова І.І. про витребування доказів у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби Олени Анатоліївни задоволено; витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби Олени Анатоліївни належним чином завірену копію усіх матеріалів нотаріальної справи стосовно укладання договору іпотеки від 12.11.2010, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № № 6261 та 6262, у тому числі, копію договору № 38/12-В/1 від 17.04.2003; залучено до участі у справі приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якубу Олену Анатоліївну в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів; підготовче засідання у справі призначено на 06.03.23 о 14:00; встановлено відповідачам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача; копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України); попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України); встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) для подання суду з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу; встановлено відповідачам строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України (якщо такі будуть): заперечень щодо відповіді на відзив та доказів направлення заперечень щодо відповіді на відзив позивачу; попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду; встановлено третій особі строк протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду письмових пояснень щодо позову або відзиву з дотриманням приписів статті 168 Господарського процесуального кодексу України; попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України; усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України; звернуто увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів; звернуто увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003); повідомлено учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/; ухвалу направлено учасникам справи.

У судове засідання 06.03.2023 з`явились представники позивача Ізотов І.І. та Павлюк П.В., відповідач ОСОБА_2 та його представник Сидоренко В.В.

Ухвалою суду від 06.03.2023 клопотання адвоката Ізотова І.І. в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; витребувано у Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка , 33/19 ) інформацію щодо суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків, задекларованих доходів та майна ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) за період 2008 - 2013 років, а також належним чином засвідчені копії податкових декларацій, поданих ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) за період 2008 - 2014 років; у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів від Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікової М.С. відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відмовлено; відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 10.04.23 о 10:15 год.; викликано у судове засідання учасників справи.

10.04.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 10.04.2023 з`явилися представники позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідач ОСОБА_2 та його представник Сидоренко В.В. Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявили клопотання про зобов`язання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати оригінал оскаржуваного договору позики з метою здійснення його дослідження та можливого заявлення у подальшому клопотання про призначення його експертизи. Представник відповідача висловив свої заперечення з цього приводу, уважав недоцільним здійснення експертизи вказаного договору. Крім того, відповідач ОСОБА_2 просив суд відкласти розгляд справи з метою надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи та наявними письмовими доказами.

Ухвалою суду від 10.04.2023 було відкладено підготовче судове засідання на 05.06.23 о 10:30 год.; зобов`язано ОСОБА_2 надати суду оригінал договору позики від 22.08.2013, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , для огляду та дослідження у судовому засіданні; зобов`язано ОСОБА_3 надати суду оригінал договору позики від 22.08.2013, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , для огляду та дослідження у судовому засіданні; викликано у судове засідання учасників справи.

13.04.2023 від ГУ ДПС у м. Києві надійшла відповідь щодо розгляду ухвали суду від 06.03.2023.

05.06.2023 від представника позивача адвоката Ізотова І.І. надійшло клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 05.06.2023 з`явились представники позивача ОСОБА_1 - Ізотов І.І. та Павлюк П.В., які підтримали подане клопотання про витребування доказів у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2023 відкладено підготовче судове засідання на 17.07.23 о 13:15 год.; клопотання представника позивача адвоката Ізотова Ігоря Івановича про витребування доказів задоволено; зобов`язано ОСОБА_3 (РНОКПО НОМЕР_4 ) надати для огляду та дослідження у судовому засіданні оригінал розписки від 22.08.2013, яка є додатком до Договору позики від 22.08.2013, укладеного між нею та ОСОБА_2 (РНОКПО НОМЕР_2 ); зобов`язано ОСОБА_3 (РНОКПО НОМЕР_4 ) надати для огляду та дослідження у судовому засіданні оригінал Угоди про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладеної між нею та ОСОБА_2 (РНОКПО НОМЕР_2 ); зобов`язано ОСОБА_2 (РНОКПО НОМЕР_2 ) надати для огляду та дослідження у судовому засіданні оригінал розписки від 22.08.2013, яка є додатком до Договору позики від 22.08.2013, укладеного між ним та ОСОБА_3 (РНОКПО НОМЕР_4 ); зобов`язано ОСОБА_2 (РНОКПО НОМЕР_2 ) надати для огляду та дослідження у судовому засіданні оригінал Угоди про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладеної між ним та ОСОБА_3 (РНОКПО НОМЕР_4 ); викликано у судове засідання учасників справи.

16.06.2023 від адвоката Ізотова І.І. в інтересах позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

21.06.2023 від адвоката Ізотова І.І. в інтересах позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 17.07.2023 з`явились позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ізотов І.І., відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сидоренко В.В. Адвокат Ізотов І.І. підтримав подане клопотання про витребування доказів, а саме: просив суд витребувати з Святошинського районного суду м. Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А) примірник судового рішення від 21.08.2014 у справі № 754/11670/14, на яке для підтвердження матеріального стану посилається ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 30.03.2023 та нотаріально завіреній заяві-повідомленні про прощення боргу від 06.03.2023.

Ухвалою суду від 17.07.2023 клопотання представника позивача адвоката Ізотова І.І. про витребування доказів відхилено; клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про витребування доказів задоволено; витребувано з Святошинського районного суду м. Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А) належним чином засвідчену копію судового рішення від 21.08.2014 у справі № 759/11670/14-ц; відкладено підготовче судове засідання на 11.09.23 о 12:15 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи; копію ухвали направлено учасникам справи.

17.08.2023 з Святошинського районного суду м. Києва надійшла копія рішення у справі № 759/11670/14-ц від 21.08.2014 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

08.09.2023 від представника позивача адвоката Ізотова І.І. надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

08.09.2023 від представника позивача адвоката Павлюка П.В. надійшло клопотання про заміну підстав визнання правочинів недійсними шляхом визначення додаткових підстав.

У судове засідання 11.09.2023 з`явились позивач ОСОБА_1 , представники позивача адвокат Павлюк П.В. та адвокат Ізотов І.І., відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Сидоренко В.В. Представник позивача Павлюк П.В. підтримав клопотання про застосування заходів процесуального примусу, просив суд тимчасово вилучити докази у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для їх дослідження судом. Відповідач ОСОБА_2 та його представник Сидоренко В.В. зазначив, що це клопотання не отримували, просили суд надати час для ознайомлення та підготовки пояснень. Представники позивача не заперечували з приводу відкладення розгляду справи з метою направлення стороні відповідача клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 09.10.2023 о 13:45; встановлено позивачу строк до 02.10.2023 для подачі суду доказів направлення відповідачу клопотання про застосування заходів процесуального примусу; встановлено строк до 02.10.2023 відповідачам для подачі суду письмових пояснень/заперечень на клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

09.10.2023 від представника відповідача адвоката Сидоренка В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про долучення доказів.

09.10.2023 від фізичної особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення у справі.

У судове засідання 09.10.2023 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 04.12.2023 о 12:15 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи; повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, є доступною на офіційному веб - порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

04.12.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі у відпустці у період з 04.12.2023 по 08.12.2023 включно.

Ухвалою суду від 13.12.2023 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 05.02.24 о 14:00 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 21; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

05.02.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі у відпустці у період з 31.01.2024 по 11.02.2024 включно.

Ухвалою суду від 12.02.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.03.24 о 13:45 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

10.03.2024 від адвоката Сидоренка В.В. надійшли заперечення на клопотання про допит ОСОБА_3 .

11.03.2024 від адвоката Ізотова І.І. надійшла заява про виклик ОСОБА_3 у судове засідання.

18.03.2024 від адвоката Ізотова І.І. надійшла заява про встановлення адреси листування.

У судове засідання 18.03.2024 з`явились позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 та його представник Сидоренко В.В. Представник позивача Ізотов І.І. просив суд викликати у судове засідання відповідача-2 - ОСОБА_3 для допиту у якості свідка, оскільки вона не з`являється у судові засідання. Представник відповідача ОСОБА_7 заперечував стосовно заявленого клопотання, зазначив, що відповідач просила суд розглядати справу без її участі, про що є відповідна заява у матеріалах справи. ОСОБА_3 також направила суду свої заперечення на клопотання про допит її у якості свідка, де зазначила, що вважає його необґрунтованим та безпідставним. Представник позивача Ізотов І.І. також просив суд розглянути та задовольнити його клопотання про застосування заходів процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для дослідження судом, зазначивши, що відповідачами не виконано вимога ухвали суду від 10.04.2023 та не надано суду запитувані докази.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 06.05.2024 об 11:45 год.; відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_5 про виклик ОСОБА_3 у судове засідання у якості свідка; клопотання представника позивача адвоката Ізотова Ігоря Івановича про застосування заходів процесуального примусу вх. 01-37/62162/23 від 08.09.2023 задоволено частково; постановлено застосувати заходи процесуального примусу до ОСОБА_3 (РНОКПО: НОМЕР_4 ) у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом; у решті вимог відмовлено; заяву представника позивача адвоката Ізотова Ігоря Івановича щодо встановлення поштової адреси Позивача для листування та направлення процесуальних документів суду задоволено; встановлено, що адресою листування ОСОБА_1 та направлення їй процесуальних документів суду, є наступна адреса: 01021, м. Київ, провулок І. Мар`яненка, буд. 14, офіс 16; клопотання представника відповідача адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича про долучення документів вх. 01-37/70938/23 від 09.10.2023 задоволено; визнано поважною причину неподання доказів з об`єктивних причин та поновити строк для їх подання та долучено до матеріалів справи докази; клопотання представника відповідача адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича про виклик свідка задоволено; викликано для допиту у якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина США, паспорт НОМЕР_5 , посвідка на постійне проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; запропоновано учасникам справи надати письмові запитання до свідка ОСОБА_8 у строк до 29.04.2024.

06.05.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці у період з 06.05.2025 по 26.05.2024.

Ухвалою суду від 28.05.2024 було призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.07.24 об 11:30 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

08.07.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.07.2024 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги у м. Києві та ракетними обстрілами м. Києва.

Ухвалою суду від 11.07.2024 було призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.09.2024 о 14:45; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

09.09.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 09.09.2024 з`явився відповідач 1 ОСОБА_9 . Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та відхилено через його необґрунтованість та непідтвердженість відповідними доказами обставин, викладених у ньому.

Ухвалою суду від 09.09.2024 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 21.10.2024 о 13:55 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

08.10.2024 від адвоката Ізотова І.І. надійшла заява про припинення повноважень.

10.10.2024 від адвоката Павлюка П.В. надійшла заява про припинення повноважень.

У судове засідання 21.10.2024 з`явилась позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись. Позивач ОСОБА_1 вважала за можливе проводити судове засідання за відсутності відповідачів. Суд, враховуючи першу неявку відповідачів у судове засідання щодо розгляду справи по суті, ухвалив відкласти розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкладено розгляд справи по суті на 09.12.2024 о 13:30 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

09.12.2024 від представника відповідача адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 09.12.2024 з`явилась позивач ОСОБА_1 , яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд про їх задоволення. Відповідачі у судове засідання не прибули, від представника ОСОБА_2 адвоката Сидоренка В.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача, вважала за можливе здійснювати розгляд справи по суті враховуючи повторну неявку відповідача у судові засідання.

Так, згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича про відкладення розгляду справи.

Заслухавши позицію позивача, розглянувши матеріали позовної заяви та інші матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2013 між ОСОБА_3 (Позикодавцем) та ОСОБА_2 (Позичальником) було укладено Договір позики. Згідно з пунктами 1.1, 2.1 Договору позики Позикодавець передав у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 475 000 доларів США, що еквівалентно 3 796 675,00 гривень за офіційним курсом НБУ одного долара США (7,993 грн) на дату позики.

Пунктом 3.1 Договору позики передбачено, що Позикодавець надав суму позики готівкою Позичальнику до підписання цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору позики передбачено, що цільове призначення позики за цим Договором - для потреб сім`ї Позичальника, придбання автомобіля Позичальником, вчинення ремонту квартири за місцем реєстрації Позичальника, придбання речей сімейного обіходу тощо.

Також судом встановлено, що між громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 15.07.2020 укладено угоду про заміну зобов`язання (новація), в якій зазначено, що «враховуючи власні господарські інтереси, інтереси власних сімей та необхідність подальшої оптимізації договірних стосунків, Сторони прийняли рішення про припинення зобов`язання Боржника сплатити на користь Кредитора борг у розмірі 517 500,00 (п`ятсот сімнадцять тисяч п`ятсот) доларів США, що виникло на підставі договору позики, укладеного між Сторонами 22.08.2013 року».

Як зазначає у своєму позові ОСОБА_1 , про існування Договору позики від 22.08.2013 та Угоди про заміну зобов`язання (новація) від 15.06.2020 їй стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи № 910/3401/21, стверджує, що укладення цих правочинів здійснювалося без її відома та згоди.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві від 02.03.2024 вказує, що сторони договору позики припинили взаємні зобов`язання та дію правочину та він не може бути визнаний судом недійсним, оскільки з 15.07.2020 він припинив свою дію і був замінений на інші зобов`язання. Крім того, зазначає, що позивачці було відомо про укладення зазначених правочинів, оскільки саме за рахунок коштів кредитора був зроблений вартісний ремонт та збільшена загальна площа квартири, у якій вони спільно проживали.

Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив відповідача, стверджуючи, що спірне майно та його поліпшення здійснювалося за рахунок коштів її померлих батьків, або за їх спільні з відповідачем кошти, наполягала на визнанні правочинів недійсними.

Відповідач ОСОБА_2 у своїх запереченнях ще раз наголосив на тому, що за рахунок коштів, отриманих за Договором позики, здійснювалися істотні поліпшення їх спільного з позивачем майна, звернув увагу суду на висновок Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду, який викладений у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 462/2662/10, згідно з яким встановлено, що для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне.

Відповідач-2 ОСОБА_3 направила суду письмові пояснення, в яких зазначила, що борг за оспорюваним Договором позики ОСОБА_2 прощений, про що складена відповідна нотаріально засвідчена заява. Відтак, відповідачка не вбачає підстав для визнання Договору позики та Угоди про зміну зобов`язання недійсними, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Так, визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 Господарського кодексу України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до положень статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Крім того, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину , містяться у статті 203 ЦК України, згідно положень якої :

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У той же час, провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Так, за загальними правилами, визначеними у ст. 65 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

У той же час, для визначення вартості вчинюваного одним з подружжя правочину (договору позики) з метою його кваліфікації як такого, що виходить за межі дрібного побутового та укладений щодо цінного майна, що у свою чергу потребувало б письмової згоди іншого з подружжя, слід враховувати конкретну межу, встановлену законодавцем у ч. 1 ст. 1047 ЦК України.

Так, у частині першій ст. 1047 ЦК України законодавець пов`язав обов`язковість укладення договору позики у письмовій формі з умовою, коли його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, згода одного з подружжя на укладення договору позики, який виходить за межі дрібного побутового та стосується цінного майна, що перебуває у їх спільній сумісній власності, зокрема, грошових коштів, сума яких не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст.1047 ЦК України), має бути надана у письмовій формі, а отже логічним є висновок, що згода іншого з подружжя на укладення такого договору має надаватись також письмово.

У випадку недотримання вказаної вимоги другий з подружжя (хто не був стороною правочину) може оспорити договір позики на підставі частини другої статті 65 СК України.

Зазначений висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19.

Як вбачається з долученої копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/20449/20 від 10.12.2020 та постанови Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/20449/20, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний 14 грудня 2021 року.

Між тим, Договір позики був укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 22.08.2013, тобто у період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів обізнаності та письмової згоди позивачки на укладення Договору позики відповідачем для потреб сім`ї.

Частиною 4 статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Як вбачається з пункту 1.2 Договору позики, цільове призначення позики за цим Договором - для потреб сім`ї Позичальника, придбання автомобіля Позичальником, вчинення ремонту квартири за місцем реєстрації Позичальника, придбання речей сімейного обіходу тощо.

Отже, судом встановлено, що договір позики від 22.08.2013 створював обов`язки для позивачки, оскільки кошти, одержані за договором, були використані в інтересах сім`ї. Такі обставини визнаються відповідачем ОСОБА_2 , адже у своєму відзиві він зазначає, що саме за рахунок коштів позикодавця було здійснено ремонт у їх спільній з позивачкою квартирі.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Недотримання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, окрім випадків, установлених законом (ч. 1 ст. 218 ЦК).

Відповідно до положень ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства та практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що для укладення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Договору позики від 22.08.2013 була необхідна письмова згода ОСОБА_1 , яка на той час перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені вище обставини, зокрема те, що Договір позики від 22.08.2013, укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер2674608768) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), був вчинений без письмової згоди одного з подружжя (позивачки), оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що такий договір слід визнати недійсним через недодержання сторонами в момент його укладення форми, яка визначена у ст. 65 СК України.

Разом з тим, враховуючи висновки суду про визнання Договору позики недійсним, судом задовольняється вимога ОСОБА_1 про визнання недійсною Угоди про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладеної між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), оскільки така вимога є похідною від первісної, що задоволена судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи приписи частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича про відкладення розгляду справи - відмовити.

2. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів - задовольнити.

3. Визнати недійсним Договір позики від 22.08.2013, укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номерНОМЕР_4) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

4. Визнати недійсною Угоду про заміну зобов`язання (новація) від 15.07.2020, укладену між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 24.12.2024.

Суддя Л.В. Омельченко